9-річний черкащанин розповідає світу історії війни через пластикові фігурки

Створити справжній український всесвіт супергероїв і через нього розповідати світу реальні історії війни в Україні. Таку ціль собі поставив 9-річний черкащанин Андрій. Нині разом із мамою Ольгою і старшим братом Олексієм він вимушено живе у Литві. Щодня хлопець ліпить із пластику героїв, які разом із родиною продає на ярмарках та через соціальні мережі. Виручені кошти сім’я перераховує на потреби Збройних Сил України. 

Андрій і перші пластикові фігурки

Перші фігурки і перша ярмарка

З перших днів повномасштабного вторгнення росії родина активно волонтерила: Андрій малював малюнки на підтримку ЗСУ, його брат Олексій – писав підбадьорюючі треки, батько Михайло колотив коктейлі молотова і розвозив їжу на блокпости, а Оля займалась пошуком амуніції та ліків. На початку березня жінка вирішила тимчасово вивезти дітей у безпечне місце, а саме у Литву, де мешкає її двоюрідна сестра. За кордоном Ольга з дітьми продовжила волонтерити. 

– Вже тут ми змогли домовитися про автомобіль для київської розвідки, шукали гуманітарку, займалися організацією благодійних заходів. Але мені хотілося, щоб діти все-таки допомагали Україні тим, що для них природньо. Одного разу я попросила Дюса (так Ольга називає сина Андрія, – ред.) намалювати щось таке, що надихатиме людей в Україні і світі. Виходило щось схоже на героїв “Корпорації монстрів”, – усміхається Ольга Касьянова. – Потім він узяв пластик і почав ліпити. Це були фігурки жовтого та синього кольорів: сонечко, пташки, машинки, сердечка, літачки та інші вироби, що асоціювалися у Дюса з Україною та бойовими діями.

Перші зліплені Андрієм фігурки

Коли поробок стало дуже багато, сама собою прийшла думка про ярмарки. Родина зареєструвалася на благодійну подію в Каунасі, зібрала усі свої фігуркиі відправилася вирішувати два головні завдання: віч-на-віч розповідати європейцям про Україну та збирати кошти для ЗСУ. 

– Я ніколи в житті не стояла за прилавком, навіть у своєму радянському дитинстві. Чомусь ми з дітьми почувалися спекулянтами, хотілося постійно втекти, – пригадує черкащанка.

Ярмарка в Каунасі

Ярмарка в Каунасі тривала два дні. І якщо в перший день черкащани почувалися розгублено, у другий, розчулені привітною реакцією литовців, у них з’явилася впевненість у собі. Під час першої ярмарки вдалося виручити більше 900 євро.

Ольга помітила, що людям цікавий не лише факт створення виробів дитиною, а й історії, що стоять за фігурками. Так ліплення жовто-синіх виробів переросло у дещо значно більше – створення окремого всесвіту “Dewscots” (Дюскотики).

Саморобний байрактар для литовського журналіста

Нині всесвіт “Dewscots” налічує 22 героя, які мають реальних прототипів. Наприклад, фігурка “Гепало” символізує українського воїна, “Мамця” – це киянка Оля, що прикрила собою немовля під час обстрілу, “Патрон” – пес, що працює із чернігівськими саперами та розміновує українські території від російських бомб.

У пластику Дюс увічнює історії про Настю Тиху, яка врятувала собак-інвалідів з пекельного Ірпеня, про півника з Бородянки, про “мемну” біологічну зброю, волонтерів тощо. Найпопулярніші “дюскотики” у Литві – сонях (литовці вважають його одним з головних символів України), літачок “Привида Києва” та тракторець (символ українських агровійськ).

Всесвіт “Dewscots” розростається щодня. Бо щодня в Україні з’являються нові герої. На підтримку гурту “Kalush Orchestra”, приміром, Дюс зліпив фігурку Олега Псюка. І тепер чекає на особисту зустріч, щоб подарувати її Олегу.

– Фігурки – це наша реакція на події, – ділиться Ольга. – Наприклад, Дюс зліпив байрактар, коли дізнався, що литовці за 3 дні зібрали 6 млн євро на придбання “Байрактара” для України. Нас дуже вразило, що маленька країна здатна на такий масштаб дій. А потім ще більше вразило знайомство з ініціатором цього збору – литовським журналістом Андріусом Тапінасом, який з початку російської агресії реалізував низку крутючих проєктів підтримки України. Саме йому Дюс і подарував свого саморобного байрактарчика. 

Унікального “дюскотика” отримав і президент Литви – символ “В серці Литви – Україна”.

На сьогодні Андрій зліпив вже понад 500 “дюскотиків”. 100 фігурок передав українським воїнам на передову.

– Цей приклад почав надихати людей в інших країнах: українські жінки і діти створюють власноруч різні поробки, продають і мають змогу на виручені кошти купувати все необхідне для ЗСУ (спальники, амуніцію, ліки, транспорт, колеса), – розказує Ольга. – Від таких історій мурахи шкірою йдуть. Ми дуже раді, що стали для багатьох прикладом, що навіть коли ти позбувся звичного життя, опинився в іншій країні – ти маєш діяти, щоб Україна перемогла. Навіть якщо тобі 9 років.

Дюс і перша леді Литви

Подібні ініціативи були запущені у Польщі, Швеції, Нідерландах та інших країнах. До слова, у Нідерландах відбувся масштабний майстер-клас зі створення дюскотиків для дітей-переселенців, які пізніше зібрали на ярмарку понад 1000 євро.

Що далі?

З моменту запуску ідеї родина отримала багато схвальних рецензій від простих людей різного віку. Це стало поштовхом до нового етапу: перетворення “Dewscots” на потужний культурно-соціальний проєкт. Для цього Ольга залучила своїх колег, які до війни займалися маркетингом. 

– Коли люди чують про “Dewscots”, вони кажуть: “Яка проста і крута ідея!” – каже Ольга. – Проте всесвіт “Дюскотс” – це не про хлопчика, який ліпить реальних героїв війни в Україні і розповідає про них світу. Це не про продаж хенд-мейду і допомогу ЗСУ. Хоча на поверхні все має саме такий вигляд. Поки що. 

Зараз команда “Dewscots” дійсно зосереджена на підтримці ЗСУ: у планах придбати евакуаційний бус для вивезення поранених з фронту. Андрій дуже гостро відреагував на фотографії з обстріляними українським автобусами, яким не вдалося вирватися з пекла. Тепер частину коштів із замовлень “дюскотиків” через інстаграм відкладає саме на бус. 

Замовлення фігурок через інтернет можна зробити не лише в Європі: невеличка партія фігурок приїхала для продажу і в Україну. Для всіх охочих просто зробити донат на рятівне авто команда запустила сайт Dewscots

– Але усе це – лише верхівка айсберга, – каже Ольга. – Як казав Мартін Лютер Кінг: “У мене є мрія!” Ми дуже хочемо створити всесвіт українських героїв “Dewscots”, який буде складатися не лише з фігурок, а з книжок, коміксів, мультфільмів, пісень, кіно. Щоб кожна дитина, людина, яка б читала, слухала, дивилася ці історії, на клітинному рівні, на рівні підсвідомості змінювала своє ставлення до війни. Щоб рашистська ідеологія стала абсолютною дикістю. Щоб чесноти сміливості, щирості, людяності, притаманні українцям, стали відомі, зрозумілі в усьому світі. Щоб врешті любов до своєї землі, гідність, світло перемогли темряву. 

Для створення всесвіту необхідні психологи, копірайтери, історики, ілюстратори, артисти, виконавці, сценаристи, режисери, видавництва. І, звісно, кошти. 

Першою візуалізованою історією стане історія про евакуаційний бус: як збирали кошти, як і кого він врятував, і скільки таких волонтерських ініціатив змінюють хід війни.

– А далі буде багато інших візуалізацій. В перспективі всесвіт “Дюскотиків” може стати таким же популярним, як “Марвел”. Адже нині Україну рятують не міфічні залізні люди чи халки, а реальні герої. І героїчних історій українців безліч. Особливо хочеться наповнювати наш всесвіт історіями дітей, які пережили жахи війни. Ми плануємо залучити психологів, які допоможуть їм перейти із стану жертви до стану переможця – “я зміг, я вижив, я герой”, і іншими очима подивитися на власну історію, – розповідає Ольга Касьянова.

Українці в Литві

Від початку повномасштабного вторгнення Литва прийняла вже більше 50 тисяч вимушених переселенців з України. Нещодавно тут навіть відкрили перший у Євросоюзі центр для переселенців.

Щопонеділка у Вільнюсі на центральній площі міста відбуваються мітинги на підтримку України. Щовихідних для дітей із України в великих містах проводять спеціальні безоплатні заходи: можна взяти участь у різних майстер-класах, подивитися кіно або ж поїхати на екскурсію старим Вільнюсом. 

Для здійснення підприємницької діяльності українцям створили пільгові умови: приміром, за патент на три місяці Ольга Касьянова сплатила всього 1 євро.

– Тут все пронизано темою України. Вся зовнішня реклама присвячена підтримці нашої країни. Якщо я зараз визирну з вікна, побачу з десяток прапорів України на вікнах простих людей, – каже Ольга. – Литовці дуже підтримують. В нашого Дюса вони просто закохалися: дуже багато теплих слів пишуть йому щодня в інстаграмі на сторінці “Dewscots”. 

Старший брат Андрія Льоша вже встиг знайти у Вільнюсі нових друзів. Та попри гостинність литовців, Ольга разом із дітьми хоче повернутися додому, нарешті обійняти свого чоловіка.

– Плануємо повернутися додому у вересні, а літо використаємо для об’єднання “дюскотиками” Європи. Щоб кожен українець побачив себе захопленими очима світу. Бо ми виявилися справді неймовірними. Куди тому “Марвелу”, – каже Ольга Касьянова.

Єлєна Щепак

Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку “18000” і витрачайте час у мережі із користю. 

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.