У давні часи він служив оберегом для українського житла і родини. Невагомий і починає крутитися від найменшого руху повітря, відкидаючи химерні тіні. Предки вірили, що так він працює з енергетикою. Стародавня прикраса української хати на різдвяні свята – солом’яний “павук”.
– Такий символ може виготовити будь-яка родина. Минулоріч черкасці робили замовлення цілими сім’ями. Ми проводили онлайн та офлайн майстер-класи. Це ніби перші уроки з писанкарства у 90-их роках, коли збиралися спочатку по 15-20 осіб, а потім одночасно більше 500, – розповідає заввідділом етнології у Черкаському обласному краєзнавчому музеї Вікторія Наумчук.
Павук нагадує сучасного ловця снів. Це тендітна солом’яна конструкція, яку українці нині повертають до своїх осель і традицій.
– Можливо, певний час акценти були направлені на інші символи та обереги. Наприклад, дідух – більш вагомий елемент обрядовості. Але “павуки” не зникали і не були забуті. Ці атрибути різдвяного циклу існували паралельно, – говорить Вікторія Наумчук.
У цьому матеріалі “18000” розповідають про призначення різдвяних “павуків”, тонкощі їх створення і про те, що робили з прадавнім оберегом після свят.
Щоб виготовити різдвяного павука, готуватися починали з літа
Раніше до зимових свят готувалися з першого етапу жнив – зажинків. Вони тривали із середини літа. Тоді й збирали солому для різдвяних атрибутів.
– Коли наші пращури збирали останні колоски, то крайній пучок вони залишали на полі на землі у визначеному куті – це було певне жертвоприношення Богам та землі, – Вікторія Наумчук.
Вона зазначає, що немає чітко визначеного періоду, коли українці почали створювати солом’яних павуків:
– Судячи із того, коли з’явилися знакові символіко-оберігаючі предмети, ми можемо говорити, що “павук” – це оберіг дохристиянського періоду.
Підготовка соломи
Давні різдвяні атрибути українці виготовляли із найкращого колосся. Його спеціально відбирали. Це були найдовші соломинки пшениці чи жита з рівною пористою пустотілою структурою.
– Щоб їх приготувати, потрібно було мати особливий хист та уміння. Для виробів із соломи зріле колосся треба зібрати до першого дощу. Якщо ж це зробити після, воно набере вологості, піддасться діяльності грибка і через кілька місяців посіріє, – зазначає етнологиня.
За її словами, це поширена проблема для оберегів, які виготовляють із колосся. Через те, що його збирають невчасно, вироби не лише сіріють, на них також нападає міль.
Щоб виготовити “павука”, солому потрібно підготувати напередодні – за одну чи дві доби. Вона має бути гнучка. Для цього її треба запарити, щоб пом’якшити структуру.
– Якщо працювати із сухою соломою, то вона буде ламатися та кришитися. Так внутрішнього задоволення від процесу не отримати, що є важливо. Раніше перед виготовленням оберегів люди очищалися та бралися за справу спокійними, бо вірили, що енергетика переходить до цих речей. Тому їх обов’язково наговорювали позитивними думками, – розповідає Вікторія Наумчук.
Різдвяний павук – це оберіг
Предки наділяли вишивку та обереги надзвичайною силою. Тому були предмети, які охороняли, наприклад, населені пункти: хрести та рушники на в’їздах. Так само солом’яний “павук” у хаті – він балансував енергетику житла і тих людей, які до нього заходили.
– У період різдвяних свят у житлі приймали багато гостей: родичі, колядувальники, щедрувальники, посівальники і навіть чужі. Стороння людина у хаті – це було раніше найбільшою благодаттю. Не пустити чужого до садиби – вважали відвертанням від Бога. Сторонніх приймали у домі тиждень: шанували, пригощали, до церкви водили і навіть спати ложили. Тому господарі ніби “перестраховувалися”, вішаючи у хаті “павука”. Вірили, що він балансував енергетику тих, хто заходить, – говорить етнологиня краєзнавчого музею.
За її словами, предки вважали, що є зглазливі, зурочливі люди, які мають негативну енергетику. Також думали: що скаже чужа людина – те здійсниться. Згодом традиція приймати у домі чужих зникла і так люди втратили повагу до сторонніх.
– У нас у музеї також висів у кабінеті “павук”. Ми самі переконалися, що коли заходила людина із негативним настроєм, він крутився проти часової стрілки. Потім кожна рухома частинка починала крутитися за стрілкою. Все, що відбувається за годинниковою стрілкою, балансується у позитив, – зазначає Вікторія Наумчук.
Крім того, вірили, якщо “павук” висів нерухомо, а потім починав рухатися без причини, то це хтось подумав або заговорив про членів родини. Коли люди йшли з житла, то під “павуком” ставили каганець, щоб він рухався під дією тепла, ніби очищаючи так житло. Предки вважали, що солом’яний павук оберігав житло та родину.
– Також створення “павука” – було своєрідною медитацією. Буває складно зібрати родину разом, а виготовлення оберегів напередодні Різдва – об’єднуюча традиція: сходилися усі члени сім’ї, спілкувалися і робили спільну справу, – говорить етнологиня.
Способи виготовлення солом’яного павука
“Голову павука” – основний ромб зазвичай робив найстарший член сім’ї. Середні елементи виготовляли родичі середнього віку, дрібні частинки – найменші.
Щоб створити один ромб, потрібно 12 соломинок. Люди вірили, що це 12 місяців. Їх заговорювали на добро і достаток.
– Мені відомо про два способи створення ромбів. Перший – нанизування одразу 12 соломинок. Другий – спочатку з чотирьох соломок створюють квадратну основу. Потім до кожної її сторони нанизують по дві соломинки, створюючи будиночки, – зазначає Вікторія Наумчук.
“Павук” – це красива симетрична конструкція. Щоб рухатися, вона повинна бути обов’язково математично виваженою. Для цього соломинки потрібно нарізати ідеально рівно. Між собою їх з’єднували кінським волосом. Зараз його замінюють бавовняною ниткою. Вона дозволяє “павукові” легко рухатися. Штучна нитка порушить ваговий баланс.
За словами майстрині, на виготовлення одного ромбу (однієї частинки “павука”, – ред.) потрібно хвилин п’ять. Але важливо не поспішати під час процесу і концентруватися на позитивних думках.
– Усі природні матеріали є особливими і передають тепло. Тепер виготовлення “павуків” – це один із видів мистецтва, – говорить етнологиня.
Де розміщують солом’яного павука
Солом’яного “павука” українці вішали у покуті (внутрішній кут житла, де розташовували ікони, – ред.). Його розміщували під домашнім вівтарем, підвішуючи на сволок (головна балка, яка підтримує стелю у дерев’яних спорудах, – ред.). Для закріплення використовували кінський волос, бо він довгий, міцний та невагомий.
У сучасних квартирах майстриня радить “вішати павука правильно стосовно вхідних дверей” – щоб його було видно при вході у помешкання. Так він балансуватиме енергетику гостей дому.
“Його не знищували – ставилися шанобливо”: що робили з павуком після різдвяних свят
У давнину до живих павуків ставилися шанобливо. Говорили, якщо винести павука з хати у Різдво, то господиня втратить смакові властивості на період свят. Етнологиня Вікторія Наумчук розповідає, що цих тварин вважали рятівниками:
– За біблійною легендою, коли Матір Божа ховалася від воїнів Ірода, вона забігла до печери, з’явилися павуки і заснували вхід. Тому воїни, пробігаючи повз, подумали: оскільки вхід у павутинні, то туди ніхто давно не заходив. Так вдалося врятувати Боже Дитя.
Тінь, яка виникала від різдвяного “павука”, нагадувала павутину. Тому цей виріб назвали на честь того, хто її снує.
На відміну від дідуха, “павука” після свят не спалювали. За словами черкащанки, немає чітко зафіксованої дати чи періоду, коли його потрібно було зняти і здійснити з ним інші обряди:
– Його не знищували, можливо, через те, що до виготовлення докладали багато зусиль. “Павук” висів до того часу, поки не виготовлять нового. Якщо ж на наступний рік нового не виготовляли, то до минулорічного додавали нові конструкції.
Під час інших календарних свят “павук” виконував декоративну функцію. На Великдень його прикрашали писанками. Влітку додавали сухоцвіти: волошки, безсмертники тощо. Головне – розподіляти їх рівномірно, щоб він балансував, а не висів однобоко.
Чи виготовляють різдвяних павуків інші народи?
Подібні до “павуків” ромбоїдальні структури також виготовляють у народів північної Європи, але у там вони носять інше символіко-оберегове навантаження.
– На вулицях Литви нерідко можна побачити, як люди несуть до свят конструкції, подібні до українських “павуків”. Там їх дарують на день народження, весілля тощо. У них це символізує достаток, – розповідає етнологиня.
Вартість: чому різдвяні павуки коштують дорого?
Нині в Україні солом’яних “павуків” не лише виготовляють власноруч, щоб повісити вдома, їх продають на ярмарках. Також реалізовують набори для створення цих оберегів та проводять майстер-класи.
В інтернеті ціни за набір для створення найменшого “павука” стартують від 350 гривень, для виготовлення середнього за розміром – від 750 гривень. Щоб купити готового “павука”, доведеться викласти понад тисячу гривень. За словами етнологині, підвищені ціни спричинені ажіотажем та браком матеріалу:
– Попит породжує пропозицію. Посіяти і заготовити солому відповідних культур зараз доволі проблематично, адже з’явилися гібридизовані сучасні сорти. Сіяти і доглядати за соломою – це трудомісткий процес, тому це дорого. Придбавши цю річ, люди повертають її значення і знаходять у цьому для себе підсилення.
Де у Черкасах проводять майстер-класи із виготовлення різдвяних павуків?
Майстер-класи із виготовлення виробів із соломи проводять і у Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Тут солому заготовляють самі майстрині.
– Це доступна конструкція, щоб її створити, необов’язково бути майстром. Добре, що це знову стає актуально. Так ми повертаємо свою самоідентичність та традиції. Думаю, що невдовзі “павуки” будуть загальнодоступною річчю, – зазначає Вікторія Наумчук.
Анастасія Бут
Читайте також: Зимовий відпочинок у Черкаській області із чанами та камінами.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами.