Недавно натрапила на статтю про підприємництво. Стаття включає порівняння активних підприємств в Україні та країнах Європи. І хоча дані застарілі (за 2016 рік), висновки доволі актуальні на сьогодні – у нас не розвинене підприємництво. Автор статті надає чотири причини цього: поганий інвестиційний клімат, низький рівень бізнес-освіти українців (чи навіть економічної грамотності), трудова міграція і … страх.
Я не можу покращити інвестиційний клімат або вплинути на зменшення трудової міграції в країні, однак намагаюсь своїми блогами надихнути вас більше дізнаватися про бізнес-освіту і можливості для підприємців, а також розвіяти страх, що бути підприємцем дуже складно і бюрократично. Тож нижче буде про дуже страшне на перший погляд – про податки. Але я спробую розвінчати цей страшний стереотип, що наша спрощена система оподаткування – це складний і заплутаний механізм. Все дуже просто.
Спрощена система оподаткування – це спеціальний податковий режим, запроваджений для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва в Україні. Може застосовуватися як ФОПами, так і юридичними особами. При цьому суб’єкти підприємницької діяльності розділені на 4 групи. Якщо коротко, то ви не платите 18% податку з доходів підприємця, а сплачуєте фіксовану суму чи відсоток від всіх коштів, що ви отримала від бізнесу. Це називається – платити Єдиний податок.
Не кожен підприємець, може обрати спрощену систему оподаткування. Тут вичерпний перелік обмежень, які можуть завадити використанню спрощеної системи оподаткування. Якщо коротко, то не можуть бути “єдинщиками” підприємці, які займаються азартними іграми, фінансовим посередництвом, обміном валют, виробництвом підакцизних товарів та іншим. А ще існують обмеження щодо суми доходу (до 5 млн.грн. доходу/рік) та кількості найманих працівників для певних груп.
Зазвичай, підприємці першої групи – це ті, хто торгують на базарі, а ще “ремонтники” взуття або одягу. Вони не можуть продавати товари та послуги юридичним особам, тільки населенню. Другу групу частіше використовують кафе, бари, ресторани. Вони можуть надавати послуги населенню або тільки платникам єдиного податку (як іншим ФОП, так і компаніям).
Особливістю третьої групи є те, що такі підприємці мають право працювати з юридичними особами всіх систем оподаткування (з тими, що на загальній, або на спрощеній системі).
Четверта група Єдиного податку – це особлива група, де можуть перебувати тільки сільськогосподарські товаровиробники, у т.ч. ФОПи, які організували сімейне фермерське господарство.
Зверніть увагу, ставки Єдиного податку для першої і другої групи визначаються місцевими органами влади і можуть бути нижчими, ніж подані у таблиці вище.
Як стають платниками Єдиного податку?
Для цього подають заяву до податкової. Можна особисто, або поштою з повідомленням про вручення, або в електронній формі через державні портали із застосуванням ЕЦП (про це можна почитати у іншому моєму блозі).
Заява подається:
- або при реєстрації ФОПа/підприємства;
- або не пізніше 15 днів до початку кварталу.
До неї додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Реєстрація підприємця, як платника Єдиного податку, здійснюється протягом 2 роб.днів. Перевірити чи ви “єдинщик” можна у цій базі.
Як звітуються за спрощеною системою?
Підприємці першої, другої та четвертої групи звітуються щорічно, подають Податкову декларацію один раз на рік, до 20 лютого. Підприємці третьої групи подають декларацію щоквартально протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу.
Сплата Єдиного податку та Єдиного соціального внеску
Підприємці першої та другої групи сплачують Єдиний податок щомісячно до 20 числа. Підприємці третьої групи – щоквартально протягом 50 днів після закінчення кварталу. Підприємці четвертої групи також щоквартально протягом 30 днів після закінчення кварталу.
Не забуваємо, що крім Єдиного податку підприємці сплачують до Пенсійного фонду Єдиний соціальний внесок, а це не менше 22% від мінімальної заробітної плати. На сьогодні (квітень 2019 року) – це 918,06 грн. на місяць. Сплачувати його потрібно щоквартально протягом 19 днів після закінчення кварталу (за квартал загальна сума ЄСВ – 2754,18 грн.), але можна і щомісячно, як це роблю я.
Про спрощену систему оподаткування в інтернеті списані тонни мегабайтів інформації. Немає жодної проблеми дізнатися відповідь на будь-яке питання по оподаткуванню: і бухгалтерські, і юридичні сайти надають на них відповіді. Тож не бійтеся і запитуйте, шукайте і знаходьте.
Про КВЕДи
Класифікація Видів Економічної Діяльності – це складова частина державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні. КВЕДи об’єднують у групи підприємців, які виробляють однакові товари, або послуги, або використовують однакові процеси виробництва товарів/послуг. Ця інформація є статистичною цінністю для держави і служить для аналізу економічних процесів на макрорівні.
Як вибрати основний КВЕД?
Найперше – ознайомитися з переліком КВЕДів. Скласти перелік видів діяльності, які будуть приносити (або приносили у минулому звітному році) найбільшу частину доходу. Визначити КВЕД діяльності, яка має об’єктивну перевагу за цим критерієм.
Скільки КВЕДів можна обрати?
Українське законодавство не має обмежень з цього питання. Єдине, що потрібно знати: початкова реєстраційна картка ФОПа вміщує не більше 6 пунктів, тому якщо перелік з вибраних кодів більший 6 позицій, то можна надрукувати ще одну сторінку.
Чи можна змінювати КВЕДи?
Законодавство України не тільки дозволяє, але й у деяких випадках, з урахуванням різних факторів, вимагає зміни основного та допоміжного КВЕДу.
Що буде, якщо ФОП працює не по визначеним у реєстраційних документах КВЕДах?
Можливе застосування, як підвищеної ставки Єдиному податку (далі ЄП), так і анулювання реєстрації платника ЄП за ініціативою податкових органів. Все залежить від групи ЄП, до якої належить підприємець. Коротше, це серйозна справа – не робіть так.
Ресурс, де підказують КВЕДИ – тут гарно розкрита тема (з картинками) про три головні помилки підприємця, у тому числі при виборі КВЕД. Раджу почитати.