Житло на війні. Фото Ярослава Нищика
Чергова зміна житла на війні. За ці роки на фронті я спав на сміттєзвалищі, в різних посадках, на шахті, непрацюючому морзі (і навіть купався в ванній, де мили свого часу покійників), на фермі, в госпіталі, в напіврозваленій хаті в Новогродівці, в старій квартирі на 7-му поверсі в Покровську, в хорошій квартирі на 2-му поверсі, в підвалі недобудови, в літній кухні зимою. Тепер нові апартаменти.
Вони прекрасні. В будинку металічне ліжко, всі вікна та двері. І, о боги, газове опалення. Є контужений, сліпий на одне око кіт. Є працюючий магазин. Є “Старлінк”. Є автомат та БК. Є авто та пів баку бензину. Отже все класно.
Я жив в чотирьох містах та шести селах. Я їздив за кермом на десяти різних джипах та двох автобусах. Накрутив по Донбасу майже 90 тисяч кілометрів. Я змінив п’ять автоматів та два гранатомети. Змінив три посади у війську. В мене зараз третій комбат, третій замкомбата та четвертий начальник штабу.
І при цьому всьому я досі не можу зрозуміти як працює Фейсбук. За дві минулі доби мої дописи ніби потрапили в чорну яму. 5900 гривень при тому, що потрібно зібрати 40 000 гривень. Минулий збір я перекрив на 20 тисяч коштами із своєї зарплати, бо є завдання і його потрібно виконати.
Якщо вам раптом цей допис потрапив на очі – поширте його. Якщо дочитали аж до цього місця, і маєте вільну копійку на рахунку – задонатьте. Зараз треба відремонтувати мікроавтобус (запчастини ми взяли вже в борг) і оплати інвекторний генератор.
4149499992740140. Це мої реквізити. Не знаю, як їх вже ховати від того дурного штучного інтелекту, щоб не засунув допис десь в підвал алгоритмів.
І я вас прошу. Не розслабляйтесь. Ніхто не відпустить військо по домах навіть в разі перемир’я. Цей дощ надовго.
4149 4999 9274 0140.
Допис Ярослава Нищика у фейсбуці
