Особливості роботи черкаських журналістів в умовах коронавірусу

Із 12 березня на Черкащині триває карантин у зв’язку із пандемією коронавірусу. Заходи безпеки та обмеження впроваджені у зв’язку з цим неабияк вплинули на усіх людей та усі без винятку галузі. Зокрема і на журналістів та їхню роботу. Тож як працюють журналісти в умовах карантину, як змінилось наповнення стрічок та чи вплинув карантин на свободу слова в регіоні?

Загалом за понад півтора місяця вимушених заходів безпеки, обмежень та ізоляції, тривожних інцидентів щодо порушень свободи слова на Черкащині не зафіксовано. Хіба за винятком випадку, коли на засіданні виконавчого комітету міський голова Черкас погрожував журналістам телеканалу ВІККА “повивертати руки”, на свій манер проінтерпретувавши їхню професійну жестикуляцію, коли мова йшла про необхідність виділення коштів із резервного фонду міського бюджету на закупівлю трун, захисних костюмів і пакетів (для поховань) для соціально незахищених верств населення. Про цей випадок уже повідомляв ІМІ.

Також слід згадати непорозуміння, яке виникло унаслідок дезінформації (чи ж неналежної комунікації) з боку чиновників. 7 квітня під час засідання виконавчого комітету заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради Надія Гетьман повідомила про те, що із інфекційної лікарні втекли двоє хворих на коронавірус. Інформацію одразу ж розповсюдили деякі ЗМІ. Згодом її спростував голова Черкаської ОДА та головна лікарка Черкаської інфекційної лікарні Світлана Волгіна, яка повідомила про те, що пацієнтів з легкими формами хвороби відправили на самоізоляцію. Спростування з’явилось і на сайті міськради із формулюванням “інформація про те, що у Черкасах сьогодні двоє хворих втекли з інфекційної лікарні, яку розповсюдили деякі ЗМІ, не відповідає дійсності”. Журналісти побачили у такому спростуванні звинувачення саме ЗМІ, у той час, як джерелом заяви про яку йшлося була чиновниця. Журналісти обурились, позаяк владцям, скорше, варто було би перепросити, аніж перекладати вину на них.

Мав місце також недопуск журналістки сайту 18000 на брифінг міського голови Черкас та голови ОДА, що проходив у міській раді. Відмову їй мотивували обмеженим доступом на захід.

Тоді, як пояснюють у прес-службі міської ради, спільно з прес-службою ОДА було вирішено запросити лише представників ТБ, оскільки брифінг транслювався на 4 офіційні сторінки, а також була забезпечена пряма трансляція на сайт міської ради. Це було зроблено з міркувань бепеки, враховуючи, зокрема і розмір залу.

– На пленарні засідання сесії міської ради, які проводяться у значно більшій сесійній залі, доступ ЗМІ не обмежений, – пояснює ІМІ прес-секретарка черкаського міського голови Юлія Крапива,Всі заходи, наголошую, здійснюються з міркувань безпеки наших колег. Загалом, Черкаська міська рада в своїй взаємодії зі ЗМІ керується правилами, які базуються на загальних рекомендаціях поведінки в період пандемії. Проте існує рішення виконавчого комітету від 12.03.2020 № 242 “Про заходи, що здійснюються виконавчими органами Черкаської міської ради, з недопущення поширення випадків коронавірусної інфекції “, пункт 2.9 якого регламентує запровадити практику дистанційного спілкування з представниками ЗМІ: в режимі он-лайн, телефоном або електронною поштою, коли йдеться, зокрема, про надання коментарів; Також ми частково перейшли на практику надання відеокоментарів. Записуємо, завантажуємо на Google-диск. І стараємося максимально транслювати все на офіційні сторінки.

Транслюють усі заходи і в ОДА. Там на них теж обмежений доступ.

– Завжди орієнтуємося щоб було не більше 10 осіб у залі разом зі спікерами. Тож запрошуємо зазвичай телевізійників, бо їм треба власне відео. Відтак відмовитись від заходів узагалі не можемо. Часто журналісти звертаються за коментарями в окремий час. Або ж і я сама можу відзняти та надати відео із тим, чи іншим коментарем, – розповідає ІМІ прес-секретарка голови Черкаської ОДА Олена Шаповал. – Ну й обов’язково засоби індивідуального захисту. Але це зараз усюди.

Згідно з моніторингом онлайн-ЗМІ, який у квітні проводив Інститут масової інформації, представники органів влади найчастіше виступають спікерами у новинах про коронавірус. У 44% тематичних публікацій. І лідерами серед речників є якраз міський голова Черкас Анатолій Бондаренко та голова Черкаської ОДА Роман Боднар.

Власне, відеозвернення та відеотрансляції стали одним із основих джерел отримання інформації у період карантину. Однак якість їх не завжди задовільна. Так, наприклад, зовсім незадовільною була трансляція засідання Черкаської міської ради 10 квітня, що відзначали журналісти і наголошували на необхідності виправити ситуацію.

* * *

– Робота тележурналістів змінилася як мінімум у тому плані, що на зйомках обов’язково потрібно бути у засобах індивідуального захисту: рукавички, маски, окуляри, – розповідає ІМІ журналістка UA: Черкаси Дарія Шевченко. – Усі ці речі для нас закуповує телекомпанія. На вході у приміщення Суспільного стоїть резервуар із антисептиком, який необхідний не тільки для рук, а й для того щоб після зйомки обробити  мікрофон та камеру. Також кожного ранку нам проводять температурний скринінг.

– На заходи нас пускають, і в державні установи, і приватні, – говорить журналістка. – А от вже з героями для сюжетів трішки важче. Нерідко вони бояться інфікуватися, тому деяких ми пишемо онлайн по скайпу, або на відкритій території типу парків, альтанок, чи ж просто на вулиці. В цілях безпеки нас не пускають у відрядження в зони зараження, на кшталт Кам’янки, Умані [міст, де зареєстровано спалахи хвороби] і загалом обмежили виїзні зйомки. Працювати стало дещо важче, однак підлаштовуємось під під ті обставини, які є.

 “Наразі ми тимчасово припинили прийом відвідувачів, роботу зі студентами і стажерами, екскурсії. Надаємо відпустки працівникам, мінімізуємо контакти та відрядження. Вводимо додаткові гігієнічні заходи.” –  розповідає у матеріалі про особливості роботи Суспільного Черкащини в умовах карантину продюсерка Олена Баніна.

Дещо інакше довелось адаптуватись онлайн та друкованим ЗМІ

– Зараз усі працюємо дистанційно. Події дивимося онлайн. Коментарі беремо через соцмережі або в телефонному режимі, – розповідає ІМІ Сергій Стасько, головний редактор сайту Zmi.ck.ua

– Стало менше інфоприводів, подій, прес-конференцій, масових заходів. Спорт і взагалі з повістки дня зник, – резюмує журналіст видання Дзвін та газети “Нова молодь Черкащини” Ігор Сичов і додає: Місце усіх цих новин у стрічках зайняли новини про коронавірус.

І дійсно, згідно з даними моніторингів регіональних онлайн-ЗМІ, які щомісяця проводить ІМІ і куди входять новини зі стрічок черкаських сайтів 18000, Провсе, Вичерпно, Прочерк та Zmi.ck.ua, у березні ці онлайн-ЗМІ видали 520 публікацій за п’ять днів і 543 за аналогічний період у квітні. Однак якщо в період з 9 до 13 березня (карантин було оголошено 12.03) лише 23% публікацій стосувались коронавірусу, то в період із 6 по 10 квітня вже 46%.

Загалом, ЗМІ регіону оперативно інформують про перебіг пандемії, надаючи статистику. рекомендації МОЗ, публікуючи роз’яснення та поради фахівців та іншу корисну інформацію. Коронавірус закономірно став топ-темою.

Сайт Прочерк, до прикладу, позначає у стрічці усі новини, які стосуються пандемії спеціальними плашками “Коронавірус” та “Карантин”. Сайт 18000 робить щоденний дайджест “Карантин live”, де збирає найважливіші та найцікавіші новини, що стосуються пандемії, з регіону, України та світу. Також у блогах на сайті радять що почитати, послухати і подивитися на карантині, а нещодавно журналісти випустили матеріал про те, як вони проводять свій час.

Варто також відзначити, що поліція почала реагувати на розповюдження неправдивої інформації в мережі. “В Городищенському районі місцевий житель в мережі Інтернет виклав допис про обмеження руху на території у зв’язку з карантином; в Шполянському районі місцева жителька розповсюджувала нформацію, про перебування на території району іногородніх громадян, хворих на коронавірус; у Золотоніському районі двоє місцевих жителів поширювали невідповідну інформацію про кількість випадків захворювання на COVID-19” – йдеться у зведенні поліції.

Інформація про коронавірус та карантин, яку розповсюджували громадяни являється недостовірною та могла ввести громадян в оману і призвести до соціальної напруги, порушення громадського порядку та інших негативних наслідків, тож відносно порушників було складено адміністративні матеріали за статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку).Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку).

Нагадаю, що ІМІ оголосив конкурс виявлених фейків та дезінформації про коронавірус.  А ще зібрав добірку матеріалів із рекомендаціями щодо висвітлення та інформування про недугу і запустив  сайт для журналістів “Антиковід.Гід для медійників”, на якому можна ознайомитися з корисною інформацію щодо роботи в умовах пандемії COVID-19.

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Підготовлено за сприяння правозахисної організації Freedom House в Україні.

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.