Ракета знищила їхній бізнес, а вони збудували кращий: як подружжя з Умані побудувало центр розваг

Російська ракета знищила бізнес сім’ї Поліщуків із Умані, але не завадила їхнім планам і навіть пришвидшила їх. Вікторія та Микола за місяць після квітневої трагедії 2023 року відкрили новий центр унікальних розваг для відвідувачів від 6 до 96 років. А вже за кілька місяців взялися розширювати простір “Mushrooms”, вигравши грант.

Про заснування й розвиток єдиного в Умані центру унікальних розваг “18000” розповіла Вікторія Поліщук.

“Займатися дітьми – це надихаюче”

Про перший спільний бізнес подружжя Поліщуків замислилося, коли працювало за кордоном. Вікторія каже, що мали вдосталь часу на те, аби обрати напрямок діяльності. 

– Наприклад, торгівля нас із чоловіком не приваблює, це не цікаво. Мені здається, що там немає місця для розвитку, як і для творчості. А займатися дітьми – це надихаюче. Так і визначилися, – розповідає Вікторія Поліщук. – У них виникає стільки емоцій, особливо під час святкування днів народжень, коли двометровий робот-трансформер виносить торт. Із тим, що маємо натепер, намагаємося робити якомога більше яскравих подій для дітей.

Із захватом дівчина описує вже результати їхньої з чоловіком роботи. А тоді, в 2018-му, маючи ідею і заробивши грошей, вони відкрили лазертаг. Усе робили власноруч. Вони придбали лазерну зброю, орендували ділянку, де встановили перешкоди, й організовували вечірки для дорослих і дітей. 

– Усе відбувалося поступово. Коли ми думали робити лазертаг, то самі жодного разу в нього не грали. Поїхали в клуб в Білій Церкві спробувати – сподобалося. Коли проводили першу гру, самі разів із три грали. Далі ж приходив досвід: коли частину ігор доводилося скасовувати через дощ, почали думати про приміщення, – пригадує Вікторія. – Також відвідали зліт клубів лазертагів у столиці. Там дізналися про розваги, які є в різних регіонах країни. Словом, у людей багата фантазія і в нас теж, тільки треба доводити все до кінця. Почати всі можуть, а довести до кінця – ні.

Далі було два переїзди у більші приміщення, перепланування й ремонти, тоді ж клуб отримав назву – “Ліквідатор”. Так ставав більшим вибір розваг, окрім лазерних боїв, відвідувачі могли постріляти в тирі або ж потанцювати в кімнаті-диско, також подружжя облаштувало кафе. Для розваг була доступна й присадибна ділянка. Упродовж двох років під час шкільних канікул сюди приїжджали діти у табір “Скаут”. 

Життя після прильоту. Нова історія 

Історія “Ліквідатора” завершилася 28 квітня минулого року. Одна з ракет, що атакувала Умань, влучила у будівлю, де орендували приміщення Поліщуки. Вибухова хвиля вибила двері, погнула стіни, знищила частину меблів і техніки, а у сусідньому з їхнім приміщенням вогонь залишив лише попіл.  

– У клубі було відеоспостереження, після прильоту ми побачили там пожежу. Живемо неподалік, тому вогонь пішли гасити чоловік із батьком, – пояснює Вікторія. – Ми втратили багато обладнання й реквізиту, квест-кімнати були складені, тир згорів повністю, арена. Якщо рахувати в грошах, то шістсот квадратів арени коштувало змонтувати в шістдесят тисяч доларів. Лазертаг вцілів частково, кілька телевізорів…

Після того, як ракета знищила їхню справу життя, Микола досить швидко опанував свої емоції, з холодним розумом проаналізував, що робитиме далі. І вже в наступні дні вони почали ремонт у новому приміщенні в центрі Умані. Так завершилася одна історія й почалася нова.

– Ідея розширятися існувала до прильоту, тому після довелося реалізовувати заплановане, але швидше. Відбувся ребрендинг. На новому місці зробили кращі умови, більшу арену, – розповідає Вікторія Поліщук. 

Ще з січня 2023-го подружжя орендувало приміщення у 900 метрів квадратних – цілий поверх будинку. Там довелося робити капітальний ремонт, адже все було в занедбаному стані. Допомагали подружжю й рідні. Результат їхньої роботи був помітний вже наприкінці травня. Вікторія каже, поспішали, щоб влаштувати свято для постійних клієнтів. 

– Ми підтягнули кінці й нам вдалося зробити вечірку. Ми досить багато працювали. Ви навіть не уявляєте, скільки всього можна зробити, якщо “підпікає”, – сміється Вікторія. 

“Залишити – найлегше”

Так почав роботу центр унікальних розваг “Mushrooms” для дорослих і дітей від шести років. Тут є одинадцять кімнат і приміщення, облаштоване під кафе. У центрі розважаються, відпочивають сім’ями та святкують дні народження. 

– У нас є тир із шістьма “воздушками”, велика неонова арена, де при фосфорному світлі можна пограти в лазертаг. Також є флеш – гра на реакцію. Є різні чекпоінти, коли учасники на швидкість мають натиснути на кнопку, якщо вона загоряється світлом команди. В інших просторах – лазерний лабіринт, диско-кімната, де є різнокольорові папірці, музика, дзеркало, круте освітлення. А ще: дві віп-кімнати, батл рум, VR-кімната. Є квест, коли потрібно розмінувати бомбу за годину. Також є супергерої, з якими можна пограти в лазертаг: трансформер, маршмеллоу та єдиноріг. Настільний теніс є, – розповідає дівчина.

Вікторія пригадує, що коли вони тільки починали, то в Умані працював центр із батутами, був спортивний зал, боулінг, але подібного центру розваг не було й досі немає.

– Із іншого боку ми зіткнулися з тим, що людям важко пояснити, які розваги ми пропонуємо. Всі знають, що таке батути, а от лазерний лабіринт, паперове диско чи флеш-гра, на жаль, ні. Ми вклали багато сил у рекламу, щоб познайомити людей із нашими розвагами, – каже підприємиця.

У перші роки роботи Поліщукам час від часу доводилося платити податки ледь не з кредитки. Були дощові дні, тоді лазерні бої не працювали, й відвідувачів, відповідно, не було. 

– Але ми досить уперті, вклали багато сил. Основне в бізнесі, я вважаю, якщо починаєш робити й розумієш, що воно того варте, то треба продовжувати, залишити – найлегше. Тому ми продовжуємо розвиватися й удосконалюватися, – зауважує Вікторія.

“Із другої спроби ми отримали грант” 

Улітку минулого року уманчанка дізналася про грант від держави “Власна справа”. Він був доречним, адже подружжя хотіло розширити центр розваг і створити простір для найменших відвідувачів: від року до шести. Вікторія пригадує, що не розуміла суть гранту, не вміла заповнювати заявки, тому найняла для цієї справи бухгалтера. 

– Ми підготували документи, попередньо порахувавши все, але під час подачі заявки бухгалтер допустив помилку. Співбесіду я пройшла відразу, а заявку довелося подати знову у вересні. З другої спроби ми отримали грант, – каже Вікторія. 

Уманчанка отримала найбільшу суму, запропоновану в гранті. Також, за його умовами, дівчина має взяти на роботу працівників.

– У чому суть гранту? Ви берете в держави кошти і даєте роботу персоналу. Упродовж певного часу повертаєте отриману суму країні, сплачуючи податки за найманих працівників, – пояснює підприємиця. – Я писала грант на 250 тисяч гривень і мені потрібно взяти на роботу двох працівники протягом пів року. Якщо не встигатиму віддати кошти, маю дати роботу ще одній людині. 

Дівчина додає, що з часом зрозуміла, що оформлювати документи для гранту насправді неважко. Грант на ще один проєкт для чоловіка вона вже писала сама. 

Також читайте: Кохання залізничників, шлюб перед Богом і весілля на землі Тараса: як Черкащина поєднує серця.

Новий простір для найменших: чим особливий?  

Ігрові кімнати для найменших розташовані в межах основного простору унікальних розваг. Облаштуванням 86-ти квадратів площі, як ви вже зрозуміли, займалися безпосередньо Поліщуки. Як каже Вікторія: “Ми самі собі працівники”. 

– У дитячій кімнаті розпочали ремонт, коли отримали грант. Однією з його вимог є вкладення у справу своїх коштів. Ми замінили двері, вікна, зробили підлогу й стіни, систему електричних дротів. Це нам обійшлося в близько 300 тисяч гривень, – розповідає дівчина.

У дитячих кімнатах подружжя особливо подбало про безпеку. Так у кожній із локацій буде дезінфектор, який водночас знезаражуватиме й очищуватиме повітря. Крім того, кімнати облаштували сертифікованими меблями й іграшками.

– Інформацію про все моніторила з літа, прочитала тонну інформації щодо того, де і як купувати. Всі іграшки, меблі – це дитячі виробники, які мають сертифікацію. Купуємо у фірм, які працюють із садочками, центрами розвитку. Наприклад, дидактичні ігри замовляли у логопеда з великим досвідом, – пояснює Вікторія Поліщук. 

Грантові кошти вже майже всі витрачені на “м’яку” кімнату, де діти можуть пострибати, полазити в тунелях, на дидактичні ігри, а ще навчальний матеріал, “розвивашки”. Вікторія придбала й ляльки з машинками. Каже, що саме такі іграшки не всі батьки зможуть дозволити своїм дітям, а у центрі розваг це буде доступно.

– Одна з основних ідей цієї кімнати – батьки теж мають відпочити, тому ми придбали меблі й для дорослих: поки дитина грається, мама може випити каву або ж гратися разом із дитиною. 

Ремонт у просторі для найменших вже майже завершено. Тут планують організовувати руханки й майстер-класи. Відкриття подружжя планує за кілька тижнів. 

“Уже є деякі ідеї, будемо реалізовувати”

Менше ніж за рік роботи новий центр розваг став популярним не лише серед місцевих, а й жителів інших міст і областей. Сюди приїжджають із Черкас, Києва, Первомайська, Южноукраїнська. Вікторія розповідає, що багато відвідувачів з Уманського району, невеликих міст, де немає закладів для святкування днів народження, особливо підлітків. 

– Найпопулярніші розваги у нас – це лазертаг, паперове диско, батл рум, віртуальна реальність. Усі розваги різні, тому зазвичай відвідувачі пробують усього потрохи. А ще супергерої користуються популярністю. Якщо це день народження, то замовляють майже все, – каже підприємиця. 

Центр унікальних розваг – це вже готовий проєкт, який продовжить працювати. Вікторія жартує, що там вже “олінклюзів”. Тому Поліщуки мають ще одну ідею для розвитку – це будівництво нового табору на кшталт того, що існував раніше в межах знищеного ракетою простору. Планують створити другу нову локацію для Умані. 

– У нас діти активно відпочивають без комп’ютерів. В таборі раніше теж не було ґаджетів. Але є багато електроніки, матеріалів для розвитку, є й простір, щоб побігати. Ми розвиваємо реакцію, командний дух. Велика кількість розваг саме для підлітків, дітей шкільного віку, – зазначає Вікторія Поліщук. 

Табір неподалік Умані на березі озера планують відкрити вже цього року. Але за весну подружжю доведеться багато працювати. Робота Вікторію та Миколу не лякає: “Уже є деякі ідеї, будемо реалізовувати”. 

Також читайте. “Не виклик, а потенціал”: як у Черкасах ветерани проходять реабілітацію завдяки спорту. 

Фото: @mushrooms_uman

Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм “18000” – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди