Як Черкаська обласна рада далі мучиться із головою
У Черкаській обласній раді знову не змогли обрати голову. Безпосередньо голосуванню передувала низка кулуарних чуток та повідомлень про адміністративний тиск. Знову були впевнені розмови про «достатню кількість голосів», які швидко розвіялися у кабінках для голосування.
Після трьох невдалих спроб всунути на посаду Євгенія Курбета, якого позиціювали як військову людину, тепер провалився план щодо «управлінця» Яріша, який до цього «пролетів» із посадами заступника голови ради та головного лікаря. Таким чином облрада продовжує актуалізувати легендарний афоризм Івана Плюща про «впихання невпихуємого».
Ініціатива з обранням головою представника «Слуги народу» нині йде від керівника обласного осередку і впливового політика Олександра Завітневича, якого називають досить близьким до президента. Завітневич хоч ніколи безпосередньо і не був суб’єктом саме черкаського політикуму, давно має суттєву політичну вагу в регіоні, серйозно впливаючи тут на кадрову політику. Зокрема – в частині голів обласної та районних адміністрацій. Кілька колишніх керівників ОВА тут не дадуть збрехати.
«18000» розповідає, як Черкаська обласна рада далі мучиться з обранням керівника, і намагається здогадатися, що буде далі.
Трохи контексту
Черкаська обласна рада. Фото з сайти ради
– Ніхто не хоче цим займатися, – у день сесії Черкаської обласної ради, 12 червня, депутати не приховують свого скепсису до посади керівника та до нової кандидатури.
Після реформи децентралізації увага й інтерес до обласної ради згасли: ключовий фінансовий і, як наслідок, політичний ресурс пішов до громад. З того часу облрада стала більше своєрідним статусним клубом, куди можна приїхати раз у квартал, показати оновлення в автопарку, обговорити головні аграрні тенденції, випити чаю зі старими знайомими на Хрещатику тощо.
Але і при цьому всьому «ніхто» все ж звучить занадто радикально. Частковий фінансовий ресурс, комунальне майно та заклади залишаються у віданні обласної ради, як і низка питань, безпосередньо пов’язаних з обороноздатністю області. Та і старі добрі чоловічі амбіції та самоствердження теж не варто відкидати.
Тому інтерес до посади зберігається, хоча і не такий високий, як раніше. А от питання кадрового потенціалу обласної ради – це вже інше. І після «незлітаючого Курбета», якого на посаду не зміг просунути навіть максимально залучений адмінресурс, схоже, ми входимо в етап пошуку нових кандидатур зі старими формами адміністративного впливу.
Перша з таких із тріском провалилася, але далі буде.
Читайте також: У раді без голови. Що взагалі твориться в Черкаській обласній раді?
Що відбувалося до сесії Черкаської обласної ради?
За кілька днів до сесії обласної ради, що мала відбутися 12 червня, пройшла чутка про те, що в раду внесуть нову кандидатуру на посаду голови. У порядку денному не було цього питання, однак без жодних сумнівів четверта спроба обрати для ради керівника повинна була таки статися.
– Інтриги не було, – жартують в облраді, коли автор цих рядків припускає, що йдеться саме про Анатолія Яріша.
Анатолій Яріш
Яріш – досвідчений боєць черкаського політико‐чиновницького фронту із насиченою та карколомною біографією злетів та падінь. Колись голова Черкаської районної ради, колись керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА, колись депутат обласної ради від «Блоку Петра Порошенка», який після зміни влади в країні та області переметнувся у прогубернаторський «Шевченків край». Нині Анатолій – голова фракції «Слуги народу», екскандидат на посаду заступника голови облради та екскандидат (лише 17 голосів «за») на головного лікаря обласної лікарні (під час конкурсу його кандидатура була визнана недоброчесною).
Схоже, такий широкий спектр потенціалу якраз і спровокував амбіції Яріша на одну з головних посад на Черкащині, що майже рік лишається безхазяйною.
Розмови про відповідні амбіції Яріша ходили давно. І, зокрема, звучали в контексті невдалих спроб обрати головою Євгенія Курбета. У кулуарах облради відкрито говорили, що Яріш і ще «дехто» з обласних «слуг» нібито не голосували за Курбета, попри декларовану підтримку його від самої фракції «Слуги народу» (заявляв Валерій Данилевський) та начальника ОВА й фактичного представника президентської вертикалі Ігоря Табурця.
Далі, схоже, тривалі діалоги з Офісом Президента нарешті увінчалися успіхом і прізвище Анатолія таки спливло в контексті претендента на вакантне крісло.
Однак таки вмішалася карма.
Як відбувалася сесія Черкаської обласної ради?
Засідання у Черкаській обласній раді. Фото з фейсбуку ради
– Голосів ніби є із запасом. Але ж ніхто не признається, що голосуватиме за нього, – у кулуарах обласної ради жартують та обговорюють майбутнє голосування під чай та булки з маком на першому поверсі Будинку рад. Часу для розмов у депутатів було дійсно багато, оскільки питання голови поставили після порядку денного, аж 30‐м.
Цілком логічне рішення, оскільки в порядку денному були важливі питання на кшталт здачі в експлуатацію госпіталю та нової будівлі екстренки. А у випадку невдалого голосування за голову на початку, частина депутатів цілком могла бути демотивованою та покинути засідання.
– На практиці приходять голосувати всі за голову, а потім розбігаються, – пояснює досвідчений обласний депутат таку ініціативу.
Окрім того, проходжуючись в Будинку рад та у сквері поблизу, депутати активно діляться чутками щодо «лякалки про Табурця». Мовляв, в Офісі Президента начальник ОВА нібито отримав «ультиматум», якщо голосування буде невдале.
– Так, була така інформація – ділиться один з найбільш активних депутатів цієї ради. – Я підійшов до нього і запитав: «Скажи мені чесно, ти написав заяву?». Він сказав, що це неправда. Але неприємно, що в Офісі вважають область політично нестійкою.
Анатолій Підгорний. Фото з його фейсбуку
Коли після завершення порядку денного розпочинається вже така звична для цієї ради підготовка процесу голосування, внизу Будинку рад можна побачити навіть екскерівника ради Анатолія Підгорного. Тяжко згадати, коли він востаннє був у сесійній залі, бо навіть 5 вересня, коли вперше розглядали питання припинення повноважень голови облради, Анатолія Вікторовича тут не було.
Це пояснюється позицією так званої «групи ЛНЗ» із фракції «Черкащани», представником якої є Підгорний. За день до сесії депутати не під запис розповідали про готовність цієї групи підтримати кандидата від «Слуг».
– У «Черкащан» там свої «макарони». Кравченко (Дмитро Кравченко – власник LNZ Group, – ред.) сказав, що Курбета підтримувати не будемо. Зараз є домовленість між Завітневичем і Кравченком, що будуть голосувати, – розповідає один із депутатів.
Попри так званий «запас» голосів, про який говорять окремі депутати, здається, ніхто з народних обранців не міг дати плюс‐мінус ясну картину по тому, які ж фракції ці голоси дадуть. У цій інформації депутати плуталися. Що доволі прямо натякало, що, певно, ця підтримка дещо намальована на коліні.
Сам Яріш після незначних жонглювань прізвищами у сесійній залі (Вельбівець запропонував Коваля, а Радуцький – Вельбівця) виявився єдиним кандидатом на голосуванні. А про Євгенія Курбета, якого зараз намагається відкликати Антон Яценко, схоже, всі забули.
Анатолій Яріш спілкується з Романом Сущенком. Фото з фейсбуку ради
Далі із трибуни Яріш вкрай непереконливо відповів на питання щодо мобілізації. Зокрема, Вельбівець запитав, чи правда, що його переслідували правоохоронці через нібито ухилення від військового обов’язку, додавши, що «бачив скриншоти такої переписки».
– Це не так. Це певні маніпуляції. У мене не було статусу ухилянта, щоб хтось за мною бігав, якісь правоохоронні органи. Коли у нас йшов процес обрання голови ради, були певні історії, маніпуляції, вигадки не лише щодо мене, а й моїх колег, – сказав Яріш.
Тим часом помічник Завітневича і товариш Яріша Олексій Пєчніков (партійний функціонер в межах Черкаського обласного осередку, – ред.) активно курсував сесійною залою та за її межами. Схоже, він мав наглядати за процедурою голосування.
Певно, недогледів.
Що з результатами сесії та що буде далі?
Голосування за голову в Черкаській облраді. Фото з фейсбуку ради
31 – «за», 6 – «не підтримую», 9 – недійсних. І час згадати афоризм уже Кучми, а не Плюща.
– Він отримав те саме ставлення до голосування, яке він сам продемонстрував. У перемовинах: да‐да, всьо. А потім включаються амбіції. Амбіції – це добре, але їх треба підкріплювати чоловічими діями. Прийди скажи: «У мене є свій інтерес, я підтримувати не буду». Отак би було б чесно. А потім не вистачило: там один голос, там два. З боку цього чоловіка проводилася робота у фракції. І частинка на це велася (йдеться про голосування про Курбета, – ред.). Цього разу мобілізація «Черкащан» була надвисокою. І прямо Підгорний приїхав, але отак, – емоційно ділиться депутат, який підтримував призначення Курбета на минулих голосуваннях.
Депутат Олег Петренко, як завжди, говорить емоційно та прямолінійно:
– Не обрали через кілька причин. Перший фактор – дійсно намагалися «нагинати». Друге: це кандидат від певної групи депутатів. Пам’ятаєш про г*вномутство зі зривом попередніх голосувань за кандидата? І це якраз воно. От представники цієї групи висунули свою кандидатуру. Третє, ця група об’єднана ідеєю освоєння обласного комунального майна. Четверте: сам кандидат. Він відверто не відповідає викликам, які стоять перед регіоном у час війни, – каже Петренко.
Євгеній Курбет
Також «18000» звернувся за коментарем до начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, який до цього публічно підтримував Євгенія Курбета. Цього ж разу ні кандидата, ні результат голосування він не коментував. Ми попросили озвучити своє ставлення до кандидата від «Слуг» та оцінити загалом ситуацію навколо посади голови облради. У Табурця відповіли максимально узагальнено. Публікуємо один абзац:
«Черкаська обласна військова адміністрація робить усе для того, щоб максимально залучати розвитковий ресурс в область. Водночас ви бачите, як тяжко потрібні для цього рішення даються обласній раді – як власникові комунального майна. Так було з будівництвом Центру екстреної медичної допомоги, коли ми могли втратити цей проєкт через зволікання якраз на рівні ради. Непростою була ситуація і з реабілітаційним відділенням обласного госпіталю, і з обласною психіатричною лікарнею. Прикладів, на жаль, удосталь. І це якраз наслідок кризи управління, зокрема».
І вже традиційно, як після кожного подібного голосування, ключовим лишається питання: що буде далі?
Перший заступник голови Роман Сущенко, який продовжує виконувати обов’язки керівника ради, у коментарі «18000» наголошує, що обласна рада працює і залишається дієвою. Це він аргументує, зокрема, ефективною роботою депутатів на останній сесії, коли ухвалили 47 важливих для області питань.
Валерій Данилевський. Фото з фейсбуку ради
У кулуарах нині активно обговорюють наступну кандидатуру від «Слуги народу» – це депутат Валерій Данилевський. Логіка зрозуміла: і представник партії президента, і одягає військову форму на сесію. Данилевський – учасник добровольчого формування Черкаської тергромади, у складі якого «полює» на шахеди. Тож загалом кандидат більш ніж прогнозований та очевидний.
Частина депутатів, з якими спілкувався «18000», переконані, що за Данилевського (якщо його кандидатуру погодять і внесуть на розгляд) таки вдасться назбирати голоси. Однак тут варто одразу врахувати кілька «але».
Олег Куклін. Фото з фейсбуку ради
По‐перше, також в кулуарах згадують Олега Кукліна, ексдепутата міської ради від «Партії регіонів», а нині – «Слугу народу», а отже, фінально майбутній кандидат ще не погоджений. По‐друге, попереду на нас чекає судова тяганина із відкликанням одразу 7 депутатів із фракції «За майбутнє», що може серйозно вплинути на процес майбутнього збору голосів. Зрештою, третє і головне: попереду літо, найбільш аполітичний сезон, період відпусток і період, коли частина питань відкладаються до нових віників.
А до осені все ще може кардинально змінитися.
Сергій Макаренко
Читайте також: «Трагедія у Смілі» та «обмеження для «ухилянтів»»: які маніпуляції та фейки поширювали на Черкащині.
Читайте на сайті 18000: «Новини Черкаси» — що відбувається в місті та області. Резонансні розслідування, ефіри з відомими й цікавими гостями – усе на каналі «18000» в ютубі. Підписуйтеся!