Які квіти обрати на гробки: живі чи штучні — пояснення

Чому на поминальні дні не варто купувати квіти із пластику?

Поминальні дні 2026 року на Черкащині традиційно зберуть людей на кладовищах — вшанувати рідних і впорядкувати могили. Одне з головних питань, яке постає щороку: які квіти нести на гробки — живі чи штучні. Попри поширеність пластикових букетів, фахівці радять обирати саме живі квіти — як екологічніший і більш символічний варіант.

«18000» поспілкувався з екоактивісткою, екологинею, священником та чиновником, аби дати відповідь на запитання: які нести квіти на гробки?

Чому штучні квіти шкодять довкіллю і досі не заборонені?

National Geographic повідомляє, що в середньому пластик розкладається за 400 років. Попри це в Україні досі немає закону, який би обмежував продаж та використання пластикових квітів. У 2016 році подібну петицію реєстрували і на сайті Президента України, проте вона не здобула необхідної підтримки. Після цього на законодавчому рівні – затишшя, а проблема досі залишається невирішеною та несе шкоду навколишньому середовищу.

Багато років в Україні точиться дискусія, які ж квіти нести на цвинтар у поминальні дні: живі чи штучні. Використання ритуального пластику вже обмежили на рівні міських рад у Дніпрі, Полтаві, Вінниці, Умані, Житомирі, Жашкові, Хмельницькому та в інших українських містечках. У Черкасах до відповідних рішень досі не долучаються.

Існування законів та рішень про обмеження пластикових квітів та вінків необхідна у всіх містах і громадах, адже старі пластикові квіти викидають на сміттєзвалище, де вони лежать тривалий час. Екологи наголошують, що під дією кліматичних факторів, в процесі розкладу пластик виділяє отруту в атмосферу.

- Найбільша небезпека неживих квітів в тому, що їх складові тривалий час розкладаються, від 100 до 500 років. Виходить, що штучні квіти будуть розкладатися довше, ніж тривалість життя людини. Отже, ми отруюємо не лише себе, але й наступні покоління, – пояснює екоактивістка Олена Любчик.

Пенсіонерка Галина Лазоренко розповідає: «Ми з дочкою постійно сперечалися з цього приводу, перед тим як іти на цвинтар. Вона мене довго намагалася переконати, що краще купувати живі квіти, але наше покоління звикло приносити штучні букети. Це було як традиція. Раніше це було дешевше і служили такі квіти, звісно, довше, ніж живі. Проте останні роки ціни на такий товар значно зросли».

Пластикові квіти на базарі. Фото: krivbass.city

Як в Україні обмежують пластикові квіти на кладовищах?

Дніпро

Першим обласним центром, яке почало боротися із пластиковими ритуальними атрибутами, було місто Дніпро. У 2017 році департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради почав проводити рейди задля виявлення стихійної торгівлі поминальною атрибутикою з пластику. Інспектори з благоустрою складають порушникам штрафи від 400 до 1300 гривень, – повідомляє інтернет‐видання Дніпро‐TV.

- Ми щороку вивозимо з міста близько ста тонн цієї продукції на полігон. Дуже багато випадків, особливо в сільській місцевості, коли цю атрибутику спалюють, а радіус забруднення діоксинами внаслідок таких дій сягає 20 км. Тобто ця продукція набагато більше небезпечніша, ніж звичайні пластикові пляшки, бо вони хоча б піддаються переробці, а штучні квіти та вінки – ні, – розповідає заступник директора департаменту екологічної політики ДМР Ярослав Крисько.

Полтава

У сусідній з Черкасами Полтаві у травні 2019‐го депутати міськради підтримали петицію щодо заборони пластикових квітів та вінків на кладовищах. Депутати погодилися, що потрібно заборонити пластикові квіти й вінки, оскільки вони шкодять екології. Члени комісії одноголосно проголосували за підтримку петиції, повідомило інтернет‐видання «Полтавщина».

Активістка та авторка петиції Ольга Макеєнко зазначає: «Петиція потрібна, щоби привернути увагу населення до проблеми. Бабуся, яка купляє пластиковий вінок за 200 грн, повинна зрозуміти, що краще купити на цю суму дерево тую, яке не приносить шкоди довкіллю, і посадити його біля могилки».

Жашків

Навіть у місті Жашків Черкаської області з 2017 року заборонено використовувати штучні квіти у місцях поховання. Тим часом у Черкасах досі активно торгують таким товаром на стихійних ринках, а люди купують і розносять його по кладовищах. Через певний час такі квіти втрачають зовнішній вигляд і звідти весь цей пластик прямує на сміттєзвалища, де лежить роками.

Пластикові квіти на смітнику. Фото: ЧЕline

Читайте також. Полігони з користю: як у Черкасах та Кропивницькому сміття перетворюють на ресурс.

Чому пластикові квіти небезпечні і їх не переробляють?

Основна проблема пластикових квітів — відсутність безпечного способу утилізації. Більшість таких виробів не підлягає переробці через складну структуру: пластик, метал, тканина та інші матеріали не піддаються сортуванню. У результаті їх або викидають на сміттєзвалища, або спалюють — що створює додаткову загрозу для довкілля і здоров’я людей.

Чому не можна здавати пластикові вінки на переробку так само, як пластикові пляшки, пояснює екоактивістка Ольга Макеєнко: «На пластикових квітах немає маркування, з чого вони зроблені. Незрозуміло, з якого пластику. Їх не візьмуть на вторинну переробку. У вінку крім пластику, є проволока, тканина. Такий пластик не сортується».

Екологиня Юлія Авраменко роз’яснює: «Свій яскравий колір «ця краса» втратить вже через два‐три місяці, а от негативний вплив на навколишнє середовище ми будемо відчувати ще дуже довго». Вона зазначає, що квіти виготовляють із синтетичних пластмас, ниток та паперу оброблених парафіном, тому не можна спалювати й закопувати їх. Під час горіння такі матеріали виділяють небезпечні для здоров’я людини шкідливі речовини: фенол, формальдегід, оксиди азоту, сірки та діоксини. За словами екологині, ці речовини викликають:

• подразнення слизових оболонок носоглотки та очей;
• спричиняють загострення хронічних захворювань;
• провокують виникнення пухлин;
• послаблюють імунітет;
• викликають безпліддя та уроджені патології.

- Коли приходжу до чоловіка на могилу дивлюся і на його «сусідів», бачу, що ті, хто не хоче, чи не має можливості часто їздити на кладовище закладає ділянку тротуарною плиткою, щоб бур’ян не ріс, а на гробничках насаджують такі рослини, які нагадують гілочки ялинки. Спостерігаю, що ця рослина не вибаглива, добре розростається і має гарний вигляд. А пластмасові букети під палючим сонцем швидко вигорають і стають схожі на сміття, тому я почала задумуватися над альтернативою, – пригадує пенсіонерка Галина Лазоренко.

Моніторингові дослідження ґрунтів у зоні впливу полігонів за інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України вказують на значні забруднення шкідливими хімічними речовинами від розпаду пластику. Так, кількість проб із перевищенням шкідливих хімічних речовин у ґрунтах за 2017–2020 роки становить від 2,3 до 6,1 %, токсичних хімічних речовин від 1,5 до 9,5 %.

У Європі під загрозою великих штрафів давно відмовилися від пластикових квітів, адже насамперед – це не екологічно. Валентина Станієвська, що працює у сусідній з Україною Польщі на кондитерському заводі поблизу міста Катовіце ділиться враженнями:

- Я постійно ходжу на роботу до заводу через цвинтар, ніколи там не бачила штучних квітів, поляки їх вже не використовують. Більшість могилок завжди прибрані та дуже охайні, тут за цим слідкують, подекуди навіть краще, ніж в Україні. На знак вшанування пам’яті про померлих тут залишають запалені свічки біля пам’ятників, тому дорогою на роботу нерідко натрапляю на запалені вогники.

Що нести на гробки замість пластикових квітів: поради

На сьогодні не існує законодавства, яке б забороняло ввезення в Україну штучних квітів або використання їх для прикрашання могил. Та попри це, експерти наголошують: вирішення проблеми залежить від вибору самих людей — не купувати штучні квіти та вінки і віддавати перевагу екологічним альтернативам.

Альтернативою пластику можуть стати вінки з живих квітів та хвої, багаторічні квітучі насадження, які не потребують особливого догляду, букети з цукерок, паперові квіти, газонна трава, сухоцвіти та свічки.

Найбільш доречною для померлих є молитва, а також живі квіти – символ вічного життя. У давнину українські кладовища завжди потопали в зелені, земля була вкрита килимом із барвінку.

- Церква вже багато років закликає нести живі квіти, найкраще висаджувати якісь вазони, щоб вони там постійно цвіли. Не купляти пластик, бо він постоїть кілька місяців, а потім це все спалюють і тим самим забруднюють повітря. Штучні квіти це ніби якийсь фальсифікат, сурогат. Ти несеш квітку, а вона не жива – це неправильно. Чисто з мотивації збереження природи від продуктів горіння краще нести живі квіти. Окрім поминальних днів після Великодня, на нас ще чекає поминальна субота перед Трійцею у червні. Тому я закликаю людей не купувати пластмаси, жива квітка – це завжди приємніше, – розповідає священик Свято‐Троїцького кафедрального собору ПЦУ Василь Паплик.

Урешті‐решт Галина Лазоренко вирішила посіяти на кладовищі чорнобривці та посадити кам’яні троянди, що схожі на зелені шишки, такі рослини не вибагливі у догляді та довговічні.

Живі квіти на кладовище. Фото: Mukachevo.net

Досі у Черкасах, як і у всій Україні, немає особливого способу утилізації квітів з кладовищ, тому з міських цвинтарів їх вивозять на сміттєзвалища, у селах – спалюють. Якщо цю проблему не вирішити і не ввести заборону на продаж та покладання штучних квітів на могили, то кількість тонн шкідливих речовин, які отруюють ґрунт, підземні води та повітря лише збільшуватиметься та отруюватиме українців.

Екологиня Юлія Авраменко пояснює: «У результаті спалювання штучних квітів в радіусі 24 км простежується діоксинове забруднення. Діоксини просочуються в ґрунт, розповсюджуються у воді, повітрі. Забруднення ґрунту діоксинами призводить до знищення майже всіх живих організмів, що мешкають в ньому, що, зі свого боку, призводить до повної втрати ґрунтом його природних властивостей. Формальдегід потужний канцероген, який сприяє виникненню онкологічних захворювань, подразнює дихальні шляхи, а у великій концентрації є отруйним. Фенол викликає порушення в роботі нервової системи, а оксиди сірки та азоту можуть стати причиною задишки, запалення та набряк легенів».

Тому шкоди від такої «краси» набагато більше, ніж «милування» ними кілька годин під час поминальних днів. Задля власного здоров’я потрібно бути екологічним, віддавати перевагу справжньому там, де можна уникнути штучного.

Анастасія Бут