Черкаська мисткиня взяла участь у показі. Фото: Анна Веретільник
Черкаська майстриня Наталія Крамна-Таран представила 11 українських костюмів, створених власноруч. Її колекція реплік доповнила показ черкаської дизайнерки Ірини Дикої в межах французько-українського культурного проєкту ART PARADISE “Mon Plaisir Fleuri”.
Про це пише “18000”.
– Я давно знайома з Іриною Дикою. У 2022 році вона виїхала у Францію, і перша її виставка, яка представляла Україну, теж відбулася того року. Я також брала в ній участь разом із черкаськими митцями, передавала свої ляльки мотанки. А в 2024 році у Франції Ірина організувала показ мод, представляла свої вироби і п’ять моїх костюмів. Тепер виставка була в Черкасах, тому я змогла взяти участь особисто і представити більше костюмів, – розповіла Наталія Крамна-Таран.
Одна з реплік на показі. Фото: Анна Веретільник
Підготовка до показу тривала близько трьох днів, враховуючи примірки і репетицію. Над костюмами майстриня працювала впродовж п’яти років, тому їх залишалося лише покомлектувати і випрасувати. Це блузки, спідниці, фартухи, головні убори, корсетки. Доповнювали роботи черкащанки крайки (тонкий пояс – ред.) мисткині Катерини Миронюк.
– Представляла 11 реплік – це повний стрій. Дев’ять костюмів були з корсетками, один – без, але подібний до автентики, а ще один – синьо-жовтий, сучасний, – пояснила черкаська майстриня.
Одна з робіт Наталії Крамної-Таран. Фото: Анна Веретільник
Костюми, які були на моделях, відтворювали одяг Середньої Наддніпрянщини – лівого і правого берегів Черкащини. Йдеться про такі техніки вишивки: солов’їні вічка, штапівка, гладь, мережка, ретязь – усі старовинні.
– Багато сучасних українців не знають, яким був одяг наших предків 100-150 років тому. Мені не зрозуміло, чому в своєму розвитку українська вишита сорочка зайшла в кольорові тканини. Так, це більш практично, ніж біла, але далеко від українського, – пояснює Наталія Крамна-Таран. – Я нікому не нав’язую одягатися так, як 200 років тому, можна носити блузи з вишивкою, але треба пам’ятати, що це не наше, не автентика.
Модель у костюмі, створеного пані Наталією. Фото: Анна Веретільник
Виставкові капсули одягу пані Наталія не продає, намагається зберегти їх для наступних показів. Водночас, якщо річ сподобалася глядачу, її можна замовити в майстрині індивідуально. Нині вона має близько десятка власних повсякденних вишиванок, до 15 сорочок і стільки ж корсеток для виставок.
– Катерина Миронюк за життя наткала багато крайок, тепер у Спілці народних майстрів України немає людини, яка б це робила постійно. Коли в мене є вільна хвилинка, тчу свої крайки. Адже, якщо говорити про відродження українського костюму, чим я займаюся, то він має містити все. З крайкою він довершений, – зауважила Наталія Крамна-Таран.
Репліка українського одягу, який носили 100-150 років тому. Фото: Анна Веретільник
Додамо, що роботи пані Наталії можна побачити на виставці у черкаському художньому музеї. Крім цього, свої роботи майстриня демонструватиме в червні під час виставки “Птахи в народному мистецтві” у Галереї народного мистецтва в Черкасах.
Нагадаємо, “18000” розповідав про майстриню Наталію Крамну-Таран у своїх матеріалах. Про те, як береже український код у своїй старовинній колекції вишитих сорочок, оживляє минувшину на нових речах для сучасників можна прочитати тут – Хранителька української ідентичності: як черкащанка відроджує культуру вишивки.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читайте також: “Не одягайте кольорових сорочок”: чи всі сучасні вишиванки є істинно українськими.
Знайомся ближче з командою “18000” – підписуйся на інстаграм @18000_team
