Замість шпалер. Як черкаська художниця дарує стінам нове життя (ФОТО)

У дитинстві вона малювала на газетах. Маленькі епізоди з’являлися на вільних від тексту полях. Зараз малюнки стали кольоровішими, а площі – більшими. Яскраві картини перейшли на стіни будинків і фасади приміщень.

Черкаська художниця Яна Ханаша дала друге життя цегляному паркану дитячого парку “Казка”. Замріяні котики із кульбабками вже облетіли пабліки всіх соцмереж. На її рахунку – петриківський розпис у 28-ій школі, об’ємне ліплення та розмальована стіна у кафе “Ваніль” і ще десятки робіт у приватних квартирах та будинках.

Яна розповіла кореспонденту “18000”, як дає обличчя стінам і звідки любов до великих площ.

– Ще змалечку обожнювала малювати. Але якогось спеціального альбому, олівців чи фарб тоді не було. Дитиною обмальовувала газети по контуру. Мені було цікаво, як рука може тримати відерце абощо, – пригадує черкащанка. – Моя мама не дуже любила все, що стосувалося мистецтва. Вважала, що це марнування часу. Потім народився братик, я доглядала за ним, адже мамі потрібно було заробляти гроші. Мені сказали, що на художню школу я не можу й розраховувати.

Потім Яна здобула освіту за спеціальністю дизайн комп’ютерної графіки у Черкаському бізнес-коледжі. Саме там і почала зароджуватися любов до великих площ. Згодом було навчання в університеті на спеціальності образотворче мистецтво. А далі – родина, робота. Зараз Яні 39 років, вона з чоловіком виховує 11-річного сина.

Слони – у квартирах, квіти – в кафе

Перша велика робота з’явилася понад 4 роки тому. Це був петриківський розпис на стінах 28-ої черкаської школи. Тоді вона працювала там учителем.

Відразу після – розмальовувала фасад приміщення, у якому ремонтують взуття. Його власник побачив, як я працювала у школі, та попросив зробити малюнок, – пригадує Яна. – У той період було чимало замовлень одночасно.

Одне із них – оформлення стін у кафе “Ваніль”. Туди її покликала колега, яка товаришує із власницею закладу. Просили гарних квітів у ванільних кольорах.

Це була серія із семи картин. Я зробила їх за одну ніч. Допомагав і чоловік. Буває рідко, коли таке натхнення, шквал емоцій. Тоді ідеї одна за іншою приходять, – пригадує майстриня. – На одній із тих картин сталася неприємність, як мені спочатку здалося. Я пролила випадково золоту фарбу. Розуміла, що нічого витерти не вдасться, там такий пігмент, який моментально проникає у гіпсову поверхню. Лишалось або викидати ліпнину, або зафарбовувати. І тоді мені спало на думку “розлити” форбу й з іншого боку. Це було правильне рішення. Вийшло цікаво.

Потім ще був розпис стін. До відкриття закладу всі роботи завершили. Навіть важкезну картину з ліпниною, яку не витримували звичайні гачки, надійно зафіксували.

Я часто, коли дивлюся на стіну, знаю, який сюжет для неї буде найкращим. Одного разу малювала у квартирі одного молодого чоловіка 3D зображення слона, який ніби проламує стіну. Вийшло дуже ефектно, – говорить жінка.

Ще одна цікава робота Яни теж пов’язана зі слонами у квартирі. Романтична мама-слон обіймається зі слоненятком.

Свої ідеї вона втілила і на стінах великого італійського будинку подруги. За два тижні там з’явилося кілька унікальних розписів.

Часто просять замаскувати пляму на стіні оригінальним малюнком. Іноді з маленького прохання виходить велика робота.

– Одного разу моя колега лишила ключі від квартири і попросила розмалювати стіни кухні, поки вони були на відпочинку. На замовленому малюнку була архітектура: вежа з годинником, будинки. І в цей момент прийшло натхнення. Я бачила там об’ємну художньо-декоративну ліпнину. В телефонному режимі знайома згодилися на мою пропозицію. Вийшло ефектно, адже це не просто малюнок. Від об’єму є тінь, – розповідає художниця.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

#барельеф#стена#лепнина#

Допис, поширений Яна Ханаша (@yanahanasha)

Як у “Казці” оселилися котики?

Того року було чимало замовлень. Потім тиша. Майстриня розповідає: пропонувала знайомим розмалювати в квартирі, але в усіх переважно шпалери. В неактивний період перейшла на рідних. На фасаді будинку свекра з’явився петриківський розпис.

Цьогоріч Яна оживила своїми замріяними котиками із кульбабками стіни черкаського дитячого парку “Казка”. Туди вона приходила з центру зайнятості допомогти із упорядкуванням клумб.

– Я запропонувала Наталі, ландшафтному дизайнеру “Дирекції парків”, намалювати на паркані щось яскраве. Це було щиро, адже стіни – моя стихія. Я не очікувала, що вона погодиться. За тиждень попросили для перегляду мої готові роботи, за два – котики вже тішили містян, – каже Яна.

“Маленьким кімнатам – світла і перспективи”

Якщо приміщення невелике, потрібно малювати щось перспективне, аби розширити її візуально. Архітектуру, пейзажі та все, що змушує вас дивитися далі.

Маленькі кімнати люблять світлі кольори, вони створюють ефект простору, затишку. Темні ж – навпаки.

Малюнок має гармоніювати зі стилем інтер’єру. Якщо сучасний мінімалізм, то на стінах не завадить яскрава “пляма”. Це може бути картина, малюнок, який оживить кімнату і водночас гармонійно співіснуватиме з основним стилем.

Якісні матеріали коштують недешево. Але це не дорожче, аніж шпалери.

– Для зовнішніх робіт використовую якісні, водо-, морозостійкі фарби, які витримують різні погодні умови. Для внутрішніх робіт люблю купувати фарби в художніх салонах. Вони без запахів та подразників, не шкідливі для здоров’я. Закріплююю роботи лаком. Він робить зображення яскравішим та вберігає від вигорання, – ділиться секретами художниця.