У давнину вона служила оберегом, тому її не можна їсти. За допомогою воску та барвників на неї наносили символи, закладаючи певні сенси. Подарунок для рідних чи коханого, символ життя та пробудження – писанка.
Яким було її призначення раніше? Що означало, якщо вона розбилася? Як створити писанку в домашніх умовах та які орнаменти і кольори притаманні для Черкаського регіону? Щоб дізнатися відповіді на ці та багато інших запитань, пов’язаних із писанкарством, “18000” поспілкувалися із майстринею Черкаського обласного художнього музею Анастасією Лисенко.
“Писанки використовували в обрядах або дарували, щоб виразити симпатію”
Предки готували писанки протягом усієї весни. Їх дарували на свята або щоб виразити симпатію, наприклад, чоловікові, який подобається. Також розписані яйця зберігали вдома, аби з часом використати у певних обрядах: щоб урожай вродив, щоб його гарно зібрати. У кожної писанки був свій сенс. Для жінок, яким не вдавалося завагітніти, створювали заквітчані писанки, адже квіти – символ життя та дітей. Лише з часом розписане яйце стало атрибутом Великодня.
За словами майстрині Анастасії Лисенко, писанкарство започаткували у 8-9 столітті – період Київської Русі. Найдавніші писанки, які знайдено в Україні, – керамічні. Вони були створені ще до початку християнства, тому символи, зображені на перших писанках, є ще язичницькими. Тоді їх замовляли на гарний врожай, здоров’я, буяння природи.
500-річна писанка із Коломийського музею. Фото: “Репортер”
– Наприклад, у давнину хрести на писанках були символами вогню, сонця. А з появою християнства вони набули інших сенсів – перетин людської душі із земною подобою. Так символіка формувалася впродовж років, а процес нанесення малюнків та створення писанок передавався із покоління у покоління, – розповідає Анастасія.
Раніше писанкарством займалися лише жінки. За сезон господиня могла створити декілька десятків писанок. Процес розпису яйця дуже схожий на створення вишиванки, як і символи, що наносили на них.
– Писанку вважали оберегом, тому коли жінка писала, у хаті мала бути тиша і спокій. А перед цим оселю прибирали й випроваджували усіх із помешкання. Вірили, що так писанка заряджається позитивними сенсами, які вкладає господиня. Це свого роду обряд, під час якого писанка заряджається енергетикою, тому її не освячували у церкві, – розповідає майстриня.
Кольори та орнаменти для писанок
Кожен символ і колір на писанці мав своє значення.
Червоний був найдавнішим. Раніше у писанкарстві його використовували майже скрізь. Він був кольором радості та життя. Жовтий – колір сонця, життя, тепла. Синій – води, здоров’я та неба. Зелений – колір відродження, весни, пробудження природи. Коричневий – землі, родючості, урожаю. Чорний – раніше теж був символом землі та родючості, але у християнстві став кольором скорботи. Раніше чорні писанки приносили для гарного урожаю, а зараз їх розписують для поминальної неділі і лишають на могилках родичів.
– Помітила, що на півдні та сході України створювали більш яскраві писанки. Менше чорного кольору. На Черкащині для писанкарства використовували усі кольори, але переважали чорний та червоний, адже вони найдавніші і заряджали на хороший урожай, – розповідає Анастасія Лисенко.
Серед символів найдавнішими були хрест та сонце. Як ми вже зазначали, хрест раніше символізував сонце, вогонь, перетин потойбічного і земного, чоловічого і жіночого, а з появою християнства – перетин душі з людською подобою, Божу волю. Натомість сонце було символом єдності, впорядкованості світу, вічного вогню.
Також на писанках часто зображали грабельки – символ дощу. Гілочки ялинки – життя, здоров’я, відродження. Завитки – означали переродження, розвиток, рух. Баранячі ріжки – до збагачення, родючості. Ромб – символ землі, тому присутній на багатьох писанках.
– Найголовнішими символами-оберегами були дерево життя та берегиня. Дерево життя поділяли на три частини. У нижній був або горщик, або ромб, або крапка – це наше минуле – земля. Середня частина – стовбур дерева – наше теперішнє. Листочки, квіточки, пташки – все, що нагорі – наше майбутнє, надія. Так в одному символі зашифровували багато різних, – говорить майстриня.
Берегиню зображували не як звичайну жінку. Це оберіг із певними жіночими символами – спіраль, хвилі, грабельки, зернинка у горщику з паростком. Поруч малювали змія, який підлітав згори до берегині та запліднював її. Тоді з неї йшов дощ, який допомагав урожаю.
В Україні писанки набули значення мистецтва та обрядовості. Оскільки яйця розписували в усій країні, то з’явилися регіональні орнаменти, символи та стилі. Наприклад, на півдні малюнки були більш прості та кольорові, на яйці розміщували два-три символи. А на Закарпатті, Хмельниччині, Івано-Франківщині писанки створювали з більш деталізованими символими, які перепліталися та утворювали складний узор.
Так у кожному регіоні були певні символи та техніки, які використовували найчастіше. На Черкащині ж тридиційно зображували ружі, дубове листя, гілочки, спіральки та грабельки. На Уманщині зазвичай малювали триріг.
– На сучасні писанки також наносять вірші і тексти пісень. Зараз людей не обмежують – хто що хоче, те і малює, але це далеко від традиційних символів предків, – зазначає майстриня з писанкарства.
Чому яйце залишили “живим”
Раніше зазвичай писанки розписували на сирому яйці. Їх покривали воском, так туди не потрапляло повітря, завдяки чому писанка могла зберігатися роками. Таке яйце вважали “живим”.
– У наших предків навіть не розписане яйце набувало великого значення, воно символізувало зародження життя, тому писали на “живому”. А видувати писанку у давнину навіть не можна було, тому що вважали, що так з яйця прибирають живу частину, яка мала обрядовий характер, – розповідає писанкарка.
Видувати писанки стали, щоб була можливість їх довго зберігати, підвішувати та прикрашати ними оселю. Оскільки у сирому стані писанка мала лише стояти нерухомо у певному місці.
Нині є три варіанти, як працювати з яйцем: писати на “живому”, на видутому або ж на “живому” і потім його видути.
! На вареному яйці писанки не пишуть. На вареному можна малювати харчовими барвниками або робити крашанки. Домашнє сире яйце засихає у середині швидше і потім цокотить, а магазинне може бути рідким два-три роки і при цьому не матиме неприємного запаху.
– Можна розписувати одразу видуте яйце, але його важче занурювати у барвники, адже всередині повітря і воно спливає. Або можна видути його в кінці, після розпису, але є ризик, що воно лусне і робота буде змарнована. Кожен сам обирає, як йому легше, – пояснює майстриня.
Якщо писанка тріскалася, у давнину вважали, що бажання майстра здійснилися. Або ще говорили, що яйце увібрало в себе всю негативну енергетику. Опісля таке яйце зазвичай закопували десь у дворі під деревом, щоб воно гарно родило.
Як зробити писанку вдома
Що потрібно для того, аби створити писанку?
Для розпису писанки знадобиться: сире куряче яйце, шприц, оцет, барвники, віск, циганська голка, свічка, писачок – спеціальний інструмент, серветки.
Скільки часу займає розпис однієї писанки?
Скільки часу потрібно для розпису писанки залежить від складності орнаменту, говорить майстриня Анастасія:
– Зазвичай писанки розписують не по одній, а по декілька. Тобто поки розписуєте одну, іншу можна фарбувати у барвнику. Якщо все ж говорити про одну писанку з кількома кольорами, то розпис займає близько півтори години.
Етап І. Видування
Щоб видути яйце, потрібно зробити дірки з однієї або двох сторін (знизу та зверху) циганською голкою. За допомогою пустого шприца вводити туди повітря, яке витіснятиме білок і жовток у дірку. Потім у шкаралупу шприцем вприснути трошки води, щоб вимити залишки. Опісля чисте яйце залишити на серветці, щоб стекла вода. Потім дірочки потрібно покрити воском, щоб туди не потрапляла фарба.
Етап ІІ. Підготовка яйця
Спочатку яйце на кілька хвилин окунали в оцет, щоб стерти верхній гладкий шар. Це потрібно, аби воно краще профарбовувалося барвниками.
Етап ІІІ. Поділ
Далі розпочинається робота з писачком. У нього потрібно покласти віск та підігріти його. Віск є допоміжним матеріалом. Він закриває природній колір яйця або той, яким воно у цей момент пофарбоване.
! Зазначимо, що для писанкарства парафін не підходить, тому що він легко і швидко відлущується.
За допомогою воску яйце потрібно розграфити, аби під час розпису малюнок не з’їхав. Поділити яйце можна на кілька частин: на чотири, вісім або навіть сорок.
– Поділ надвоє по вертикальній лінії символізував наш світ та потойбічний або день і ніч. Розділивши яйце на чотири частини, автоматично отримаємо перший символ – хрест, що означає вогонь. А кожна із чотирьох частин символізує пору року. Найскладніший поділ – сорок клинців. У християнстві це символізує сорок днів посту, а до того стільки клинців креслили до врожаю. Зазвичай поділ також щось символізував і залежав від того сенсу, який хочуть вкласти у писанку, – говорить Анастасія Лисенко.
! Нині для креслення можна використовувати олівець, але традиційно варто починати малювати одразу писачком.
Під час розкреслення та розпису, аби не розбити яйце, його потрібно тримати у долоні. Для того, щоб лінії були рівнішими, потрібно вести їх у напрямку від себе і провертати яйце, а писачок тримати на одному місці.
! Якщо ви хочете, щоб перші символи залишилися кольору яйця (білі або руді), продовжуйте малювати, не застосовуючи фарбу. Якщо ж першим елементам потрібно надати кольору, опустіть яйце у барвник.
Етап ІV. Розпис
Після розграфлення переходимо до малювання символів, які обрали. Зазначимо, що є чоловічі та жіночі символи. До чоловічих зараховують дубове листя та тварин. Вважалося, що людина, яка наносить тваринку на писанку, переймає її якості собі. Жіночі символи: листя вишні, птахи та риби.
Етап V. Фарбування
Далі яйце фарбували від світлішого до темнішого кольору. Зазвичай, найперший – жовтий. Писанку повністю окунали у фарбу на кілька хвилин, виймали й сушили. Потім по жовтому (якщо його обрали першим) малювали певні символи, які хотіли лишити у цьому кольорі. Потім фарбували у помаранчевий, червоний і темніші кольори, які хотіли нанести на писанку, чергуючи із малюванням нових символів. По останньому кольору не пишуть.
Етап VІ. Витирання воску
Після занурення яйця в останню фарбу потрібно витерти віск за допомогою вогню. Яйце підносити до свічки варто збоку і не надто близько до вогню.
! Під час нагрівання над свічкою кінчик вогню може лишати чорні сліди на писанці, тому, щоб уникнути цього, яйце потрібно тримати нижче. Також важливо не гріти надто довго яйце лише з однієї сторони, бо якщо з іншого боку воно холодне, то може тріснути від перепаду температури. Варто прогрівати його рівномірно.
– Від тепла віск починає текти, ставає рідким і легко прибирається із яйця. Таким чином його повністю очищували від воску, але маленький непомітний шар залишається та надає блиску, – розповідає майстриня.
Коли стерли весь віск, писанка вважається готовою.
Де зберігати писанку?
Завершивши роботу, писанку клали у спокійне місце, де їх не можна було зачепити.
– Раніше у кожній хаті був святий куточок, там зберігали і писанки. Але довго на одному місці вони не залежувалися, адже їх використовували в обрядах та дарували. Зараз немає обмежень, де зберігати писанки. Оскільки їх видувають, то можна підвісити де завгодно, – говорить Анастасія Лисенко.
Якщо писанка все ж на сирому яйці, тоді майстриня радить зберігати у нежаркому місці, куди не потрапляють прямі сонячні промені.
“Найголовніше, що потрібно – позитивні думки та посидючість”
Майстриня зазначає, що писанкарство – це медитативний процес. Якщо людина одного разу спробувала написати писанку, то переважно повертається до цього щороку.
– Охочих спробувати багато кожного року. За місяць до Великодня ми розпочинаємо майстер-класи у музеї і у перші дні вже є охочі, маємо повний запис, – розповідає Анастасія.
За її словами, ті, хто приходить усвідомлено розписувати писанку, це дорослі люди – близько 30 років і старше. Дітей також приводять, щоб вони спробували для себе щось нове, інколи зацікавлюються серйозно.
– Щодня я проводжу по три майстер-класи. За тиждень навчаю понад сотню осіб. Найголовніше, що потрібно для створення писанки – позитивні думки та посидючість, – говорить писанкарка.
Анастасія Бут
Читайте також: Рецепти пасок від відомих блогерів і підприємців з Черкас.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами.
