Гурт «In Signs» – молоді українські музиканти, які починали свій творчий шлях саме з аудиторією міста Черкаси. Зараз учасники гурту мають на меті створення такої музики, яка б дійсно могла зацікавити й до глибини зачепити людину.

Історія створення гурту, а також подальні плани – в інтерв’ю з учасниками «In Signs».

– Коли у вас з’явилась ідея створення гурту та як швидко вона втілилась в життя ?

Арсен, фронтмен гурту: Все відбулось дуже спонтанно, якщо чесно. В мене першого виникло таке бажання, зробити щось цікаве у сфері музики і один мій друг підтримав цю думку. Існування гурту можна й брати від того дня. Тобто день народження нашого In Signs – це 1 листопада 2014 року. Вже на той момент в мене було написано близько 20 треків англійською мовою, які чули лише найближчі мені люди, тому ми відразу почали процес створення музики. Я і мій друг були гітаристами, тому відразу покликали до себе ще й барабанщика, а він в свою чергу згодом запропонував приєднатись до нас ще одного учасника – басиста. Насправді всі гурти так і збираються – друзі, знайомі – от і маєш хорошу команду. 

– За час існування гурту ви завжди були вокалістом ?

Арсен, фронтмен гурту: Був період, коли в нас на вокалі була дівчина, а я в той час поєднував гітару й бек-вокал. У процесі нашого розвитку я став не лише вокалістом, а й фронтменом гурту. Але можу впевнено сказати, що для будь-якого музиканта важливо освоїти як можна більше музичних інструментів. Наприклад, барабани допомогли мені краще розуміти структуру треків, їхню динаміку, це дає можливість краще відчувати те, що робиш.

– Який стиль музики ви обрали на початку свого шляху ?

Арсен, фронтмен гурту: Як такового вибору в нас не було, бо творчість – вона не в жанрах, ми грали те, що йшло від душі. Оглядаючись назад, я розумію що це був пост-гранж з елементами інді музики. Ми ніколи не збирались і не вирішували, в якому напрямі будемо рухатись – ми хочемо виражати внутрішні почуття в піснях і робити цікаву музику, яка буде зачіпати людей, і байдуже, в якому жанрі це буде. 

Вже скоро буде реліз нашої нової пісні під назвою «Bloom», яка ще більше розкриє нас і вже тоді всі дійсно зможуть відчути цей мікс жанрів.

– Як створювали перший трек: складнощі, основна ідея та назва ?

Арсен, фронтмен гурту: Жодних складнощей в нас не було, бо кому потрібна музика, створення якої проходить через муки вибору мелодії, тексту й іншого. Так склалось, що просто хотілось виразити себе в цій пісні. Я й до цих пір не відчуваю ніяких труднощів у написанні треку – натхнення приходить від різних життєвих ситуацій, зазвичай негативні фактори теж відіграють роль, проте на пісні це ніяк не впливає.

Не можу виділити якийсь трек однозначно першим, проте я добре пам’ятаю, що одним із перших став «Old Man» і зараз, через роки, мені надзвичайно приємно грати його наживо.

– Як складно зібрати навколо себе однодумців та людей, які люблять і роблять таку ж музику, як і ти ?

Богдан, бас-гітарист: Ми асоціюємо себе зі словом «команда» або «сім’я». Разом нас четверо – фронтмен/ритм гітара – Арсен, гітара – Олег, бас-гітара – Богдан та наш манагер Максим. 

Звісно, однодумців знайти складно, але можливо. І зачасту ці зустрічі стають випадковими.

– Настільки тісне спілкування підтримують учасники в повсякденному житті ?

Богдан, бас-гітарист: Неформально ми зараз спілкуємось не так часто, як би хотілось, все тому, що багато часу потрібно присвячувати на життєву рутину. Частіше всього ми бачимось на студіях або ж онлайн. Але ми дружимо сім’ями і стабільно раз у місяць-півтора ми збираємось разом, щоб відпочити і просто потеревенити.

– Чи підтримують вашу творчість рідні та знайомі ?

Олег, гітарист: Однозначно! Мої близькі люди із захватом спостерігають за всім, що я роблю разом із In Signs. Всім дуже подобається, як ми рухаємось зараз і це просто нереально надихає. Дуже хочеться, щоб карантин скоріше закінчився і під час живого виступу побачити рідні очі.

– Яким був ваш перший публічний виступ та які підготування були?

Арсен, фронтмен гурту: Наш перший концерт відбувся в Черкасах. Ми вже встигли зіграти в Стереоплазі та на Атласі, проте перший свій виступ я ніколи не забуду. Я щиро вдячний нашим друзям та знайомим, які нас підтримували і допомогли зробити такий важливий крок тоді. 

Перший концерт мав свою програму, яка складалась порівну з власних треків та каверів. Розбавили сет-ліст акустичними виконанням деяких треків, тому було дуже лампово. Не можу сказати, що всі ми відчували грандіозні переживання, адже знали, чого ми хочемо, і нам дуже хотілось вперше наживо зіграти власну музику.

Скільки альбомів налічує гурт та який з них став найяскравішим для аудиторії ?

Олег, гітарист: Наша творчість породила 3 альбоми та 3 сингли (деякі з них нам довелось видалити, адже ці пісні були записані вдома особисто мною і їх якість бажала кращого). Ми почали працювати з професійними студіями і музичними продюсерами. Кожен з них зробив дуже вагомий вклад в гурт і його розвиток. Зараз ми рухаємось далі і не зупиняємось на EP “Find Your Home” з п’ятьма треками, синглами “Blood For Blood” та “Knock Knock”, які вже доступні на всіх майданчиках.

– Який з треків став улюбленим для вас ?

Арсен, фронтмен гурту: Улюблена пісня – однозначно “Too Much”, вона особлива для мене. Після її написання я зрозумів, куди ми будемо рухатись і що я хочу від In Signs. Тому можна сказати, що саме ця пісня була головним стимулом і досі лунає на кожному нашому концерті незалежно від формату.

– Як зароджуються ідеї до створення відеороликів і чи складно візуально передати ідею та задум, який було покладено в трек ?

Арсен, фронтмен гурту: Втілити в життя і показати на екрані те, що ти маєш у своїй голові, на жаль, неможливо, адже це дуже великий бюджет. Проте завжди поряд з новим треком я бачу картинку до нього і всі свої ідеї я накопичую на майбутнє –  це стосується власної творчості.

Ідеї до кавер-версій приходять спонтанно, а от ілюстрація задуму до треків In Signs виношуються значно довше.

– Скільки часу проходить від моменту зародження ідеї треку до її повної реалізації і етапи цього процесу, які приносять найбільше задоволення ?

Арсен, фронтмен гурту: Я не можу сидіти довго над ідеєю нової пісні – це відбувається не довше 10-15 хвилин, бо я маю натхнення, яке приходить в різний час, і тому стараюсь відразу писати і музику, і текст. До речі, маю таку особливість, що не люблю використовувати телефон для запису і зазвичай користуюсь блокнотом. Гаджети в цьому випадку можуть допомогти мені лише диктофоном.

Зараз головна робота над продюсуванням пісні відбувається на студії, там і обговорюється остаточне звучання: для запису барабанів ми запрошуємо людину, яка втілює моє бачення та бачення музичного продюсера в життя; над гітарами та басом ми працюємо ще вдома і приходимо на студію зі своїми ідеями. 

Весь процес займає близько місяця, та найбільше подобається момент продюсування пісні, коли ти бачиш її повну картину і можеш більш детально попрацювати з ефектами, звуками, вокалом та інструментами.

– Яка найбільш дивна історія траплялась з вами на концерті?

Богдан, бас-гітарист: Якщо говорити про форс-мажорні обставини, згадується випадок, коли у мене зламався колок на інструменті, уявіть, за кілька годин до концерту, а заміни у мене не було. Так, я шукав по всіх закладах, які займаються продажем/ремонтом музичного обладнання у Вінниці і знайшов останній у крамниці. Як вирішив проблему на майбутнє? Придбав безголовий бас.

– Якими досягненнями ви дійсно пишаєтесь і до чого найдовше й наполегливо йшли ?

Олег, гітарист: Я дуже пишаюсь кожним нашим треком та прослуховуваннями на Spotify й Apple Music. Особливо приємно, коли бачу, що нас слухають по всьому світу – від Австралії до Японії, адже саме для цього ми завжди стараємось.

Богдан, бас-гітарист: Пишаємось кожним результатом, але найбільше радує концерт на Stereoplaza для декількатисячної аудиторії, виступ в Atlas, де ми грали на одній сцені з Денні Ворснопом (вокаліст Asking Alexandria), приємно за перший професійний альбом й трек «Blood for Blood»,  який зібрав більше 30 000 стрімів на Spotify, це дійсно хороші результати.

– Як змінювався стиль музики та реліз пісень протягом часу?

Арсен, фронтмен гурту: Я б сказав, що наша музика постійно збагачується. Для поділу на жанри нам потрібні музичні журналісти і блогери, а ми просто маємо незвичайний підхід до власної творчості, а вона вже знайде свою нішу сама.

Ми значно підняли інструментальний та вокальний рівень, більш глибоко познайомились з синтезованим звуком, над яким витрачається, мабуть, ще більше часу, ніж над записом інструментів. 

– Складно в наш час розвиватися в сфері музики? Як багато потрібно вкладатися і віддавати свого часу, щоб зробити якісний контент і отримати віддачу аудиторії?

Олег, гітарист: Складно, тому що зараз величезна конкуренція. Багато хто створює зараз музику – на Spotify завантажуєтся більш ніж 50 тисяч треків за добу, хоча якість зазвичай бажає кращого, проте слухач зараз не дуже вибагливий, і ми вимушені конкурувати з усіма. Через це гурт повинен постійно генерувати контент та нагадувати про себе кожного разу яскравіше.

– Які маєте мрії для розвитку вашої музики в подальшому?

Арсен, фронтмен гурту: Не знаю, чи можу називати це просто мрією. Зазвичай мрію чекають, а ми набираємо потрібні оберти. В 2021 році ми вперше зазвучали на радіо в Британії, Канаді та Західній Європі, дали близько 20 різних інтерв’ю закордонним журналістами та музичним блогерами з різних країн, вперше досягли почначки 30 000 прослуховувань одного треку в Spotify, а за 2020 прозвучали в 81 країні світу. Для нас це дуже багато значить, і ми готові до всього, що нас чекає в майбутньому.

– Яку мрію дуже б хотіли втілити разом всім гуртом ?

Олег, гітарист: Моя мрія –  це тур по Сполучених Штатах Америки величезним автобусом в підтримку останнього альбому, який нещодавно став мультиплатиновим.

З учасниками гурту In Signs спілкувалася Ліна Костенко

По темі

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.