Вітання поціновувачам мистецтва! Сьогоднішній герой розповіді Джефф Кунс – митець, якого буває важко відрізнити від успішного бізнесмена, адже він завжди з’являється на публіці в бездоганних костюмах та з незмінною посмішкою. Часто його за це критикують. Не за костюми, звісно, а саме за те, що він, як ніхто інший, підходить до мистецтва з буцімто меркантильних міркувань та сприймає слово арт-ринок аж надто буквально.
Справді, його роботи б’ють рекорди своєю дороговизною і Кунс відомий своїми регулярними колабораціями з люкс-брендами.
Та чи означає це, що його мистецтво не варте уваги? Якщо прочитати біографію Джеффа Кунса, то виявиться, що твори, які художник створює, – це абсолютно логічне продовження його життя, світогляду, часу та місця, у якому він виріс. Наприклад, Кунс пригадує, як будучи підлітком, ходив від дверей до дверей, продаючи цукерки та обгортковий папір. Він ніколи не знав, хто відкриє двері та чи будуть йому раді, але, незважаючи ні на що, він повинен був бути веселим, усміхненим та життєрадісним, хоч який там у нього насправді був настрій. Це важливий урок, який Джефф Кунс пам’ятатиме та втілюватиме все життя – він стане вітриною для самого себе. По суті, його найвідоміші твори (ідеальні й життєрадісні, ніби надувні іграшки) – це відображення цієї частини реальності художника – ззовні найкращий з можливих варіантів, нехай і з порожнечею всередині.
У мистецтві Кунса ще безліч метафор, а також немало зв’язків із його реальним життям, яке також було, та і є неординарним та, безумовно, цікавим. Про все це – у нашому відео.
