Від планів до реальності: історія побудови Свято-Михайлівського собору у Черкасах

Свято-Михайлівський собор у Черкасах перейшов до Православної церкви України 17 жовтня після протистояння прихожан УПЦ мп та громади міста. Відтепер храм став гарнізонним – у ньому відбуватимуться прощання з полеглими захисниками та інші події, які пов’язані з військовими.

Втім з чого все почалося? Хто його будував? Що буде з недобудованою дзвіницею та собором далі? 

Журналісти “18000” поспілкувалися із рідним братом митрополита Софронія, керівником інформаційної служби собору за часів Софронія та новим настоятелем храму, аби з’ясувати, як виник та яка подальша доля найбільшої православної церкви України.

Свято-Михайлівський собор: історія виникнення

До Першої світової війни на місці теперішнього Свято-Михайлівського собору був центральний міський цвинтар. З приходом більшовиків кладовище знищили. На його місці збудували Свято-Георгіївську військову церкву, також поряд розташувався Успенський храм. Втім обидві будівлі знищила комуністична влада в 1930-х роках.

На місці зруйнованих цвинтаря та церков радянська влада вирішила створити парк, щоб містяни могли відпочити. Його назвали Першотравневим, втім зараз він має назву – Соборний.

Ідея створення Свято-Михайлівського собору виникла після настання незалежності України. Проєкт храму розробляв митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Він же керував будівельними роботами. У 1992 році розпочали зведення собору, вирили котлован та поклали камінний фундамент. Рідний брат Софронія – отець Петро пригадує, як створювали церкву.

Праворуч – отець Петро

– Митрополит Софроній хвилювався за кожну цеглину. Під час будівництва проєкт чимало разів змінювали. Втім він горів ідеєю створення цього собору, ніби був одержимий у позитивному значенні цього слова. Цей храм – його чудо, – каже в коментарі журналісту “18000” отець Петро.

Митрополит Софроній

Свято-Михайлівський собор звели в стилі українського бароко. Його висота близько 75 метрів, а ширина – близько 54. Церква має чотири приділи (іншими словами – прибудови до основної частини, – ред.):

• центральний на честь архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил безплотних;
• правий – на честь пророка Іллі;
• лівий – на честь святого Миколая;
• нижній – на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Отець Петро зазначає, що як таких підрядників при побудові церкви не було. Цим займалися переважно наймити, а не окрема організація. Втім митрополит Софроній врахував запобіжні міри безпеки та консультувався з архітекторами, зокрема з Данилом Нарбутом та Василем Дмитренком. Кошти на будівництво отримували з пожертв прихожан та інших меценатів.

Уже після зведення мурів запросили іконописців Миколу та Тетяну Дзвоник, які були художниками й раніше працювали у храмах на Харківщині. Вони займалися оформленням внутрішньої частини храму. Весь розпис – справа їхніх рук. Це тривало понад три роки. Офіційно будівництво Свято-Михайлівського собору закінчили у 2002 році.

Митрополит Софроній

Софроній був митрополитом Черкаським та Канівським до своєї смерті, 22 червня 2020 року. Його наступником став усім відомий Феодосій (Денис Снігірьов), втім до нього ми повернемось пізніше.

Історія та доля недобудованої дзвіниці

Поряд зі Свято-Михайлівським собором можна помітити височенну недобудовану дзвіницю у вигляді голуба. Її зведення розпочали ще у 2008 році, але не закінчили. За планом дзвіниця мала бути висотою близько 134 метрів. Втім уже не буде.

Фото: Ігор Єфімов/”Бабель”

– Софроній віддавав всього себе храму, а потім для побудови дзвіниці. Він нікому не говорив, що хоче облаштувати всередині. В нього лише була ідея, якою він горів, – розповідає отець Петро.

Багаторічний керівник інформаційної служби митрополита Софронія, журналіст Олександр Слєпцовський зазначає, що у дзвіниці нібито планували створити духовно-культурний центр, щоб проводити різні курси, семінарії тощо. Крім цього, у планах було створення єпархіальної бібліотеки.

Для форми дзвіниці митрополит Софроній обрав голуба. Чому саме так? Ніхто не знає. Втім відомо, що образ голуба фігурує в Євангелії. Його можна вважати символом Духа Святого.

Нині ж новий настоятель Свято-Михайлівського собору Володимир Гладковський каже, що дзвіницю планують закінчити на тому рівні, на якому вона зараз. Володимир Гладковський розповідає, що добудовувати до задуманої Софронієм висоти не планують, лише “окультурять те, що мають”.

– Будівництво завершимо на тому рівні, на якому дзвіниця зараз, але хочемо зробити це гарно й обережно. Робитимемо це за кошти храму та громади. Також всередині доведемо все до ладу, адже після смерті Софронія за територією дзвіниці ніхто не доглядав, – зазначає Володимир Гладковський.

За його словами, нині ж усередині на одному з поверхів хочуть створити музей російсько-української війни.

Софроній та Феодосій: що відбувалося всередині Свято-Михайлівського собору

Повернімось до всім відомого Феодосія. Він став митрополитом Черкаським та Канівським 17 серпня 2020 року, майже через два місяці після смерті Софронія. Його прихід вніс значні зміни у життя собору.

– За часів Софронія у Свято-Михайлівському соборі не було російської літератури, жодної книги (під час обшуків у соборі в кабінеті Феодосія та інших кімнатах знайшли чимало речей, які пов’язані з росією, – ред.). Також владика Софроній з 2014 року повністю припинив згадувати московського єпископа Кіріла. Служіння ж відбувалося спочатку церковнослов’янською мовою, а потім дублювалося українською, – розповідає керівник інформаційної служби митрополита Софронія Олександр Слєпцовський.

Всі служіння за участі Феодосія ж відбувалися російською мовою. Додамо, що від початку створення Свято-Михайлівський собор належав до УПЦ.

Детальніше дивіться в розслідуванні “18000”:

Олександр Слєпцовський продемонстрував книгу про найбільший собор. Зазначає, що займався дизайнерським оформленням підручника, втім створював його разом з отцем Петром ще за життя Софронія. У книзі розповідають про зародження й побудову Свято-Михайлівського собору. Примірники зберігали у церкві, але, зазначає Олександр Слєпцовський, придбати їх уже не можна і підручник залишився лише один. Додає, що саме Феодосій знищив усі примірники.

Свято-Михайлівський собор: сьогодення

Перехід Свято-Михайлівського собору до Православної церкви України виявився доволі гучним. Про це свідчать події, які відбувалися на території храму під час переходу. Адже виникли сутички між прихожанами УПЦ мп, на чолі з Феодосієм, та громадою. Тоді постраждали 26 осіб, але церква все-таки перейшла до ПЦУ. Детальну хронологію подій можна прочитати в матеріалі “18000”.

– Ми радіємо, що храм перейшов до Православної церкви України. Але це трагедія, бо перехід відбувся шляхом битви, – ділиться емоціями брат Софронія отець Петро.

Нині ж Свято-Михайлівський собор розпочинає нову сторінку у своїй історії. Тепер він гарнізонний храм Православної церкви України.

Водночас митрополита Феодосія продовжують судити за розпалювання релігійної ворожнечі. Нині він має вже п’ять підозр. Розгляд справи триває.

Читайте також: Перехід громад до ПЦУ: алгоритм дій.

Важливі новини про ситуацію в Черкасах та країні. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”