Останнє до цього інтерв’ю голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця на 18000 вийшло 24 жовтня минулого року.
По суті через рік ситуація багато в чому дублюється. Серед ключових питань – все та ж безпекова ситуація в області, висока вірогідність обстрілів критичної та цивільної інфраструктури перед зимою із всіма можливими наслідками.
Глава області каже, що цьогоріч Черкащина краще готова до опалювального сезону, але на жаль, до нових витків терористичних атак готується і ворог, а тому ми знову в очікуванні найважчої зими в історії і знову говоримо про блекаути.
На жаль, за цей рік з’явилися і нові сумні ввідні. Кількість обстрілів Черкащини і постраждалих від них людей та об’єктів зросли, а трагедія в Умані точно увійде в історію області як один з найбільш чорних днів. Навіть у день виходу інтерв’ю ворог завдав удару по центру Черкас, і публікацію матеріалу довелося відкласти.
А тому, хоч загальні тенденції і лишаються, нові інформаційні приводи з’являють регулярно. У ході спілкування з головою адміністрації ми намагалися охопити весь спектр проблем і викликів регіону. Але за майже півтори години встигли поставити лише частину запитань.
18000 говорив з Ігорем Табурцем про плани росіян на тривалу війну, про підготовку в області до зими і обстрілів критичної інфраструктури, про допомогу з відновленням деокупованих територій, облаштування укриттів, забезпечення військових, долю ПДФО, мобілізацію на Черкащині, російську церкву та багато іншого. Ми не встигли зачепити політичний блок, але ці питання обіцяємо висвітлити наступного разу.
З очільником області спілкувалися Ірина Малюкова та Сергій Макаренко.
“Росія сьогодні підсилилася вже, мабуть, в третьому ешелоні до довготривалої війни”
ІМ: Зараз втілюється програма ментального здоров’я “Ти як?”, ініційована першою леді. Тож Ігорю Івановичу, ви як?
– Ментально стійкий. Сподіваюся, наша громада теж. Готові до подальших звершень і перемог.
ІМ: На вашу думку, чого чекати Черкащині і Україні ближче до зими? Зокрема, чи активізуються ворожі обстріли, чи буде повторення минулого року?
– Безпекова ситуація – це дуже комплексне поняття. Сюди входить і загальнонаціональний контекст, і регіональний вимір, і робота районних адміністрацій. Зараз головний пріоритет для всіх – це безпека.
Всі ми маємо бути стійкими. Превентивно бути готовими – це одна історія, вміння реагувати постфактум, коли вже щось трапилось – інша.
Я кажу керівникам громад: ви теж військові адміністрації, тільки в себе в громадах. Хочу, щоб вони відчували це і ставилися до цього серйозно. Питання безпеки сьогодні понад усе. Це стосується і освітніх процесів, і оздоровчих закладів, і критичної інфраструктури.
Росія сьогодні підсилилася вже, мабуть, в третьому ешелоні до довготривалої війни. Це ні для кого не таємниця. Вони запозичили все, що могли, у всіх, у кого могли. Візит північнокорейського лідера показує, що для таких країн цей терорист виявився лідером, і вони до нього притягуються.
Є інформація у відкритих джерелах, що Росія вже має власні заводи з виготовлення, зокрема, шахедів. Я вже не кажу про ракети, які теж виробляються. Деякі ракети, які прилетіли в Україну, вже цьогорічні. Шахеди, які прилітають, теж. Все, що було закуплено, вже прилетіло. А все, що почало вироблятися, буде вироблятися масово.
Ми очікуємо оскаженілості ворога. Його ціль – зрушити наші сталі позиції. А це питання об’єктів критичної інфраструктури, які якраз і забезпечують сталість для суспільства.
Економічна безпека не менш важлива. Коли економіка не працює, про військову безпеку можемо говорити дуже обмежено.
Я би до безпекового питання і мобілізаційні процеси зарахував. Стійкість наших Збройних сил – це вміння організувати у громадах поповнення і підсилення.
Ми розглядаємо різні варіанти, але готуємося до найгіршого. Тобто коли буде критична ситуація в енергетичній сфері (сюди ми зараховуємо й теплову енергетику). Робимо все, щоб залишатися стійкими, передбачити альтернативні моменти. В цьому плані ми готові до проходження осінньо-зимового періоду.
“Головні цілі Росії – об’єкти, на які спирається наша економіка і наше суспільство”
ІМ: На вашу думку, цілями ворога цього року будуть не тільки об’єкти критичної інфраструктури?
– Через попередні обстріли на Черкащині було 27 влучань, пошкоджено 331 об’єкт. Удари були націлені на критичну інфраструктуру, але серед уражених об’єктів таких найменше.
Головні цілі Росії – об’єкти, на які спирається наша економіка і наше суспільство. Зокрема, це енергетичні об’єкти. Це великі промислові об’єкти, які є основою фінансової стійкості громад. Це об’єкти, які пов’язані з генерацією електрики. Ну і військові об’єкти, про які ми, як правило, не говоримо. Але якщо ворог буде виявляти певні речі, то не варто виключати намагання поцілити в них.
Все залежить від того, яка ефективність цих влучань. Пошкоджені об’єкти, про які я говорю, більше пов’язані з, я би сказав, невлучанням. В Каневі один приліт відбувся в енергетичний об’єкт. Але найбільше пошкоджень в області від наслідків падіння та вибухової хвилі. Наприклад, Сміла – цілились в одне, а попадання в зовсім інше. І до цього ми теж маємо бути готові.
СМ: Під час минулої зими досить “модною” серед високопосадовців була риторика про те, що в Росії завершуються запаси ракет. Мовляв, ще 2-3 обстріли і все. Зараз цієї риторики вже немає. Наскільки я розумію, ворог переходить на воєнні рейки у виробництві. Чи відомо вам щось про це?
– Я вважаю, що в них зараз настав третій етап війни. Коли вся держава сфокусована на одному. У них немає сьогодні інших пріоритетів, якщо вони вже звернулися до Північної Кореї по допомогу.
Вся можлива оборонна промисловість запрацювала для вироблення тих озброєнь, яких їм не вистачає. І сьогодні вони досягли цього результату. Хай танки Т-80 і старі, але вони почали їхнє виробництво. Вони випускають практично весь перелік номенклатури ракетної і стрілецької зброї. Вони випускають, головне, ракети і безпілотники. І ми знаємо про їхню перевагу сьогодні, на жаль, в повітряному просторі.
Вони зорієнтувалися і переходять на хліб і воду, але запускають третій етап підсилення і введення резервів. Тому говорити про те, що там щось буде згортатися, це не про Росію.
ІМ: Ви назвали кількість пошкоджених об’єктів – понад 330, це по області, так? Як із їхнім відновленням?
– Ми дуже активно працюємо з пошуком джерел для відновлення. В основі – звернення щодо отримання коштів із державного бюджету. Є два різні фонди: фонд відновлення і фонд ліквідації наслідків, вони наповнюються із різних джерел.
Є обласний бюджет, де в нас передбачені певні речі, які стосуються як лінії цивільного захисту, так і капітального будівництва.
І є бюджети територіальних громад, де теж в обов’язковому порядку передбачаються витрати для відновлювальних процесів.
Більшість уражених на Черкащині об’єктів відновлюються за рахунок місцевих бюджетів. Насамперед ідеться про приватні домоволодіння, де пошкоджено дах або вікна повилітали. І тут питання до громад. По-перше, наскільки швидко вони проведуть обстеження, внесуть ці дані в електронні реєстри і зможуть претендувати на якісь компенсації з держави. А по-друге, в обов’язковому порядку вони ухвалюють швидкі рішення для того, щоб компенсувати або ліквідувати цей наслідок.
Крупні об’єкти, звичайно, ми беремо більш організаційно на себе. Наприклад, після прильотів по Умані в минулому році ми зайнялися найбільш пошкодженим об’єктом – Паланським ліцеєм. Завдяки перемовинам, швидкій підготовці документів, адміністративному лобіюванню його внесли до переліку об’єктів, які буде відновлено коштом держави. 152 мільйони вже передбачено в 2022 році.
Також коштом держави буде профінансовано ще два навчальні заклади в Уманському районі. Окрім того, за рахунок фонду відновлення буде збудовано обласний центр екстреної медицини, а також перебудовано для внутрішньо переміщених осіб недіючий дитячий садочок.
Головне питання, над яким ми зараз працюємо, це відновлення зруйнованого будинку в Умані. Ми потрапили у програму фонду ліквідації наслідків, уже затверджено з державного бюджету 67 млн грн. Ще 7 мільйонів буде виділено додатково з міського бюджету Умані. На днях має відбуватися тендер для початку капітальної реконструкції.
Росіяни поцілили по Умані в ніч на 28 квітня
Тобто завдяки різним джерелам більшість із цього списку (331 об’єкт) уже відновлені. На масштабних проєктах діємо за алгоритмом, він не простий: експертизи, оцінки, експертиза оцінок.
ІМ: Яка кількість постраждалих на Черкащині від ударів ворога? І чи можемо ми говорити про їхній стан, зокрема про стан постраждалих від ударів по Умані?
– Через обстріли на Черкащині маємо 26 загиблих, найбільше – з Умані. Постраждалих набагато більше. Лише по уманському прильоту у нас було 19 осіб, які звернулися по медичну допомогу, 9 були госпіталізовані. На жаль, одна дівчинка померла.
Решта – виписані з лікарні. Всі пройшли повноцінне відновлення, реабілітацію, продовжуємо слідкувати за їхнім станом.
“Всі комунальні організації, які відповідають за воду, тепло, будуть функціонувати стабільно, навіть якщо в нас буде повне відключення”
СМ: Кілька днів тому у всеукраїнських ЗМІ повідомлялося, що в низці областей вже розроблені графіки відключень, які можуть почати діяти з початку жовтня. Яка ситуація із графіками в Черкаській області? Чи розроблені вони?
– На національному рівні наша енергосистема надзвичайно складна. Є об’єкти, які належать до “Укренерго”, стратегічного суб’єкта, який керує енергооб’єктами і генерацією. Це великі підстанції, розміщені зокрема й на території області. І є підстанції обленерго, які забезпечують діяльність районів.
Готуючись до зими, у нас в основі був їхній захист від можливих уражень. Друге – це прорахування варіантів, якщо якийсь один об’єкт уражається, куди ми переходимо, як ми діємо.
Графіки складаються, лише коли ми прогнозуємо збій енергетичної системи по всій Україні. Якщо відбувається збій енергосистеми на місцевому рівні (по лінії обленерго), у нас діє не графік відключень, а план ліквідації. Він передбачає переключення чи перехід на острівну систему забезпечення енергетики.
Всі ці варіанти ми розглядали. У нас є окремі плани на випадок повного блекауту, на випадок виходу з ладу якогось одного з основних гравців, наприклад, ТЕЦ чи “Черкаситеплокомуненерго”, якогось важливого трансформатора обленерго.
Якщо від “Укренерго” буде команда зменшити потужність споживання, обленерго буде своєчасно повідомляти графіки відключень. Минулоріч ми досить вдало змогли регулювати ці процеси, щоб не постраждала економіка, щоб працювала комунальна сфера, медичні закладу.
І, звичайно, мешканці вже як третя лінія, теж, по мірі, справедливо отримували електрику.
СМ: Чи можна навести якісь приклади? Наприклад, за найкращої ситуації графік буде 2 через 4, за найгіршої?
– Дуже тяжко сказати.
За найкращої ситуації не планується на рівні держави нічого відключати. У нас достатньо генерації для того, щоб забезпечити нормальне стале проходження осінньо-зимового періоду. Якщо будуть пошкоджені ресурси, які передають електрику, ми можемо переключатися і шукати альтернативні шляхи передачі і доставлення електроенергії.
Якщо будуть критичні попадання в критичні об’єкти, будемо переходити на графіки відключень. Спочатку дві години немає, чотири є. Якщо ще критичніше, три години немає, три є. Крайній випадок (близько місяця ми так жили минулої зими) – це коли дві години є світло, а чотири немає. До речі, в більшості областей такі графіки, мабуть, існували більше двох місяців. Ми намагалися робити все, щоб у нас діяв “зелений” графік, за яким чотири години світло є, два немає.
ІМ: Нещодавно в одному з медіа читала думку експерта про те, що відключення можуть бути ледь не до 10 годин. Чи є ризики застосування на Черкащині ще більш “червоних” графіків?
– Насамперед хочу наголосити, що на сьогодні всі об’єкти критичної інфраструктури області забезпечено альтернативними видами живлення на 100 %. Останні генератори, які ми отримали від міжнародних партнерів, доставляємо зараз у Ватутіне та Драбів.
Всі лікарні у нас забезпечені генераторами. Ми можемо бути впевнені, що вони будуть функціонувати при будь-якому розкладі. Всі комунальні організації, які відповідають за воду, тепло, будуть функціонувати також стабільно, навіть якщо в нас буде повне відключення.
Хто назвав цифру 10 годин? Я думаю, що це не експерти. Очевидно, ми маємо бути готові до загальної критичної історії, як ми мали бути готові в минулому році. Але сьогодні ми набагато стійкіші.
Коли мова йде про відключення якогось району від тепла, до цього люди мають бути готові. Оце, мабуть, буде найбільш критична історія. Коли люди будуть вимушені виїхати, тому що буде злита система теплопостачання.
“Кожна громада Черкащини або спрямовувала кошти, або давала будівельників, або будівельні матеріали для Херсонщини”
СМ: Як Черкащина долучається до відновлення Херсонщини? Скільки коштів на сьогодні місцеві бюджети нашої області вже спрямували на відновлення зруйнованого регіону?
– У нас є національний проєкт «Пліч-о-пліч». Але він насамперед не про фінансування з бюджетів громад, а про волонтерські, добровольчі підходи.
Ми відновлюємо у Високопільській територіальній громаді, вона розташована на півночі Херсонщини. Це три села: Новопетрівка, Миколаївка і Іванівка. Вони недалеко одне від одного. Населення в різний час, мабуть, різне було, але сьогодні ми маємо приблизно триста людей в одному селі, триста – в іншому, і близько 70 осіб у третьому. Багато хто виїхав, але сподівається повернутися.
Після проведення консультацій ми розподілили навантаження між районами. Першими туди поїхали волонтери, які сказали: якщо там є якісь будівельні матеріали, ми просто будемо робити. Паралельно дуже великі групи поїхали від нас, щоб визначити розмір шкоди, зрозуміти, які кошти взагалі потенційно потрібні.
Відповідно до доручення Офісу президента, ми розділили ці об’єкти на три категорії. Перша – першочергова, друга – з відповідними соціальними об’єктами, третя, яка знищена взагалі. Таких будинків теж вистачає, яких просто немає.
Складно, коли в будинку немає господаря. Ми не можемо відновлювати ті будинки, в яких нікого немає.
Ці роботи почалися у червні. І на сьогодні ми вже маємо відновленими 76 будинків. Ще 34 – у процесі відновлення. Ми планували, що загалом потребуватимуть відновлення близько 200 будинків. Нам доєднали третє село і тепер маємо вже близько трьох сотень таких будинків.
Окрім того, ми взяли на себе відповідальність відновити один соціальний об’єкт – це школа в селі Іванівка. Вона не є опорною, але в тому регіоні одна на п’ять сіл, яка більш-менш вціліла. Туди ми спрямували 11 мільйонів 200 тисяч з обласного бюджету. Щоб дати можливість школярам з п’яти сіл (а це буде близько трьохсот школярів) відвідувати навчальний заклад. Ми зараз спішимо дуже сильно і відновлюємо цю школу.
На мою думку, цей проєкт дійсно показує, що ми єдині. Черкащанам на Херсонщині радіють і дякують. Це дуже приємно.
СМ: Чи інші громади із Черкаської області спрямовували якісь кошти на відбудову?
– Черкаський район теж по різних громадах працював. Знаючи, що за ними закріплена певна кількість об’єктів, саме по лінії громад субвенціями перерахували 8 мільйонів уже. Кошти перераховуються на Високопільську територіальну громаду. І звідти йде розподіл цілеспрямовано на будинки.
Ми спираємося і на державний фонд відновлення. Наше завдання було зробити по максимуму те, що ми зможемо зробити на своєму рівні. Наприклад, виготовити за свій рахунок проєктно-кошторисну документацію. Далі ці будиночки будуть відновлюватися вже коштом фонду.
Об’єктивно, кожна громада Черкащини або спрямовувала кошти, або давала будівельників, або будівельні матеріали. Наприклад, Уманська територіальна громада працювала з іноземним фондом, який виділив для більші ніж пів сотні будинків будівельні матеріали. Дах повністю, дерево, плівка, що, мабуть, в еквіваленті, мільйонів 30. Кожен по-різному долучається.
СМ: Нещодавно з відбудовою була історія дещо скандальна. Коли одіозний забудовник Альберт Норченко отримав нагороду від РНБО “за активну волонтерську позицію”. Тут мене цікавлять два запитання. Перше: чи відомо вам про цю історію і ваше ставлення до неї? І друге: скільки загалом будівельників Черкащини брали чи беруть участь у відновленні Херсонщини?
– Одночасно в нас працювали 6-7 будівельних бригад з різних районів. Це близько 50 людей. Роботи ведуться одночасно по всіх селах.
Новопетрівка, зокрема, конкретно закріплена за громадою міста Черкаси. Місцева влада задіяла комунальні підприємства, які поїхали туди як волонтери, виконували функції з відновлення будинків, збирала волонтерів, меценатів. Коли вони задіювали бізнес, зокрема й будівельний, компанія пана Норченка теж потрапила в цей перелік. І він взявся як волонтер за те, щоб відновити певну кількість будинків. Він досить вдало це зробив. Під час аналізу, хто скільки чого зробив для відновлення, по всіх показниках потрапила, зокрема, і його будівельна компанія.
Коли ми аналізуємо, хто що робить для відновлення, для захисту, для безпеки, для Збройних сил, ми ж аналізуємо саме конкретно взятий приклад. Якщо не помиляюся, його компанія відновила за власний кошт 6-7 будинків. Це показово з точки зору лідерства серед інших, тому що хтось відновив один, хтось два, хтось три. Ось таким чином розподілялось. Зріз буде по Черкасах один – це як буде відновлена Новопетрівка. І вже там яка вага в кожного буде, це буде видно після відновлення всієї Херсонщини.
Таким чином, мабуть, він і був відмічений з точки зору свого внеску в загальний вклад, який він зробив саме в цьому селі.
“Концентрація наших зусиль щодо укриттів першочергово буде спрямована на заклади охорони здоров’я і на діточок, освітян, які повинні мати змогу безпечно навчатися”
ІМ: Зараз активно обговорюють тему будівництва протирадіаційних укриттів. Про яку кількість на Черкащині йдеться?
– Загальна кількість укриттів на Черкащині перевищує 1600. Ми сюди включаємо, звісно, і найпростіші укриття, наприклад, шкільні підвальні приміщення. Комісійно ми перевірили практично всі вже напередодні опалювального сезону.
Це те, на що ми акцентували увагу, куди потрібно спрямовувати кошти, крім допомоги ЗСУ. І деякі громади своєчасно все чітко зробили. Це показала перевірка. У роботу деяких громад довелось трошки втручатися щодо правильного розподілу коштів і пріоритизації.
ІМ: Можете сказати, про які громади йдеться?
– Канівська територіальна громада – там доводилося особисто втручатися. Кілька об’єктів на Золотоніщині, які формально на листі мали вигляд підготовлених, а після перевірки там виявилися трошки проблематичні речі.
Деякі об’єкти і в місті Черкаси. Ще на початку цього року ми написали листа з пропозицією встановлювати модульні переносні укриття в тих районах, де їх бракує. І для цього місцевий бюджет спрямував кошти. Обласний департамент домовився з виробником, щоб було оперативно виготовлено 18 таких укриттів. Місцева влада комісійно визначає місця, де вони будуть встановлені.
Прогнозуємо, що таким чином зможемо вийти з ситуації, що в нас лише 37 % черкащан забезпечені укриттями. Про 100 %, я думаю, дуже тяжко говорити.
Навіть держава Ізраїль до цього йшла довго. І тільки завдяки впровадженням нових технологій їм вдалося забезпечити населення достатньою кількістю укриттів. Вони в кожній новій багатоповерхівці передбачають, що укриття має бути або в будинку, або в кожній квартирі. 20 останніх років вони будують лише з можливостями посиленого захисту від ракетних ударів.
Сьогодні концентрація наших зусиль щодо укриттів першочергово буде спрямована на заклади охорони здоров’я і на наших діточок, освітян, які повинні мати змогу безпечно навчатися.
ІМ: Ми говорили з заступницею черкаського міського голови щодо укриттів у місцевих школах. Вона пояснювала, що якщо в якійсь школі немає укриття, вони укладають договори і діти переходять в разі тривоги у певні інші об’єкти. Яка ситуація із укриттями поза межами обласного центру? Чи в усіх школах вони є, якщо немає, то як вирішували питання?
– Ми починали готуватися до першого вересня ще з весни. У березні вирішили, що в нас всі мають йти і вчитися офлайн. Тому всі школи і їхні власники, громади, почали готувати укриття. Ми домовилися із ЮНІСЕФ про будівництво або капітальний ремонт укриттів у тих закладах, де це було практично неможливо.
Крім того, ми потрапили в проєкт Міносвіти, за яким нам було спрямовано ще 40 мільйонів гривень для обласних навчальних закладів на основі співфінансування з громадами. Таким чином ще у восьми навчальних закладах з’являться укриття. Ми не зупиняємося ми в цьому процесі.
Сьогодні ми з гордістю можемо сказати, що в нас 97 % шкіл і освітніх закладів (у нас їх 990 всього) надають освіту або офлайн, або у змішаній формі. Останній варіант застосовується, коли укриття не може вмістити всіх. Тоді частина вчиться онлайн, частина – офлайн. Я вважаю, що це велике досягнення, коли ми говоримо про 97% забезпеченості наших освітян укриттями.
ІМ: Говорячи про школи, не можна не згадати про пункти незламності, вони були законсервовані на літній період. Чи підсилювали їх якимись засобами, наприклад, генераторами, протягом року? Чи будуть їх за потреби розгортати в школах, як тоді з навчанням відповідно?
– Президент поставив завдання, щоб з 1 жовтня всі пункти незламності були готові. Це ще один елемент стійкості, який нам дає сподівання, що у разі критичної ситуації населення зможе опиратися на них. По області в нас 195 пунктів незламності.
Також буде вдвічі збільшено кількість пунктів незламності Державної служби з надзвичайних ситуацій. Минулої зими вони розгортали близько 30 мобільних пунктів. Сьогодні вони готові розгорнути вже близько 55 таких пунктів. Збільшувати ще, на мій погляд, зараз недоцільно.
Зараз дуже важливо зробити так, щоб вони функціонували цілодобово. Якщо вони не відчинені цілодобово, то щоб була людина, яка може швидко організувати його відкриття й діяльність. Ще один нюанс – укомплектованість. Ми до цього прагнемо. Генератори в нас є. Єдине питання – по стійкості зв’язку. Це теж великий елемент з точки зору безпеки. По старлінках в нас зараз забезпечено десь 50 % усіх пунктів незламності.
СМ: – Чи постраждало майно або активи черкаських аграріїв та черкаських компаній внаслідок атак на портову інфраструктуру?
– Вони (аграрії, – ред.) надзвичайно залежні, на жаль, від цих логістичних шляхів, зокрема Ізмаїльського порту і порту Рені. У нас є кілька випадків, де майно і збіжжя постраждали.
На сьогодні Черкащина бере велику участь в плані забезпечення логістичних шляхів іншими засобами, якими саме – ми будемо говорити вже після війни. І ми в цьому контексті дуже уважно відслідковуємо обстріли для того, щоб «модеруватися».
Обласна влада сприяла аграріям із домовленостями щодо логістичного і транспортного забезпечення, ми контактували з польськими колегами. Минулий врожай черкаські аграрії досить вдало змогли реалізувати назовні.
Врожай цього року буде ще більший, ніж торік. Аграрії зосереджені на тому, щоб мати змогу це все зберігати. Ми теж працюємо щодо захисту таких об’єктів, де воно буде зберігатися, і щодо реалізації продукції за кордон. Ми шукаємо захист логістичних шляхів.
“Це досить ризикована історія, коли ми з громад «витрясаємо» кошти на ЗСУ”
СМ: Питання щодо забезпечення черкаської ТрО та війська загалом. На початку розмови ми говорили, що росія проводить роботу над помилками і намагається перебудуватися на військові рейки. Яка ситуація з забезпеченням нашої армії на сьогодні? Контекст питання: півтора року великої війни, а регулярні запити лишаються: пікапи, дрони. А отже, держава не покриває цю потребу. Чому так?
– Треба дивитися комплексний контекст бойового забезпечення. Ситуація не є сталою. Коли ми говоримо про масштаби оборонних операцій – це одна історія. Коли про наступальні – інша. Коли ми говоримо про відновлення і поповнення – цей процес безкінечний. Резерви повинні постійно формуватися і поповнюватися. Наприклад, від Черкащини ми передали близько тисячі пікапів для ЗСУ. І ми маємо бути готові передати ще тисячу.
Щодо тероборони – ми використовуємо різні джерела. Насамперед – це взаємодія з логістичними підрозділами ЗСУ. ТрО в нас забезпечена всіма необхідними матеріально-технічними ресурсами: форма, білизна, взуття. Ці речі ми покриваємо за рахунок взаємодії з підрозділами забезпечення вищого рівня ЗСУ.
Коли ми говоримо про забезпечення дронами – частково це покривається державою. Сьогодні на цьому робиться акцент президента України, відповідальним є Міністерство цифрової трансформації. Зараз ця історія розвивається, і ситуація в пропорціях по відношенню до ворога значно вирівнялась.
У нас деякі громади дуже багато допомагають. Червона Слобода підключилася до закупівлі антидронових рушниць, Уманщина спрямувала відразу 10 мільйонів на тероборону, Черкаси теж виділили 20 мільйонів для закупівлі дронів.
СМ: Щодо цих 20 мільйонів субвенції, які міська рада спрямовувала, дрони вже закуплені, передані чи на якому етапі там ситуація?
– Так, там залишок – 14 одиниць, які вже начебто надійшли і які ми будемо передавати в тероборону. І міська влада через свій комунальний свій заклад планує купувати, здається, ще на 20 млн грн.
СМ: Влітку громади почали закуповувати дрони: Золотоноша, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Умань. Але є питання пропорцій. У тій же Умані звітували, мовляв, спрямували 10 мільйонів на ЗСУ, водночас оголошують тендер на 40 мільйонів на 2 кілометри дороги. До чого я: чи достатньо на сьогодні громади спрямовують на армію? Чи можна більше?
– Після децентралізації вплив на громади з боку державної влади і ОВА залишається мінімальним. Так, можуть бути якісь управлінські чи безпекові процеси. Але більшість питань – це зрілість територіальних громад і їхнього керівництва. Якщо вони дослухають до нарад, до круглих столів, які ми проводимо, то в принципі швидко орієнтуються.
Загальна тенденція в державі така, що з 1 жовтня, імовірно, буде переспрямування ПДФО (уже після інтерв’ю Верховна Рада підтримала відповідний законопроект лише в першому читанні, тому, як попередньо повідомлялося, переспрямування ПДФО з 1 жовтня не буде – ред.). Це якраз і пов’язане з цими процесами, про які ви питаєте.
ПДФО від військових має спрямовуватися ефективніше, а для цього потрібна централізація використання коштів оборонки. Тому що це досить ризикована історія, коли ми з громад «витрясаємо» кошти на ЗСУ. Вона не контрольована, ми не знаємо, хто кому дає кошти, хто кому і що постачає, ми не орієнтуємося, який підрозділ сьогодні потребує більше, а який – менше.
66 громад – це складна історія щодо керування і управління процесами бюджету. Тому я думаю, що рішення виважене і правильне. Чи це буде 100 %, чи це буде частково, а частково – залишать. Бо на громади мають покладатися питання ветеранських політик, зустрічі військових, родини їхні, вшанування тощо. Якусь частку я би залишив. А так моя позиція така: громади не мають управляти ресурсами, які спрямовуються на ЗСУ. Ідеться саме про надресурс у вигляді військового ПДФО, який залучають громади з початку повномасштабної війни.
Хоча вони зараз всі будуть казати: “Як же ми будемо допомагати хлопцям?” Я вам скажу так: спілкуюсь з командирами бригад. Вони кажуть: “Іванович, а як же ми будемо зараз звертатися до громад? Вони нам завжди помагали. От треба терміново три пікапи, вони виділяли. А тепер як?”. Я кажу: “буде централізовано”.
Ми передбачали в бюджеті цього року близько 750 мільйонів гривень з громад на сектор безпеки і оборони загалом. Протягом останнього місяця ми близько 100 мільйонів виділили саме для цього.
Чи запізніла реакція? Я думаю, що трошки запізніла. Це як кидати огірок у візок, який поїхав.
“Черкащина – серед перших з точки зору мобілізації”
ІМ: Від грошей перейдемо до людей. Ви кілька разів говорили, що важливо, щоб у нас були резерви. Яка ситуація з мобілізаційними заходами на Черкащині на осінньо-зимовий період? Чи будуть якісь зміни, послаблення чи посилення цих заходів? І основне, мабуть, запитання, коли чекати в Черкащині нового військового комісара?
– Мобілізаційні процеси – це невід’ємна складова нашої безпеки, безпекового середовища, як комплексного поняття. Тут системно задіяна вся управлінська складова нашої області.
Мобілізація – це процес безперервний, особливо під час стійкої війни, яка в нас зараз триває. На сьогодні Черкащина – серед перших з точки зору мобілізації.
У нас ці процеси проходять найбільш стійко і адекватно. В цьому ми можемо бути впевнені.
ІМ: Щодо військкома: коли чекати призначення?
– Щодо керівника обласного територіального центру комплектування, то у нас наразі там вакансія. Обов’язки виконує один із заступників, який призначений керівництвом оперативного командування “Північ”. Відбувається відбір кандидатів. Думаю, що протягом найближчого місяця у нас буде новий керівник ТЦК.
СМ: А хто займається відбором кандидатів?
– Ці призначення здійснюються командуванням Сухопутних військ через оперативне командування. У мене, по великому рахунку, ніхто запитувати не буде, кого призначати.
ІМ: Чи відслідковуєте ситуацію із вступом потенційних призовників у виші? Серед них є низка публічних осіб, наприклад, із Черкас. Чи є серед них хтось із обласної ради або обласної військової адміністрації? І загалом ваше ставлення до цього? Чи є якийсь контроль чи списки таких осіб?
– Розглядається питання щодо зняття бронювання на осіб, які вступили і навчаються на другу освіту, на третю. Загальна тенденція по області: кількість тих, кому за 30, і хто вступив на другу-третю освіту, зросла разів у чотири. Всі захотіли вчитися. У нас тільки в цьому році таких десь півтори тисячі осіб. Уявляєте, який потенційний ресурс людей?
ІМ: Студентів в обласній раді і в обласній військовій адміністрації немає зараз?
– Я просив відслідкувати мені загальну тенденцію. Якщо хтось навчається і має інші, можливо, причини на бронювання, це одне питання. Якщо це виключно причина бронювання – це, звичайно, сьогодні трошки не на часі.
“Таким шляхом, коли ми не виламуємо дверей сокирою, ми успішно пройдемо цей етап у нашій історії”
СМ: Церковне питання. Чи відомо вам, яка на сьогодні кількість громад перейшла до ПЦУ або, можливо, у відсотковому співвідношенні? Чи мають держава і органи місцевого самоврядування втручатися в цей процес?
– Оскільки ми суспільство прогресивне, про якісь втручання мова йти не може. Зрілість самої громади визначається сьогоденням. Деякі громади, куди не прилітало, можливо, будуть залишатися у своєму колишньому стані. А що стосується вільного вибору віросповідання, то це визначено Конституцією.
Так званих церков московського патріархату все ще на території області близько п’яти сотень. Цьогоріч 10-15 % змінили своє орієнтування на Схід і зосередились на державності. Процес іде. Так, до зрілості і до формування нашої національної ідеї ще працювати і працювати. Але тенденція на Черкащині досить позитивна.
СМ: Але 15 % за півтора року війни – це небагато. Як, на вашу думку, мотивувати громаду пришвидшити цей процес?
– Влада не втручається. Це вимоги, зокрема, наших європейських партнерів. Ми не можемо когось принижувати в цьому сенсі. Але можемо робити все для того, щоб суспільство зріло.
Чому ми акцентуємося на патріотичному вихованні, на освіті, на культурно-патріотичних заходах? Тому що в цьому процесі громада зріє. І я думаю, що таким шляхом, коли ми не говоримо про виламування дверей сокирою, досить успішно пройдемо цей етап у нашій історії.
СМ: Чи є на Черкащині бізнес-активи росіян і білорусів і яка їхня доля, чи слідкує за цим ОВА?
– Питаннями наявності таких підприємств займається безпосередньо Служба безпеки України. Наскільки мені відомо, всі такі підприємства на сьогодні перебувають у стагнації. Вони не здійснюють економічну діяльність з російською федерацією. Або акції переоформлюються в державні, або в підпорядкуванні АРМА передаються, або закриваються. Таких у нас було близько п’яти десятків по області.
ІМ: Яка ситуація із конфіскацією автівок нетверезих водіїв на ЗСУ? Чи досі відбувається цей процес?
– Ця ініціатива досить вдало працювала на початку війни. Зараз ми виходимо з потреби ЗСУ і територіальної оборони. Коли проходять такі затримання, вони потрапляють в поле зору нашого штабу оборони. Якщо там машина, яка підпадає під потреби, ми її пропонуємо військовим. Проте через зміни в логістиці, на жаль, зараз такі транспортні засоби військові не можуть ставити на облік.
Тому це велика проблема, коли це стосується якогось специфічного транспорту, ми включаємо механізм комісійного вилучення, який працює у воєнний стан. Це поодинокі випадки. За останні 2 місяці таких комісійних засідань не було.
СМ: Чи варто очікувати з приходом опалювального сезону якихось змін до комендантської години на Черкащині?
– Ми орієнтуємося завжди на те, в якому стані безпекове середовище. Якщо в нас за аналізом правоохоронців та ЗСУ не передбачаються якісь зміни, не очікується погіршення ситуації – ми нічого не змінюємо.
Коли говорили про комендантську годину – то орієнтувалися насамперед на функціонування безпекових структур і на функціонування бізнесу. Прифронтові області зараз ідуть на збільшення комендантської години. Ми поки такої потреби не вбачаємо, і цей режим, який сьогодні є, найближчий місяць ми переглядати не будемо.
ІМ: На жаль, ми вийшли за часовий слот інтерв’ю із низкою питань, які ще не поставлені, зокрема політичних, тому будемо чекати вас до нас на прямий ефір. Але щоб закінчити на “лайтовій ноті”: які подарунки отримуєте від військових і який останній був для вас, можливо, найбільш щемким?
– Є різні цікаві подарунки. Коли хлопці приїздять, військові, мої друзі, зокрема черкащани, то вони намагаються здивувати мене. Мене, правда, здивувати тяжко, але приємно отримувати, наприклад, збитий “рашистський” дрончик.
Вони привезли дрон, кажуть: Іванович, пам’ятаєте, ви передали рушницю, так-от, це вона збила. Також дарували макети якогось “рашистського” новітнього стрілкового озброєння. Це все речі, які я із задоволенням передам в історичний музей.
Говорили Ірина Малюкова та Сергій Макаренко