Бабуся Зіна з військовим. Фото: Громадська організація «4.5.0 Україна»
Зінаїда Сорока з Умані цивільним волонтерством займається з 2002 року, а військовим – з 2014.
Про це йдеться у матеріалі «18000» – «Синок, рідна навіть тобі»: як 70‐річна волонтерка з Умані їздить на фронт».
– Їду, навіть, коли немає сил, бо хлопці ждуть. Якщо мені Господь дасть, що я загину, то яка різниця, де? Чи я загину тут, сидячи на дивані, чи я загину там. То там я хоч принесу якусь користь, – каже 70‐річна волонтерка.
Жінка розпочала шлях волонтерки із 2002 року, коли стала заступницею церкви та возила зібрані продукти та речі до будинків для літніх людей. З 2014 року жінка співпрацювала з благодійною організацією «Разом» та заготовляла продовольство для військових.
З лютого 2022 року уманчанка їздила у місця, де потребували продовольства: Київ, Вишгород, Іванків, Горностайпіль, Соледар, Сіверськ, Званівка, Очеретине, а також низка міст на Харківщині. Нині жінка намагається щотижня їздити на фронт. За 11 місяців команда Зінаїди Михайлівни доставила близько 142 тонни допомоги. Возили різне: від дитячої суміші, матраців до продовольства і турнікетів із «чуйкою» (пристрій радіоелектронної розвідки (РЕР)).
Читайте також: Черкаські ветерани отримали орден «За заслуги» від президента.
Ви або ваші знайомі творите сьогодення Черкащини, волонтерите, впроваджуєте круті проєкти й розвиваєте наш регіон. Надішліть інформацію про це «18000».
