Фото з допису Вікторії Феофілової
Чим відрізняються справжні громадські слухання від маніпулятивних?
- Про дату і місце проведення не будуть широко розголошувати, опублікують разок десь на задворках офіційних сайтів і все. Натомість, якщо справді хочуть залучити широке коло – напишуть про це в соцмережах та розішлють анонси місцевим медіа.
- Призначать у будній день і робочий час, оскільки знають, що більшість громадян працюватиме і не зможе прийти. Справжнє залучення відбувається у зручний для громади час: вихідний або вечірній.
- Оберуть приміщення, яке зможуть заповнити “своїми” людьми (залежними або пов’язаними із владою чи основними бенефіціарами рішення), тож коли приходять незалежні громадяни – їм просто не вистачить місць. Для справжніх обговорень потрібно обирати просторе приміщення, яке може вмістити усіх бажаючих.
- “Свої” люди зазвичай не надто розуміються на обговорюваному питанні, зате точно знають, за що їм треба проголосувати чи кого “зафукать”, бо мають чіткі інструкції від організатора. Натомість справжні учасники зазвичай мають різні думки і готові їх аргументувати.
- Розгляд будуть усіляко затягувати, групувати разом багато питань, робити все, аби людям просто набридло і вони пішли не дочекавшись завершення. Якщо ж бажають справді почути думки – обирають одне питання для одного заходу.
Те, що відбувалося вчора у 206 кабінеті ЧМР – 5 із 5.
Допис Вікторії Феофілової у фейсбуці
