Що відомо про закинуті та недобудовані будівлі в Черкасах
Уже в ніч із 31 жовтня на 1 листопада у світі переодягатимуться в костюми привидів і монстрів, бо розпочнеться святкування Геловіну. Водночас в Україні є своє схоже свято, яке називають Велесовою ніччю, яка є наслідуванням різних давніх обрядів і сучасним витвором. І навіть у Черкасах є свої привиди, щоправда, це не міфічні істоти, що раптово оживають, і вони не одягнені в тканину. Черкасці та приїжджі їх бачать і навіть можуть доторкнутися до них. Ці привиди – незавершені будівлі.
Часто недобудови привертають увагу дітей і підлітків, які хочуть екстриму. Інколи там можна натрапити на людей без постійного місце проживання чи нетверезих. Часто у цих місцях стаються хуліганство й пожежі. Деякі бетонні привиди мають столітню історію, а якісь законсервувалися за часів незалежності України.
У цьому матеріалі «18000» розповідає про недобудовані споруди Черкас: від особняків та дитячих садочків до закинутих колекторів. У цій статті покликаємось на частину матеріалів місцевого краєзнавця Бориса Юхна, який описував історію цих місць.
Щоправда, ми не витрачали час, щоб осягнути всі закинуті обʼєкти в Черкасах, адже їх чимало, а жодного обліку в місті не ведуть. Тому читайте історії найбільш відомих споруд, в яких мало би вирувати життя.
Зміст:
- Готель «Турист» у Сосновому бору;
- Підземні Черкаси: Казбетська та Першотравнева труби;
- Завод телеграфної апаратури: яким він був та яке його майбутнє;
- Будинок культури у Дахнівці;
- Будинок Вацлава Кринського;
- «Зоряний центр» Черкас;
- Недобуд, який мав бути інститутом;
- Адміністративне приміщення річкового порту;
- «Безголовий голуб»: недобудована дзвіниця Софронія;
- Основна причина – кошти: чому у Черкасах лишаються закинуті будівлі;
- «Руферство», небезпеки та діти на недобудовах: чим небезпечні закинуті будинки.
Готель «Турист» у Сосновому бору
Гуляючи Сосновим бором у Черкасах, складно не помітити закинуту пʼятиповерхову будівлю. Колись у ній був готель «Турист», який відкрили ще у листопаді 1970 року. Як пише краєзнавець Борис Юхно, комплекс міг одночасно прийняти 360 людей, у ньому стабільно зупинялися закордонні групи.
Який вигляд мав готель «Турист». Фото: Борис Юхно
Нині 6960 квадратних метрів колись популярного готелю з видом на Кременчуцьке водосховище стоять пусткою. Розпочався занепад «Туристу» в 1990‑х. У 1993 році приміщення від’єднали від центральної тепломережі. Під час зими це спричинило погіршення технічного стану будівлі. Згодом всі речі та обладнання з «Туристу» перевезли в готель «Черкаси», лікарні та інші комунальні заклади.
Готель «Турист» у Сосновому бору
Далі «Турист» передали в оренду на 25 років. Нові власники були звільнені від орендної плати на 25 місяців за умови, що зроблять реконструкцію та відремонтують приміщення. У 2007 році приватний власник почав перебудову, але так і не завершив. У підсумку від колись популярного «Туристу» залишився лише голий бетонний скелет.
Підземні Черкаси: Казбетська та Першотравнева труби
Про підземні Черкаси існує чимало міфів та легенд. Можна знайти й чутки про те, що за часів Радянського Союзу в обласному центрі Черкащини хотіли побудувати метро. І хоч це не можна назвати будівлями, оминути підземні місця – неможливо.
Один з таких тунелів розташований на Казбеті. Простягається тунель під землею на вулиці Василя Стуса. Тут планували зробити зливовий колектор. Починалися роботи приблизно у 1979 році. Діаметр тунелю – два метри і 56 сантиметрів. Будували підземелля від Дніпра. Утім цей проєкт так і не завершили, а тунель згодом став місцем досліджень для любителів екстриму та дигерів (людей, які обстежують підземелля, – ред.).
Черкаське «метро» зсередини. Фото: Борис Юхно
Утім це не єдиний масштабний тунель, розташований під Черкасами. Ще один називають Першотравненою трубою. Її прокладали у першій половині 1980‑х. Тягнеться система від залізничного вокзалу до Будинку природи та повертає ліворуч. Цю підземку також передбачали як зливовий колектор. Про нього відомо дещо більше. Комплекс розташований на глибині 3–6 метрів під землею. Має низку приміщень, перше з яких розташоване на території вокзалу. Точне розташування другої кімнати невідоме. Третя ж розмістилася під відділом ДРАЦу і має найвищі стелі. Попри масштабні плани, доля цієї підземки збігається із Казбетською.
Завод телеграфної апаратури: яким він був та яке його майбутнє
У перший день травня 1967 року в Черкасах ввели в експлуатацію завод телеграфної апаратури, який розташований на вулиці Одеській. У 70–80-ті роки підприємство було одним з найбільших у місті. Його продукція – «телеграфні ключі», антени і цілі комплекси зв’язку, телефонна апаратура та інтегральні телефонні станції, інші високотехнологічні прилади.
Вигляд закинутого заводу. Фото: Борис Юхно
У 1990-ті роки кожен охочий міг придбати на території підприємства різну продукцію: пристрої для авто від викрадення й охоронні сигналізації для приміщень, зарядно-пускові пристрої для двигунів і малогабаритні млинки тощо. З часом завод почав втрачати свої потужності й поступово занепадати. Аж поки Фонд державного майна не віддав його під приватизацію.
Але, здається, колись провідний завод має шанс на нове майбутнє, точніше його корпус. Щоправда, уже у вигляді торгово-офісного центру. Його відновленням займається відоме в Черкасах ПП «Надія». За інформацією підприємства, комплекс матиме понад 15 тисяч квадратних метрів площі, офісні простори, торговельні приміщення та конференц-зал на 150 людей.
Відновлення заводу триває. Фото: Суспільне Черкаси
Будинок культури у Дахнівці
Будинок культури у мікрорайоні Дахнівка – архітектурне творіння, яке звели ще у 1960 році. Розташований він на вулиці Вікентія Хвойки, 17/1. Певний час тут був місцевий клуб. Згодом у споруді планували облаштувати чоловічий монастир, а потім — європейський центр йоги. Та жоден із цих задумів не вдалося реалізувати.
З колишнім будинком культури сталася трагедія – пожежа 2016 року, яка зруйнувала його зсередини, залишивши бетонний скелет. Тоді місцеві жителі та активісти припускали, що підпал міг бути пов’язаний з цікавістю до земельної ділянки, на якій був об’єкт. Але підтвердити ці припущення не вдалося.
Будинок культури в Дахнівці. Фото з відкритих джерел
У підсумку архітектурна споруда після пожежі стояла пусткою і потихеньку заростала кущами зсередини. Раптом у 2024 році будинок виставили на аукціон. Як писав «18000», приміщення оцінили в мільйон гривень. Перемогу на аукціоні здобуло товариство «Віксіті», бенефіціарним власником якого є відомий у місті та регіоні бізнесмен Віктор Кравченко. Його батько – власник агрокорпорації «ЛНЗ». За колишній будинок культури компанія запропонувала 12 мільйонів гривень. Цільове призначення землі – громадська забудова.
Попри надію, що будинок культури в Дахнівці отримає друге життя, нині споруда залишається «привидом», жодних робіт на її території не розпочинали.
Будинок Вацлава Кринського
Особняк Вацлава Кринського належить до занедбаних черкаських культурних пам’яток, за які точаться суперечки між забудовниками та місцевими жителями. Одні хочуть забудувати старі вулиці Черкас багатоповерхівками, інші – зберегти історію міста.
Будинок Кринського раніше. Фото: Борис Юхно
Будівлю, що розташована на вулиці Байди Вишневецького, 2 звели у 1907 році. Належала вона черкаському юрисконсульту місцевого Сирітського суду Вацлаву Кринському. У 1910 році тут розмістили Земський банк, а потім тут був дитячий заклад. За нацистської окупації — окупаційна установа, після війни – господарська частина Комітету Державної безпеки. Пізніше — конструкторське бюро, потім приміщення орендували приватні фірми.
Будинок Кринського, сучасний вигляд
Так будинок Кринського почав занепадати, адже за ним ніхто не доглядав. У 2019 році власником будівлі стала ПП «Надія», яка відома скандальними забудовами в місті. На місці особняка підприємство запланувало звести багатоповерхівку. У 2021 році споруду зарахували до національного реєстру пам’яток архітектури, але це рішення «Надія» скасувала через суд та встигла почати будівельні роботи: зняли частину вікон, розібрали частково дах. Натомість суд зобовʼязав підприємство укласти охоронний договір на особняк для збереження памʼятки архітектури.
У червні 2026 року суд наклав арешт на будинок Кринського, який фігурує у справі про забудову історичних памʼяток «Надією». Час бере своє і особняк поступово руйнується через недостатній догляд та наслідки будівельних робіт. Крім цього, протягом останніх днів в будівлі відбулося кілька пожеж. Натомість місцеві активісти неодноразово збиралися на акції для прибирання памʼятки та продовжують відстоювати її збереження в історичному вигляді.
Читайте також. Замковий узвіз у Черкасах: хто і як відкрив портал до забудови.
«Зоряний центр» Черкас
Ще одна історична будівля, яка опинилася на межі знищення через дії «Надії» – черкаський планетарій на вулиці Байди Вишневецького, 14. Як писав «18000», будівлю майбутнього планетарію у Черкасах збудував у 1870 році місцевий заможник Федір Лисак.
Черкаський планетарій. Фото: Борис Юхно
У 1920-ті тут була приватна зуболікарня і класи Першої трудової школи. У 1930–1933 – навчальний корпус шляхобудівельного технікуму, ще пізніше – класи трудового навчання однієї з міських шкіл. Під час німецької окупації в будівлі розмістили «Народний банк». Після реконструкції будівлі у жовтні 1961 року відбулося офіційне відкриття «зоряного центру». Так «зоряний центр» пропрацював до часів незалежності України і ще 30 років після її здобуття. До 2021 року планетарій поступово занепадав, поки зовсім не припинив свою діяльність.
Улітку 2022 року будівлю планетарію продали у власність ПП «Надії», яка й мала реалізувати реконструкцію. Втім жодних будівельних робіт не розпочинали. У 2023 році прокуратура скерувала до суду позов про витребування з приватної власності будинку планетарію. Рішення господарських судів «Надія» оскаржувала.
Черкаський планетарій, сучасний вигляд
Апеляційний суд в оскарженні забудовнику відмовив, а клопотання про повернення планетарію в державну власність таки задовольнив. Будівля отримала статус об’єкта культурної спадщини і повернулася у власність держави. Втім судові процеси щодо планетарію тривають.
А в цей час будівля, яка колись була «зоряним центром», нагадує радше привид минулого, який чекає на свою долю.
Недобуд, який мав бути інститутом
На перехресті вулиці Богдана Хмельницького та бульвару Шевченка складно не помітити бетонний паркан, за периметром якого територія поступово заростає деревами та перетворюється у своєрідний ліс. Серед цього ховається недобудована споруда.
Недобуд на перехресті Шевченка – Богдана Хмельницького
За часів Радянського Союзу, на початку 1990‑х, на цій ділянці почали будувати інститут, який займався проєктуванням промислових об’єктів легкої промисловості по всьому СРСР. Згодом Союз розпався, а разом з ним закрився інститут. Тож будівництво по бульвару Шевченка заморозили. Нині бетонний скелет продовжує існувати, він став сховком для людей без житла і тих, кого приваблює небезпека.
Нині земельна ділянка перебуває в оренді у товариства «Добробуд-Партнер».
Адміністративне приміщення річкового порту
Неподалік черкаського річкового порту, звідкіль колись відходили пасажирські пороми, можна помітити недобудовану споруду. Тут планували розмістити адміністративне приміщення річпорту.
На початку 1980‑х пасажирські та вантажні перевезення Дніпром досягли таких обсягів, що адміністрації двох черкаських портів – вантажного та пасажирського – змушені були перенести усю свою «паперову складову» до окремого корпусу. Та коли його будівництво завершували, активність річкового порту знизилася майже до нуля. Перевезення почали втрачати попит, а створення окремого корпусу загалом зупинили.
Місце, де мало бути адміністративне відділення річпорту
Нині недобудова височіє з‑за паркану. Вона перебуває у власності товариства «Нова конструкція». А спогади про те, яким колись був річпорт, «18000» зберіг у своєму матеріалі – Невідомі факти про річковий порт: як зародилося та розвивалося судноплавство у Черкасах.
«Безголовий голуб»: недобудована дзвіниця Софронія
Із багатьох локацій міста на горизонті помітний недобудований архітектурний об’єкт. Він розташований у центрі Черкас, на території Свято-Михайлівського гарнізонного собору. Йдеться про дзвіницю, яку розпочав будувати митрополит Софроній.
Дзвіниця у вигляді голуба. Фото: Ігор Єфімов/«Бабель»
Попри те, що перші поверхи об’єкта вже використовують, дзвіниця залишається недобудованою. Як писав «18000», зведення дзвіниці у формі голуба розпочали у 2008 році. За планом вона мала сягати 134 метри. У ній хотіли створити духовно-культурний центр, щоб проводити різні курси, семінарії тощо. Крім цього, у планах було створення єпархіальної бібліотеки.
Але завершити цей обʼєкт так і не вдалося. Після переходу собору до Православної церкви України, на нижніх поверхах дзвіниці створили музей російсько-української війни. Добудовувати «голуба» не планують.
Місця, де лунав дитячий сміх: закинуті черкаські дитсадки
Окрема тема для обговорення – дитячі садочки у Черкасах, які з різних причин були зачинені. Все, що від них залишилося, – порожня бетонна коробка, а їхню територію «забирає природа». Якісь споруди мають шанс на друге життя, а доля інших – нині невідома.
Отже, дитячий садочок у Південно-Західному районі за адресою проспект Перемоги, 24. Протягом останніх 10 років будівля пустує: вікна – вибиті, стіни – розмальовані, все – занедбане. Територія поросла кущами. Здається, єдине, що можна тут знайти – порожні пляшки та сміття.
Утім цей обʼєкт отримав шанс на нове життя. Ще у серпні 2025 року міський голова Черкас Анатолій Бондаренко заявив, що у закинутому дитсадку хочуть облаштувати шелтер для ВПО. З того часу жодних робіт в споруді не розпочали. Нині тривають пошуки фінансування у європейських партнерів. Про це неодноразово заявляв директор департаменту соціальної політики міської ради Сергій Рубан.
Який вигляд має закинутий дитсадок
Інший дитячий садок з менш обнадійливою долею розташований у мікрорайоні Митниця на вулиці Припортова, 10. У 2020 році його планували відновити. Попередня сума, яка потрібна була для цього – 57 мільйонів гривень. Цей проєкт хотіли подавати на державну програму, щоб отримати кошти. Щоправда, у 2026 році він так і залишається забутим.
Закинутий дитсадок на Митниці
Ще у минулі роки місцеві скаржилися, що на занедбаній території можна знайти використані шприци та помітити молодь, яка розпиває алкогольні напої. У вересні цього року на території дитсадка спалахнула пожежа.
Таких прикладів, як ці два дитсадки, у Черкасах немало. Більшість із них – розруха. А от дитсадку на вулиці Чорновола пощастило більше за інші, хоча про нього «18000» розповідав у своєму розслідуванні. Тут запрацював шелтер для ВПО.
Основна причина – кошти: чому у Черкасах лишаються закинуті будівлі
Черкаси мають площу близько 69 кілометрів квадратних. В усіх мікрорайонах міста можна знайти чимало закинутих і недобудованих будівель. Утім назвати їхню точну кількість нині не можуть, адже облік не ведуть. Про це в коментарі «18000» розповідає головний архітектор Черкас Віталій Чернуха.
- Наскільки памʼятаю, ще за часів Сергія Одарича (ексмер Черкас у 2006–2013 та 2014–2015 роках, – ред.) провели аналіз. Спеціальних людей, які б цим займалися, не було. Зібрали людей з різних управлінь і вони об’їздили місто. Нарахували близько 200 об’єктів. Нині такої єдиної таблиці не існує, – каже Віталій Чернуха.
Головний архітектор зазначає, що основна причина, чому в Черкасах є незавершені будівлі, – це відсутність коштів у власників. Серед інших причин – втрата об’єктом актуальності.
Також Віталій Чернуха пригадує випадок, коли власник фірми, яка зводила житло, загинув в аварії. Через це будинки так і залишилися бетонними скелетами.
Головний архітектор зазначає, що вплив на власників недобудованих споруд має бути, але:
- Поставте себе на місце власника. У вас немає коштів. Приходить місто і каже закінчувати, бо ви псуєте імідж населеного пункту. Виходить, або дайте грошей і я зроблю, або добудуємо пізніше. Якщо це приватна власність – офіційно вплинути не можемо, – розповідає архітектор.
Віталій Чернуха додає, що можливо застосовувати й інший важіль, як-от комунікація та зв’язки між людьми.
«Руферство», небезпеки та діти на недобудовах: чим небезпечні закинуті будинки
У коментарі «18000» речниця патрульної поліції Черкаської області Ольга Пінчук розповідає, що від початку 2026 року патрульні отримали 29 викликів, які повʼязані із перебуванням людей на недобудованих або закинутих будівлях.
Водночас Ольга Пінчук додає, що це число може бути неточним, адже окремої класифікації як «люди на недобудовах» немає.
- Найчастіше повідомлення стосуються ймовірних пожеж, задимлення, хуліганства або перебування на таких об’єктах неповнолітніх. Майже в половині випадків ідеться про дітей, – зазначає Ольга Пінчук.
Речниця ГУНП у Черкаській області Зоя Вовк у коментарі «18000» пояснює, що недобудовані та закинуті споруди становлять реальну небезпеку для життя і здоровʼя людей. Серед основних ризиків:
- обвали та руйнування конструкцій;
- падіння з висоти через відсутність огороджень;
- незахищені прорізи;
- відкриті шахти ліфтів і сходові марші;
- падіння в котловани;
- підвали, технічні колодязі, зокрема заповнені водою;
- травмування арматурою та будівельним сміттям;
- пожежі та отруєння продуктами горіння у разі розведення вогнища чи недбалого поводження з вогнем.
Зоя Вовк зазначає, що діти та підлітки сприймають недобудови як майданчик для ігор, «руферських» (руферство – нелегальне або приховане проникнення на дахи висотних будинків, веж, недобудов тощо, – ред.) розваг чи фотозйомки.
- У таких випадках поліцейські встановлюють особу неповнолітнього, його батьків чи опікунів та проводять профілактичну й роз’яснювальну роботу, – каже Зоя Вовк.
Речниця додає, що випадки за участі дорослих на недобудовах трапляються рідше. Вони, як правило, стосуються осіб в алко- або наркосп’яніннях та людей, які не мають визначеного місця проживання.
- Роз’яснюйте дітям про небезпеку таких місць. Про випадки перебування там неповнолітніх або про відкритий доступ до небезпечних об’єктів повідомляйте на лінію 102. Також зазначимо, що власники та балансоутримувачі таких об’єктів зобов’язані забезпечити їхню охорону та обмеження доступу, – наголошує Зоя Вовк.
Денис Непогодьєв
Читайте також. Від Дашкевича до Набережного: історії черкасців, які століттями боролися за Україну.
Читайте на сайті 18000: «Новини Черкаси» — що відбувається в місті та області. Резонансні розслідування, ефіри з відомими й цікавими гостями – усе на каналі «18000» в ютубі. Підписуйтеся!