Стоянку мисливців на мамонтів досліджують на Черкащині. Фото: Тіма Гордієнка
У селі Межиріч на Черкащині археологи оцифрували палеолітичне житло мисливців на мамонтів. 3D модель житла, що існувала у найдавніший період людства, зможуть побачити всі охочі онлайн.
Про це у коментарі “18000” розповіла археологиня, учасниця команди Науково-дослідної лабораторії “Архаїка” Олександра Іванова.
Одне з найвідоміших археологічних об’єктів України – житло мисливців на мамонтів, досліджують десятиліттями на Черкащині. У селі Межиріч виявили чотири конструкції з кісток мамонтів.
– Пам’ятку відкрив у 60-70 роках минулого століття академік Іван Підоплічко. Потім її досліджував Михайло Гладких, а вже наступні кілька десятків років цим займається експедиція Київського національного університету ім. Шевченка під керівництвом Павла Шидловського. Тобто стоянку досліджують близько 70 років, – розповіла археологиня Олександра Іванова.
Створення 3D моделі житла мисливців на мамонтів. Фото: Тіма Гордієнка
Одне зі знайдених житл реконструювали, нині його можна побачити у національному науково-природничому музеї Києва. Два інші житла передали до фондів. А четверте – законсервували у природному положенні. Його захищає ангар.
Саме четверту конструкцію оцифровували 15-16 березня. Пам’ятка займає площу п’ять на чотири метри і розкопана поки що частково.
– Ці розкопки тривають роками, палеолітичні знахідки досліджують делікатно. Якщо пам’ятки інших часів можуть розкопувати за допомогою лопати, екскаватора, то палеолітичні копають скальпелем, знімаючи по сантиметру ґрунту. Тому подібне житло розкопати за рік неможливо, – пояснила пані Олександра.
Розкопки в селі Межиріч на Черкащині. Фото: Тіма Гордієнка
Дослідження стоянки мисливців на мамонтів. Фото: Тіма Гордієнка
За її словами, всередині конструкції знайшли місце майстерні, де обробляли кремінь, і місце, де було вогнище, по центру конструкції. Житло ж складалося з черепів мамонтів по колу, обкладене лопатками тварин, а їхні бивні лежали ніби на даху споруди, фіксуючи шкури тварин.
– Ми працювали два дні, щоб створити тривимірну версію житла, 3D модель. На місці розкопок провели лазерне сканування та фотограметрію. Лазер чітко зісканував геометрію речей, б’ючи у точки і фіксуючи їх. Так ми отримали форму житла, а за допомогою фотографій додали колір. Для цього ми зробили близько 600 2D світлин, щоб потім програма їх склала між собою. Це буде точна модель із похибкою два-три міліметри, – зауважила фахівчиня.
Оцифрування археологічної пам’ятки доби палеоліту. Фото: Тіма Гордієнка
Який вигляд мало житло, можна буде побачити онлайн орієнтовно за тиждень.
Як розповіла Олександра Іванова, подібні палеолітичні стоянки є у Мізині, Добранічівці, Гінцях, а ще кілька – за межами України. Таких пам’яток не так і багато, адже їх важче виявити, ба більше, у той час і поселень було менше.
Житло, створене з кісток мамонтів. Фото: Тіма Гордієнка
Розкопками у Межирічі займається кафедра археології і музеєзнавства КНУ. Сюди приїздять щороку, щоб продовжити дослідження.
Читайте також: Великі жінки Черкащини: історії видатних українок ХХ століття.
Перевірена оперативна інформація про ситуацію в Черкасах та Україні. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”
