Черкаські онлайн-ЗМІ уникають мови ворожнечі

Наявність в медіа новин про етнічні групи та прояви мови ворожнечі в цій та інших тематиках – виявляли під час червневого моніторингу регіональних онлайн-ЗМІ Інститутом масової інформації. 

До дослідження було взято новини зі стрічок сайтів 18000, Провсе, Вичерпно, Прочерк та Zmi.ck.ua, опубліковані з 1 по 5 червня. До уваги не брались блоги, анонси, прогнози погоди, попередження про відключення світла чи води, тощо. 

Методика моніторингу передбачала виокремлення кількості матеріалів про етнічні групи від загальної кількості публікацій, по тому відбір матеріалів про етнічні групи, що містили мову ворожнечі та інших публікацій, що містили прояви будь-якої мови ворожнечі. Подальший аналіз передбачає визначення тематики новин з мовою ворожнечі: етнічні групи/нацменшини, гендер (жінки, ЛГБТ), внутрішньо-переміщені особи, маргіналізовані групи, релігійні переконання, війна з Росією та ін. Наступний крок – виокремлення типів порушень: некоректна лексика (терміни), оціночні судження в новинах (негативно забарвлена лексика), неспівпадіння заголовку і тексту, відсутність балансуючого коментаря та ін.

Отже, всього за період моніторингу в стрічках згаданих сайтів з’явилось 566 публікацій. Однак лише одна з них опосередковано стосувалась контекста етнічних груп. Йдеться про тижневий дайджест новин про коронавірус на сайті 18000, де в розділі “світ” журналістка згадує про те, що одним із наслідків пандемії у США стала ворожнеча щодо азіато-американців у США, де дехто їх звинувачує у виникненні коронавірусу. Та загалом у нинішній підбірці новин не було публікацій, котрі б безпосередньо стосувались етнічних груп, або де такі було б згадано в помітних контекстах. 

Відповідно у вибірці моніторингу не зафіксовано використання мови ворожнечі у новинах про етнічні групи. Також не зафіксовано жодних проявів мови ворожнечі й у новинах інших тематичних груп. 

Примітно, що подібний моніторинг ІМІ, який було проведено у серпні минулого року, теж показав, що онлайн-ЗМІ Черкащини уникають проявів мови ворожнечі (за винятком використання двох дещо суперечливих фото для ілюстрації  публікацій). Однак і тоді кількість новин про етнічні групи склала менше відсотка, а саме п’ять із 716 новин. 

Варто нагадати, що мова ворожнечі – це використання агресивних висловлювань, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси, етнічної, чи національної належності, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи. Комітет міністрів Ради Європи визначає мову ворожнечі як усі форми самовираження, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості.

В ході моніторингу ми, зокрема, акцентували увагу на наступні маркери присутності мови ворожнечі:

  • Прямі або завуальовані заклики до насилля;  
  • Заклики до дискримінації;  
  • Заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні; 
  • Виправдовування випадків насилля та дискримінації;  
  • Твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  • Звинувачення у негативному впливі на суспільство чи державу; 
  • Ствердження про неповноцінність та моральні недоліки такої групи; 
  • Створення негативного іміджу певної групи суспільства; 
  • Згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  • Протиставлення однієї групи іншій; 
  • Пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої

    ІМІ поцікавився у журналістів та редакторів деяких сайтів Черкащини, зокрема і деяких із тих, які підлягали моніторингові, чому, на їхню думку, частка новин, які  стосуються етнічних груп, у стрічках регіональних онлайн-змі доволі невелика, або такі новини і взагалі відсутні довгий час. Зрештою опитані пояснили, що цієї тематики навмисно не уникають, а частка публікацій така мізерна, позаяк відсутні інформприводи безпосередньо від етнічних груп.

Разом із тим, згідно даних із сайту обласної ради, на Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці і росіяни. Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки та представники інших національностей. Слід також згадати брацлавських хасидів, котрі найчастіше фігурують у новинах наприкінці вересня – на початку жовтня, коли масово приїздять в на Черкащину святкувати Рош га-Шана (свято початку нового року для всіх, хто сповідує юдаїзм) біля могили цадика Нахмана в Умані. Також,  за даними представників ромської громади, нині  на території Черкаської області проживають від 5 до 7 тисяч ромів. 

Власне, роми, згідно з цьогорічною лютневою публікацією сайту Провсе, часто стикаються з дискримінацією і з боку правоохоронців, і з боку роботодавців, проблемами з освітою та несприйняттям у суспільстві. І один з гучних скандалів використання мови ворожнечі щодо етнічних груп у ЗМІ на Черкащині, пов’язаний саме з цією етнічною групою. 4 липня 2018-го року ромська громадська організація Черкащини «Романі рота» звернулася до СБУ, поліції, прокуратури та облдержадміністрації щодо розпалювання міжнаціональної ворожнечі у публікації місцевої газети «Вечірні Черкаси» та на сайті видання, про що повідомляв ІМІ. 

До слова, видання MediaLab свого часу підготувало корисну підбірку порад щодо того як писати про ромів, щоб не підживлювати упередження та стереотипи. 

Також варто нагадати, що в українському законодавстві немає терміну “мова ворожнечі”. Однак у Кримінальному кодексі України та законах, що стосуються медіа, є поняття «розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі». І згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу за це передбачено покарання у вигляді обмеження волі строком на 5 років, а якщо є обтяжуючі обставини — вісім.

Експерти ІМІ на основі матеріалів Ethical Journalism Network склали 5-кроковий тест на мову ворожнечі. Тож радимо запитати себе:

Також радимо ознайомитись зі ще одними корисним тематичним матеріалом видання MediaLab “Як журналістам не вдаватися до мови ворожнечі”.

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Віктор Євпак
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.