Як у Черкасах намагаються стягнути кошти з компаній за пайовий внесок
Уявіть: оздоблена клумбами набережна Дніпра, оновлений громадський транспорт на всіх маршрутах, сучасний ремонт на території всіх комунальних лікарень, нові школи та дитячі садки. Уявили? Усе це могло б бути реальністю у Черкасах. Могло б, якби у міський бюджет надходили кошти, які повинні, як обіцяли, сплачувати місцеві компанії. Йдеться про пайові внески від черкаських забудовників.
От береш у міста землю, аби збудувати житло чи офісний об’єкт і заробити на цьому гроші. А у відповідь – також робиш щось хороше і потрібне. Наприклад, сплачуєш пайовий внесок за землю, на якій зароблятимеш. Взаємовигідно, чи не так? Усе чесно і цілком законно. Забудовники не просто можуть вкладатися в розвиток міста, на якому заробляють, а й повинні це робити.
У всій цій історії є одне але. Як тільки справа доходить до грошей, віддачі належного забудовниками, виникає проблема. Бо розставатися з ними бізнес аж ніяк не хоче. Тоді місто йде до суду.
Нині прокурори подали вже сім позовів, які стосуються шести черкаських компаній. Хтось уже «прокинувся» і почав сплачувати кошти в бюджет, а з низкою підприємств історія все ще тягнеться: суди то переносять, то взагалі не назначають, то затягують розгляд справи в часі.
Тож «18000» на основі судових ухвал розповідає, з ким постійно переносять засідання, хто винен місту понад 12 мільйонів, а на чиє майно не вдається накласти арешт.
Пайовий внесок: що це і чому повертають кошти в бюджет
Перш ніж говорити про основне – компанії, з якими тривають судові процеси щодо сплати пайового внеску, важливо зрозуміти. Що таке пайовий внесок? Як розповідав «18000» раніше, у 2011 році законодавці запровадили норму, за якою забудовники мали сплачувати до місцевих бюджетів 4–10 % вартості будівництва, якщо площа майбутньої споруди перевищувала 300 м².
4 % сплачували житлові проєкти (переважно багатоквартирні будинки), 10 % — комерційні (торговельні центри, офіси). Від внесків звільняли лише соціальні об’єкти, яких майже не будували.
У вересні 2019‐го ухвалили закон, що скасовував пайову участь для нових проєктів із 1 січня 2021 року. Забудовники, які не мали укладених договорів до цієї дати, більше не повинні були платити внески.
Наприклад, якщо забудовник почав будівництво у 2020 році, місцева влада часто не наполягала на укладенні договору, очікуючи на скасування норми. З 2021 року такі угоди вже не були потрібні. Водночас чинними залишилися договори, укладені до 2020‐го: закон не має зворотної дії, тому взяті раніше зобов’язання треба виконувати навіть у 2025 році.
Тепер час навести приклади черкаських компаній, які пообіцяли виплатити пайові внески до скасування цієї норми, але так цього і не зробили.
«Олді‐Черкаси»: тяжке фінансове становище і повернення коштів
За вікном – лютий 2014 року. Черкаська міська рада під керівництвом тодішнього мера Сергія Одарича надає товариству «Олді‐Черкаси» дозвіл на будівництво торгово‐офісного центру й автосалону за адресою Смілянська, 144/1. Це землі для житлових та громадських забудов.
Саму компанію «Олді‐Черкаси» заснували у 2004 році. Її керівник, згідно з інформацією на «You Control», Володимир Будило. Він є засновником ще низки черкаських товариств. Будівництво об’єкта на Смілянській тривало до 2021 року, коли його ввели в експлуатацію. В офісах розмістилась відома в Україні агропромислова компанія «Маїс». Такий собі гігант на аграрному ринку країни. Запам’ятайте цей момент.
Щодня повз торгово‐офісний центр проходять чимало черкасців або гостей міста. Ці люди, мабуть, ніколи й не здогадувалися, що за рахунок будівництва цього об’єкта в місті мало б з’явитися щось корисне, значуще. Чому? Бо за зведення офісів компанія «Олді‐Черкас» мала б «закинути» місту грошей, але не зробила цього. У момент, коли підприємство не виконує свого обов’язку, прокуратура звертається до суду.
«Олді‐Черкаси» не виплачували пайовий внесок протягом чотирьох років: з 2021, коли об’єкт ввели в експлуатацію, до 2025 року. Сума, яку має заплатити підприємство – 595 072 гривень.
Чи заперечувала компанія проти сплати пайового внеску в суді? Авжеж ні, але й одразу виплатити не готова. Попросили відшкодувати протягом року рівними частинами. Це заявляє підприємство, яке мало б виплатити пайовий внесок ще як мінімум чотири роки тому. Аргументують своє прохання тим, що «через війну, падіння економіки та мобілізацію працівників – підприємство перебуває у тяжкому фінансовому становищі».
Тепер нагадаємо, що в офісно‐торговому центрі розташована велика агропромислова українська компанія.
Чистий прибуток компанії «Олді‐Черкаси» за 2024 рік склав 653 тисячі гривень, а за 2025 уже нарахували понад мільйон 200 тисяч гривень.
Суд позов прокуратури у підсумку задовольнив. Компанію «Олді‐Черкаси» зобов’язали сплатити на користь міста обіцяний пайовий внесок протягом шести місяців. Останній платіж підприємство має внести до 6 травня 2026 року.
Пайовий внесок «Олді‐Черкаси» виплачуватиме протягом шести місяців
Стягнення менше ніж мільйона гривень: з ким тривають суди
На цьому історія із пайовими внесками не закінчується, ба більше, вона тільки розпочинається. Адже далі ми розповімо спочатку про таких собі незначних боржників, чиї справи не рахують в мільйонах. А от потім – перейдемо до справжніх місцевих «акул», які вирішили, що нічого не зобов’язані робити для міста. Спойлер: деяких ви дуже добре знаєте.
Компанія «Класікбудінвест»
Дахнівка – тихий, спокійний мікрорайон Черкас, з одного боку якого ліс, а, з іншого – Дніпро. Тут приватний сектор, чимало зелених насаджень, пляж. Чи не райське місце? Саме тут, за адресою Дахнівська Січ, 1а, звело будинки товариство «Класікбудінвест». Здавалось би: такий ідеальний шматочок землі, на якому точно можна заробити. То відплати хоча б якусь частку місту, але ні. «Класікбудінвест» заснували у 2007 році. Попередньо в жодних резонансних справах, забудовах, скандалах компанія не фігурувала. Про її директора Олександра Стреміленка майже нічого невідомо.
Стреміленко та його компанія заборгували місту 805 906 гривень пайового внеску. Цих коштів спокійно б вистачило, аби відремонтувати, наприклад, низку під’їздів або ж облаштувати пандуси там, де вони необхідні. Утім виплачувати пайовий внесок не поспішають, як ви вже могли здогадатися.
Причина? Все просто – засідання у справі постійно переносили через відсутність світла у приміщенні суду.
Приватне підприємство «Добробут»
Ще одна компанія «Добробут» – точної адреси та об’єкта, за який підприємство заборгувало пайовий внесок, не називають. З цікавого, керівником ПП «Добробут», згідно з інформацією на «YouControl», є Арман Андранікович Казарян. Відоме для черкасців прізвище, адже сім’я Казарянів фігурує у скандалах, які пов’язані із забудовою історичного центра міста. Це історія про ПП «Надію». Про цього монополіста ми ще поговоримо.
Приватне підприємство «Добробут»
Підприємство «Добробут» має виплатити місту 225 992 гривень. Має, але не робить цього. Прокуратура та суд також не поспішають, адже востаннє збиралися на засідання ще у липні. До слова, відключень світла тоді не було.
Додамо, що із компанією «Добробут» пов’язана скандальна історія, яка сталася у 2019 році. Йдеться про торговельний центр на перехресті вулиць Гоголя та Небесної Сотні. Там реконструювали двоповерхову будівлю з добудовою третього поверху та впорядкуванням підвалу. На цьому місці раніше був однойменний будинок торгівлі.
В історії цієї реконструкції було чимало суперечок. Наприклад, місцеві орендарі торгових ділянок блокували техніку власників землі. Чому? Тому що не хотіли прибирати свої кіоски. А інакше товариство не могло розпочати будівельні роботи. Тоді підприємці навіть приходили на засідання виконкому, втім їхні кіоски все одно знесли.
Компанія «Фундамент‐2006»
Найменше у цій історії заборгувало підприємство «Фундамент‐2006». Найменше, утім борг є борг. Сума, якщо порівнювати з попередниками, незначна – 190 722 гривень. Але ці кошти могли б надійти у бюджет і бути витраченими на потреби міста. Востаннє на судове засідання у справі збиралися у вересні. Збиралися, але нічого не вирішили, адже його скасували через повітряну тривогу.
Точну назву об’єкта, за який компанія має виплатити кошти, тримають у таємниці.
«Даймонд Холл», афілійована з Альбертом Норченком
Чули щось про «Даймонд Холл»? А про скандального забудовника Альберта Норченка? Про нього «18000» раніше розповідав у розслідуванні. Тоді йшлося, що забудовник організував схему, за якою отримав земельну ділянку на Митниці й уникнув виплати у міський бюджет 3,5 мільйона гривень, а з роками заборгованість зросла до 6,3 мільйона.
Скандальний забудовник Альберт Норченко
Ця історія закінчилася позитивно, принаймні так здається. Суд зобов’язав Норченка виплатити до бюджету Черкас 6,3 мільйона гривень. Сума – чимала. Утім скандальний забудовник все ще не виконав рішення суду. До чого тут «Даймонд Холл»?
Ця компанія, афілійована зі скандальним забудовником. Точніше – він її бенефіціар. Відома ця фірма будівництвом 18‐поверхівки поблизу Черкаської окружної прокуратури та Будинку правосуддя у самісінькому центрі Черкас.
Де Альберт Норченко – там і борги перед містом. Зазначимо, що адресу об’єкта, за який із компанії «Даймонд Холл» хочуть стягнути пайові внески, не називають. Тому поки не відомо, про який саме будинок йдеться.
Утім факт залишається фактом: фірма «Даймонд Холл» заборгувала місту, уявіть собі, 4 мільйони 966 тисяч гривень. Сума – колосальна. Хеппі енду – немає. Принаймні поки що. Оновлень у справі з кінця листопада 2025‐го немає.
Проте спроби «побороти» і отримати обіцяні кошти у міський бюджет були. Прокурори зверталися до суду із позовом, аби накласти арешт на гроші компанії. Так хотіли забезпечити повернення пайового внеску в бюджет. А що суд? Відмовив.
Чи отримаємо ми тут законний і справедливе рішення, як у попередній справі Альберта Норченка – питання відкрите. А поки відповідь на нього шукають правоохоронці, місто залишається без чималої суми, яка могла б виручити у потрібний момент.
Читайте також. Схема на десятки мільйонів чи геній Бондаренко? Мер запропонував громаді земельну оборудку з відкритим кінцем.
Судовий процес з ПП «Надія»: питання понад 12 мільйонів
А тепер – приватне підприємство «Надія». Про нього чули, певно, більшість жителів Черкас. Ці скандальні забудовники відомі насамперед забудовою історичного центра міста – Замкового узвозу. «Надія» демонтувала частину приміщення під виглядом реконструкції у Будинку з грифонами, попри звернення прокурорів, рішення судів та громадське незадоволення. Також нещодавно підприємство завершили демонтаж будинку в центрі Черкас, якому, на хвилиночку, понад 100 років.
Сума пайового внеску, який вони повинні сплатити місту – понад 12 мільйонів гривень. І це – справжнісінький рекорд у цьому переліку компаній. Виплати стосуються одразу двох об’єктів.
Перший – 7 мільйонів 363 тисячі. Це будинок за адресою Гоголя, 251. Одинадцятиповерховий будинок у самому центрі міста. Зручне розташування – поряд автостанція, торгові центри, бульвар Шевченка, сквер «Юність». Ідеально. Будували будинок з 2017 року, і на початок 2022‐го ввели в експлуатацію. Віддячити місту і виплатити пайовий внесок – зась.
Багатоповерхівка за адресою Гоголя, 251. Фото із сайту ПП «Надія»
Представники «Надії» у суді вказали, що під час зведення будинку вони побудували мережі побутової каналізації та водопровід. Зазначили – поза межами об’єкта за вказаною адресою. Тож забудовник стверджує, що зробив це для міста, а не конкретно для своєї багатоповерхівки. Навіть клопотав про призначення судової експертизи, аби визначити вартість цих мереж. Ціна питання – 1 531 538 гривень. Це клопотання задовольнили з другої спроби. Чи дійсно ПП «Надія» робила це для міста?
Це не один об’єкт, за який у «Надії» просять сплатити пайовий внесок. Ще один будинок розташований на Благовісній, 210. Це аналогічна 17‐поверхова будівля. Її зводили з 2017 року і на початок 2022 ввели в експлуатацію. Ефект дежавю – ситуація аналогічна до попереднього об’єкта.
Багатоповерхівка за адресою Благовісна, 210. Фото із сайту ПП «Надія»
Утім за нього просять менше – 4 мільйони 928 тисяч гривень. Тут теж «Надія» говорить про будівництво тепломережі і також поза межами земельної ділянки. Усе для міста, як то кажуть. Нині у забудовників попросили кошторисну документацію на цю ділянку.
Обидві справи востаннє розглядали у листопаді 2025 року. Відтоді – тиша. «Надія» тим часом і надалі винна місту понад 12 мільйонів гривень.
«Невдячні забудовники»: що маємо у підсумку
Якщо дають, то відплати – звучить справедливо і логічно, ба більше, так і має бути. Так і буває. Наприклад, на Полтавщині із забудовника стягнули аж 10 мільйонів гривень до бюджету сільської ради за зведення двох багатоквартирних будинків. Ці кошти, згідно з інформацією місцевого медіа, надалі витратили на підтримку війська, будівництво та ремонт об’єктів благоустрою, облаштування укриттів тощо.
Це приклад, як має бути. Що ми бачимо у Черкасах? Зрушення є – «Олді‐Черкаси» сплачує майже 600 тисяч гривень. Цієї суми дійсно вистачить, щоб закрити певні потреби міста. І це дійсно позитив для цієї історії. Втім і сплачуватиме вона їх поступово, розтягуючи в часі.
А як щодо інших? Забудовники активно пручаються, уникають сплати пайових внесків. Хоча здавалося б – ти отримав дорогоцінну землю, побудував багатоповерхівку, заробив. Утім жадібність сильніша.
У Черкасах дійсно можна спрямувати більше коштів на військо, побудувати нові об’єкти благоустрою або ремонтувати старі, облаштувати додаткові укриття чи будь‐що інше. Це можна було б зробити, якби у міський бюджет надійшли пайові внески. На жаль, їх поки немає. Судові процеси тривають.
Публікація підготовлена в межах проєкту IWPR за фінансової підтримки Norad. Зміст є виключною відповідальністю авторів ГО «Черкаська інформаційна агенція «18000» і не обов’язково відображає позицію IWPR та Norad
Денис Непогодьєв
Читайте також. «Схема напрацьована»: як у Черкасах забудовують заборонені зони житлом, маскуючи під апарт‐готелі.
Незалежні медіа існують завдяки своїй спільноті. До дня народження «18000» запрошує вас стати частиною Клубу донаторів і підтримати журналістику, що змінює Черкаси