Після кожного інтерв’ю ми та журналісти отримуємо хвилю коментів у стилі: ви б ще адресу написали; навіщо взагалі про це розказувати; чекайте калібр; дрг не сплять і т.д.
Хочу зафіксувати свою позицію з цього питання і не повертатися до цього:
- Поки ворог може обстрілювати, він буде обстрілювати наші міста. Наше мовчання може якось знизить наші ризики, але не зведе їх до нуля. Ми усі ціль. Тому працюємо над причиною, усвідомлюючи ризики. В якому б місті і місці ми не були — ми на війні, тут не буває повністю безпечно.
- Ми постійно шукаємо баланс, обираємо, що нам зараз важливіше: не наражати себе на додаткові (неясно які) безпекові ризики чи робити результат. Частина нашого способу робити результат — це публічна комунікація. З усіма вигодами, які вона дає і проблемами, які вона створює.
Я обираю бути публічним. Це мій вибір і моя відповідальність. Це мій інструмент, завдяки якому ми зараз там, де ми є. - Ми убезпечюємось не шляхом секретності (мені вже трохи пізно намагатися бути непомітним), а шляхом побудови надійної системи, яка мінімізує, розподіляє і локалізує ризики. Так, у нашому проєкті є публічні місця і особи. А є непублічні і розосереджені. Так, моє обличчя мелькає і ЧІМ звучить. Але не я і не ЧІМ є носієм експертизи. Не на мені зав’язана взаємодія між підрозділами і майстернями. Так, тут ще є над чим працювати, і, особливо після Чернігова, ми змінили і ще змінюватимемо безпекові політики і заходи. Тому, що б не сталося, я вам обіцяю: робота не зупиниться.
- Ми надто дрібні, щоб бути впливовим гравцем, а значить пріоритетною ціллю. Ми скоріше будемо підсилювати і вирощувати спільноту та інших гравців, ніж ставати гігантами. Так надійніше. Це наш шлях.
- Ми активно співпрацюємо (бо довіряємо) зі службами, які відповідають за безпеку в місті. Це ніколи не 100 % гарантія, але це теж про зменшення ризиків.
То ж прошу: не хвилюйтеся так сильно. Ми тут точно сильно менше ризикуємо, ніж бійці на нулі. І ще я вам дякую, за те, що непокоїтесь. Це приємно. Навіть якщо ви вважаєте наші дії невірними і сердитесь.
Бережіть себе і бережімо одне одного.
Допис Івана Подоляна у фейсбуці
