Історія черкаського програміста В’ячеслава Шелестовського, який служить у «Хартії»
В’ячеслав Шелестовський – програміст з Черкас, який пройшов шлях від айтівця в українських і закордонних компаніях – до командира ІТ‐підрозділу в бригаді «Хартія». В’ячеслав вважає, що саме «Хартія» дає шанс служити там, де ти будеш найбільш ефективним.
– Важливо побороти страх приєднатися до армії, ризикнути. Зробити цей крок і долучитися. Я також боявся, бо не розумів, що на мене чекає. Але зараз задоволений, – каже В’ячеслав Шелестовський.
«18000» у великому матеріалі розповідає про шлях В’ячеслава Шелестовського, бійця Другого корпусу Національної гвардії України, який полишив своє цивільне життя і знайшов себе у війську. Це історія про мотивацію захисника, його бойовий шлях, ставлення до добровольців у «Хартії» та про те, як знайти своє місце в армії.
Ми підготували цей матеріал до Дня програміста, що святкують в Україні 13 вересня. Він не про біль, втрати й жахи війни, а про – життя, розвиток і захоплення.
Цивільне життя та свідомий вибір
До повномасштабного вторгнення В’ячеслав Шелестовський, як і багато інших українців, жив звичайним, спокійним, мирним життям: подорожував з друзями різними країнами, полюбляв кататися на мотоциклах. Серед улюблених хобі – музика. Чоловік закінчив у Черкасах музичне училище, тож грає на барабанах, гітарі, синтезаторі. Пізніше пан В’ячеслав зізнається, що часу на це зовсім не вистачатиме, адже його життя переверне низка історичних подій. Але про це згодом.
Улюбленим хобі В’ячеслава Шелестовського до великої війни була музика. Фото з інстаграму героя
Попри любов до музики, В’ячеслав Шелестовський заробляв на життя програмуванням. Працював у багатьох українських IT‐компаніях на різних посадах: від розробника до солюшн архітектора (фахівець, який проєктує та координує роботу команди розробників програм, – ред). Улюбленим проєктом черкащанин називає «TransferWise» (зараз має назву «Wise». Це онлайн‐система міжнародних грошових переказів із прямою конвертацією валют за нефіксованим курсом, – ред). Також творив у сфері медицини, але особливо захоплювався автомобільною індустрією. Він створював програми для відомої світової марки машин «Mazda».
Від спокійного та мирного життя наближаємось до дати, яка поділила світ на до та після. 24 лютого 2022 року, повномасштабне вторгнення росіян в Україну. У цей день В’ячеслав Шелестовський був за кордоном із друзями, заробляв із фрілансу. Та коли дізнався про війну, не зміг сидіти, склавши руки.
– Я не вирішував. Як можна було вчинити інакше? Навіть не думав про інші варіанти, крім як повернутися, – згадує В’ячеслав Шелестовський.
Початок великої війни: від тероборони до «Хартії»
Ще до початку повномасштабного вторгнення В’ячеслав Шелестовський записався до Київської територіальної оборони. Після повернення в Україну в перші дні великої війни черкащанин саме туди й відправився, проте виникла проблема – багато охочих і брак вільних місць, тож В’ячеславі запропонували допомагати неофіційно військовим на Київщині на деяких позиціях.
Другого квітня 2022 року українські захисники звільнять Київщину. Останні війська рф вийдуть з Бучі, Гостомеля і Бородянки. Тоді для В’ячеслава Шелестовського почнеться новий етап. Черкащанин каже, що вже тоді розумів, що ця війна – на роки.
– Коли ворог покинув Київщину, Сумщину та Чернігівщину, все почало переростати в позиційну війну, не було колон. Зрозуміло, що вони (росіяни – ред.) накопичують сили і розпочнеться битва на виснаження, – пригадує В’ячеслав Шелестовський.
Захисник став шукати місце для служби, де він був би найбільш корисним. Паралельно волонтерив.
– Досліджуючи місця для служби, побачив «Хартію». Зараз це цілий корпус, а тоді це було добровольче формування в Харкові. Поцікавився, почитав і долучився. Мені було важливо, щоб я свої цивільні навички міг застосувати у війську, – розповідає В’ячеслав.
В’ячеслав Шелестовський вирішує приєднатися до «Хартії». Фото з інстаграму героя
Саме у «Хартії» він знайде те, що шукав. Каже, що у бригаді акцент робили на профільному застосуванні бійця. Людина, яка приходила, робила те, на чому найкраще спеціалізується.
Так наприкінці 2022 року черкаський програміст В’ячеслав Шелестовський приєднався до «Хартії», де служить й нині.
Читайте також: Черкаська стилістка стала кулеметницею в ДФТГ, щоб відстрілювати російські дрони.
«Це курорт – порівняно з КМБ в Україні»
В’ячеслав звільнився з роботи – міжнародної продуктової ІТ‐компанії, зібрав речі й переїхав на місце розташування «Хартії». Втім в бій – не одразу. Спочатку на нього чекало випробування – курс молодого бійця (КМБ). Ця підготовка – в обов’язковому порядку для всіх.
– Після співбесіди мені сказали, що йду в піхоту. Розумів, що це була психологічна перевірка, щоб з’ясувати, наскільки я готовий до випробувань. Усі на КМБ тренувались, як піхота, – розповідає В’ячеслав.
Черкащанин каже, що до військових навчань готувався психологічно й фізично, але це все одно виявилось надскладним випробуванням.
– Кожну хвилину це якісь бьорпі, сотня відтискань, крос. Постійна медицина. Але я його все‐таки пройшов. До слова, зараз курс молодого бійця здається легшим, аніж тоді, – зізнається В’ячеслав Шелестовський.
КМБ він проходив, коли «Хартія» ще була добровольчим формуванням. Тоді багато людей після курсу молодого бійця відсіювали, адже бійці не витримували фізичні та психологічні навантаження. В’ячеслав акцентує, що з його групи, де було десять осіб, до кінця КМБ дійшли лише двоє. Решта – не витримала та покинула підготовку.
З 10 людей до кінця КМБ дійшли лише двоє. Фото з інстаграму захисника
Черкащанин після навчань у «Хартії» поїхав до Німеччини. Каже: «Військова підготовка за кордоном – курорт, порівняно з КМБ в «Хартії»».
Знайшов своє місце в «Хартії»
В’ячеслав Шелестовський від самого початку знав, яку посаду прагне обіймати і які завдання виконувати у новоствореній бригаді, що виросла з добровольчого формування територіальної громади.
– Коли я готувався до вступу в «Хартію», мене цікавило керування дронами. Тоді ця сфера була ще не настільки розвинута, як зараз, але її вже активно впроваджували. Тоді було легше – виїжджаєш на пікапі в посадку, політав, сів та й поїхав назад, – пригадує черкащанин.
Утім все склалося інакше. В’ячеслав зустрівся з комбригом «Хартії», а нині командиром 2‐го армійського корпусу Національної гвардії України, Ігорем Оболєнським.
– Ігор Георгійович сказав, що потрібна моя допомога. Бригада мала БпЛА, пункт управління та інформацію. Це треба було це все поєднати. У мене був досвід в айтішці. Тож ось маємо проблему – її треба вирішити. Прочитав у доктринах НАТО про систему «ISTAR», – розповідає В’ячеслав Шелестовський.
Черкащанин прийшов із пропозицією налагодити процес «ISTAR» до командира бригади, на що Ігор Оболєнський погодився. Так В’ячеслав Шелестовський знайшов своє місце в «Хартії».
В’ячеслав Шелестовський розпочав свій шлях у «Хартії». Фото з інстаграму героя
«Один з найпотужніших підрозділів «ISTAR»»
Військовий «Хартії» В’ячеслав Шелестовський не просто налагодив цю систему, а й зумів розбудувати її. На думку черкащанина, саме «Хартія» має зараз один з найпотужніших підрозділів «ISTAR».
– Удень ми отримуємо мільйони записів різної інформації – це і з відкритих джерел, і розвіддані, і допити полонених, і багато іншого. Потрібен був підрозділ, який займається збором, обробкою, аналізом даних та поширенням інформації. Такий центр ми й створили, – зазначає В’ячеслав (додамо, що з певних обстави ми не можемо розкривати більше подробиць про роботу та склад підрозділу, – ред).
Черкащанин додає, що велику роль у формуванні підрозділу відіграв командир бригади «Хартія», і пояснює – в армії майже неможливо щось змінити, якщо командування в цьому не зацікавлене.
Ще одним обов’язковим аспектом при формуванні підрозділу була культура в команді:
– Коли тебе оточують люди, з якими ти не знаходиш спільну мову, то це ускладнює роботу. Тому ми виховуємо культуру всередині структури. Для нас краще взяти людину менш досвідчену, але ініціативну, з бажанням розвиватися та працювати в команді, – додає захисник.
«Перемога не скоро, війна на роки»: посади у війську та нестача кадрів
З власного досвіду В’ячеслав Шелестовський розповідає, що у «Хартії» ти виконуватимеш самі ті завдання, в яких найефективніший.
– У нас навіть є підрозділ розробки програмного забезпечення. Приходить айтівець і він робить те, що вміє. Його не відправлять куховарити, наприклад. Водночас нам дуже не вистачає ініціативних людей, – акцентує В’ячеслав Шелестовський. – Армія це величезне поле для створення інновацій. Нам потрібні люди, які можуть розібратися в процесах, запропонувати новітні рішення.
Черкащанин зауважує, що коли людина відгукується на вакансію до їхнього підрозділу, то її супроводжують на всіх етапах, аби вона успішно пройшла навчання і потрапила саме туди, куди хотіла.
В’ячеслав Шелестовський каже, що «Хартія» дає можливість служити там, де будеш найбільш ефективним. Фото з інстаграму героя
Водночас В’ячеслав каже, що за необхідності готовий залишити свою посаду й тримати оборону зі зброєю. Проте армії все ще потрібні вмотивовані люди, які стоятимуть за існування української нації. Черкащанин пригадує, як в ТрО на початку великого вторгнення не вистачало місць охочим і йому довелося служити неофіційно. Так було у 2022 році. Нині – за вікном 2025‐й і все змінилося: тепер вакансій у війську більше, ніж охочих. Людей не вистачає.
– Не розумію, що не так. Зараз можна прийти в рекрутинговий центр, вас пригостять кавою, все покажуть і розкажуть. Є багато цікавих посад, під час яких не обов’язково перебувати на передовій: розробники, аналітики, осінтери, дешифрувальники. Чому люди не йдуть? Можливо, чекають перемоги, але вона ще не скоро буде. Ця війна на роки, тому краще мобілізуватися зараз, – зазначає військовий. – Важливо побороти страх приєднатися до армії, ризикнути. Зробити цей крок і долучитися. Я також боявся, бо не розумів, що на мене чекає. Але зараз я задоволений.
«Моя робота – це і є моє хобі»
З початку повномасштабного вторгнення В’ячеслав віддає всього себе для допомоги країні. За цей час, завдяки війську та «Хартії», знайшов нових друзів з різних сфер – це і бармени, і барбери, і журналісти. Додає, що війна змінює кожного, але інколи ці перетворення складно зрозуміти.
– Війна дійсно залишила свій слід в мені. Але який – про це варто говорити вже після закінчення бойових дій. Ти не можеш розслабитися, тому що постійно маєш нові завдання. Це заважає зрозуміти, як саме ти змінився за час великої війни, – міркує В’ячеслав.
В’ячеслав Шелестовський ділиться особистими думками. Фото з інстаграму героя
Він зізнається, що нині не має часу на музику. Натомість знайшов нові захоплення, які допомагають витримувати реальність й продовжувати виконувати завдання.
– Моя робота – це і є моє хобі. Війна надовго, тому треба знаходити захоплення в тому, що робиш. Мені це вдається. Я бачу результат і він мене мотивує. Так, це важко, але й важливо, – каже В’ячеслав Шелестовський. – Розумію, що якби міг повернутися назад у той день, коли вирішив приєднатися до війська, то все одно б зробив той самий вибір. Не зміг би спокійно жити, поки триває війна.
Читайте також. «Двіжовий і на крок попереду»: яким був громадський діяч і військовий Мірош та як пам’ять про нього залишиться у Черкасах.
Важливі новини про ситуацію в Черкасах та країні. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм‐канал «18000 | Шо там у Черкасах?»