Санаторії Черкащини без ремонтів і грошей? Що показала історія «Соснового бору»
Восьмирічна Аріна заїхала до комунального дитячого санаторію «Сосновий бір» на Черкащині 26 червня. За словами її матері Яни, перед початком зміни дитина почувалася добре. Але вже за два дні дівчинку довелося забирати додому з ознаками отруєння, а ще за кілька годин — везти швидкою до інфекційної лікарні. Після того як жінка розповіла про ситуацію в соцмережах, їй почали писати інші батьки зі схожими історіями.
Ми поговорили з родиною дівчинки, керівництвом санаторію, його заступником, керівництвом сусіднього санаторію в Руській Поляні та обласною радою, щоб зрозуміти: це поодинокий випадок чи ознака того, що дитячі оздоровчі заклади Черкащини роками працюють без належних умов.
Як після двох днів відпочинку дитина опинилася в лікарні
У день заїзду батьки хотіли провести доньку до кімнати та подивитися, в яких умовах вона житиме, але адміністрація цього не дозволила. Не вдалося їм побачити й укриття.
– Ми хотіли занести речі в кімнату, але нам сказали: «Ми батьків не пускаємо». Так само хотіли подивитися укриття, але доступу теж ніхто не дав, – розповідає Яна. За її словами, коли вона наполягала потрапити до дитини в кімнату, директор пояснив відмову тим, що для цього потрібно надто багато довідок.
Пост матері в інстаграм
Уже 28 червня, у неділю зранку, Аріна зателефонувала матері та повідомила, що почувається погано. Через нудоту вона не пішла на сніданок, і медики перевели її разом з іншою дівчинкою до окремої палати, де давали регідрон (це лікарський засіб, який застосовують для відновлення водно‐сольового балансу, застосовують, зокрема, при харчових отруєннях, – ред.) і мінеральну воду. Не чекаючи покращення, батьки вирішили забрати доньку додому.
– Коли ми приїхали, побачили, що дуже багато батьків також забирають дітей. Вони були мляві. Видно було, що сталося якесь отруєння, – каже мати.
Після повернення додому стан Аріни різко погіршився: почалися блювання й сильна діарея. Дитину госпіталізували до інфекційного відділення зі зневодненням, де вона майже весь день перебувала під крапельницями. Згідно з випискою з інфекційного відділення, яку Яна надала журналістам, дитину госпіталізували 28 червня з основним діагнозом ацетонурія (поява в сечі ацетонових (кетонових) тіл, – ред.), а серед супутніх захворювань зазначені гастроентерит і коліт інфекційного походження.
Довідка з лікарні
Після публікації посту в соцмережах жінці почали писати інші батьки, чиї діти також відпочивали в санаторії того ж заїзду і мали схожі симптоми. Лікар‐епідеміолог підтвердив їй, що офіційно за цим заїздом зафіксовано два випадки – окрім Аріни, до інфекційного відділення того ж дня привезли ще одну дитину з мамою.
Яна також розповідає про дзвінок із санаторію вже після госпіталізації доньки: представники закладу поцікавилися станом здоров’я дитини, а потім запитали, чи не хоче родина повернутися до санаторію.
– Я відповіла: «Ви про що? Куди повертатися?», – переказує жінка. Директор санаторію Володимир Орленко, коментуючи «18000» цю ситуацію, заявив, що особисто такого доручення не давав і про подібний дзвінок йому невідомо.
Окрім стану дитини, у матері виникли зауваження до умов перебування — зокрема до укриття, де діти перебували під час повітряної тривоги.
– Там просто страх. Дуже смерділо, була пліснява, брудні старі матраци. Діти провели там близько двох годин під час нічної тривоги. Один хлопчик навіть блював, — стверджує вона.
Повідомлення, яке одна з мам надіслала Яні
Повідомлення мами
За її словами, до неї зверталися й інші батьки зі схожими історіями: одна з матерів (яка побажала залишитися анонімною) розповіла, що її дитина пробула в санаторії півтори доби, після чого серед ночі зателефонувала додому зі скаргами на блювання й втрату свідомості, а вранці, коли її забирали, ледве трималася на ногах.
Читайте також: Спільний інтерес. Як і у кого відпочиватимуть черкаські діти у 2026 році.
«Про масове отруєння говорити зарано»: що відповідає адміністрація
Директор санаторію Володимир Орленко наголошує: немає підтверджень, що йдеться саме про харчове отруєння. Якщо дитина потрапляє до лікарні, там проводять усі необхідні лабораторні дослідження. Медичний персонал, каже директор, постійно стежить за самопочуттям дітей, і якщо з’являються температура, блювання чи інші симптоми – про це одразу повідомляють батьків, які самі вирішують, забирати дитину чи ні.
За словами Орленка, «після поширення інформації про отруєння адміністрація зв’язалася з родинами дітей, яких достроково забрали із санаторію».
– Усіх, кого забрали, ми обдзвонювали після. Частину дітей забрали через погане самопочуття, частину – після інформації, яка з’явилася в соціальних мережах, — каже він.
За словами заступника директора Олексія Рощенка, більшість дітей, яких батьки достроково забрали із санаторію, згодом повернулися на відпочинок.
Санаторій «Сосновий бір» у Черкасах
Водночас за його словами, «усі діти того дня їли з тієї самої каструлі, і жоден інший з дітей за тим самим столом не захворів, окрім Аріни». Він також зазначив, що, за наявною в закладу інформацією, у дитини вже раніше спостерігалися ендокринні порушення.
Рощенко також звертає увагу на те, що одна з матерів, яка публічно критикувала санаторій, не забрала дитину достроково — вона залишалася в закладі до завершення зміни. На думку адміністрації, це ставить під сумнів окремі звинувачення, які поширювали після інциденту.
Після повідомлень про погіршення самопочуття дітей, за словами директора Орленка, у санаторії працювала комісія, створена наказом управління охорони здоров’я Черкаської ОВА. За словами заступника директора Олексія Рощенка, комісія не виявила значних порушень. Водночас журналістам «18000» не вдалося отримати офіційне підтвердження цих висновків: в Управлінні охорони здоров’я повідомили, що фахівці відвідали санаторій у межах робочого візиту (а не перевірки чи комісії), під час якого обговорювали поточну роботу закладу, реалізацію проєктів та плани розвитку. Інформації про результати візиту чи його висновки редакція не отримала.
Як сьогодні працює «Сосновий бір»
Попри інцидент, санаторій продовжує працювати у звичному режимі — приймає дітей на оздоровлення й одночасно розміщує частину внутрішньо переміщених осіб. За словами заступника директора Олексія Рощенка, від початку повномасштабної війни через заклад пройшли понад 3,5 тисячі переселенців, а нині на його території постійно проживають 62 особи — наймолодшій дитині серед них пів року.
Одна із кімнат санаторію
Через це використовувати всі корпуси для оздоровлення дітей нині неможливо: санаторій розрахований на 180 місць, але одночасно тут можуть перебувати близько 120 дітей. Попри це, за словами Рощенка, останнім часом заїзди перевищували план — цього літа в закладі одночасно перебувало до 170 дітей.
За словами координаторки коаліції надавачів соціальних послуг Тамари Борисової, нині санаторії виконують не лише оздоровчу, а й важливу соціальну функцію.
– Для деяких сімей можливість відправити дитину до санаторію означає, що під час літніх канікул вона перебуватиме під наглядом, матиме повноцінне харчування, спілкуватиметься з однолітками та проходитиме оздоровлення. Для окремих родин це також певне полегшення фінансового навантаження. Крім лікування, діти соціалізуються, знаходять друзів і хоча б на кілька тижнів можуть відволіктися від тих труднощів, з якими, можливо, стикаються вдома, – зазначає вона.
Один із корпусів санаторію
Водночас, додає Борисова, очікувати, що обласні санаторії зможуть працювати на рівні комерційних чи приватних таборів нині складно.
– Звісно, хотілося б, щоб наші санаторії були такого ж рівня. Але потрібно реально оцінювати обсяги фінансування, якими вони сьогодні забезпечені, – зауважує вона.
134 гривні на день: чи реально повноцінно нагодувати дитину
Після повідомлень про можливе отруєння організація харчування стала одним із головних питань для батьків. Директор санаторію пояснює, що заклад не може самостійно обирати постачальників чи змінювати обсяги закупівель — усі продукти закуповують відповідно до законодавства через систему публічних закупівель, а постачальника визначають за результатами тендера.
— Я не можу просто взяти гроші й піти щось купити. Ми повинні провести тендер, пройти всю процедуру через Prozorro. Закон обійти ми не можемо і не хочемо, — говорить Орленко. За його словами, санаторій має єдиного ліцензованого постачальника харчування, інформація про якого відкрита на сайті постачальника; сама процедура тендера й узгодження документів займає близько місяця, тож заклад не може оперативно реагувати на зміну цін на продукти на ринку.
Скрин із порталу «Прозорро»
Відповідно до інформації з порталу «Prozorro», цим ліцензованим постачальником є 20 річний підприємець з селища Катеринопіль Андрій Сивак. З ним заклад уклав на липень 2026 року понад 100 угод на постачання різних харчів загальною вартістю у 10 млн гривень. Значна частина цих угод укладена без проведення будь‐яких конкурсних процедур. Це є типовою картиною для закладів, що перебувають на балансі Черкаської обласної ради, й у яких постачання харчів перетворюється у монополію окремих підприємців. Судячи з відкритих джерел, Андрій Сівак є членом родини ще одного місцевого підприємця з Катеринополя Вадима Сівака.
На харчування однієї дитини нині передбачено 134 гривні 48 копійок на добу, а для дітей із внутрішньо переміщених родин — 147 гривень 50 копійок. Орленко визнає, що цих коштів недостатньо для суттєвого покращення меню:
Одне з меню для дітей у санаторії «Сосновий бір»
- Ми почали закуповувати більше фруктів, але якщо продовжувати це робити в такому обсязі, до кінця року фінансування просто не вистачить, – каже він. За його словами, санаторій утримують коштом обласного бюджету, і самостійно збільшити видатки адміністрація не може.
На проблему недостатнього фінансування звернув увагу й помічник нардепа Сергія Рудика Ігор Коломоєць. Після відвідин санаторію він опублікував допис, у якому назвав головною проблемою закладу саме харчування. За його словами, з бюджету в 134 гривні 19 копійок на п’ятиразове харчування важко забезпечити дітям повноцінне меню.
Допис Коломойця у фейсбуці
«Фруктів фактично немає, порції малі, про жодне збалансоване й повноцінне харчування не може бути й мови. Зараз уявіть собі, які продукти можна закупити на ці гроші», — написав він.
Також Коломоєць звернув увагу на застаріле обладнання санаторію та повідомив, що разом із нардепом готує депутатські звернення щодо ситуації в закладі.
Кухня санаторію
Сам народний депутат Сергій Рудик у коментарі «18000» пов’язує ситуацію насамперед із чинними державними нормативами фінансування медичних санаторіїв.
— Претензій до працівників самого санаторію в мене немає. Якщо заклад має ліміт у 134 гривні на харчування дитини на день, то складно вимагати більшого. Наскільки мені пояснили, це державний норматив для медичних закладів, і область не може просто взяти й збільшити його. Саме тому ми готуємо звернення до уряду, щоб отримати офіційну позицію і вже після цього говорити про можливі зміни, — сказав Рудик.
Харчовий блок санаторію «Сосновий бір» у Черкасах
Водночас заступник директора «Соснового бору» Олексій Рощенко стверджує, що під час робочого візиту фахівці не виявили значних порушень у роботі харчоблока. За його словами, серед зауважень, які висловили члени комісії, були навіть рекомендації зменшити окремі порції, оскільки вони, на думку перевіряльників, перевищували встановлені норми.
Скільки мало б коштувати харчування в санаторії?
За словами Лариси Нестеренко, яка займається наданням послуг харчування, за нинішніх цін забезпечити повноцінне п’ятиразове харчування дитини за 130–150 гривень практично неможливо.
— Сьогодні навіть сам набір продуктів коштує значно дорожче. Якщо ми говоримо про збалансоване п’ятиразове харчування відповідно до чинних норм, то 150 гривень — це дуже мало. На мою думку, реальна вартість такого харчування мала б становити щонайменше 250–300 гривень на дитину на добу, — каже вона.
Вигляд порції для дітей у санаторії «Сосновий бір» у Черкасах
Водночас Нестеренко зауважує, що остаточна вартість залежить від конкретного меню, однак навіть за умови власного харчоблока та штатних кухарів бюджет 134 гривні не дозволяє забезпечити різноманітний раціон.
Схожу оцінку озвучує й відома у місті підприємиця, що займається наданням послуг харчування, Жанна Котенко.
– Якщо одноразове харчування у школі сьогодні коштує приблизно 70–80 гривень, то повноцінне п’ятиразове харчування в оздоровчому закладі обійдеться орієнтовно у 300 гривень на дитину на добу. І це ще залежить від меню, кількості дітей та інших витрат, – зазначає вона.
«На укриття не дали жодної копійки»: в яких умовах перебувають діти
Основний корпус санаторію, за словами адміністрації, зведений ще на початку 20 століття. Будівлі, каже Рощенко, постійно потребують ремонту, однак коштів вистачає лише на найнеобхідніше.
У відповіді на інформаційний заклад «18000» у закладі повідомили, що капітальний ремонт будівель не виконували. Водночас упродовж останніх років були окремі роботи: капітально відремонтували огорожу, систему пожежної сигналізації та відеоспостереження, а також здійснили поточний ремонт електромереж, сходів із встановленням пандуса, заміну частини вікон і вогнезахисну обробку покрівлі. Найближчим часом нових ремонтів не планують через відсутність фінансування.
Одна із будівель санаторію
– Про поточний ремонт ми навіть не можемо мріяти. Це максимум — замок полагодити, двері підремонтувати чи одну плитку приклеїти, – розповів Орленко.
За словами Рощенка, лише на господарські потреби — бензин, фарбу, матеріали — санаторій отримує близько 23 тисяч гривень на місяць, тоді як тільки для того, щоб скосити траву на великій території закладу, потрібні значні витрати.
Один із корпусів отримав пошкодження даху й вітража під час вибуху поблизу — за словами Рощенка, дах підняли й тимчасово повернули на місце, але будівля потребує капітального ремонту, точну вартість якого адміністрація назвати не може через відсутність кошторисної документації.
Найбільше запитань після публікацій батьків виникло щодо стану укриттів. Журналістка «18000» також побувала в укриттях санаторію.
Спальні місця в першому укритті в санаторії «Сосновий бір»
Усередині відчувається характерний затхлий запах підвального приміщення, у повітрі помітний пил. Стіни та підлога мають сліди тривалої експлуатації. В одному з укриттів облаштована вбиральня, тоді як в іншому окремого санвузла журналісти не виявили — там стояли відра з написом «Туалет».
При цьому в обох укриттях встановлені металеві ліжка з матрацами для перебування дітей під час повітряних тривог, подекуди спальні місця облаштовані й на підлозі.
Одна з кімнат в укритті
У відповіді на інформаційний запит санаторій зазначив, що укриття відповідає вимогам для перебування дітей, а його ремонт і облаштування проводили власними силами упродовж 2023–2025 років.
– Повністю погоджуюся, що воно не в найкращому стані. Але на обладнання укриттів із бюджету не виділили жодної копійки, — говорить Орленко.
Друге укриття в санаторії
За словами Рощенка, обидва укриття вдалося облаштувати власними силами, за підтримки благодійників та працівників закладу:
– Якщо я заберу звідси все, що ми купували самі — від вентиляції до освітлення, — його фактично не буде.
На що витрачають бюджет «Соснового бору»
Згідно з відповіддю санаторію на інформаційний запит «18000», у 2026 році на діяльність закладу передбачено 43,4 млн грн. Із них 26,3 млн грн — на оплату праці, 13,1 млн грн — на утримання закладу та 4 млн грн — на харчування дітей.
За словами заступника директора, спочатку заклад отримав 5,4 мільйона гривень, з яких 390 тисяч передали санаторію «Городище», а 1,16 мільйона спрямували на утримання внутрішньо переміщених осіб. Окремо, за його словами, санаторій отримав 9 мільйонів гривень на комунальні послуги.
Як працюють інші дитячі санаторії Черкащини
Щоб з’ясувати, чи є проблеми із фінансуванням характерними лише для «Соснового бору», журналісти «18000» звернулися також до керівників двох інших обласних дитячих санаторіїв — у Руській Поляні та Городищі.
Виконувачка обов’язків директорки санаторію «Руська поляна» Надія Гапоненко розповіла, що заклад чотири роки не працював і лише у травні цього року знову почав приймати дітей. Перед відкриттям у санаторії близько двох із половиною місяців тривали ремонтні роботи.
— Ми пофарбували приміщення, привели їх до відповідних вимог, виконали ремонтні роботи і на території, — говорить Гапоненко. За її словами, йдеться переважно про косметичне оновлення, а не капітальний ремонт.
Кімната у дитячому санаторії «Руська поляна»
Однією з головних відмінностей від «Соснового бору» є фінансування харчування. Якщо у черкаському санаторії на одну дитину передбачено 134 гривні 48 копійок на добу, то в Руській Поляні — 235 гривень. Причина, каже Гапоненко, в іншому профілі закладу: санаторій у Руській Поляні – протитуберкульозний.
— Цієї суми нам вистачає. У нас шестиразове харчування, фрукти діти отримують щодня, — каже директорка.
Водночас вона зазначає, що заклад працює не лише за кошти обласного бюджету – суттєву підтримку санаторію надають благодійники.
Натомість отримати коментар керівника обласного дитячого санаторію «Городище» журналістам не вдалося — він сказав, що «не має права коментувати діяльність закладу».
В обласній раді визнають: проблема стосується всіх санаторіїв
Проблему недостатнього фінансування дитячих оздоровчих закладів визнають і в Черкаській обласній раді. За словами першого заступника голови облради Романа Сущенка, нині в області працюють три дитячі санаторії:
- «Сосновий бір»;
- «Руська Поляна»;
- «Городище».
Питання фінансування, уточнює він, перебуває в компетенції Управління охорони здоров’я Черкаської ОВА. За словами Сущенка, на діяльність санаторіїв суттєво вплинули спочатку пандемія COVID‐19, а згодом повномасштабна війна — через це не всі заклади змогли повноцінно відновити статутну діяльність: зокрема, у санаторії «Городище» досі проживають внутрішньо переміщені особи.
Територія «Соснового бору»
Найактивніше сьогодні, за словами посадовця, працює саме «Сосновий бір» — там оздоровлюються діти, зокрема діти військовослужбовців, а також проживають родини переселенців. Депутати обласної ради та працівники виконавчого апарату долучалися до озеленення території та організації літніх заходів для дітей. Попри нинішні труднощі, Сущенко вважає, що «Сосновий бір» має значний потенціал:
– Думаю, що цей санаторій у перспективі може бути на рівні з такими закладами в Карпатах, бо має унікальну територію, гарне місце розташування. Але нині потребує суттєвих капітальних вкладень, – розповів Сущенко.
Посадовець визнає, що під час війни масштабні інвестиції в такі об’єкти не належать до першочергових видатків:
– Водночас ми добре розуміємо, що наші діти зростають, і попри всі випробування вони мають мати можливість оздоровлюватися, відпочивати та зберігати теплі спогади про дитинство, – зазначив перший заступник голови облради.
Соляна кімната у санаторії «Сосновий бір»
Саме тому, за словами Сущенка, обласна рада наголошую на залученні позабюджетних коштів — зокрема, планує залучити кошти міжнародних партнерів та фінансових інституцій для капітальних вкладень у дитячі санаторії, спираючись на попередній досвід співпраці з Європейським інвестиційним банком у проєктах у галузі охорони здоров’я.
– Для досягнення результату потрібна участь ОВА та урядових інституцій. Маємо стриманий оптимізм. Робота триває, — підсумував Роман Сущенко.
На інформаційний запит «18000» щодо фінансування та роботи дитячих санаторіїв Черкаська обласна рада повідомила, що всі три оздоровчі заклади перебувають у спільній власності територіальних громад області, однак належать до сфери Управління охорони здоров’я Черкаської ОВА. Саме тому запит переслали до обласної військової адміністрації. На момент публікації відповіді «18000» ще не отримав.
Замість висновку
Історія із «Сосновим бором» лише привернула увагу до ширшого питання. Безпечний дитячий відпочинок залежить не лише від роботи одного колективу, а й від системного фінансування, регулярних ремонтів, сучасної матеріальної бази та постійного контролю якості умов перебування дітей. І поки в обласній раді говорять про «стриманий оптимізм» і пошук позабюджетних коштів, батьки, які цього літа забирали своїх дітей із санаторію в стані, який вони самі описують як отруєння, ставлять простіше запитання: чи готові оздоровчі заклади області приймати дітей уже сьогодні?
Оля Ярмолич
Читайте також: Три зірвані аукціони й жодного рішення: чому земля на березі Дніпра досі не приносить дохід Черкасам.
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні події. Читайте більше новин Черкаської області на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»