Черкащина майже без мови ворожнечі

Черкаські онлайн-ЗМІ в своїх публікаціях майже не вдаються до мови ворожнечі – такими є результати серпневого моніторингу Інституту Масової Інформації, завданням якого було визначити частку матеріалів із мовою ворожнечі в стрічках регіональних медіа та визначити тематику матеріалів із мовою ворожнечі. 

До дослідження було взято всі новини сайтів 18000, Прочерк, Zmi.ck.ua, Вичерпно, Провсе, ЧЕ24 Онлайн, Дзвін, Золотоноша City, Вісті Черкащини та Канос, опубліковані з 9 до 11 серпня. 

Упродовж моніторингового періоду в стрічках названих медіа з’явилось 554 публікації. Від 14 на сайті Золотоноша City та 18 на сайті Kanos до 87 на Дзвоні та 90 на Прочерку. 

І лише одна публікація містила ознаки мови ворожнечі. 

Йдеться про публікацію на сайті 18000 “Британця, який приїхав на святкування Рош га-Шана до Умані, видворять”. Так, в заголовок винесена вказівка на національність/громадянсктво правопорушника, окрім того, вказана його приналежність до певної релігійної групи. Також в заголовку використовується дієслово з негативним емоційним забарвленням, яке може принижувати гідність людини. До того, в тексті наголошується на приналежності правопорушника до певної етнічної групи і, по суті, стверджується про кримінальність цієї етнічної групи. 

Також в ході моніторингу як негативний приклад, хоч і без чітких ознак мови ворожнечі, було виділено формулювання у повідомленні поліції про початок цілодобового чергування на одному з постів поліції в районі компактного перебування хасидів у м. Умань, яке через свої стрічки без жодних змін розповсюдили ряд ЗМІ, зокрема, Дзвін, 18000 і Провсе. Йдеться про формулювання “У зв’язку з прибуттям прочан брацлавського хасидизму виникла необхідність у забезпеченні публічної безпеки та порядку в районі паломництва”, після прочитання якого у реципієнта можуть виникнути двозначні суперечливі асоціації, зокрема, створення негативного іміджу певної групи суспільства і  твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи.

Поза тим, варто нагадати, що мова ворожнечі – це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства, це використання агресивних висловлювань, контекстів, чи зображень, які принижують або ж дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси, етнічної, чи національної належності, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи. Комітет міністрів Ради Європи визначає мову ворожнечі як усі форми самовираження, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості.

Виділяють наступні маркери присутності мови ворожнечі:

  • Прямі або завуальовані заклики до насилля;  
  • Заклики до дискримінації;  
  • Заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні; 
  • Виправдовування випадків насилля та дискримінації;  
  • Твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  • Звинувачення у негативному впливі на суспільство чи державу; 
  • Ствердження про неповноцінність та моральні недоліки такої групи; 
  • Створення негативного іміджу певної групи суспільства; 
  • Згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  • Протиставлення однієї групи іншій; 
  • Пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Примітно, що подібний моніторинг ІМІ, який було проведено у серпні 2019 року, теж показав, що онлайн-ЗМІ Черкащини уникають проявів мови ворожнечі (за винятком використання двох дещо суперечливих фото для ілюстрації  публікацій). Тоді було проаналізовано 716 новин зі стрічок п’яти онлайн-ЗМІ. Те саме засвідчив і минулорічний червневий моніторинг в ході якого було проаналізовано 566 публікацій.

Варто нагадати, що в українському законодавстві немає терміну “мова ворожнечі”. Однак у Кримінальному кодексі України та законах, що стосуються медіа, є поняття «розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі». І згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу за це передбачено покарання у вигляді обмеження волі строком на 5 років, а якщо є обтяжуючі обставини – вісім.

Експерти ІМІ на основі матеріалів Ethical Journalism Network склали 5-кроковий тест на мову ворожнечі. Тож радимо запитати себе:

Окрім того, радимо ознайомитись зі ще одними корисним тематичним матеріалом видання MediaLab “Як журналістам не вдаватися до мови ворожнечі”.

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.