Мене сьогодні запитали про те, які наслідки нас очікують від просування на вже знову українській Курщині.
І якщо упустити всі доволі очевидні речі про відтягування резервів противника, хвилю національного піднесення, хвилю піднесення морального стану серед військових і прозріння західних «партнерів», які тепер розуміють що виявляється і так можна, основним наслідком на моє велике переконання є перехоплення оперативної ініціативи в регіоні з можливістю розвитку наступу з оперативної на стратегічну класифікацію, власне усвідомлення можливості цього і є основним наслідком, що міняє все.
Через стрімкий розвиток ударних безпілотних систем, що в свою чергу спричинило неймовірні труднощі в організації логістики і пересуванні військ, більшість військових з обох сторін не вірили в оперативний наступ, під час планування обмежуючи власну уяву виключно оборонними діями і наступальними операціями тактичного рівня.
Так звана не можливість виходу на оперативний простір в умах офіцерів в цій війні підігрівалася засобами масової інформації і «військовими експертами» які постійно стверджували що війна зайшла в глухий кут.
Але ж нам відомо що ініціатива можлива лише в наступі, а втрата ініціативи веде виключно до програшу, яку б назву цей програш не отримав.
Хочеш перемогти – наступай!
Всі розуміють що для успішного ведення війни потрібна перевага в силах і засобах, але більшість забуває що перевага вимірюється не лише в кількісних, а й в якісних показниках. І якщо так вже давно потрібний Україні перехід на нову систему військової освіти (скажу поблажливо) і досі в процесі, то досвід, отриманий в цій війні і здатність до міркування роблять своє у створенні нової плеяди офіцерів, які готові виходити за рамки закостенілого сприйняття.
Для українського офіцера наступ на Курщині показав що виходити за рамки можливо. Тому головним наслідком , на мою субʼєктивну думку, стане створення конкуренції в офіцерському середовищі, де кожен тепер буде пробувати виходити за рамки.
Цей ментальний зсув був конче необхідний і він відбувся. Слава ЗСУ!
Допис Дмитра Кухарчука у фейсбуці.
