“Я багато чого побачив за цей місяць і реально в шоці”, – Віталій Ільченко про балотування, своїх опонентів та стан Черкас (інтерв’ю)*

Попереднє наше інтерв’ю з Віталієм Ільченком було на початку літа 2020-го. Тоді Ільченко став “фронтменом” партії “Слуга народу” і навідріз відмовлявся від ідеї балотуватися на посаду міського голови Черкас. Свою роль гендиректор підприємства UKRAVIT вбачав у іншому – об’єднанні разом спроможних кандидатів у депутати міської ради.

Тривалий час політсила визначалася із кандидатом на посаду мера. До останнього у ЗМІ лунала інформація про те, що ним стане один із народних депутатів, обраних до ВР від партії на Черкащині. Проте карти лягли інакше – кандидатом від “Слуг народу” все ж таки став Віталій Ільченко. За три тижні до виборів кореспондент “18000” знову зустрівся із кандидатом, аби розпитати, чому він вирішив балотуватися у мери, з ким іде до влади та що має для черкащан у своїй програмі. 

– Коли ми спілкувалися минулого разу, ви казали, що посада мера вам не цікава. Зараз ми говоримо з вами як із кандидатом на посаду міського голови. Що змінилося? Чиє слово було вирішальним під час ухвалення рішення?

– Місяць тому я не розглядав для себе жодних пропозицій щодо балотування. Перед цим були пропозиції у Верховну Раду йти – я теж відмовлявся, не хотів займатися політикою. Але по суті ти нею займаєшся, навіть будучи у громадському секторі.

Напередодні місцевих виборів постало питання об’єднання навколо якогось одного кандидата. І тут було найскладніше – громадські організації, представники бізнесу та інші громадяни заявили, що зі мною об’єднуватися готові, а щодо інших кандидатів – не хотіли йти в команді. Я скільки міг впирався. Була ще зустріч із президентом, який теж пропонував “разом робити зміни”. Мені було важко відмовити.

Але вирішальну роль зіграла кількість запитів від різних людей на моє балотування. Залишатися осторонь означало б бути байдужим до тих змін, яких прагнуть люди. 

– Як друзі відреагували на ваш похід у політику?

– Усі здивувалися. Друзі знають моє ставлення до політики. Але потім підтримали. Адже знають, що якщо я погодився на це, то з однією метою – щоб зробити якісні зміни, щоб місто Черкаси процвітало.

– Останнім часом у ЗМІ можна було прочитати про вас чимало негативу. Починаючи від публікацій про бажання в Черкасах збудувати завод із переробки батарейок до зв’язків із Ківаловим.  Чи були друзі, які побачивши такі публікації, говорили: “Досить, Віталію, тобі політикою займатися”?

Ні, такого не було. Але питали: як ти реагуєш на цей бруд? Я просто не звертаю уваги, тому що люди, які мене знають, розуміють, що це неправда. Скажу більше: відчув ще більше підтримки від людей після цієї хвилі бруду. Я переконаний, що в Черкасах люди здатні відрізнити брехню від правди.

– То як на рахунок заводу з переробки батарейок? Чи справді є такий намір?

– Це міф. Але варто пам’ятати, що місто Черкаси споживає за рік більше мільйона батарейок. Одна батарейка забруднює 20 кубічних метрів грунту. З України один раз 50 тонн батарейок вивезли, а решта просто лежать по сміттєзвалищах в Україні.

Наша країна за 29 років стала найбруднішою країною Європи. Ми бачимо, що відбувається з нашою річкою Дніпро, ситуацію з захворюваністю людей. Фільтрат потрапляє у грунтові води, у криниці, і потім ми лише констатуємо, що збільшується кількість онкозахворювань, смертей. Але всі заплющують очі на цю проблему. Я підняв тему екології і запропонував якось змінювати це. Була пропозиція нарешті збудувати в Черкасах сміттєпереробний завод.

Зараз також хочу підняти це питання на національному рівні. Кожна річ має свій цикл життя і він має завершуватися переробкою. У ціні батарейки закладений тариф на її переробку, а не просто на те, щоб викинути її у смітник. В усьому світі люди так не роблять. 

Коли я минулого року говорив чинному меру, що в місті має з’явитися сміттєпереробний завод, він підтримував це. А зараз, коли став опонентом на виборах, зразу став, з його слів, ворогом для людей.

– Які у вас, до речі, зараз стосунки з Анатолієм Бондаренком? Пам’ятаю, під час попереднього інтерв’ю ви казали, що у вас доволі позитивні стосунки. Чи є у вас зараз якась комунікація?

– Комунікації немає жодної, оскільки ми стоїмо по різні сторони барикад. Для мене пріоритет – працювати на розвиток міста, для людей. Зараз багато говорю з людьми, багато з них кажуть: основна проблема – це наша міська влада. Всім уже набридла відсутність рівних умов: частина бізнесу отримує весь бюджет, а інші нічого. Те саме стосується розвитку районів: один процвітає, поки решта загниває. Таке відчуття, що ці люди живуть в іншому місті, оскільки владі їхні проблеми нецікаві. Я багато чого побачив за цей місяць і реально в шоці.

– Не було бажання подзвонити до Анатолія Васильовича і нагадати ту попередню розмову щодо сміттєпереробного заводу?

– Якщо він себе так поводить, значить у нього є вагомі причини боятися за своє крісло. Я – людина пряма. Телефонувати і виправдовуватися не буду. 

– Згідно з соціологічним дослідженням групи “Рейтинг”, що було опубліковане кілька тижнів тому, чинний мер має більше підтримки, ніж інші кандидати. Як збираєтесь перемагати Бондаренка?

– Зараз ці рейтинги суттєво змінилися. Знаю реальну ситуацію, так само її знає чинний міський голова. Він дуже сильно боїться за свою посаду, розуміє, що буде другий тур. Через це з’являються публікації у ЗМІ, щоб мене дискредитувати.

– Розкажіть про команду, яку ведете до міської ради. Хто ці люди?

– Це фахівці у своїх напрямках. Є представники науки, викладачі, представники медичної сфери, АТОвці, представники громадських організацій, керівники підприємств.

Не можу сказати, що всі ці люди – це суто моя команда. Декого, наприклад, порекомендували народні депутати, обрані від Черкас. Але я всіх попередив, зокрема й народних депутатів, що кожен має нести відповідальність за тих людей, яких рекомендує. Усі мають працювати на громаду, для розвитку міста Черкас. Жодного депутата або члена його сім’ї працевлаштовано не буде. Якщо хочеш працювати у мерії – склади мандат і працюй. 

Цю позицію я озвучив і на зустрічі із президентом. Володимир Зеленський цю ідею дуже тепло підтримав!

– Тобто у вас була спільна зустріч: ви, нардепи і президент?

– Так, така була.

– Якщо говорити про людей, яких рекомендували депутати, який їхній відсоток у міському списку “Слуг народу”?

– Відверто кажучи, в мене не було багато часу. Я ухвалив рішення балотуватися місяць тому. Декого вдалося вмовити, щоб вони йшли. Дехто відмовився, називаючи політику “брудною штукою”. У бізнесі ти можеш проаналізувати контрагента і ухвалити рішення, чи працювати з ним. У політиці тебе можуть підставити, зрадити, різні ситуації є. Відповідно багато людей не хочуть іти, і в цьому складність. Тому треба було залучатися підтримкою народних депутатів.

Зараз законодавство змінилося: якщо хтось із депутатів бреше, працює проти громади міста, є можливість відкликати цього депутата. Треба таким чином мати важелі впливу. 

Наша команда – це люди, які прагнуть змін. Це успішні люди, яким не байдуже, в яких умовах живуть їхні колеги, друзі, рідні. Ми йдемо спільною командою. Я маю гарні стосунки з президентом, урядом, Верховною Радою. Тож ми спільно зможемо реалізувати всі великі проекти і показати приклад іншим містам.

– Ви часто говорите про президента, яка у вас комунікація? Чи маєте його особистий телефон?

– Комунікація є, пряма. У нього багато справ і я не така людина, яка буде просто набридати з якимись дрібними питаннями. Я не зловживаю. Буває, потрібна порада. А буває, що і я раджу йому з деяких питань.

– Ви балотуєтеся на посаду міського голови, але в міську раду від партії “Слуга народу” не йдете. Хоча це типова практика – коли лідер іде першим номером і “підтягує” за собою список. Вас не приваблює робота депутата?

– У нас у списку – багато достойних кандидатів. Першим номером іде не менш достойна людина, проректор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, науковець Василь Мойсеєнко. 

Я розумію, що всі 42 наші кандидати до міської ради не зайдуть. Але хочу, аби пройшло якомога більше. Краще хай я буду точно мером і більша команда зайде.

– Розкажіть про ключові пункти своєї програми.

– Ми постійно її доповнюємо, оскільки в мене низка зустрічей із людьми у дворах, із колективами підприємств. Розумію, що справді є багато проблем нагальних, які треба вирішувати. Наприклад, усі в місті жаліються на високі тарифи. Та ж сама проблема “Нової якості”, на яку жаліються скрізь. Міська влада не працює над вирішенням системних питань. Є проблеми з транспортом, з медициною, з  тарифами. 

Ще одна – з неактуалізованим генпланом, люди не розуміють, що, як і де забудовується, бо все це робиться у непрозорих умовах. Потрібно провести аудит комунального майна міста, земельних ділянок. Тоді вже розуміти, які є перспективи розвитку, і нарешті затвердити генплан. Щоб люди бачили і долучалися до того, яким буде місто.

– Одна з ваших ініціатив – це так звана “картка черкасця”. В чому її суть?

– Наприклад, у людини є пільга, і вона не може нею скористатися при проїзді у громадському транспорті. Картка черкасця – це електронна картка, яку людина може відсканувати і ідентифікуватися таким чином у транспорті. Також серед послуг можуть бути отримання ліків зі знижками для соціально незахищених людей, соціальний хліб. Фактично все це зашивається у картку і ти можеш отримати адресну допомогу і контролювати її використання.

Також усі зараз жаліються на якість харчування у школах. Завдяки картці мама може контролювати, що дитина купила у школі. 

– Також у вашій програмі є ремонт дороги Черкаси-Київ. Але хіба мер може на це впливати? 

– Минулого року був форум, на якому обговорювали, як міська влада вирішує питання з відтоком кадрів з Черкас. Я кажу: скоріш за все, вони просто вирішили знищити дорогу, щоб ніхто не міг з Черкас виїхати. Але є ж і друга проблема – ніхто не може в Черкаси і в’їхати! Це питання треба піднімати.

Якщо місцева влада не буде піклуватися про те, щоб Черкаси мали нормальне сполучення з іншими містами України, то це місто просто приречене на деградацію і перетвориться на провінційне містечко. Черкаси розташовані неподалік від Києва, у центрі України, тут можна будувати логістичні хаби. Але без нормального сполучення з іншими містами не буде розвитку. 

Наше підприємство не один раз запрошувало в Черкаси гостей – вони відмовилися через поганий доїзд. Була історія: віз іноземців з аеропорту в Черкаси, десь у позаминулому році. А вони на мене дивляться перелякано і уточнюють: у вас же війна іде? Кажу: так. А вони: це від вибухів дорога зруйнована? 

– І ви, і голова ОДА уже заявляли, що скоро від Черкас до Києва почнуть ходити інтерсіті. Чи є вже більш докладне розуміння, коли з’явиться швидкісне сполучення? Якою буде вартість квитка? 

– Запуск планується весною. Вартість, думаю, буде такою ж, як і на автобус. Але, звісно, залежатиме від класу. Я подорожую Україною на інтерсіті –  це швидше, безпечніше та зручніше, ніж навіть на авто.

– Перші п’ять кроків, які зробите на посаді мера?

– По-перше, провести комплексний аудит комунального майна і земельних ресурсів. Щоб люди розуміли, яка ситуація зараз і яким буде місто в майбутньому, долучалися до обговорення.

Наступне – зниження тарифів. Теплогенеруючі компанії готові йти на діалог, щоб їх знизити. Просто донині це питання нікого не цікавило у владі. 

Транспортна реформа – зараз дуже багато звернень від підприємців. Є проблема з недопуском до перевезень.

Потім – запровадження системи “Безпечне місто”. Треба, щоб стояли камери контролю швидкості, щоб Черкаси стали містом без бар’єрів, доступними для людей із інвалідністю. Зараз у Черкасах подекуди навіть знаків і розмітки немає.

І нарешті створення стратегії розвитку міста. Бо плитка – це не стратегія!

– Ваш слоган: мій вибір – Черкаси. Що вкладаєте у це гасло? 

– Цей слоган особливо актуальний для молодих людей. Хочу, щоб коли їх питали, яке місто вони хочуть обрати для життя, вони відповідали: мій вибір – Черкаси.

*Політична реклама

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *