Учора Черкаська міська рада ухвалила програму соціально-економічного розвитку на наступні три роки. Попри хрономентраж у назві документа, фактично він окреслює капітальні видатки місцевого бюджету виключно на поточний рік.

Для багатьох депутатів це голосування стало своєрідною лебединою піснею. Очевидним є те, що левова частка обранців цієї каденції не має шансів бути переобраними. І причини цьому цілком об'єктивні. Електоральне поле та настрої виборців уже давно не відповідають картині 2015-го року, а депутати, що відправилися у вільне політичне плавання, позбувшись будь-яких партійних прапорів, навряд чи зможуть віднайти для себе суб'єкт висування до жовтня 2020 року. Перелік політичних сил, які навіть теоретично можуть восени цього року набрати більше 5% голосів черкащан, вкрай обмежений. Більшість з них навряд чи прийме до своїх лав місцевих політичних опортуністів. Відповідно для таких депутатів залишається одна "відрада" – освоювати бюджетні кошти. І з цим, як показало голосування, є високі шанси впоратися.

За документ загальною вартістю понад 500 млн гривень віддали свої голоси 23 обранці та міський голова. "Батьківщинівці", чиєму політичному майбутньому мало хто та що загрожує, окрім прокурорів, цього року поступилися певною часткою власних фінансових "амбіцій" на користь менш "перспективних" політичних партнерів із чинного скликання. Зокрема, йдеться про "свободівців" і безпартійних "ренегатів", які не так давно сколотили депутатську групу, назвавшись "слугами народу".

2020-ий – рік викликів перед місцевим самоврядуванням. Найважливіший виклик – це вже озвучені місцеві вибори, що заплановані на осінь 2020 року. Проте вже у квітні перед владцями постануть ще дві серйозні проблеми. Перша з них – це розгортання медичної реформи на вторинній ланці. Як показав пілотний проект, запущений на Полтавщині, неоптимізована мережа лікувальних закладів не може існувати виключно за рахунок коштів, які надходитимуть від Національної служби здоров'я. Відповідно – має бути дофінансована з коштів місцевого бюджету. Зрозуміло, що оптимізацією закладів ніхто у виборчий рік займатися не буде. Варто лише пригадати намагання закрити в місті фізіотерапевтичний кабінет, шо викликало неабиякий спротив з боку громади. Згодом воно було "призупинене" політичним рішенням місцевих чиновників і депутатів. Їхнє утримання та дофінансування інших закладів вторинної ланки до належного рівня стане суттєвим тягарем, який позначиться на фінансовій спроможності місцевого бюджету у поточному році.

Ще один серйозний, проте менш артикульований виклик – це зміни до закону "Про публічні закупівлі". З 19-го квітня розпорядники бюджетних коштів змушені будуть здійснювати так звані спрощені закупівлі. Що це значить? Раніше чиновники за згоди депутатів могли спокійно реалізовувати різного роду малоефективні з точки зору економічного ефекту, втім дуже ефективні з точки зору темпу освоєння проекти вартістю до 1,5 млн гривень, вручну визначаючи "потрібних" підрядників. Натомість із квітня 2020 року робити це стане значно складніше. Тепер поріг для здійснення конкурентних закупівель починатиметься з 50 тисяч гривень. Аби мінімізувати ризики потрапляння бюджетних коштів у неналежні руки, чиновникам і депутатам доведеться поспішити з укладанням договорів. З 500 млн бюджету розвитку близько 300 млн може бути освоєно без проведення конкурентних закупівель.

Якщо раніше нормою для місцевих депутатів було затвердження ПСЕРу в березні, то цьогоріч депутатський корпус неабияк згуртувався перед викликами сьогодення – виборами та змінами до закупівельного законодавства. Перед тим, як віддати бюджетні кошти у потрібні руки, розпорядникам потрібно ще встигнути виготовити низку проектних документів, на що потрібен час, якого до 19-го квітня залишилось не так і багато.

Cаме бажання максимального контролю за освоєнням бюджетних коштів і процесом визначення підрядників і постачальників стало одним із наріжних каменів формування ПСЕРу на цей рік. Але така ситуація повторюється із року в рік.

Правда, дещо змінився і вектор освоєння коштів. Цього року безпрецедентна сума коштів спрямовується на оновлення мереж зовнішнього освітлення міста. В нещодавньому інтерв'ю "Громадському" Анатолій Бондаренко заявив, що саме належне освітлення є одним із ключових елементів безпеки в місті. Сперечатися з міським головою важко. Проте така тяга до встановлення ліхтарів пояснюється не лише питаннями фізичної безпеки громади міста, а ще і політичною доцільністю.

Кінець минулого року ознаменувався виходом із кола опозиціонерів депутата від колишнього БПП, а тепер "Європейської солідарності" своєрідного політичного "важковаговика" Володимира Бурячинського, який, попри мінімальну публічнічність, має суттєвий вплив у непублічних колах. Бурячинський разом зі своїм непублічним впливом і відповідним "апетитом" увійшов до новоствореної групи фейкових "слуг народу". Група акумулювала в собі шістьох політичних біженців із різних партій на чолі із колись радикалом Сергієм Тищенком. Тищенко також має, окрім публічних, ще і непублічні інтереси. Поєднує цих обранців поміж іншого і невизначеність політичного майбутнього. Назвавшись "Слугами народу", реальне потрапляння до лав цієї політичної сили за умови збереження теперішнього курсу "президентського" політичного човна на повне оновлення влади для теперішніх обранців є рожевою мрією.

Та повернемось до реалій. Сферою інтересу Бурячинського є саме зовнішнє освітлення, його ремонт і модернізація. Ціла плеяда різноманітних компанії, так чи інакше пов'язаних саме із новоспеченим псевдо-"слугою народу" із року в рік освоює десятки мільйонів гривень, спрямованих на ці цілі. А з підсиленням Бурячинським лав промерської більшості видатки на ці цілі суттєво зросли. Імовірно, саме силами Бурячинського та його оточення (як політичного так і бізнесового) можуть стати освітлені не лише вулиці міста, а і майбутній політичний спокій у виборчий період керманича міста.

Всього на освітлення різного роду об'єктів та вулиць має піти більше 50 млн бюджетних коштів. Вартість фактично кожного об'єкта визначена таким чином, аби уникнути проведення конкурентної закупівлі. Яка частина із цієї суми опиниться на рахунках, пов'язаних із депутатом компаній, покаже час. Уже зараз зрозуміло, що результат вимірюватиметься десятками мільйонів гривень. Не варто забувати, що КП "Міськсвітло", яке хоч і є своєрідною "прокладкою" в питанні освітлення, та все ж контролює більшу частину "освітлювальних" видатків. Нині підприємство перебуває під фактичним "кураторством" ще одних "стовпів" промерської більшості – представників партії ВО "Свобода". Вочевидь, тут інтереси Бондаренка і його політичних партнерів максимально збігаються.

Крім того, афілійовані саме з Бурячинським фірми ще минулого року отримали право на реконструкцію скверу "Юність" і Долини троянд загальною вартість робіт більше 20 млн гривень. КП "Дирекція парків", що є замовником усіх робіт у парках, скверах і пляжах міста, також є вотчиною "свободівців" і зоною синхронізації інтересів різних політичних груп. Проте варто зазначити, що поки що в 2020 році кошти закладено лише на реконструкцію скверу "Юність". Не виключено, що у виборчий рік міський голова та його оточення відмовилися від спірної ідеї укладання плиткою Долини троянд, що в минулому році викликала неабиякий суспільний резонанс і супротив.

Також у частині освітлення 7 млн гривень планується витрати на підсвічування пішохідних переходів. Зважаючи на останні резонансні автопригоди, видатки є логічними. Втім, без сумніву, мають бути реалізовані в комплексі з іншими заходам. Поки що у ПСЕРі цього "комплексу" не спостерігаємо. Зокрема на налагодження системи загального відеонагляду заплановано витратили 3,6 млн гривень. Ця сума не здається такою, що здатна забезпечити належну якість покриття камерами всього міста, особливо у порівнянні з іншими схожими видатками. Наприклад, встановлення відеоспостереження лише в одному парку "Сосновой бір" обійдется у 1,4 млн гривень.

Говорячи про заплановані видатки інших комунальних підприємств, варто звернути увагу на КП "ЧЕЛУАШ", що очолює віднедавна володар підозри у розтраті бюджетних коштів, депутат від ВО "Батьківщина" Олексій Мельник. Дорожники з "ЧЕЛУАШа" можуть розраховувати на 10 млн гривень на придбання спеціальної техніки, з яких 4,6 млн планують витрати на закупівлю дорожного пилосмоку. Ще 1 млн гривень може бути витрачено на неодмінний атрибут будь-яких виборчих змагань останніх років – лавки, 800 тисяч планують "освоїти" на встановленні зупинок громадського транспорту.

5 млн має бути надано на придбання комунальної техніки "Черкаською службою чистоти". Ще 800 тисяч – на реконструкцію полігону твердих побутових відходів. Серйозної роботи на такому надважливому та критичному об'єкті інфраструктури міста як полігон у 2020-му розраховувати не варто. До цього питання найімовірніше повернуться уже після виборів… Або ж після якоїсь надзвичайної ситуації, якщо вона станеться раніше.

Комунальний монополіст у сфері теплової генерації "Черкаситеплокомуненерго", який очолює депутат від ВО "Черкащани" Павло Карась, цього року не отримає з бюджету розвитку жодної гривні. Принаймні будь-які видатки для комунального підприємства поки що не передбачені. Наступний рік Павло Миколайович може провести в економічній блокаді. Проте, зважаючи на його вагомий політичний досвід, ця картина не здається завершеною.

Фактично аналогічна ситуація у ще одного монополіста – КП "Черкасиводоканал". Про жодні інвестиції у реконструкцію інфраструктурних мереж не йдеться. Поки у комунальників в активі лише 3 млн на реконструкцію двох фонтанів – на алеї Путейка та на площі 700-річчя.

КП "Комбінат комунальних підприємств", що опікується міськими кладовищами, отримає з бюджету розвитку 2 млн гривень на придбання техніки та ще 1,5 млн гривень на реконструкцію кладовища на вулиці Промисловій. Цікаво, що тут видатки плануються на здійснення 2-ої черги робіт, у той час як фінансування 1-ої передбачено лише у 2021 році.

Ледь притомне і існуюче виключно для "земельних схем" підприємство "Черкасиінвестбуд" цьогоріч може отримати 2 млн гривень на добудову сумнозвісного пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам. Ще 1,5 млн – на будівництво спортивного майданчика по вулиці Луначарського. Про реалізацію колись амбітного проекту зведення спортивної арени в Черкасах знову не йдеться.

КП "Черкаські ринки" отримає 4 млн гривень. Вони підуть на облаштування території на місці колишнього книжкового павільйону біля Макдональдсу (1,4 млн гривень), реконструкцію площі 700-річчя (1,6 млн гривень) та ремонт безпосередньо ринків і придбання торговельного обладнання.

Освітяни у наступному році планують отримати з бюджету понад 110 млн гривень. Тут як завжди все максимально просто та примітивно – переважно мова йтиме про клаптикове утеплення та виконання зовнішніх і внутрішніх робіт вартістю до 1,5 млн гривень, щоб уникнути конкурентних закупівель. Своєрідним винятком може стати реконструкція багатостраждальної спортивної зали у 34 школі попередньою вартістю 7,4 млн гривень. Втім реальність реалізації цього проекту протягом наступного року викликає певний скепсис.

Майже 50 млн гривень планують витрати на роботи в дошкільних навчальних закладах. Про зведення нових об'єктів дошкільної інфраструктури поки не йдеться. Будівництво ДНЗ на вулиці Героїв Дніпра відкладено фактично на наступний рік, що навряд чи буде реалізовано. Цього року заплановано витрати лише на виготовлення проектно-кошторисної документації. Загальну ж вартість об'єкта оцінюють у колосальні для місцевого бюджету 80 млн гривень.

На школи ж витратять майже 40 млн гривень. З них 7,4 млн – на вже озвучений спортивний зал 34-ої школи. В минулому році освітяни вже визначили підрядника, яким було ще одне підприємство з орбіти вже неодноразово згаданого вище Володимира Бурячинського, втім вчора угоду вартістю 5,8 млн гривень розірвали "за згодою сторін".

Ще можуть витратити 800 тисяч на спортивну залу 6-ої школи, що також у не найкращому стані. На обладнання із 40 млн "шкільних" коштів планують витратити лише 3,2 млн гривень, решта – це будівельні роботи.

На дитячі школи мистецтв планується витрати менше 2 млн гривень. Знову йдеться виключно про будівельні роботи. На оновлення матеріально-технічної бази поки розраховувати не варто.

Зовсім інша ситуація у спортивній сфері. На новий інвентар заплановано витратити близько 1,7 млн гривень. 600 тисяч спрямують у межах програми розвитку єдиноборств. Ще майже 6 млн витратять на будівельні роботи та ремонти на об'єктах спортивної інфраструктури. Зокрема 1 млн піде на реконструкцію залу боксу, яким опікується заступник міського голови "свободівець" Юрій Ботнар. 2,5 млн гривень спрямують на придбання автобуса для муніципальних спортсменів, зокрема футбольного клубу.

На ремонт і поновлення фондів бібліотеки імені Лесі України спрямують попередньо 3,6 млн грн. Один мільйон гривень може отримати музей Середньої Наддніпрянщини на придбання георадару.

Цьогоріч Анатолій Бондаренко та його найближче оточення змушені будуть трохи скинути темп освоєння коштів на ремонті вулиць міста. Всього передбачено витратити більше 130 млн гривень. Попри значний обсяг, це менше аналогічних показників минулого року. Серед найкоштовніших об'єктів – продовження ремонту вулиці Сумгаїтської (26 млн грн), вулиці Чехова (20 млн гривень), бульвару Шевченка (20 млн гривень), вулиці Героїв Дніпра (9 млн гривень), вулиці Смаглія (5 млн гривень). Уже під час засідання депутати віднайшли фінансування для реконструкції вулиці Жужоми. Загальна вартість проекту сягне 28 млн грн, з яких 7 хочуть витратити цього річ. Натомість попередньо відмовляються від капітального ремонту бульвару Шевченка на ділянці від вулиці Університетської до Байди Вишневецького. Таким чином одна із передвиборчих обіцянок Бондаренка, а саме: капітальний ремонт головної артерії міста, так і залишається невиконаною. Від амбітної цілі Анатолій Васильович зупиниться буквально за крок та за кілька десятків неосвоєних мільйонів бюджетних коштів. Так само, судячи з усього, не вдасться повністю побороти ямковість на вулицях міста. Утім Бондаренко, об'єктивно, прикладав максимум зусиль і фінансових ресурсів, аби дійти до озвученої п'ять років тому мети.

Більше 30 млн гривень депутати спрямують на ще один важливий елемент передвиборчого піару, а також освоєння бюджетних коштів – облаштування тротуарів. Депутатам однозначно буде що показати і на фоні чого виготовити агітаційні фото, але чи поведеться на це виборець у 2020 році – покаже час. Зрозуміло одне: виробники тротуарної плитки точно не залишаться у програші.

Ще одним гарним для піару та безпрограшним з точки зору оперативності освоєння коштів є напрям реконструкції міжбудинкових проїздів. Бондаренко недарма називав цей рік роком відповідних видатків. Тут заплановано освоїти ще 20 млн гривень на 14 об'єктах, що мало вплине на ситуацію в місті в цілому, втім дозволить окремим обранцям похизуватись перед виборцем, а підрядникам – отримати непоганий прибуток.

Ще одним примітним напрямком буде встановлення майданчиків для збору твердих побутових відходів. Звичайно, обранці навряд чи стануть публічно хизуватися світлинами на фоні смітників. Втім планується встановлення коштом місцевого бюджету одразу 28 таких об'єктів на майже 2 млн гривень. Загальна кількість майданчиків вимірюється сотнями, тому знову ж таки про розв'язання ситуації із неналежним санітарним станом таких об'єктів ані в стратегічному, ані хоча б тактичному плані мова не йде, лише "точкове" покращення.

Будь-який підручник із політичних технологій каже про те, що медицина – це далеко не найкращий напрямок для піару у виборчий період. Така теза цілком і повністю знаходить своє відображення в ухваленому депутатами документі. Попри розгортання медичної реформи і необхідність значних вкладень як у частині загального фонду, так і в частині капітальних інвестицій місцеві обранці своєрідно поставилися до виклику, що поставив перед місцевим самоврядуванням Кабмін. Цього року заплановано придбання спеціального медичного обладнання у сумі лише 14 млн гривень виключно для двох лікувальних закладів – Третьої міської лікарні швидкої допомоги (10 млн гривень) та Першої міської лікарні (4 млн гривень). У найбільш відповідальний рік це все, на що може розраховувати медична галузь. Жодної гривні для оновлення матеріально-технічної бази пологового будинку чи дитячої лікарні не передбачено. Чим керувалися депутати голосуючи за подібне – таємниця.

Ще 15 млн гривень витратять на ремонти в закладах охорони здоров'я. З них 3,5 млн піде на звершення утеплення "Астри", решта також отримає бюджетний "дріб'язок", розбитий на допорогові суми.

Проблеми медицини у 2020 керівництво міста та депутатський корпус відсунув на задній план. Все як пише підручник з політичних наук, втім чи збігається це з реальним інтересом громади? Питання риторичне.

Команда міського голови разом із політичними партнерами йде на вибори і повністю заточена на позитивний результат восени 2020 року. Втім не для всіх цей результат визначається поновленням мандату довіри від виборця. Комусь очевидно достатнім є реалізація власних бізнесових інтересів.

Разом із тим громада міста стає очевидним заручником передвиборчих перегонів. Розпорошивши більше 300 млн гривень на всілякі дрібні об'єкти, реалізація яких окремо чи навіть комплексно навряд чи дає який-не-який вагомий економічний ефект, влада забула про ключові потреби громади: якість медицини, освіти та безпеку.

Потреби в цих галузях зведені до примітивного освоєння коштів на ремонтних роботах, що не призводять до реального покращення якості послуг чи хоча б економії бюджетних коштів у майбутньому. Забезпечення модернізації матеріально-технічної бази загальноосвітніх і художніх шкіл, дитячих навчальних закладів, закладів охорони здоров'я відтерміновується із року в рік, і в цьому році є вкрай резонуючим з реаліями, в яких опинилась громада.

На жаль, мінеральна вата на стінах навчальних закладів мало впливає на рівень показників зовнішнього незалежного тестування, а металопластикові вікна не допомагають лікувати хронічні захворювання чи здійснювати оперативні втручання. Утім, на думку керманичів міста, саме це нібито є символом їхньої підтримки ключових галузей. Залишимо це на їхній совісті. Залишається побажати всім нам у 2020 році талановитих лікарів та обдарованих вчителів, лише на них надія. На інше розраховувати поки складно.