Ракета знищила їхній бізнес, а вони збудували кращий: як подружжя з Умані побудувало центр розваг

Російська ракета знищила бізнес сім’ї Поліщуків із Умані, але не завадила їхнім планам і навіть пришвидшила їх. Вікторія та Микола за місяць після квітневої трагедії 2023 року відкрили новий центр унікальних розваг для відвідувачів від 6 до 96 років. А вже за кілька місяців взялися розширювати простір «Mushrooms», вигравши грант.

Про заснування й розвиток єдиного в Умані центру унікальних розваг «18000» розповіла Вікторія Поліщук.

«Займатися дітьми – це надихаюче»

Про перший спільний бізнес подружжя Поліщуків замислилося, коли працювало за кордоном. Вікторія каже, що мали вдосталь часу на те, аби обрати напрямок діяльності. 

- Наприклад, торгівля нас із чоловіком не приваблює, це не цікаво. Мені здається, що там немає місця для розвитку, як і для творчості. А займатися дітьми – це надихаюче. Так і визначилися, – розповідає Вікторія Поліщук. – У них виникає стільки емоцій, особливо під час святкування днів народжень, коли двометровий робот‐трансформер виносить торт. Із тим, що маємо натепер, намагаємося робити якомога більше яскравих подій для дітей.

Із захватом дівчина описує вже результати їхньої з чоловіком роботи. А тоді, в 2018‐му, маючи ідею і заробивши грошей, вони відкрили лазертаг. Усе робили власноруч. Вони придбали лазерну зброю, орендували ділянку, де встановили перешкоди, й організовували вечірки для дорослих і дітей. 

- Усе відбувалося поступово. Коли ми думали робити лазертаг, то самі жодного разу в нього не грали. Поїхали в клуб в Білій Церкві спробувати – сподобалося. Коли проводили першу гру, самі разів із три грали. Далі ж приходив досвід: коли частину ігор доводилося скасовувати через дощ, почали думати про приміщення, – пригадує Вікторія. – Також відвідали зліт клубів лазертагів у столиці. Там дізналися про розваги, які є в різних регіонах країни. Словом, у людей багата фантазія і в нас теж, тільки треба доводити все до кінця. Почати всі можуть, а довести до кінця – ні.

Далі було два переїзди у більші приміщення, перепланування й ремонти, тоді ж клуб отримав назву – «Ліквідатор». Так ставав більшим вибір розваг, окрім лазерних боїв, відвідувачі могли постріляти в тирі або ж потанцювати в кімнаті‐диско, також подружжя облаштувало кафе. Для розваг була доступна й присадибна ділянка. Упродовж двох років під час шкільних канікул сюди приїжджали діти у табір «Скаут». 

Життя після прильоту. Нова історія 

Історія «Ліквідатора» завершилася 28 квітня минулого року. Одна з ракет, що атакувала Умань, влучила у будівлю, де орендували приміщення Поліщуки. Вибухова хвиля вибила двері, погнула стіни, знищила частину меблів і техніки, а у сусідньому з їхнім приміщенням вогонь залишив лише попіл.  

- У клубі було відеоспостереження, після прильоту ми побачили там пожежу. Живемо неподалік, тому вогонь пішли гасити чоловік із батьком, – пояснює Вікторія. – Ми втратили багато обладнання й реквізиту, квест‐кімнати були складені, тир згорів повністю, арена. Якщо рахувати в грошах, то шістсот квадратів арени коштувало змонтувати в шістдесят тисяч доларів. Лазертаг вцілів частково, кілька телевізорів…

Після того, як ракета знищила їхню справу життя, Микола досить швидко опанував свої емоції, з холодним розумом проаналізував, що робитиме далі. І вже в наступні дні вони почали ремонт у новому приміщенні в центрі Умані. Так завершилася одна історія й почалася нова.

- Ідея розширятися існувала до прильоту, тому після довелося реалізовувати заплановане, але швидше. Відбувся ребрендинг. На новому місці зробили кращі умови, більшу арену, – розповідає Вікторія Поліщук. 

Ще з січня 2023‐го подружжя орендувало приміщення у 900 метрів квадратних – цілий поверх будинку. Там довелося робити капітальний ремонт, адже все було в занедбаному стані. Допомагали подружжю й рідні. Результат їхньої роботи був помітний вже наприкінці травня. Вікторія каже, поспішали, щоб влаштувати свято для постійних клієнтів. 

- Ми підтягнули кінці й нам вдалося зробити вечірку. Ми досить багато працювали. Ви навіть не уявляєте, скільки всього можна зробити, якщо «підпікає», – сміється Вікторія. 

«Залишити – найлегше»

Так почав роботу центр унікальних розваг «Mushrooms» для дорослих і дітей від шести років. Тут є одинадцять кімнат і приміщення, облаштоване під кафе. У центрі розважаються, відпочивають сім’ями та святкують дні народження. 

- У нас є тир із шістьма «воздушками», велика неонова арена, де при фосфорному світлі можна пограти в лазертаг. Також є флеш – гра на реакцію. Є різні чекпоінти, коли учасники на швидкість мають натиснути на кнопку, якщо вона загоряється світлом команди. В інших просторах – лазерний лабіринт, диско‐кімната, де є різнокольорові папірці, музика, дзеркало, круте освітлення. А ще: дві віп‐кімнати, батл рум, VR‐кімната. Є квест, коли потрібно розмінувати бомбу за годину. Також є супергерої, з якими можна пограти в лазертаг: трансформер, маршмеллоу та єдиноріг. Настільний теніс є, – розповідає дівчина.

Вікторія пригадує, що коли вони тільки починали, то в Умані працював центр із батутами, був спортивний зал, боулінг, але подібного центру розваг не було й досі немає.

- Із іншого боку ми зіткнулися з тим, що людям важко пояснити, які розваги ми пропонуємо. Всі знають, що таке батути, а от лазерний лабіринт, паперове диско чи флеш‐гра, на жаль, ні. Ми вклали багато сил у рекламу, щоб познайомити людей із нашими розвагами, – каже підприємиця.

У перші роки роботи Поліщукам час від часу доводилося платити податки ледь не з кредитки. Були дощові дні, тоді лазерні бої не працювали, й відвідувачів, відповідно, не було. 

- Але ми досить уперті, вклали багато сил. Основне в бізнесі, я вважаю, якщо починаєш робити й розумієш, що воно того варте, то треба продовжувати, залишити – найлегше. Тому ми продовжуємо розвиватися й удосконалюватися, – зауважує Вікторія.

«Із другої спроби ми отримали грант» 

Улітку минулого року уманчанка дізналася про грант від держави «Власна справа». Він був доречним, адже подружжя хотіло розширити центр розваг і створити простір для найменших відвідувачів: від року до шести. Вікторія пригадує, що не розуміла суть гранту, не вміла заповнювати заявки, тому найняла для цієї справи бухгалтера. 

- Ми підготували документи, попередньо порахувавши все, але під час подачі заявки бухгалтер допустив помилку. Співбесіду я пройшла відразу, а заявку довелося подати знову у вересні. З другої спроби ми отримали грант, – каже Вікторія. 

Уманчанка отримала найбільшу суму, запропоновану в гранті. Також, за його умовами, дівчина має взяти на роботу працівників.

- У чому суть гранту? Ви берете в держави кошти і даєте роботу персоналу. Упродовж певного часу повертаєте отриману суму країні, сплачуючи податки за найманих працівників, – пояснює підприємиця. – Я писала грант на 250 тисяч гривень і мені потрібно взяти на роботу двох працівники протягом пів року. Якщо не встигатиму віддати кошти, маю дати роботу ще одній людині. 

Дівчина додає, що з часом зрозуміла, що оформлювати документи для гранту насправді неважко. Грант на ще один проєкт для чоловіка вона вже писала сама. 

Також читайте: Кохання залізничників, шлюб перед Богом і весілля на землі Тараса: як Черкащина поєднує серця.

Новий простір для найменших: чим особливий?  

Ігрові кімнати для найменших розташовані в межах основного простору унікальних розваг. Облаштуванням 86‐ти квадратів площі, як ви вже зрозуміли, займалися безпосередньо Поліщуки. Як каже Вікторія: «Ми самі собі працівники». 

- У дитячій кімнаті розпочали ремонт, коли отримали грант. Однією з його вимог є вкладення у справу своїх коштів. Ми замінили двері, вікна, зробили підлогу й стіни, систему електричних дротів. Це нам обійшлося в близько 300 тисяч гривень, – розповідає дівчина.

У дитячих кімнатах подружжя особливо подбало про безпеку. Так у кожній із локацій буде дезінфектор, який водночас знезаражуватиме й очищуватиме повітря. Крім того, кімнати облаштували сертифікованими меблями й іграшками.

- Інформацію про все моніторила з літа, прочитала тонну інформації щодо того, де і як купувати. Всі іграшки, меблі – це дитячі виробники, які мають сертифікацію. Купуємо у фірм, які працюють із садочками, центрами розвитку. Наприклад, дидактичні ігри замовляли у логопеда з великим досвідом, – пояснює Вікторія Поліщук. 

Грантові кошти вже майже всі витрачені на «м’яку» кімнату, де діти можуть пострибати, полазити в тунелях, на дидактичні ігри, а ще навчальний матеріал, «розвивашки». Вікторія придбала й ляльки з машинками. Каже, що саме такі іграшки не всі батьки зможуть дозволити своїм дітям, а у центрі розваг це буде доступно.

- Одна з основних ідей цієї кімнати – батьки теж мають відпочити, тому ми придбали меблі й для дорослих: поки дитина грається, мама може випити каву або ж гратися разом із дитиною. 

Ремонт у просторі для найменших вже майже завершено. Тут планують організовувати руханки й майстер‐класи. Відкриття подружжя планує за кілька тижнів. 

«Уже є деякі ідеї, будемо реалізовувати»

Менше ніж за рік роботи новий центр розваг став популярним не лише серед місцевих, а й жителів інших міст і областей. Сюди приїжджають із Черкас, Києва, Первомайська, Южноукраїнська. Вікторія розповідає, що багато відвідувачів з Уманського району, невеликих міст, де немає закладів для святкування днів народження, особливо підлітків. 

- Найпопулярніші розваги у нас – це лазертаг, паперове диско, батл рум, віртуальна реальність. Усі розваги різні, тому зазвичай відвідувачі пробують усього потрохи. А ще супергерої користуються популярністю. Якщо це день народження, то замовляють майже все, – каже підприємиця. 

Центр унікальних розваг – це вже готовий проєкт, який продовжить працювати. Вікторія жартує, що там вже «олінклюзів». Тому Поліщуки мають ще одну ідею для розвитку – це будівництво нового табору на кшталт того, що існував раніше в межах знищеного ракетою простору. Планують створити другу нову локацію для Умані. 

- У нас діти активно відпочивають без комп’ютерів. В таборі раніше теж не було ґаджетів. Але є багато електроніки, матеріалів для розвитку, є й простір, щоб побігати. Ми розвиваємо реакцію, командний дух. Велика кількість розваг саме для підлітків, дітей шкільного віку, – зазначає Вікторія Поліщук. 

Табір неподалік Умані на березі озера планують відкрити вже цього року. Але за весну подружжю доведеться багато працювати. Робота Вікторію та Миколу не лякає: «Уже є деякі ідеї, будемо реалізовувати». 

Також читайте. «Не виклик, а потенціал»: як у Черкасах ветерани проходять реабілітацію завдяки спорту. 

Фото: @mushrooms_uman

Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм «18000» – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди