Збирати цукерки на кладовищі: що відомо про традицію
Для стороннього спостерігача картина того, як діти під час поминальних днів збирають солодощі з могил, може здатися дивною. Проте в українській традиції цей звичай має сакральне коріння, яке підтримує і церква, і народна пам’ять.
Про це «18000» розповів настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці у селі Червона Слобода, отець Назарій Засанський.
— Господь казав: «Пустіть до мене дітей, бо їх є Царство Небесне». Дитяча душа — чиста, вона ще не притуплена гріхами так, як наша, доросла. Тому молитва дитини — найщиріша, вагоміша для Бога. Коли ми залишаємо на могилі цукерку чи печиво, ми робимо милостиню за душу померлого. І коли дитина бере цей гостинець — вона «відпрацьовує» його своєю щирою вдячністю, — каже священник.
Проте важливо, щоб цей процес не перетворювався на звичайне полювання за солодощами. Батьки мають вчити дітей: взяв цукерку — зупинись, перехрестися і прошепочи «Царство небесне» тій людині, чиє ім’я на пам’ятнику. Це і є той момент, заради якого ця пожертва там лежить.
Цілком нормальною також є і традиція залишати солодощі на надгробках — це також є своєрідною милостинею: ми залишаємо пожертву для тих, хто її потребує.
Більше про те, як минають поминальні дні, читайте в матеріалі «18000» - Не застілля, а пам’ять: що насправді означають гробки та як тривають на Черкащині.
Читайте на сайті 18000: «Новини Черкаси» — що відбувається в місті та області. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм‐канал 18000 | «Шо там у Черкасах?»
