«Зелені» ночами не сплять, думають як дошкулити Толі Бондаренку, не допустити його до виборів чи створити максимум проблем. Не там риють.
Переграти Бондаренка на полі бюрократичних ігор – все одно, що змагатися у плювках з верблюдом. Ви точно програєте і залишитеся мокрі та ображені.
Знаєте чому Бондаренко виграв свого часу в Одарича? А той був дуже сильним гравцем! Все просто. У той час, як Одарич намагався грати у шахи, вибудовуючи свої складні конструкції, граючи у «захист Філідора», Бондаренко грав у Чапаєва. А у найскладніші часи просто згрібав всі фігури кулаком і бив дошкою по голові.
Зараз «зелені» знову грають з ним у шахи. Тільки час змінився. Своїми виступами президент Зеленський фактично дав Бондаренку неконкурентну перевагу, оформивши незрозумілий гамбіт.
По факту. Ні для кого не секрет, що в Черкасах прописалися цілі команди перевіряючих із різних контролюючих органів, намагаючись нарити хоч щось вагоме на Бондаренка. Поки що, окрім підвищених параноїдальних настроїв, це нічого у Анатолія Васильовича не викликає. Хоча хвилюватися є про що. Одну таку історію я розповім.
Всім відомо, що я «маніяк» спортивних майданчиків та футбольних полів. Якби моя воля – у кожному дворі сьогодні була б повноцінна спортивна інфраструктура. І гроші на це знайти цілком можливо. Але одна справа – знайти ці гроші. Інша – використати їх ефективно і так, щоби нічого не прилипло. А воно ж прилипає. Це щось із розряду психіатричних симптомів – бюрократична клептоманія. Особливо в Черкасах, де спортивну інфраструктуру віддали на поталу дрібній босоті.
А тепер, як то кажуть, слайди. Ще у 2015 році я як народний депутат 8 скликання домігся, щоб із державного фонду виділили 5 млн грн на будівництво допоміжного футбольного поля на «Центральному стадіоні» Черкас. Грошей мало б вистачити на нові трибуни, підтрибунні приміщення з інфраструктурою, туалети, а головне – новий сучасний трав’яний покрив. Гроші пішли із державного фонду до бюджету області. А звідти окремим цільовим трансфером спрямувалися до міського бюджету. Для виду якісь роботи були здійснені. Постелили трав’яний газон, наприклад. Все це було задокументовано через акти прийому-передач…
А результат можете побачити самі – пшик, профанація, відверта корупція. Ступінь цинізму спортивних чиновників просто зашкалює. Якщо цих доказів недостатньо, то я не знаю, чого ще треба, щоб знайти і покарати винних. Я впевнений, кожна проблема має свої ім’я та прізвище. Інколи ще й номер статті у Кримінальному кодексі.
І так, стадіон ми добудуємо!
Олег Петренко, народний депутат VIII скликання, ВО “Черкащини”