Як відбувається патрулювання черкаських вод у період нересту
Дніпро та Рось – одні із найбільших річок, які живлять водою Черкащину. В їхніх водах живуть щуки, соми, лини, лящі, раки. Щороку для відновлення популяції тут запроваджують нерестову заборону. Проте браконьєрів обмеження не зупиняє.
Для людей, які виросли біля води, риболовля – частина життя. Як‐от для жителів села Хрещатик, де відбулося патрулювання Черкаського рибоохоронного патруля. Буйки на воді тут не означають обмеження для плавання, а в місцевих – професійні біноклі й подекуди тепловізори.
Журналістка «18000» разом з колегами вирушили у денний рейд по Черкаському району разом із рибоохоронним патрулем, щоб побачити, чи дотримуються нерестової заборони на Черкащині у 2026 році.
У воді – лящ, біля берега – човни, хоч і нерест
Крізь лісисті хащі поблизу Тубільців проглядається синя вода. Час від часу біля очерету хлюпає риба, птахи і мотор човна «ведуть свої партії» – рибоохоронний патруль виходить на воду. Державні інспектори Юрій Наконечний та Володимир Рибчинецький патрулюють цю ділянку позмінно з колегами — вдень і вночі.
Цього разу вирушаємо туди, де річки Дніпро та Рось впадають у Кременчуцьке водосховище. Володимир видає рятувальні жилети, і човен поступово відходить від берега. Риба малює кола на воді. Інспектори пояснюють: триває нерест лящів. Біля очерету сповільнюємось, інспектор додає, що у подібних водах найчастіше ставлять сітки, бо на мілині риба відкладає ікру. Тут поки що порожньо.
Очерет на воді
Інспектор Володимир Рибчинецький стоїть біля штурвала човна. Каже, що тут водяться «постійні порушники» – місцеві, особливо ті, у кого з двору є доступ до річки.
- Люди виросли «на воді» – це частина їхнього побуту, – додає інспектор.
На носі човна стоїть Юрій Наконечний. Він вдивляється у воду й періодично жестами показує, куди повертати.
На березі відпочивають люди в яскравому вбранні, смажать щось на вогні. Трішки далі – пані вийшла на ґанок з цигаркою й проводжає човен поглядом. Приблизно за 300 метрів видніються рибаки з вудками на березі.
Відпочивальник на березі
- Є ділянки, де дозволено рибалити з берега під час нересту. Переважно у межах населених пунктів. Також існують правила риболовлі у нерест: не більше ніж два гачки та до трьох кілограмів риби. Можна собі залишити як трофей одну велику рибину, – розповідає Юрій Наконечний. – У період нересту та воєнного стану рибалити на човнах заборонено. Водою можуть пересуватися лише уповноважені органи.
Пан Володимир, повертаючи лівіше, додає, що у цей період громадяни зобов’язані виносити човни на берег й перевертати їх.
Інспектори розповідають про човни на воді
Проте на воді майже біля кожного двору – по човну. Вони переважно дерев’яні, із вузьким носом. Інспектори кажуть, що такими можна пройти навіть мілководдя й очерет.
«Тут постійно ставлять сітки»: перша знахідка патруля
Держінспектор Юрій Наконечний дістає саморобний прилад – пластикову пляшку з мотузкою та металевою «кішкою». Нею інспектори шукають сітки, які майже не видно у воді.
- Біля цього чоловіка ми постійно знаходимо сітки. У нього тут дім, – розповідає Юрій Наконечний.
«Кішка» летить у воду, а човен повільно рухається назад. Спершу гак чіпляє водорості, згодом – сітку. Юрій підтягує її до човна й ножем перерізає синю мотузку, якою закріплене плетиво до берега. Володимир подає мішок для вилученого.
Місце, де знайшли сітку
Десь на половині плетива – нерухома риба. Юрій тримає її в руках й ножем обережно звільняє із сітки.
Власника знахідки на місці немає, хоча у будинку поруч видно людський силует. У такому випадку, як то кажуть: «Не впіймали – не злодій».
- Правопорушник платить судовий збір, якщо не помиляюся, 1300 гривень. Навіть якщо улову немає у сітці, але її власник на місці – він має сплатити штраф, а також за кожну виловлену рибину додатково. Найдорожчий сом – 5500 гривень. Карась найдешевший – 1581 гривня, – розповідає пан Юрій.
Рибина у сітці
На бетонному ґанку стоять двоє молодиків та жінка. Вони кричать щось схоже на: «Тут нічого немає». На що Володимир Рибчинецький каже, що вони зараз зателефонують на село (Хрещатик, – ред.) й попередять, що ми на воді. Через це інспектори зазвичай змінюють свій маршрут патрулювання.
Під берегом лежить великий пес. Пан Володимир каже колезі: «Вікторовичу, бачиш, собака вперше не гавкнув». На що пан Юрій відповідає: «Так ти ж тільки вночі патрулюєш».
«Королівська риба» й промислові сітки поблизу Хрещатика: продовження рейду
Над водою кружляє лелека й сідає десь у кущах, звідки чути квакання жаб. Ми пливемо туди ж. На воді дивні буйки, думаю, що вони не мали б бути в очереті між водними ліліями. Це ознака великої промислової сітки.
Буйки на воді
Інспектори пояснюють, такі сітки дорожчі й міцніші за звичайні, а ставлять їх переважно на велику рибу. До одного краю прив’язана цеглина, схожа на шматок бруківки. Юрій Наконечний ножем зрізає мотузку й починає підтягувати сітку до човна.
У вічку майже одразу – лин. Володимир Рибчинецький каже: «Королівська риба». Капронова сітка сплутала його біля хвоста. Інспектор тягне далі – там лящі. Уся риба – більша за долоню. Вона б’ється, поки інспектори звільняють її.
- Ось шершаве – це самець, а ось самка , вона уже гладенька. Так їх можна вирізняти під час нересту, – розповідає державний інспектор Володимир про лящів.
Рибу відпускають у воду після звільнення із сітки
Дістаючи коропа, Володимир, сміючись, каже: «Не викидай». Проте це жарти – рибу, яка може вижити, мають відпустити, а ту, яка ні – передати до Черкаського рибокомбінату. Держінспектори припускають, що сітки тут могли поставити зранку.
Рейди відбуваються постійно й не лише на воді. За словами Юрія Наконечного, іноді буває, що один інспектор їде берегом на автівці, а інший – на човні у пошуку порушників. Також патрулюють й інші держоргани.
- Вони (порушники, – ред.) орієнтуються на те, коли ми на воді, а також на погоду. Коли вода прогрівається – риба йде у кущі. Це частіше вдень, проте зараз, можливо, й вночі. Ми в основному їздимо ввечері, вночі або на світанку. Нині у правопорушників є тепловізори, як і у нас – вони бачать все так само, – розповідає Юрій Наконечний.
Інша сітка на річці
На іншій ділянці теж буйки. Вони схожі на тягарець для старих терезів. Підпливаємо ближче до одного краю й інспектор дістає капронове плетиво, проте уже з більшими комірками. Пан Володимир припускає, що браконьєри розраховували зловити велику рибу. В цій затоці здебільшого дрібна й середня, тому улову небагато.
Читайте також: Позбутися Радянщини? Чому приватизують унікальний риборозплідник Черкащини та які можуть бути наслідки.
«Місце рибне»: що патрульні знайшли у хащах
Гілля верби зачіпає човен і нас, а сухий комиш з обох боків сипле пух просто всередину. Попереду знову видно буйки. Інспекторський човен сюди проходить важче.
Володимир намагається додати швидкості, але у човен лише хлюпає вода. Тим часом Юрій перевзувається у високі рибацькі чоботи й підштовхує човен ззаду, щоб пройти крізь зарості.
Юрій штовхає човен
Попереду відкривається водна галявина. Юрій повертається на ніс човна й тягне сітку. Навіть без риби вона важка. Інспектори припускають: місце «рибне». Й справді майже через кожні 20–30 сантиметрів плетива – риба.
Володимир приєднується до колеги й вони удвох дістають улов. Подібні сітки, за словами інспекторів, дорогі. Їхня ціна може сягати до 10 тисяч гривень.
Інспектори дістають рибу із сіток
Пан Володимир показує черево риби, де видно ікру. Жовті ікринки сиплються на човен та мішки. Інспектори тягнуть сітку і кажуть: «Красень». У путах великий короп вагою близько 8–10 кілограм. Пан Юрій кілька секунд тримає його на руках й відпускає у воду.
Короп, якого дістали у заводі
Інспектори витягають останні сантиметри сітки й пакують її у мішки. Проте вибратися із заплави так само складно. Крім цього, помічаємо зникнення залізного весла, яким Володимир Рибчинецький відштовхувався на мілині. Воно випало, коли патрульні змінювали положення човна. Володимир жартома каже: «Це не я – це дівчата викинули» (натякаючи на нас, журналісток, – ред.). А пан Юрій знову заходить у воду. Весло знаходить недалеко від човна.
«Браконьєром мене назвати можна»: історії людей на воді
Знову — «велика вода». Вдалині у човні сидить чоловік із біноклем. Інспектори, мабуть, знають його давно. Підпливаючи, Юрій притуляє руку до лиця, щоб затулити сонце, й гукає: «Риба є?». На що чоловік відказує – «Немає».
Патрульні на річці
- Коли пішов окунь і щука на нерест, гірляндами висіла ікра й сохла, — розповідає Анатолій, рибалка, й додає: – Правила знаю, на один гачок у межах населеного пункту до трьох кілограмів.
Пан Володимир виправляє: «Поміняли правила, вже давно два гачки». Рибалка це заперечує суржиком: «Юро, я не згоден». Пан Анатолій все гучніше розповідає про човни на воді. Каже, що не це порушення, а необхідність:
- У вас зарплата хороша? А у мене – ні. У нас там сінокоси, – показує на протилежний берег Анатолій. – Якщо човен винести на берег, його порве й він буде непридатний для води. Чим людям сіно возити?
Інспектор переводить погляд на бінокль чоловіка й запитує: «А це ви за сіном спостерігали?». На що Анатолій Ключко відповідає: «За вами спостерігаю. А що не можна?».
Чоловік каже, що інших рибалок на воді не бачив. Лише, мовляв, один юнак спіймав біля берега двох лящів і пішов додому.
Пан Анатолій на березі у човні
Поки наш човен віддаляється, пан Анатолій щось кричить услід. Юрій Наконечний розповідає, що іноді проводять із місцевими виховні бесіди – пояснюють правила лову у нерест.
Човен знову заходить у вузькі протоки між вербами. Тут на гумовому каяку — Євгеній із Києва. Він з усмішкою промовляє: «Браконьєром мене по закону назвати можна, але скільки я сіток витягнув…».
Каяк чоловікові подарували на день народження, і це його перший вихід на воду. Євгеній показує улов — кілька невеликих рибин із червоними плавниками.
Інспектори усно попереджають чоловіка про нерестову заборону й заборону виходити на воду. Цього разу без штрафу.
Чому місцеві можуть викликати поліцію на патрульних та підсумки рейду
Вода поступово змінює колір й стає блакитнішою. Змінюються й краєвиди: вздовж берега — ліс, неподалік пасеться олень, а на воді тримаються кілька лебедів. Володимир Рибчинецький каже: «Треба було вас сюди везти».
Інспектори зупиняють човен. Юрій Наконечний дістає теку з пронумерованими бланками й починає оформлювати результати рейду. За три години патрулювання інспектори виявили п’ять сіток. До водойми випустили коропа, лина та понад 30 лящів.
Інспектор заповнює папери після патрулювання
На вилучені сітки складають акт безгосподарного майна, оскільки власників під час рейду не знайшли. Документ підписують двоє інспекторів, кажуть, – це потрібно, зокрема, й через конфлікти з місцевими та можливі виклики поліції.
- Порушники можуть викликати поліцію, буцімто ми розставляємо сітки, тому й маємо складати ці акти, – розповідає Юрій Наконечний.
Нерестова заборона на Кременчуцькому водосховищі триватиме до 20 червня, у придаткових водах річок до 30 червня. А на малих річках і в кореневих водах — до 20 травня.
Човен знову набирає швидкість. Володимир радить міцніше триматися, бо вітер б’є в обличчя навіть сидячи. За десять хвилин повертаємося до кам’янистого берега, звідки вранці починався рейд.
Юрій Наконечний та Володимир Рибчинецький відпливають далі. За кілька хвилин їх уже не видно, лише чути хлюпіт води.
Вікторія Тулуман
Читайте також: Як рибалити в Черкаській області без штрафів: правила, місця і заборони.
Більше фото‐ та відеоконтенту – в інстаграмі «18000»