Вибори після війни: чи готова до них Черкащина
Поки в країні триває повномасштабна війна, проводити вибори неможливо — як із міркувань безпеки, так і з огляду на правові обмеження воєнного стану. Однак пауза у виборчих процесах не зупиняє глибоких демографічних трансформацій: масова внутрішня та зовнішня міграція критично впливає на актуальність Державного реєстру виборців, що може суттєво вплинути на демократичність першого повоєнного волевиявлення.
Досвід Черкащини показує, як війна змінила щоденну роботу органів Державного реєстру виборців і стан виборчої інфраструктури, як тиловий регіон адаптується до нових демографічних реалій і чому до майбутніх викликів повоєнних виборів потрібно готуватися вже сьогодні.
Робота органів ДРВ на Черкащині
На Черкащині — в регіоні, віддаленому від зони бойових дій, — продовжують стабільно функціонувати всі 11 відділів ведення Державного реєстру виборців (ДРВ): два районні у місті Черкаси (Придніпровський та Соснівський), п’ять міських (Уманський, Смілянський, Канівський, Золотоніський, Багачевський) і чотири районні (Золотоніський, Черкаський, Звенигородський та Уманський). Кількість працівників у цих відділах коливається від двох до семи.
Першим серйозним викликом для стабільного функціонування Державного реєстру виборців стала пандемія COVID‐19, унаслідок якої відбулося розширення електронного документообігу.
Згодом, після початку повномасштабного вторгнення, Центральна виборча комісія припинила роботу ДРВ, аби захистити персональні дані виборців у кризових умовах. У 2023 році періодичне оновлення даних відновили, але проблемою стало накопичення інформації та стислі терміни для її внесення до системи.
Працівники відділів ведення ДРВ на Черкащині, з якими поспілкувалися представники Громадської мережі ОПОРА, зізнаються, що активність людей щодо уточнення та актуалізації даних нині вкрай низька. А змінити ситуацію може лише пробудження політичного процесу, яке, правда, в найближчому майбутньому ніхто не очікує.
- Після початку будь‐якого виборчого процесу виборці стають активнішими, користуються онлайн‐сервісами і звертаються до відділу ведення ДРВ особисто для уточнення даних, зміни виборчої адреси чи тимчасової зміни місця голосування, — пояснює представник одного з відділів ведення реєстру в Черкасах.
Якщо говорити про навантаження на органи ДРВ, то показовим є останній квартал минулого року. Станом на 1 жовтня 2025 року на Черкащині обліковувалося 940 394 виборців. До кінця року в області відбулися 2977 змін службових та ідентифікаційних даних. За цей період відбулося 14 182 зміни виборчої адреси: 2977 виборців набули права голосу, 4764 — втратили. За загальною кількістю змін (24 378) Черкащина посідає дев’яте місце серед регіонів України, поступаючись великим областям, як‐от Дніпропетровській, Одеській, Київській тощо.
Водночас ці зміни відображають лише невелику частку реальних процесів, зокрема міграційних. Як свідчить дослідження ОПОРИ, 28,5 % українців живуть не за офіційним місцем реєстрації — а отже, їхні дані в ДРВ не відповідають фактичному місцю проживання. Утім, автоматично оновити ці дані держава не може, тому вирішального значення набуває ініціатива самих громадян, про що наголошують і фахівці на місцях.
Оновити виборчу адресу можна онлайн через сервіс «Кабінет виборця» або звернувшись до найближчого відділу ведення Державного реєстру виборців. Також існує спеціальна інформаційна сторінка з інструкціями про те, як можна перевірити свої дані в ДРВ і за потреби змінити їх.
- Роль виборця є ключовою, адже система не може вгадати, де людина планує голосувати після війни. У пріоритеті зараз — безпека і виживання, а вибори здаються чимось далеким. Основними бар’єрами залишаються низька поінформованість про механізми перевірки своїх даних, складність окремих процедур для окремих категорій громадян, а також зниження мотивації через відсутність активного виборчого процесу під час воєнного стану. Подолання цих бар’єрів можливе через спрощення електронних сервісів, активні інформаційні кампанії, інтеграцію послуг через цифрові державні платформи, а також підвищення довіри громадян до процедур оновлення реєстру, — каже інший представник органу ведення ДРВ в області.
Додамо, що за дослідженням ОПОРИ, лише 55 % опитаних чули про ДРВ. 58 % опитаних готові оновити дані за власною ініціативою, 77 % — після заклику від держави.
Дільниця о 08:00 ранку, 2019 рік. Фото: ОПОРА
Виборча інфраструктура в регіоні
За інформацією ЦВК, у Черкаській області утворено 1086 виборчих дільниць (417 у Черкаському районі, 261 — у Звенигородському, 241 — в Уманському, 167 — у Золотоніському). Із них 222 великі, 387 середніх та 477 малих (зокрема 11 дільниць, де обліковується менш як 50 виборців). Також на Черкащині утворено 28 спеціальних дільниць (26 — у лікувальних закладах та 2 — в установах відбування покарань).
Черкаська міська громада має 125 дільниць, Тальнівська — 47, Монастирищенська — 43, Смілянська та Христинівська — по 36, Уманська — 35.
Нині на Черкащині немає жодної повністю зруйнованої дільниці. 6 дільниць, які були пошкоджені внаслідок російських атак, уже відновлені. Ще 7 дільниць зруйновані часом. Як бачимо, виборча інфраструктура регіону зберегла свою цілісність і потенційну готовність до перших повоєнних виборів.
Статистичні дані щодо виборців
За інформацією ЦВК, станом на 30 червня 2026 року на Черкащині було зареєстровано 935 802 виборців із виборчою адресою — це 2,74 % від загальної кількості виборців в Україні. Найбільше — 477 893 виборці — зареєстровано у Черкаському районі, 192 111 — в Уманському, 158 653 — в Звенигородському, 107 145 — у Золотоніському.
Серед міст найбільше виборців зареєстровано у Черкасах — 218 080, ще 58 748 — в Умані, 49 959 — у Смілі, 20 480 — у Каневі, 20 621 — у Золотоноші. Серед сіл найбільше виборців мають Слобода — 8054, Руська Поляна — 6842 та Білозір’я — 6586. Лише по одному виборцю зареєстровано в селищі Гненне, селі Бучак Черкаського району та селі Роздол на Золотоніщині. Низка сіл має по два виборці, деякі не мають жодного. Ще 349 виборців на Черкащині перебувають в установах відбування покарань.
Станом на кінець 2021 року (останні доступні дані до повномасштабного вторгнення) кількість виборців на Черкащині становила 964 161 особу, тобто за час великої війни виборців у регіоні офіційно стало менше на майже 3 %.
За період від початку повномасштабного вторгнення до початку 2026 року 4818 виборців із міста Києва та 2392 з Київської області змінили свої виборчі адреси на черкаські. Також це зробили трохи більше тисячі виборців із Дніпропетровської, Донецької та Кіровоградської областей. У зворотному напрямку виборчі адреси найчастіше змінювали на користь міста Києва (3873) та Київської (3649) області, а також Кіровоградщини — 901.
Ще 1367 виборців із Черкащини змінили виборчу адресу на закордонну, у зворотному напрямку — 2 091 особа.
Як люди голосували на Смілянщині у 2019 році. Фото: ОПОРА
Читайте також. Рукавички у лікарні Черкас за ціною Lexus: схема не зникла, вона просто переїхала – розслідування.
Вразливі групи виборців
Одним із найбільших викликів для виборчої інфраструктури Черкащини є забезпечення доступності дільниць для вразливих груп населення та врахування потреб переміщених громадян.
За даними Державного реєстру виборців, станом на 31 грудня 2025 року в області обліковувалося 8 381 виборець (менше ніж 1% від загальної кількості), які мають позначку про постійну нездатність самостійно пересуватися. Попри відносно невелику частку таких громадян, реальний стан інклюзивності приміщень для голосування залишається незадовільним. Із 1 087 приміщень виборчих дільниць регіону лише 34 повністю пристосовані для виборців на кріслах колісних, а 69 — для інших маломобільних громадян. Не краща ситуація і з іншими категоріями: лише 71 дільниця повністю відповідає потребам людей із порушенням зору, і тільки 30 — людей із порушенням слуху.
Суттєвий вплив на структуру виборців у регіоні має й внутрішнє переміщення. За офіційними даними, на Черкащині зареєстровано 140 309 ВПО, з яких 108 176 осіб є повнолітніми (за цим показником область перебуває поза межами першої десятки в Україні). Утім, за оцінками місцевих рад ВПО, сукупна кількість людей, які перемістилися до регіону за час повномасштабного вторгнення, перевищує 300 тисяч осіб, більшість із яких не стають на офіційний облік.
- Це постраждалі люди, їм потрібна допомога від державних органів і від місцевого самоврядування, а це здійснюється через реєстрацію. Офіційно оновлюють дані про місце проживання здебільшого тоді, коли це потрібно для працевлаштування та отримання виплат, — пояснили в одній з рад ВПО в області.
Міграція виборців за межі країни
Ще одним чинником, який суттєво впливає на актуальність даних Державного реєстру виборців, є зовнішня міграція. Станом на 7 липня 2026 року 4,38 мільйона українців перебували під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу: найбільше — 1,28 мільйона — у Німеччині, ще майже мільйон — у Польщі.
За даними Центру економічної стратегії, 31 % українців, які виїхали за кордон від початку повномасштабного вторгнення, — це діти. Більшість переселенців з України раніше жили у Києві й Київській області (24 %), а також у східних і південних областях України (52 %). Частка тих, хто виїхав із Черкащини, є вкрай низькою — лише 0,7 %. Це один із шести регіонів країни, звідки виїхало менше ніж 1 % населення.
Утім, станом на липень 2025 року лише трохи більше як 380 тисяч громадян України були включені до списків виборців на закордонному виборчому окрузі — це менш ніж 10 % від загальної кількості дорослих виборців, які перебувають за межами країни.
Нині Україна має 104 виборчі дільниці за кордоном, чого, очевидно, недостатньо, аби забезпечити право голосу для всіх охочих: як показує дослідження ОПОРИ, серед опитаних українців у Польщі, Німеччині та Чехії голосувати планують 74 %.
Члени дільничної виборчої комісії. Вибори 2019 рік, з архіву «18000»
Головним бар’єром залишаються процедурні вимоги: для включення до списків виборців на закордонному виборчому окрузі необхідно стати на консульський облік або самостійно змінити виборчу адресу. Натомість, як показує дослідження ОПОРИ, 80 % опитаних українців за кордоном на консульському обліку не перебувають. Майже 47 % не бачать у цьому потреби, 26 % не знали про таку можливість, а 15 % не довіряють державним органам.
Наразі Черкаська область залишається спокійною в контексті будь‐яких проявів політичних процесів. У регіоні, який завжди славився своєю політичною бурхливістю, панує «штиль». Це визнають і політичні гравці, і люди, дотичні до організації виборчих процесів. Показовою є й реакція респондентів: сам факт запитів на інтерв’ю щодо роботи реєстру чи оновлення даних виборців викликав у них подив. Поки що, за винятком кулуарних розмов у владних кабінетах, про підготовку до будь‐яких виборчих процесів у регіоні не йдеться.
Сергій Макаренко
Матеріал створено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.
Читайте також. Від ШІ‐фото з ТЦК до Тренкіна з Корецьким: добірка фейків, які поширювали на Черкащині.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів «18000»! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами