У попередньому матеріалі ми вже розповідали про медсестру, яка працює в обласному госпіталі для ветеранів та отримує мільйони гривень нібито за товари для іншої комунальної установи. Також інформували про бізнес так званого цивільного чоловіка чиновниці, яка б на власній посаді мала перевіряти участь у тендерах людини, з якою, схоже, спільно проживає.
Великий родинний бізнес
Серед контрагентів Жовтневого психоневрологічного інтернату можна віднайти одразу двох людей з однаковим прізвищем – Ткаченко. Для регіону це доволі поширене прізвище, втім у нашому випадку ми маємо справу з членами однієї родини. Мова про чоловіка та дружину – Руслана та Ярославу Ткаченків. Про їхні родинні зв’язки свідчать печатки в паспортах обох бізнесменів.
На двох у їхньому активі понад 300 угод із закладом на суму 11 млн гривень. Левова частина контрактів припадає саме на Руслана Ткаченка. Він є лідером за загальною вартістю угод та сумою отриманих коштів від закладу протягом багатьох років. Лише від початку повномасштабного вторгнення Ткаченко отримав від інтернату понад чотири мільйони гривень. Це п’ята частина всіх коштів, перерахованих закладом своїм постачальникам.
Руслан Ткаченко, як і згадана у попередньому матеріалі Світлана Задніпряна, постачають широкий спектр товарів до закладу і мають велику кількість угод, втім їхня публічна підприємницька активність сконцентрована виключно довкола саме Жовтневого психоневрологічного інтернату. Про це свідчить інформація із системи “Прозорро”. Водночас вагомою відмінністю між Ткаченко та Задніпряною є те, що перший, окрім прями угод, також бере участь і перемагає у відкритих торгах, організованих закладом. Тоді як друга має виключно прямі контракти.
Зокрема, за останній рік Ткаченко переміг одразу в 15 відкритих торгах, оголошених закладом на суму в понад 3 млн гривень. Варто зазначити, що в 11 випадках на цих торгах конкуренції Ткаченко не мав. У пропозиціях, поданих переможцем для участі, помічаємо той факт, що документи, які мали б посвідчувати якість товару, видані на ім’я інших товариств чи осіб. Зокрема, під час закупівлі овочів Ткаченко використав документи, видані київському товариству “Фруктов-груп”, під час закупівлі цукерок – документи чернігівського бізнесмена, а ковбаси – черкаського підприємства. У коментарі “18000” всі ці підприємства відхрестилися від Ткаченка та повідомили, що жодних документів йому для участі в торгах не надавали, як і дозволу використовувати їх.
Зв’язатися із самим Ткаченком нам не вдалося. Замість нього слухавку взяла його дружина Ярослава Ткаченко, яка також має в активі десятки угод із закладом. Говорити предметно про будь-що, пов’язане із її бізнесовою діяльністю, як і діяльністю її чоловіка, вона відмовилася.
– Я читаю ваш фейсбук, ви там постійно помиї про людей пишете. Ніколи нічого хорошого про людей не напишете. Скажіть, у вас є якісь проблеми зі здоров’ям або, можливо, ви працюєте у критичній інфраструктурі? Чому я маю вам щось коментувати? До побачення, – обурилася Ткаченко.
Продовжуючи вивчати ймовірні зв’язки родини Ткаченків з іншими постачальниками Жовтневого психоневрологічного інтернату, нам вдалося встановити і їхній зв’язок з лідером за кількістю угод у цьому закладі – Світланою Задніпряною, яка працює медсестрою у військовому шпиталі та має комерційні успіхи у Жовтневому психоневрологічному інтернаті.
Жовтневий психоневрологічний інтернат
Донька Світлани Задніпряної Марія Павлова (Задніпряна) нині обіймає посаду заступника керівника Черкаського управління Держпродспоживслужби, де також очолює відділ контролю за безпекою харчових продуктів, постачанням яких (принаймні на папері) активно займається її мати. Відповідно до інформації нашого джерела, Марія Павлова (Задніпряна) свого часу була зареєстрована у квартирі, власником якої є Ярослава Ткаченко, що може свідчити про зв’язок між ними. Крім того, в окремих абонентів мобільного зв’язку її номер підписаний як “Племінниця Ярослави”, про що свідчить додаток “Гетконтакт”. Крім того, підприємець Ярослава Ткаченко офіційно веде свою бізнесову діяльність у сусідній квартирі, де власником є члени її родини.
Встановити прямий родинний зв’язок між бізнесменкою Ярославою Ткаченко та чиновницею Марією Задніпряною і її матір’ю нам не вдалося, втім у розмові з нами Задніпряна підтвердила знайомство із Ткаченко. Будь-що інше коментувати вона відмовилася та заблокувала кілька номерів, з яких ми намагалися з нею сконтактувати, як раніше це зробила її мати.
Цікаво, що раніше номер Ярослави Ткаченко використовував ще один підприємець, що активно співпрацював із Жовтневим психоневрологічним інтернатом – Олександр Фурса, у активі якого 75 угод на суму у понад півмільйона гривень. Всі угоди є безконкурентними, тобто укладеними без використання конкурентних процедур.
Таємна кімната мільйонерів
За даними системи “Прозорро”, загалом контрагенти, ймовірно, пов’язані із Ярославою Ткаченко, і вона сама, починаючи з 2016 року, уклали майже 1300 угод на суму в 13 млн гривень. Від початку повномасштабного вторгнення, зокрема, було підписано 437 угод на суму понад 8 млн гривень. Левова частина яких – це безконкурентні угоди.
Прямого зв’язку Ткаченко та афілійованих з нею підприємців з керівництвом Жовтневого психоневрологічного інтернату ми не знайшли. Водночас виявили, що підприємиця веде свою діяльність в офісному приміщенні в центрі міста. У цьому ж кабінеті працює адвокат Вячеслав Черненко, про що свідчить як табличка на дверях, так і офіційний сайт правника. Також інформацію про те, що Черненко працює в одному кабінеті з Ярославою Ткаченко, підтвердила і їхня сусідка, яка займає сусідній офіс. З її слів, Черненко буває за адресою час від часу, Ткаченко ж буває там частіше. Втім застати її за місцем роботи нам не вдалося.
За інформацією “18000”, Вячеслав Черненко є рідним сином багаторічної директорки Жовтневого психоневрологічного інтернату Галини Черненко, вони обоє офіційно зареєстровані та проживають у будинку в селі Іркліїв. Цю інформацію поміж іншого підтвердили нам і місцеві жителі та активісти.
Окрім того, попри адвокатську діяльність, Черненко також бере участь у публічних закупівлях все тих же закладів соціальної та комунальної сфери. Зокрема, у його активі 28 угод із Черкаським обласним госпіталем для ветеранів, де працює Світлана Задніпряна – фактично улюблена постачальниця закладу. У документах, які подавав Вячеслав Черненко для участі у закупівлях, зазначається контактний номер телефону, який також використовує Ярослава Ткаченко, Руслан Ткаченко і ще низка ФОПів – фаворитів закупівель Жовтневого психоневрологічного інтернату, який очолює також Черненко, але Галина.
Зв’язки постачальників
Ми намагалися зв’язатися із адвокатом та постачальником Вячеславом Черненком, втім на наші дзвінки та повідомлення він не відповів.
Спільний бізнес для всіх
Здається, тема закупівель психоневрологічних інтернатів на Черкащині – це фактично безпрограшний варіант успішного розслідування, як для журналістів, так і для правоохоронців та контролерів. Втім поки ця тема у більшій мірі цікавить лише обмежене коло представників преси. Водночас правоохоронці лише починають вивчати захопливі історії сплетіння життєвих доль чиновників, бізнесменів та контролерів, спільним знаменником для яких є освоєння бюджетних коштів, які виділяються на утримання підопічних психоневрологічних інтернатів по всій області.
Історії, які останній місяць розповідає “18000”, не про конкретні заклади – вони про всю систему, яка давно пронизана корупцією. Її символом є закупівлі у афілійованих постачальників, які мають всі ознаки фіктивності: хтось уже тривалий час за кордоном, а хтось працює медсестрою, але всіх їх пов’язує зв’язок із керівництвом закладів.
Єлєна Щепак