Читання книг у період війни є важливим для збереження психологічного здоров’я, можна відволіктися та поринути в інший світ. Також книги можуть дати важливі відповіді на складні запитання або допомогти зрозуміти ситуацію більш глибоко.
Ми запитали у відомих черкащан, які актуальні книжки, прочитані за останній рік, вони можуть порекомендувати.
Фото з фейсбуку
Артем Осичнюк, барабанщик гурту “Спів братів”:
– Хочу порекомендувати книгу “Зброя, мікроби і сталь” Джареда Даймона. Ця книга є комплексним, докорінним аналізом всієї історії людства і того, чому деякі країни сьогодні мають більший світовий вплив, ніж інші. Ознайомившись з цим плином історії, стає зрозуміло, що наша болюча та гірка війна проти країни терориста – це ніякий не виняток. Війни були завжди в усі часи, у різних куточках світу. Усвідомивши це, ти стаєш більш свідомим громадянином, і відбувається зростання менталітету, дорослішання нації. Як наслідок, якщо взяти більш масштабно, то і дорослішання людства, що, сподіваюсь, приведе нас до мирних і спокійних часів.
Фото з фейсбуку
Іван Подолян, засновник Черкаського інституту міста:
– Я б радив книгу “Анатомія воїна” Андрія Зелінського. Вона про стійкість та лідерство в умовах невизначеності, хаосу та небезпеки.
Додамо, “Анатомія Воїна” витворена з нерозривної єдності трьох частин — Духу, Шляху та Сили, які представлені у трьох розділах книги короткими мотиваційними текстами. Вони спонукають кожного замислитись про власні життєві цінності й ідеали, про вибір, який ми робимо кожної миті свого життя, про шлях, яким ми йдемо. Воїн це більше, аніж просто військова служба. Воїн — це духовне поняття, тип характеру і стан ментальності. Тому сьогодні, у важкий для країни час ця книжка є актуальною.
Фото з фейсбуку
Юлія Галушка, журналістка:
– “Політика воїна. Чому справжній лідер мусить мати харизму варвара” Роберт Каплан. Це аналіз воєн та поведінки лідерів з часів античності. Мене саме цікавив аналіз минулих воєн та прогноз на майбутнє світу. Що цікаво, автор ювелірно аналізує події та явища, але робить хибні припущення. Приміром, він дуже точно описав росіян: «У тих культурах, що зазнали поразки у технологічних змаганнях, багато молодих чоловіків можуть, подібно до воїнів, гвалтувати та грабувати у майже ритуальний спосіб…Звичайно, такі місця, як Росія і Сербія, можуть відновитись політично та економічно… Такі занепалі місця (…) залишатимуться періодично мінливою меншістю – достатньою для створення регіональної нестабільності та постійних криз, з якими повинні будуть мати справу державні діячі». Водночас, він переконаний, що великі війни у наш час уже не можливі. Та попри помилковість прогнозів, його висновки – корисні для розуміння світу у час повномасштабної агресії росії проти України.
Фото з фейсбуку
Ольга Касьянова, громадська діячка та волонтерка:
– Як ніколи, мало читаю книг з початком повномасштабної. Поділюсь про “День, що навчив жити” Лорана Гунеля. Книга, правди ніде діти, примітивна – але, якщо в твоєму житті черговий пошук сенсів, ти цікавишся психологією і не прагнеш складних переживань, тоді – читати можна. Проте не полишає думка, що український досвід життя під час війни запускає іронічне-поблажливе ставлення до будь-якої літератури про “цінувати життя попри все” від авторів з мирних країн. Тому купила Грицака “Подолати минуле: глобальна історія України”.
Фото з фейсбуку
Валерія Цимбал, засновниця українського бренду “german”:
– Не можу виокремити всього одну. Перша «Дофамінове покоління» Анни Лемке. Про залежності нашого покоління, про те, що нам постійно підтримувати наш дофамін і наше задоволення. Також книга говорить про біль, від якого ми тікаємо в залежності. Основна ідея, яку пропагує книжка, — Тому одна з її порад — не боятися болю, звикнути, змінити своє ставлення до нього, а не впадати у вир насолод.
Друга книга «Есенціалізм» Ґреґа Маккеона. Цю книгу я раджу прочитати кожному. Вона про пріоритет. Про те, що треба відокремити головне і про те як саме це робити. Мені як творчій людині дуже складно в рутині. Але при цьому дисципліна, рутина, режим для мене і є спасіння в сучасному світі, як тримати свій емоційний баланс. Есенціалізм, завдяки якому ви навчитеся помічати найсуттєвіше, відкидати непотрібне й устигати найважливіше. Дуже раджу саме цю книгу. Це основа для підприємців, працівників і людей в сучасному світі.
Далі мною була прочитана художня книга “1984” Джорджа Орвелла Дуже тяжка для мене в теперішніх обставинах життя. Це фантастика, антиутопія, в якій все гіперболізовано , але дуже нагадує реальність. Про систему, державу, цивілізацію. Незважаючи на художню вигадку, книга настільки реалістична, що перевертає свідомість, причому так, що хочеться повернути її назад. Сам письменник стверджував, що «найкращі книги говорять тобі те, що ти вже сам знаєш». І роман-утопія «1984» описує речі, про які ми самі здогадувалися, але у існування яких боялися повірити.
Фото з фейсбуку
Вікторія Феофілова, голова організації “Горизонт змін”:
-Я раджу книгу “Теорія неймовірності” Макса Кідрука. Вона розповідає про різноманітні наукові відкриття і закономірності. Дуже важлива в контексті розвитку критичного мислення, яке так потрібно зараз в епоху постправди. Може змінити деякі уявлення про світ.
Зазначимо, книга містить сімдесят історій, які розвінчують розповсюджені міфи, а також пояснюють різноманітні технології, події та явища з погляду науки. Якими насправді були тиранозаври, чому не варто будувати сонячні електростанції в Сахарі, чи існують додаткові просторові виміри тощо. Всі ці історії прості та лаконічні, й водночас — вони вражають. Кожна відкриває щось нове — неймовірне та захопливе.
Тетяна Волочай, директорка благодійного фонду “МХП-громаді”:
– Книжка яка полонила моє серце до безкрайності – це “Я бачу, вас цікавить пітьма” Ілларіона Павлюка. Впродовж читання я декілька разів змінювала відношення до неї від “не буду це читати, це занадто жорстоко!” до “автор мене водить за носа”, і на цьому етапі я навіть перечитала біографію автора, щоб переконатися, чи з ним все взагалі окей.
Перший раз прочитала в електронному вигляді. А другий раз купила її на подарунок і … не подарувала. Натомість прочитала ще раз, але вже паперову. Для мене це – книжка, яка має багато шарів. Перший – гострий сюжет з містикою, реальністю і глибоким психологічним підґрунтям. Тоді я її читала, щоб зрозуміти, хто злодій. А вдруге смакувала її, як витвір мистецтва. Діалоги, алегорії, співставлення з нашим сьогоденням, добро і зло та форми їх прояву. І не зважаючи на те, що книжка наче похмура, я в ній бачу крутий життєствердний стрижень.
Вікторія Чорна
Також читайте: Кохання залізничників, шлюб перед Богом і весілля на землі Тараса: як Черкащина поєднує серця.
Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм “18000” – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди
