«Миронівська птахофабрика» поряд з громадами Канівщини, – Ольга Форостяна

Сказати, що минулий рік був непростим – замало. Епідемія коронавірусу внесла свої негативні корективи в розмірене й звичне життя цілого світу та, напевно, кожної людини. Та, як кажуть, «лихо не без добра» – ми потроху навчилися жити й працювати в існуючих реаліях, стали більш адаптивними та навіть знайшли нові зони для розвитку. Про те чи вплинула ця ситуація на діяльність бізнесу спробуємо дізнатися на прикладі «Миронівської птахофабрики» Групи МХП. Підприємство працює на Канівщині вже близько 15 років, є одним із ключових роботодавців, платників податків та соціальних партнерів для громад. Майже 4 роки його очолює Ольга Форостяна і сьогодні вона – наша гостя.

– Отже, Ольго Миколаївно, яким був для птахофабрики 2020 рік і чи вдалось пройти випробування на міцність?

– Ви здивуєтесь, але для нас цей рік не був якимось відчутно невдалим чи надскладним. Звісно, були ситуативні негаразди, точкові проблеми, але це звичайні робочі моменти, які не мають глобального впливу на діяльність і результати підприємства в цілому. Будучи частиною такої великої компанії як МХП, ми відчуваємо стабільність та впевнені у майбутньому. Звучить досить декларативно, але це дуже практичні речі, які на собі відчувають працівники підприємства. У ці непрості часи в компанії не було жодних масових звільнень, що нині характерно для багатьох бізнесів. Крім того, ми як і раніше, вчасно та в повному обсязі виплачуємо заробітну плату, виконуємо всі умови взятих на себе соціальних зобов’язань, більше того – забезпечуємо працівників необхідними засобами індивідуального захисту, а в разі підтвердження захворювання на COVID-19 – компанія гарантує фінансову допомогу.

– А як щодо виробництва? Чи вдалось досягти поставлених цілей?

– Вирощування птиці та виробництво м’яса птиці – наше головне завдання й від того наскільки успішно ми це робимо, залежить не лише справи підприємства, а й загалом результати МХП. Тому ми завжди працюємо на повну силу аби не підвести себе й компанію. В цілому, у 2020 році спрацювали добре. Основні показники, які ставили перед собою досягнуті й навіть перевиконані. І за це я щиро вдячна нашому понад тритисячному колективу. Завдяки професійності, відповідальності та сумлінному ставленню до роботи наших співробітників маємо такі результати. Люди – це дійсно наша найбільша цінність. Не обладнання, і не технології, а саме люди рухають підприємство! У 2021-му році ми визначили ще амбітніші цілі, тож темп і цілеспрямованість команди лише зростатиме. У структурі МХП діє три бройлерні птахофабрики, однак хочу наголосити, що це історія не про змагання. Нам важливо знаходити саме свої зони росту, розвивати свій потенціал і завтра ставати кращими, ніж ми є сьогодні.

– До слова, щодо продукції. Зараз на слуху тема про відсутність антибіотиків у ній. Прокоментуйте, будь ласка.

– Відразу скажу, що це не піархід, і ми дійсно не використовуємо антибіотиків та гормонів росту. Припускаю, що в людей можуть виникати сумніви, що при таких обсягах виробництва це неможливо. Однак, це факт. Ще в 2019 році МХП прийняв чітку стратегію щодо повної відмови від використання антибіотиків. У профілактичних цілях антибіотики ми ніколи не використовували, такі препарати могли застосовувати лише для лікування птиці, але з дотриманням низки вимог. Минулого року ми вирішили піти ще далі та повністю виключити їх з виробничого процесу. Це підтвердив незалежний аудит на замовлення «Союзу птахівників України», чим надав нам право наносити додаткове маркування класу «А» на свою продукцію. Цей клас означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування: ані на батьківському стаді, ані на промисловому.

– Пані Ольго, давайте перейдемо до соціальної політики підприємства. Здається зі створенням Благодійного фонду «МХП – Громаді» вона змінилася? На краще?

– Створення, точніше масштабування благодійного фонду дійсно стало ключовою подією у напрямі корпоративно-соціальної відповідальності МХП. В цілому, як на мене, це правильне стратегічне рішення, адже таким чином компанія перейшла від ситуативної благодійності кожного окремого підприємства до системної й більш структурованої взаємодії в соціальній сфері. Це, до речі, ще раз підкреслює важливість співпраці з громадами, загалом з усіма зацікавленими сторонами, адже її винесли в окремий потужний напрям.

Звичайно, ця робота зазнала якісних змін, головна з яких – починаючи з 2020 року ми не укладаємо соціальних угод з сільськими радами. Спочатку таке рішення не всіх влаштовувало, адже раніше це були досить великі кошти, які громада гарантовано отримувала на свої потреби. Однак за рік громади побачили, що ці ж ресурси вони можуть отримати на свій розвиток, але в інший спосіб – за рахунок участі в мікрогрантових конкурсах, програмах спільнокошту та інших ініціативах фонду. Тобто змінився лише формат взаємодії, в якому ми перейшли від «давальницької» функції до повноцінного партнерства. Тут, звісно, у виграші активні громади, які розуміють, що їх розвиток – це не справа бізнесу, а, насамперед, залученість, бажання та дієвість самих людей. І це ще одна мета благодійного фонду – допомагати громадам ставати більш самостійними, вчити бачити нові можливості й використовувати їх. Бути поряд, підтримувати, але не проходити цей шлях за них.

Мені приємно, що впродовж 2020 року всі об’єднані громади Канівщини адаптувалися до нових правил співпраці – брали участь та ставали переможцями у конкурсах «Час діяти!» та «Час діяти, Україно!», долучалися до проєктів фандрейзингу тощо.

– А яка ж роль птахофабрики в цьому процесі? Чи можуть громади розраховувати на вашу підтримку?

– Передача соціальних функцій до благодійного фонду зовсім не означає, що ми «вийшли зі справи». Підприємство, як і раніше, – поряд з громадами.  По-перше, при прийнятті рішення фондом щодо підтримки якогось проєкту на території нашої присутності, позиція підприємства й директора має ключове значення. По-друге, на вирішення нагальних питань на територіях нашої присутності підприємство також має власний ресурс. Для чого? Тому що ми розуміємо, що існує ряд питань, які потрібно вирішувати тут і зараз, які не вписуються в поняття проєктів чи грантів, але також важливі для місцевих жителів. За підсумками минулого року на ці цілі ми спрямували понад 2,7 млн грн. Тобто, загалом наші спільні інвестиції в розвиток місцевих громад тепер складають навіть більше, ніж у попередні роки.

До того ж, є ще один ключовий напрям – наповнення місцевих бюджетів. Тим паче, що в контексті реформи з децентралізації влади, більше податків залишається на місцях. За підсумками 2020 року «Миронівська птахофабрика» сплатила до місцевих бюджетів понад 122,7 млн грн. Завдяки цьому кожна з об’єднаних територіальних громад Канівщини отримала значний ресурс на свій розвиток. Найбільше коштів надійшло до бюджету Степанецької ОТГ, на території якої зареєстроване підприємство та зосереджено найбільше виробничих потужностей.

Крім того, як і раніше, ми важливий роботодавець не лише для Канівщини, а й для багатьох сусідніх районів і міст, який надає офіційне працевлаштування та платить гідну заробітну плату. Тож ми й надалі залишаємось партнером у найширшому понятті для місцевих громад та їх жителів.

– Переконливо! До речі, минулого року Ви й особисто хотіли відстоювати інтереси Канівщини балотуючись до обласної ради на виборах 25 жовтня. Як Вам цей досвід?

–  Так, дійсно був такий намір. Але цього разу я не пройшла, не вистачило буквально кілька голосів. Перше враження – звісно, розчарування. Особливо коли розумієш, що перемога була так близько. Але з часом я більш конструктивно оцінила цей досвід. Насамперед, це була моя перша спроба. До цього я ніколи не була в політиці й не намагалася туди потрапити. Далі – незважаючи на впізнаваність «Миронівської птахофабрики», очевидно я і моя діяльність не настільки відома людям і це теж зона для розвитку. Зараз, коли вже минуло кілька місяців, я сприймаю цей етап просто як новий досвід. Чи буду балотуватися наступного разу чи взагалі колись? Побачимо. Життя покаже й розставить пріоритети.

– А що для Вас зараз на часі? Які плани перед собою та підприємством ставите на 2021 рік?

– Спокійна розмірена робота й задоволеність результатом – це точно не про «Миронівську птахофабрику» і не про мій характер. Ми завжди прагнемо зробити більше, краще, ефективніше. А для цього недостатньо просто добре виконувати свою роботу. Тому наша команда постійно напрацьовує нові рішення, ідеї, інновації для вдосконалення виробничого процесу, технологій тощо. Я вимоглива до себе й до своїх колег та підлеглих – ми маємо бути кращими! А шлях до цього – через постійний рух, вміння змінюватися, освоювати нові навички.

Так і як може бути інакше, якщо ми є частиною однієї із найпрогресивніших компаній в агросекторі України.

Випускаючи продукцію під брендом «Наша Ряба», МХП став лідером вітчизняного ринку з продажу м’яса птиці. Однак нині перед нами ще амбітніша ціль, ідеологом якої є власне голова правління МХП Юрій Косюк, – перейти від статусу сировинної компанії до кулінарної. В контексті цього перетворення холдинг створює нові формати й послуги для українців. Серед них – мережа магазинів «М’ясомаркет», гастростудії «Секрети Шефа», стріт-фуд  Döner Market. Це абсолютно некласичні сервіси, до  яких ми звикли, вони покликані спростити життя людей в плані приготування їжі і, як наслідок вивільнити більше часу для рідних та близьких людей. Тож, прямо чи опосередковано «Миронівська птахофабрика» як і всі інші підприємства, працюватиме для досягнення головної мети компанії.

Розмову вела Ольга Боброва

*Іміджева інформація

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.