За період повномасштабного вторгнення Сміла потрапляла під ворожий приціл кілька разів. Опісля деякі будинки довелося знести, а відновлювати взялися близько 110 помешкань. Їх видно неозброєним оком: на даху світло-сірий шифер, не такий темний, як на інших хатах, та нові металопластикові вікна у всіх кімнатах. На відбудову спрямували 4,2 мільйона гривень бюджетних коштів.
“18000” відвідали пошкоджені райони Сміли і розповідають, як тривала відбудова, чи вдалося місцевій владі допомогти громаді та відновити зруйноване.
Гречківка. Знесення та відновлення будинків
Спершу ми приїжджаємо у Гречківку. Це один із мікрорайонів Сміли, частина якого це тепер пустище із установленою табличкою. Вона нагадує про те, що тут трапилося наприкінці грудня минулого року: після влучання російської ракети, за повідомленнями Черкаської ОВА, було пошкоджено близько 90 будинків.
Як розповів заступник міського голови Сміли з питань житлово-комунального господарства Богдан Дубовський, тоді отримали 121 звернення громадян про пошкодження.
– Це різні випадки: від однієї штахети, що відпала, до знесеного даху, – говорить чиновник.
За його словами, у Гречківці коштом місцевого бюджету відновили 56 будинків, йдеться безпосередньо про ремонт дахів. Інші сміляни, житло яких зазнало менших пошкоджень, відновлювали його за власний рахунок. Чиновник запевняє: комісія зафіксувала це, згодом вони отримали відшкодування через “Дію”.
– Після вибуху насамперед накрили пошкоджені дахи плівкою. Першого січня ми отримали шифер, приїхали бригади і розпочали роботи. Основні завдання виконали за два-три тижні. До весни завершили, відновили все, – каже Богдан Дубовський.
Серед робітників, які працювали над відновленням, були місцеві та жителі сусідніх районів. Як зазначив заступник мера, вони допомагали на волонтерських засадах. Як повідомляла міська влада раніше, над відновленням працювали одночасно 12 бригад.
Вісім будинків були пошкоджені настільки, що їх довелося знести. Спершу в області розглядали ініціативу, аби кожен район відбудував по два зруйнованих будинки. Але згодом визначили, що швидше і дешевше буде профінансувати їхнім власникам покупку нового житла. Вони погодилися на грошову компенсацію та отримали виплатили по два мільйони гривень із бюджету області. Ці кошти збирали частинами з усіх громад регіону, які взялися допомогти Смілі у відбудові. Більшість власників зруйнованих будинків за ці кошти придбали інше житло у Смілі, лише одна родина вирішила відбудовувати будинок на місці знищеного. Роботи там тривають.
На місці знесених взимку будинків зараз бур’яни. Про те, що ця ділянка колись була подвір’ями для семи сімей, нагадує один бетонний заїзд до воріт, яких вже немає. Посеред двору розквітнув маленький кущик чорнобривців. Трохи далі одинока криниця, біля якої плетуться рожеві дзвоники. Поруч льох, за ним фундамент колишньої хати, із якого вже проросла пшениця. Позаду, мабуть, у колишньому саду, лавка під яблунею, яка вже осипається, але збирати її плоди тут більше нікому.
Двором подекуди розкидана цегла, поміж неї друзки дзеркала, у яке, ймовірно, до російського удару щодня дивилися господарі будинку. Справа пустир – від сусідніх будинків не залишилося зовсім нічого. За ним видніється будівництво – один із поміж восьми зруйнованих ущент будинків відбудовують із нуля. Його господар говорити з нами відмовився, каже, своїх проблем вистачає. Зліва – вцілілі хати з відреставрованими дахами і новими вікнами.
“Відкладав на смерть, а витратив на ремонт”
Пройшовши вулицею, в одному з дворів помічаємо пенсіонера. Його хата також із новою покрівлею та вікнами, на даху літньої кухні видніються нові світлі шеферинки, як латочки на одязі. Господар будинку – Леонід Щербатюк родом із села Пастерського, що на Смілянщині. У 1972 році переїхав до Сміли. Самостійно збудував тут будинок. Нині чоловікові 78 років, він живе із донькою та онучкою.
Каже, в момент ворожого удару був у хаті:
– Дивився телевізор, після хлопка він раптово вимкнувся. Я не зоглядівся, що сталося. Вийшов у коридор і побачив, що двері між хатою та верандою відкрилися і їх погнуло. Далі підійшов до вхідних дверей, а вони не відчиняються, я опинився у пастці. Чую, що за ворітьми вже люди зібралися. Узяв дощечку, заклав її і левде-ледве, але все ж відкрив двері. Виходжу. Сусіди запитують: “Як ти? Живий?”. Та кажу: “Живий!”.
Пенсіонер пригадує, що тоді від вибуху на хаті відійшов дах і з двох боків потріскав шифер. По стіні також пішли тріщини, зокрема по швах. Луснуло і скло на вікнах. Відірвало батарею. У літній кухні покрівлю також частково пошкодило.
Пан Леонід каже, до двору приходила не одна комісія, аби описати пошкодження. У результаті вікна замінили безкоштовно. Шифер надала місцева влада. Дах допомогли перекрити сусіди. Однак двоє дверей довелося купувати за власний рахунок. Кошти за них обіцяють повернути, втім цього досі не зробили. Також пенсіонер самостійно наймав робітника, аби той залагодив щілини по стінах та поштукатурив.
– Ремонти ще й досі не закінчив. Важко було це проживати, бо будинок, який сам будував, сам у ньому все робив, ледь не знищили. Після пережитого погіршилося самопочуття, стало тягнути ліву ногу. Але усе, що відкладав собі на смерть, довелося витратити на ремонт – більше 70 тисяч гривень, – говорить смілянин.
Через кілька хат напроти від Леоніда Щербатюка живе 73-річна Анна Проценко. Жінка родом із Драбівського району, до Сміли переїхала 15 років тому.
Говорить, життя врятувало те, що в момент удару вийшла з хати:
– На годиннику було без десяти хвилин третя. Я пішла на двір забрати газету, потім вирішила прогулятися за хату. Воно як шарахнуло! Догори почав підніматися такий густий дим, що краще його ніколи не бачити.
Уламок ракети впав на подвір’я пані Анни, пошкодивши одну зі стін хати. Побилося чотири вікна, у веранді випала одна стіна, дах пошкодило з усіх сторін.
– Прийшла бригада чоловіків, встановили мені нові вікна і перекрили дах. Грошей не брали, тільки супом їх нагодувала. А штукатурив хату зять самостійно, – констатує пенсіонерка.
Каже, за кілька днів роботи завершили, їхню вартість компенсувала держава.
Робота над помилками
Другий масштабний приліт по Смілі стався 25 квітня цього року. Тоді вибухова хвиля пошкодила приватні будинки та багатоповерхівку.
За словами заступника смілянського міського голови Богдана Дубовського, навесні до мерії надійшло 163 заяви про пошкодження. Нині вже повністю відновлено 54 будинки, серед них три багатоповерхівки.
– Залишилися незначні завдання, як от комусь одну шиферину замінити, комусь кілька, – зазначив заступник мера.
За його інформацією, на відновлення постраждалих будинків після двох прильотів у Смілі витратили 4,2 мільйона гривень. Більшість із них спрямували на закупівлю покрівельних та інших будматеріалів. Також із міського бюджету оплачували оренду спеціальної будівельної техніки та ремонт покрівель у декількох багатоквартирних житлових будинках, що також постраждали внаслідок ракетних ударів.
Вдруге російська ракета вибухнула неподалік вулиці Віри Гордієнко. Саме тут зосереджена найбільша кількість пошкоджених будинків. Ідучи дорогою, бачимо на дахах той же світлий шифер, що й у Гречківці, та нещодавно встановлені металопластикові вікна, навіть у занедбаних хатах.
Потрапити тут до когось у двір, щоб поспілкуватися, надзвичайно складно. Практично у кожному дворі ніхто не відгукується, чи то всі на роботі, чи ховаються від спеки або вже від журналістів, які були тут безліч разів. Однак помічаємо, що двері до одного з будинків все ж відчинені. Через кілька хвилин активного стукання у хвіртку напрошуємося на розмову до однієї смілянки. Це Людмила Огарко, їй 77 років.
Жінка розповіла, що від вибуху у будинку вилетіло два вікна:
– Одне випало на ліжко. Вибух стався зранку, якраз усі повставали, тому у нас, на щастя, ніхто не постраждав.
Пошкодження описала комісія. Нові вікна встановили безоплатно більше, ніж за місяць. А дах і тріщину на стелі господарі залатали самостійно, там були незначні пошкодження. Пенсіонерка додала, що у сусідів також поміняли вікна і шифер.
Як розповів Богдан Дубовський, щодо заміни пошкоджених вікон місцева влада співпрацювала з благодійним фондом. Той за власні кошти закупив та установив вікна в усіх пошкоджених домоволодіннях без виключення.
– Навіть якщо пошкоджене лише одне вікно, наприклад, а інші – дерев’яні, то людям заміняли усе на металопластик, – зазначив заступник міського голови.
За його словами, на Гречківці цей процес вже завершили, а по вулиці Віри Гордієнко очікують ще на поставку однієї партії вікон, тому що проводили дозаміри. Загалом у Гречківці встановили 592 конструкції, по вулиці Гордієнко – 501 вже вмонтували і на 350 ще очікують.
Також пан Дубовський розповів, що після першого інциденту міські управлінці створили резерв будівельних матеріалів: шифер, дерево, цвяхи.
– Вони на складі. Наприклад, як тільки трапився другий приліт, матеріали завезли вже наступного дня і розпочали роботи. Раптом станеться ще щось, у нас є кошти і ресурси відреагувати, – говорить заступник мера.
Програму відновлення пошкоджень у Смілі загалом профінансували на 10 мільйонів гривень, з них 5,5 мільйона ще залишилися у резерві.
Анастасія Бут
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами.
Підписуйтеся на телеграм-канал “Шо там у Черкасах?”. Лише перевірені новини.
Читайте також: Як двоє переселенців та черкасець створили машинобудівне сільгосппідприємство на 200 мільйонів гривень.