Штраф за жарт та інші аспекти боротьби черкаської поліції із фейками під час карантину

Упродовж карантину на Черкащині було зафіксоване лише одне перешкоджання свободі слова і загалом вимушені обмеження минули в медіаспільноті більш-менш спокійно. Проте в поліції однак вистачало роботи на медіаполі. Правоохоронці боролись із фейками. А один житель області навіть змушений був заплатити штраф за поширення неправдивих чуток.

Загальна ситуація

Понад три місяці тривають карантинні обмеження пов’язані із пандемією коронавірусу. Свої обмеження та незручності це наклало і на роботу журналістів Черкащини, котрі тепер поступово виходять із карантину. Більшість вже повернулись працювати в офіси. Спростився доступ на об’єкти, події, заходи, подекуди вимог противірусної безпеки дотримуються лише формально. Збільшилась і кількість “некоронавірусних” інформприводів.

На жаль, 2 червня одне із онлайн-видань – Громадське телебачення: “Черкаси” – призупинило свою діяльність у зв’язку з проблемами у пошуках фінансування, що в свою чергу, за словами головного редактора, Олексія Хуторного, пов’язано також із  карантином.

Та загалом за понад три місяці вимушених заходів безпеки, обмежень та ізоляції, тривожних інцидентів щодо порушень свободи слова на Черкащині не зафіксовано. За винятком випадку, коли на засіданні виконавчого комітету міський голова Черкас погрожував журналістам телеканалу ВІККА “повивертати руки”, на свій манер проінтерпретувавши їхню професійну жестикуляцію.

Поліція звернула увагу на інцидент, однак журналістка Юлія Донець у коментарі ІМІ, сказала, що заяви у правоохоронні органи з цього приводу не писала, а при бесіді з поліціянтами запевнила, що претензій не має. “Аби не робити із цього шоу”,  – пояснила вона.

До слова, міський голова Черкас не раз відзначався у перепалках із журналістами, називаючи у відеозверненнях та дописах на facebook “пустопорожньою писаниною” їхнє інформування щодо перебігу пандемії в області.

Боротьба із фейками

Період карантину відзначається також розповсюдженням фейків. І поліція розгорнула безпрецедентну досі боротьбу із їх поширенням. Уже в перший тиждень після оголошення обмежень на сайті Головного управління поліції Черкаської області з’явились звернення від кіберполіції із закликом довіряти лише офіційним джерелам інформації, повідомляти про всі випадки поширення неправдивої інформації, нагадуванням про відповідальність за такі дії та повідомленням про те, що до кіберполіції уже надійшло два десятки звернень стосовно поширення фейків щодо карантину та пандемії коронавірусу.

Менш ніж через тиждень після цих заяв з’явилась публікація,  у якій поліція вже звітувала про те, що виявлено близько 170 фактів розміщення на інформаційних ресурсах неправдивої чи провокаційної інформації щодо пандемії коронавірусу. Кіберполіція ідентифікує осіб, які розповсюджують фейки, проводить профілактичні бесіди та надає роз’яснення. За результатами дій кіберполіції з початку карантину 45 осіб видалили майже 80 неправдивих повідомлень.

А вже восьмого квітня з’явилось повідомлення про те, що безпосередньо черкаською поліцією було складено чотири адміністративних протоколи за поширення недостовірної інформації щодо карантину. В Городищенському районі місцевий житель в мережі Інтернет виклав допис про обмеження руху на території у зв’язку з карантином. В Шполянському районі місцева жителька розповсюджувала інформацію, про перебування на території району іногородніх громадян, хворих на коронавірус. У Золотоніському районі двоє місцевих жителів поширювали невідповідну інформацію про кількість випадків захворювання на COVID-19.

Гвинтокрили із дезінфекцією, перекриті дороги та інші фейки у судах

Поліція за час підготовки матеріалу не відповіли на наше звернення від 4 червня про хід згаданих справ і наявність або відсутність аналогічних. Однак все ж вдалося самотужки розшукати рішення судів щодо цих справ на сайті реєстру судових рішень.

Отже, у Шполянському районі поліція зреагувала на коментар користувачки Facebook у спільноті “Підслухано в Шпола”: “Кажуть, що цілий бус приїхав з Іскрянськими людьми з Польщі. Одного чоловіка в тяжкому стані доправили до Черкаської лікарні, інші на самоізоляції. Начебто їх з буса, біля танка забрала швидка…”.

“Тобто поширила неправдивий допис, що може викликати паніку серед населення та мати наслідком порушення громадського порядку. Відтак дії особи кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-1 КупАП” – ідеться в справі.

Особа на суд з’явилася. Вину не визнала. 8 травня суд, враховуючи, зокрема, порушення при складанні протоколу та відсутність належних доказів і обгрунтувань вини постановив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

17 квітня у Городищенський райсуд розглянув справу про те, що 01 квітня 2020 року близько 18 години 10 хвилин, в мережі «Фейсбук» чоловік поширив неправдивий пост, а саме: “Це сталося! Всі в’їзди і виїзди м. Городище перекриті”.

Обвинувачений пояснив  у суді, що зробив це заради жарту, у день 1-го квітня. Зміст поста ним вигаданий. Проте суд жарту не оцінив і оштрафував жартівника на 170 гривень. Окрім того, йому доведеться сплатити ще і судовий збір у розмірі 420 грн.

24 квітня Золотоніський міськрайонний суд повернув адмінпротокол складений поліцейським  через ймовірне поширення неправдивих чуток взворот у поліцію для належного оформлення. При пошукові судових рішень щодо тих справ про поширення неправдивих чуток, про які звітувала поліція, було знайдено іще щонайменше декілька, рішення по яких були оголошені в період карантину.

До прикладу, наприкінці травня ще одне провадження через “поширення неправдивих чуток” у Городищенському районі суд постановив закрити через помилки при оформленні протоколу, брак доказів, а відтак і відсутність складу злочину. Згідно протоколу складеного поліцейськими, «08.04.2020 року близько 09 год. 53 хв в мережі «Фейсбук» поширив неправдивий пост, а саме що ОСОБА_2 мають 3 апарати ШВЛ і захисні костюми для лікарів у великій кількості …», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-1 КУпАП.

14 травня справу про поширення неправдивих чуток розглядав Драбівський районний суд. Згідно з протоколом,  08.04.2020 року близько 12 години 00 хвилин в особа, маючи акаунт в мережі інтернет Facebook.com розмістив на сторінці «Драбівські новини» пост, у якому викладено неправдиву інформацію стосовно закінчення карантинних обмежень на території України, чим вчинив адміністративне правопорушення.

“Обвинувачений вину не визнав та пояснив, що дійсно розмістив на сторінці Facebook пост із відповідними відомостями, вважаючи, що поширює позитивну новину, яка не здатна викликати паніку у людей. Інформацію про поступовий вихід держави з карантину він взяв з інформаційного сайту «24 каналу», з посиланням на першоджерело, яке вважав надійним” – ідеться у постанові. Провадження закрили за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Так само закрили провадження за відсутністю складу злочину і в на засіданні Придніпровського районного суду Черкасах 8-го травня. За протоколом , 30 березня о 00 год. під час користування інтернет-мережою “Facebook” громадянин поширив неправдиві повідомлення.

Вину чоловік не визнав та пояснив, що в його діях відсутній склад  правопорушення, оскільки, на його думку, він не поширював чутки, а лише виклав новини, які широко висвітлювалися у різних інтернет-мережах, а тому його дії не могли мати наслідок у виді паніки серед населення або порушення громадського порядку.

У цьому ж суді за відсутності ознак правопорушення закрили й іншу подібну справу, що її розглядали 9 червня. Обвинувачений у суді, зокрема, вказував на те, що у Facebook може зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким іменем. Крім цього доступ до соціальної мережі Facebook не захищений електронним цифровим підписом або іншими надійними засобами ідентифікації особи. Відтак розмістити інформацію, вказану в протоколі, могла будь-яка особа. В своїх поясненнях він зазначив, що допис про який ідеться у протоколі він не розміщував, цей допис йому не знайомий та як він з’явився на його сторінці йому не відомо. Будь-яких достовірних доказів того, що спірний допис розмістив саме він в матеріалах справи немає. Отже твердження про вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставним, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про поширення спірної інформації саме ним.

Також і Смілянський міськрайонний суд закривав провадження про поширення неправдивих чуток за відсутності складу злочину. Йдеться принаймні про дві такі справи.

На розгляді 14 травня була справа, де згідно з протоколом 3 квітня в приміщенні магазину «Дачник» у м. Сміла Черкаської області особа поширювала неправдиві чутки відносно іншої особи.

На судовому засіданні обвинувачена у правопорушенні вини не визнала та пояснила, що вона дійсно повторила в приміщенні магазину “Дачник” почуті від знайомої чутки про те, що господарі магазинів “Пасаж” та “Росток” захворіли на коронавірус. Однак жодних прізвищ вона не називала та не вказувала клієнтам магазину на те, що не слід йти до згаданих магазинів через хворобу власників. Вважає, що заявник навмисно сфабрикував справу та змонтував відеозапис, оскільки вони є конкурентами та мають неприязні стосунки.

На розгляді 21 травня була справа про розміщення громадянином в соціальній мережі “Facebook” на сторінці групи “Підслухано в Смілі” пост із наступним текстом: “Полиция скрутила шею парню за нарушение карантина. Понимаю скоро головы крутить будут полиции…”.

Адвокат особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності надіслала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що підзахисним було переглянуте відео, яким він вирішив поділитися. Створено та першочергово розміщене в мережі Інтернет дане відео було не безпосередньо цим громадянином. Також він не робив ніяких дописів під даним відео, оскільки воно вже було підписане і не мав наміру викликати паніку серед населення чи порушувати громадський порядок. Також, на сьогоднішній день з дня оприлюднення чи поширення даного посту жодних негативних наслідків співробітниками поліції не виявлено та не зафіксовано.

Як бачимо, судова практика та й безпосередня робота поліції доволі викликають чимало питань. Доцільно в цьому контексті додати також приклад із Львівської області, де Бродівський районний суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке відкрили у зв’язку з поширенням користувачем Facebook фактично вірусного посту про вертольоти, які робризкуватимуть дезінфектор вночі із закликом закрити вікна та дері у зв’язку з цим і не виходити вночі на вулицю. Натомість рішенням Дрогобицького міськрайонного суду за поширення такого ж повідомлення особу оштрафували на 170 грн (+ 420 грн судового збору).

Тож відзначити напевне можна хіба те, що правоохоронні органи почали активніше працювати в цьому напрямі і сподіватись, що практика налагодиться.

Варто згадати ще один фейк, на який поліція хоч і не звернула аж такої уваги щоб скласти протокол, однак який мав резонанс у ЗМІ та соціальних медіа. Очільник муніципальної інспекції м. Черкаси розповсюдив відеоролик, в якому з деякою помітною ймовірною маніпуляцією, говорив про те, що на вулиці Черкас вигнали військову техніку в зв’язку із запалонованою акцією на підтримку черкаського міського голови, якого викликали на допит через рішення міськвиконкому послабити карантин. Цей фейк невдовзі спростувала Черкаська ОДА.

Поліція не публікувала свіжої статистики щодо виявлення фейків. У  дослідженні журналістів сайту “Чеверта влада” йдеться про те, що з 12-го березня по 18 травня українські суди розглянули і винесли рішення щодо 89 протоколів за поширення фейків про коронавірус. Оштрафували 30 громадян.

ІМІ вкотре закликає перевіряти інформацію, ділиться результатами конкурсу виявлення коронафейків та нагадує як визначити та зловити фейк.

Захар Коліснчіенко, регіональний представник ІМІ в Черкаській області

матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *