Історик виявив найдавнішу згадку про духовенство Черкас і невідому раніше церкву
У журналі рукоположень київських митрополитів історик‐краєзнавець, дослідник історичних джерел Роман Захарченко виявив запис, який стосується Черкас, Свято‐Троїцької та Георгіївської церков. Знахідка є найдавнішою оригінальною згадкою про духовенство в місті. При цьому про Георгіївську церкву в історії Черкас XVIII–XIX століть раніше відомо не було.
Про це Роман Захарченко розповів «18000».
Що вдалося прочитати у журналі рукоположень 1706 року
У таких журналах фіксували, хто і коли проходив перевірку духовних знань та отримував рукоположення – благословення на духовну владу. У 1706 році їх проводив київський митрополит – Варлаам Ясинський. Спочатку кандидата висвячували на диякона, а через кілька днів – на священника.
- У документі немає звичного для нас написання слів. Тоді користувалися засобами скороченого письма. Тому сучасний читач не зміг би зрозуміти, що йдеться про Черкаси чи Свято‐Троїцьку церкву, – пояснив історик.
Роман Захарченко
Йосип Филипович: що відомо про священника з Черкас
Про існування журналу Захарченко дізнався від колеги. Зацікавившись документом, він почав переглядати записи за кілька років і під час дослідження знайшов згадку про Черкаси. У документі йшлося про священника Йосипа Филиповича, який пізніше став отцем у Свято‐Троїцькій церкві в Черкасах.
- Йосиф перебував на свяченнях у Києві кілька діб на початку листопада 1706 року. Його вирішили поставити священником у черкаський храм на прохання черкасців, – розповів пан Роман.
Згадка про Свято‐Троїцький кафедральний собор
За словами Захарченка, цей документ нині є найдавнішим оригінальним історичним свідченням про духовенство в Черкасах. Раніше про існування церкви Святої Трійці в XVII столітті були й інші згадки, однак оригінали джерел не збереглися або ж, за версією історика, записи були зроблені пізніше.
Водночас збереглися згадки про подарований церкві у 1719 році «Апостол».
Георгіївська церква, про яку раніше не знали
Історик також зазначив, що через кілька місяців після запису про Свято‐Троїцьку церкву в журналі згадується священник Йоан Симеонович, який служив у Георгіївській церкві в Черкасах.
За словами Романа Захарченка, ця згадка має окреме значення, адже раніше в історії Черкас XVIII–XIX століть не було відомо про існування такої церкви.
- Напевно церкву відкрили, але вона проіснувала лише до згону 1712–1713 років, – зазначив дослідник.
Згадка Георгіївську церкву
Загалом пан Роман натрапляв й на інші записи про храми та священнослужителів на теренах Черкащини того періоду.
Яке значення має документ?
Документ допомагає дослідити церковне життя Черкас після подій XVII століття. Роман Захарченко припускає, що на початку XVIII століття воно поступово відновлювалося, а до Черкас та навколишніх поселень почали прибувати нові священники.
- Цінність у тому, що маємо запис про конкретну подію стосовно конкретного панотця, яка відбулася у точно відомі нам дні 1706 року. Ця історія досі не була нам відома, вона привідкрила нову сторінку чи грань повсякденної історії міста, — пояснює Роман Захарченко
Дослідник зазначає, що такі архівні документи можуть допомогти відкрити нові сторінки історії Черкас і Черкащини. Нині журнал зберігається у Центральному державному історичному архіві України в Києві.
Нагадаємо, що Троїцьку церкву 1841 року побудови у селі Гельмязів Золотоніського району повернули у державну власність. Пам’ятка архітектури національного значення була зареєстрована у приватній власності без належних документів.
Читайте новини Черкас та області – перевірена оперативна інформація на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»
