За останні кілька років черкаський зоопарк зазнав великих змін. У ньому з’явилися дві нові локації: експозиція з ведмедями та вовками, а також нове місце для комфортного перебування оленів і зубрів. На їхню реалізацію інвестор спрямував 75 млн грн.
Кореспондентка “18000” знайшла автора проекту нових експозицій і дізналася, як виникла ідея реконструкції черкаського звіринця, чому експозиції мають саме такий вигляд, а також яких змін зоопарку чекати далі.
Про все це – в експрес-інтерв’ю з архітектором Сергієм Русановим.
Про знайомство з черкаським зоопарком
У 2015 році я зняв приміщення під офіс у свого знайомого, який був пов’язаний із зоопарками. Ми зробили пропозицію з реконструкції вольєра для левів для рівненського зоопарку. Також у той час я якраз працював над театром на Подолі в Києві.
І от у “Рошена” зародилася ідея допомогти якомусь із українських зоопарків. По суті маємо велику проблему зі звіринцями в Україні. Адже світ уже пішов далеко вперед і у ставленні до тварин, і до відвідувачів. Тож нам поставили завдання знайти якийсь зоопарк, якому була б цікава така співпраця.
Я одразу згадав про Черкаси. Це один із унікальних зоопарків, у якому адміністрація зоопарку при бюджеті 5 млн грн купує нових тварин, щось будує власним коштом. Як на мене, зоопарк був найбільш стратегічним. Але йому ніколи ніхто не допомагав.
Окрема тема – це директор зоопарку Євгеній Ван. Він фанат тварин! Ми організували зустріч з керівництвом “Рошену”. Там сказали, що Ван підходить, це та людина, яку вони шукали.
Про “землю ведмедів і вовків” та пошук натхнення у Відні
Так ми взялися за першу локацію – “Землю вовків і ведмедів”. Зацікавившись цією темою, дізналися, що не так давно була відкрита експозиція ведмедів у віденському зоопарку. Поїхали туди, досліджували, як там ставляться до тварин, саму локацію. Потім ще Зальцбург був.
Після цього ми повернулися і розробляли експозицію в Черкасах. Головна проблема була в тому, що ділянка, де розташована ця локація, мала невеличку оглядову частину. Ми хотіли показати більше. Розуміли, що треба було занурювати відвідувачів і збільшити комфорт для тварин.
У віденському зоопарку ми підчепили ідею про те, що там для кожної тварини є багато різних сценаріїв. Тобто одна тварина показується і на суші, і у воді. Видно, як вона плаває, ходить, їсть. Такий самий принцип ми використали у локації вовків та ведмедів у Черкасах.
Ще з новинок – там з’явилися видри.
На жаль, не вдалося втілити ідею, щоб вовки та ведмеді жили разом, як ми хотіли спочатку. Це не вдалося, бо треба було знайти одного віку малих вовків і ведмедів. Якщо вони разом зростають, тоді мирно живуть. Але в Черкасах спочатку з’явилися ведмеді, а потім вовки. За концепцією вони мали ходити одне до одного в гості. Може, втілимо це в наступних поколіннях (сміється).
Про локацію для оленів і порятунок для сосен
Під час роботи над першою локацією ми вже думали про те, що могли б зробити далі. Копитний ряд стояв на першому місці. По-перше, там було дуже мало місця для оленів і зубрів. Це треба було виправляти! По-друге, локація була дуже вузькою. Ми хотіли використати в експозиції сосни, які на той час були технічним двором зоопарку.
Ми запропонували включити ці сосни в експозицію. Але у директора зоопарку виникли побоювання, що люди затопчуть їх. Так виникла ідея пустити людей зверху, щоб вони не руйнували природу, але могли також бути у глибині експозиції. Вийшло гармонійне співіснування людей, дерев і тварин.
Про подальші плани
Нині “Рошен” планує спрямувати ще 300 млн грн на черкаський зоопарк. Зараз ми співпрацюємо з Харківською школою архітектури, щоб залучити до проектування ще хороших архітекторів-студентів. А ми вже будемо як куратори цього проекту.
Загалом планів багато і на їхнє втілення підуть кілька років. Це і озеро почистити, зробити там берег нормальний, і вхідну групу змінити, і пінгвіни щоб у зоопарку з’явилися. Зараз ми працюємо над проектом генерального плану та черговості. План такий, що кожного року буде відкриватися щось нове.
Про тенденції у реконструкції зоопарків
Глобальний тренд – гуманізм до тварин.
Раніше зоопарк – це були просто клітки, тварини як у в’язниці жили. На жаль, більшість українських зоопарків цю типологію зберегли. Європа пішла на шлях збільшення вольєрів. В Україні навіть немає норм проектування зоопарку. Єдине, що ми знайшли, в якомусь ДСТУ, на одного лева мають бути 23 кв. м. Але ж по факту тварині потрібні тисячі метрів, щоб вона комфортно почувалася.
Ще одна тенденція – зменшення кількості видів. Зараз усі вже розуміють, що не треба мати багато видів тварин. Натомість одного ведмедя можна показувати з різних боків, і це буде не менш цікаво відвідувачам.
Також дуже популярно зараз об’єднувати декілька видів в одній експозиції – це робить її більш природною та цікавою.
Про візит у Черкаси
Вже цієї п’ятниці я планую приїхати в Черкаси. У місті відбудеться класна та цікава конференція за участі багатьох архітекторів України, на яку мене запросила Марина Дяченко. В один день буду розповідати, що ми зробили в зоопарку, а наступного запланований візит у зоопарк, де вже покажу все на прикладах.
Загалом круто, що така масштабна конференція відбувається у невеликому місті. Це вперше! Вважаю, що такі заходи треба не централізувати у столиці, а по всій території України проводити. Це корисно насамперед для суспільства та для розвитку країни в цілому.