“Друзям все”. У що та в кого інвестуватимуть Черкаси у 2021 році?

17 лютого на сайті Черкаської міської ради з’явився проєкт рішення про зміни до програми соціально-економічного розвитку Черкас на 2020-2022 рік. Цим документом планується сформувати капітальні видатки бюджету міста на поточний 2021 рік. За давньою традицією місцевого самоврядування у Черкасах спочатку ухвалюють загальний фонд бюджету, що формує поточні видатки, а вже потім переходять до спеціального фонду. 

Не став виключенням і цей рік. Наприкінці минулого року депутати майже одноголосно підтримали головний фінансовий документ на 2021 рік. Проти виступили представники лише однієї політичної сили – партії “Голос”. 

Надалі ж розпочалася робота над другим кроком у цьому логічному ланцюгу, а саме розподіл близько 360 млн гривень капітальних видатків. Із року в рік саме ці кошти і цей шматок бюджетного пирога є об’єктом підвищеного інтересу з боку депутатів. Саме за рахунок реалізації об’єктів, передбачених у документі, одні можуть піаритись, інші збагачуватись, а ще окрема категорія – успішно робити і одне, й інше. Збалансувати інтерес всіх і віднайти мінімум 22 голоси – ключове завдання головних політично-бізнесових діячів.

Цього року перед цими діячами виникли три об’єктивні проблеми. По-перше, це падіння доходів місцевих бюджетів – документ “здувся” з хвилюючих амбіції 600 мільйонів до не таких уже вражаючих 360 мільйонів. Та попри це, амбіції нікуди не поділися – і це друга проблема. Третьою ж є оновлення депутатського корпусу. Якщо “хотєлки” попередніх засідателей сесійної зали вже давно були добре відомі як безпосередньо міському голові, так і іншим учасникам закритого бізнесового клубу, чий дохід прямо залежить від бюджету розвитку, то от із новими депутатами це питання ще відкрите. Не всі до кінця усвідомлюють можливості і ресурси одне одного та у сліпу намагаються віднайти баланс між економічною доцільністю та політичним інтересом.

Грати у ці довкола політично-бюджетні ігри поки найкраще вдається найбільш досвідченому на полі гравцю – Анатолію Бондаренку. Проєкт рішення, опублікований на сайті, цьому зайве підтвердження. Очевидно, що головний фінансовий документ Бондаренко буквально сприймає як бюджет власної політично-бізнесової команди і явно не готовий на особливі поступки для невхожих у цей закритий клуб осіб. Забравши у депутатів фактично все і по суті не врахувавши жодної вагомої і вже артикульованої “заявки” будь-кого як з політичних партнерів, так і з боку політичних антагоністів, у проєкті рішення міський голова очевидно готовий до піддавок уже в сесійній залі, на які він раніше вже йшов із ухваленням загального фонду бюджету. Схема проста і обкатана – крок назад і п’ять вперед. Забравши все, депутати зрадіють і дріб’язку. Принаймні так було раніше і чи зможе Анатолій Васильович з вірними товаришами повторити цей політичний фокус – покаже час.

Асфальт між минулим і майбутнім

Отже, про головне, про гроші і напрямки їхнього використання. Цьогоріч документом передбачено витрати на капітальні видатки у розмірі 360 млн гривень. З цієї суми левова частина піде на завершення вже розпочатих інфраструктурних об’єктів, зокрема дорожніх. Так, на розрахунки із підрядником за вже виконані роботи з реконструкції вулиці Сумгаїтська передбачено 75 млн гривень. Цей же підрядник може отримати 15 млн гривень на реконструкцію вулиці Жужоми, а також ще 10 – на завершення вулиць Героїв Дніпра та Надпільної.

 27,5 млн гривень хочуть витратити на багатостраждальний ремонт бульвару Шевченка, завершити реконструкцію якого Бондаренко обіцяв ще за першу каденцію. Втім поки цього зробити не вдається і 2021 рік може стати не проривним у цьому плані. Якщо пересічному водієві здається, що дорожники вже майже підійшли до кінця на цьому об’єкті, то досвідчений бюрократ скаже, що робіт там ще не початий край і інвестувати потрібно десятки мільйонів гривень. Важко не погодитись і з одними, і з іншими. Чи погодяться на це депутати – покаже час.

Також 15 млн гривень може отримати соратник Бондаренка Сергій Колесніченко на завершення реконструкції вулиці Чехова. Ще на 2 млн гривень компанія Колесніченка претендує для завершення реконструкції вулиці Симеренківської. Таким нехитрим чином на реконструкцію вуличних об’єктів, розпочатих у попередні роки і які стали фундаментом переобрання Бондаренка, може бути витрачено ледь не половину коштів бюджету розвитку. Очевидно, від деяких амбіцій доведеться відмовитись. Утім як не крути, але плацдарм для поступок великий і у будь-якому варіанті левова сума коштів бюджету розвитку опиниться саме на рахунках улюбленців Бондаренка за ті об’єкти, на яких він успішно будував свій політичний піар попередні роки. 

Також планується продовжити коштовну реконструкцію скверу “Юність”, на що передбачено 17 млн гривень. Ще 10 млн гривень можуть витратити на реконструкцію Долини троянд. Ці два об’єкти поєднує не лише балансоутримувач – комунальне підприємство “Дирекція парків”, а і підрядник, що вже виконує роботи у сквері “Юність” і має укладений договір на реконструкцію Долини троянд. Мова про підприємство “Євробудстандарт”, що входить до бізнесової орбіти ексдепутата міської ради Володимира Бурячинського та його партнерів, серед яких і чинна депутатка міської ради Олена Агапова – голова фракції “За майбутнє”. Так лише на цих двох об’єктах ще одні соратники Бондаренка можуть отримати з міського бюджету 27 млн гривень.

Олена Агапова та Андрій Мушієк на засідання міської ради

Крім того, давнім і перманентним об’єктом інтересу цієї бізнесової групи є мережа зовнішнього освітлення міста, її утримання та модернізація. Тут також закладено понад 10 млн гривень на реконструкцію цієї мережі. Звичайно, це не ті обсяги, що спостерігалися у попередні роки, разом з тим і досі це один з “пріоритетних” напрямків освоєння коштів міського бюджету і їхнього потрапляння на рахунки наближених до міської влади компаній. 

Із комунальних “новинок” цьогоріч варто відзначити бажання спрямувати 7,5 млн гривень на реалізацію системи “Безпечне місто”, що куруватиме Департамент житлово-комунального комплексу. Ледь не всі політичні сили на минулих місцевих виборах ставили питання муніципальної безпеки у фундамент власних політичних програм та обіцянок. Виходячи із цього, неспрямування коштів на ці потреби мало б, як мінімум, дивний вигляд. Разом із тим стосовно реального фінансування цих видатків та освоєння коштів є певний скепсис. Наразі лише розроблено проєктну документацію, а безпосередньо сама закупівля відповідних робіт із монтажу системи не оголошена і чи ведеться будь-яка робота у цьому напрямку – невідомо.

Протягом багатьох років головною родзинкою освоєння коштів місцевого бюджету була так звана клаптикова термомодернізація, коли кошти сотнями мільйонів гривень спрямовували на заміну вікон і утеплення фасадів різних освітніх об’єктів. Тоді депутати та чиновники керувались не законами здорового глузду, а законом про публічні закупівлі, точніше його слабкою стороною – можливістю укладати прямі угоди на суми, що не перевищували 1,5 млн гривень. Так за п’ять років було освоєно майже пів мільярда гривень без будь-яких конкурентних закупівель. Втім у 2020 році законодавство змінилось, відповідно особливий інтерес разом із цими змінами і до подібних витрат у чиновників відпав. Цього року освіта отримає мізерні порівняно з минулим роком 60 млн гривень, з яких 20 млн – це кошти, спрямовані нещодавно депутатами на будівництво дитячого садочка на Митниці, ще 6 млн передбачено на реконструкцію спортивної зали школи № 5. Тут право виконувати договір здобуло широковідоме у вузьких колах підприємство “Номекс”, що багато років завдяки власним умінням та навичкам було лідером “клаптикового” утеплення. Підприємство встигло освоїти десятки мільйонів бюджету розвитку. За даними сайту Spending.gov.ua, за роки попередньої каденції від закладів освіти підприємство отримало 45 млн гривень. Цього року амбіції у підприємства і фінансовий потенціал значно менші, втім не відсутні. 

Підняте нещодавно депутатами питання неналежної якості шкільних вбиралень і доступності освітніх просторів також не знайшло особливої підтримки серед чиновників Бондаренка. На системне вирішення цієї проблеми, як і на вирішення питань пожежної безпеки закладів освіти коштів не передбачено. 

Потреби медицини також не особливо знайшли підтримки серед сердець чиновників Бондаренка. Знайшовши 150 мільйонів для фінансування плитки та асфальту, чиновники спромоглися віднайти лише 300 тисяч гривень на закупівлю медичного обладнання. Ще 30 млн гривень можуть витратити на реконструкцію приміщень лікарень. Тут серед однозначних фаворитів традиційно Третя міська лікарня, яка претендує на майже 10 млн гривень. Частина цих коштів – це державна субвенція, передбачена на реконструкцію приймальних відділень, а також систем подання кисню. 

Паралельно із цим заплановано витрати 1,5 млн гривень на реконструкцію будівлі мерії, а також 2 млн гривень на придбання службового автотранспорту для чиновників. 

Мати все і нічого не втратити

Очевидно, що цей документ – це лише чернетка, розроблена чиновниками, що ще не пройшла горнил депутатських комісії і кулуарних зустрічей. Втім так само очевидно, що попри статус певної “чернетки”, цей документ чітко декларує основні наміри та пріоритети безпосереднього керівництва міста та головних розпорядників коштів, що також є людьми прямо підпорядкованими як по управлінській, так і по політико-бізнесовій вертикалі Бондаренку. За останні дні він встиг змінити керівників ключових розпорядників коштів на людей лояльних та підконтрольних. Так саме міський голова фактично “замикає” на собі реалізацію будь-яких управлінських дій, залишаючи для своїх партнерів і попутників роль своєрідних статистів, функція яких зведена до статусу “не турбувати”.

Депутати можуть, звісно, не сильно миритися з таким станом речей, втім швидкість, з якою саме міський голова добирає і так вражаючу політичну вагу не залишає сумнівів, що ця чернетка цілком ймовірно стане основою майбутнього рішення депутатів. Користуючись слабкістю та розрізненістю депутатських груп і фракцій, немає сумніву, що Бондаренко вчерго проведе вмілу політичну оборудку, результатом якої стануть сотні мільйонів гривень тепер уже бюджету розвитку у кишенях його політико-бізнесових партнерів. Хтось отримає сотню мільйонів на асфальт, хтось – з десяток на плитку, а хтось – на електричні лампочки. Ці хтось були є і будуть друзями саме Бондаренка, у інших друзів немає – є лише обіцянки перед виборцями, які, судячи з усього, будуть невиконані. Та і грець з ними… 

Артур Чемирис

Хочеш читати ще більше якісних матеріалів?
Підтримай незалежний журналістський проект «18000»

DONATE

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.