Гематоми на руках і ногах, а ще – на скроні, шиї, губах. Забій нижньої щелепи, посттравматичний синдром щелеп (коли їхнє розташування змінюється на неприродне). Це уривок одного з дописів, що трапився серед мільярдів щасливих в інстаграмі, його доповнює фото дівчини з букетом. Квіти вона отримала після побиття. Так Тетяна наважилася розповісти назагал про те, що переживає домашнє насильство: психологічне й фізичне.
Вона – фітнес-тренерка, дворазова чемпіонка з фітнесу, яка, зокрема, навчалася в тренера Кріштіану Роналду, викладала для учениць із Китаю та Америки. Проте у 2022 році її життя змінилося: сталося знайомство з майбутнім чоловіком, шлюб, з’явилися синочок і донечка…
А ще за три роки шлюбу Тетяна погодилася на розмову з журналісткою, щоб попередити інших дівчат і жінок про те, що прожила сама.
Наприкінці історії ви можете прочитати поради від психологів, як розпізнати насильство та як піти від кривдника.
Надмірна увага та контроль
Майбутній чоловік побачив Тетяну в інстаграмі не вперше, проте цього разу надіслав букет на її розлучення. Дівчина згадала, що раніше вже зустрічала його аватарку у своєму директі, але повідомлення ігнорувала. Коли ж відкрила листування, там було порожньо. Все ж вони познайомилися ближче і стали парою.
– Із самого початку мене розуміли. Він знав про мене багато, бо в інстаграмі було абсолютно все: як живу, працюю, відпочиваю. Ми з попереднім чоловіком мали хороші, активні взаємини. І тут людина приймає факт розлучення й обирає мене для стосунків, – пригадує Тетяна.
Із початку стосунків було постійне спілкування, міркували, що хочуть від життя, планували його разом. Чоловік був щирий на увагу та подарунки. Завжди був поряд.
– Людина здалася рідною, він усе розумів, приймав. Щодо всіх моїх хвилювань він показував на свою спину і говорив, що за нею можна перепочити, – пригадує черкащанка. – Я знала, що хочу від стосунків – увагу, вірність, підтримку. Я готова була його страхувати, надихати.
Одного дня Тетяна почула з вуст чоловіка, що він хоче від неї дітей і візьме відповідальність оформити стосунки офіційно. Весілля дівчина не хотіла, проте обрала бути поряд з чоловіком, хоча і знала його всього три місяці. Тепер згадує, що після переїзду до нього з’явилася заборона на спілкування з іншими чоловіками, зокрема, не можна було їх тренувати.
– Я не бачила його сім’ї. Він розповідав про рідних дозовано. А його друзі були з нами, здається, цілодобово. Для мене це було дивно, бо хотілося дізнатися людину ближче, – розповідає Тетяна.
Відсторонення і газлайтинг
Минуло кілька місяців, як Тетяна завагітніла. Каже, тоді була у піднесеному настрої, відчувала, що тато сина – той самий чоловік.
– Я була щаслива… Купила бодік, сердечко до нього, подарункову коробочку. Я дуже хотіла цю дитинку, – переказує Таня. – Чоловік відкрив коробку із запитанням: “А де підтвердження?”. У нього було здивування, але щастя в ньому не розгледіла. Пізніше я переглядала це відео і думала, що мені здалося, що щось не так, бо мої очікування були іншими. Але після цього відчула холод, непорозуміння і залишилася з цим трепетом сама.
Наступні місяці запам’яталися дівчині, як період самотності. Чоловік усе частіше не з’являвся вдома: то затримався, то мав чергування. Телефонні дзвінки теж стали “сухішими”. Коли Таня повернулася з-за кордону, з двотижневого відпочинку у сестри, її обранець запропонував відпочити у горах з друзями.
– Ми знову були не самі. На пальцях однієї руки можна було порахувати наші побачення удвох. Але я погодилася, поїхали, – пригадує черкащанка. – Ми лежали, дивилися на краєвиди, коли він почав гортати телефон. У переписці з кимось побачила сердечко. Раніше не цікавилася тим, що в його телефоні, поважала особистий простір. Але цього разу попросила показати розмову ближче. Тоді я побачила людину, яка запиналася, розповідала, що я неправильно все зрозумію. І він сховав ґаджет.
Після цього Тетяна відчула на собі газлайтинг і образи.
– Він мене почав переконувати, що переписки не було, що я себе накрутила, вигадала все. Сміявся мені в обличчя і називав “ревнивою дурочкою”, – розповідає дівчина. – І я якось не витримала, думаю, все-таки перевірю. Тому що, коли є газлайт, ти ніби в гіпнозі, не розумієш, де реальність, а де ні.
Тетяна дізналася, що чоловік спілкувався на відверті теми не з однією жінкою в соцмережах. Щоправда, дівчина побачила монологи. Його відповідей у переписках не було або, як здогадується Таня, їх обачливо не залишали. Ще були приховані чати, запаролена галерея.
Емоційні гойдалки
Народження дитини не відродило романтичних стосунків між подружжям. Часто ставалися сварки, Таня пригадує, що потім її часто “карали” ігноруванням.
– Він взяв відпустку, щоб мені допомагати, щоб бути поряд після пологів. Але його не було. Приходив щовечора з компанією. Я не могла ні сісти, ні встати, тіло дуже боліло після кесарів. Він потрібен був мені, – каже Тетяна. – Запевняв, що я перебільшую, що всі народжують і це нормально. Так було фізично й емоційно важко, а мені ще й кажуть: “Я класно ставлюся до тебе, ти просто цього не цінуєш”.
Завагітнівши вдруге, коли сину був рік і три місяці, Тетяна злякалася. Ставлення чоловіка до неї змінилося й емоційний стан у самої був пригнічений, адже очікувала від стосунків підтримки та єдності.
– Він вийшов такий незадоволений, що приїхала до нього на роботу. Розповідаю, що вагітна, запитую, що далі. А він каже: “Ну що, будемо народжувати. Я тобі допоможу чим зможу”, – пригадує Тетяна.
Після другої вагітності ситуація на краще не змінилася. Чоловік став більш агресивним і дозволяв собі ще більше проявів зневаги. В ту ніч, коли Тетяна мала народжувати доньку, він залишився з сином вдома.
– Коли я поїхала у пологовий, чоловік запросив своїх друзів. По телефону в той вечір сказав мені, що вклав Тимура спати і лягає сам. Дитяче ліжечко стоїть у кімнаті біля столу, де вони, певно, розважалися. Про це я дізналася випадково: знайома забирала свого чоловіка з нашого будинку в такому стані, що він не міг сам сісти в автомобіль. Причиною цьому, певно, був не алкоголь, а дещо інше, – каже Таня.
Життя перетворилося на постійний скандал, де залишалися, зокрема нецензурні образи, спілкування звелося до мінімуму. Чоловік розповідав знайомим, яка нестерпна в нього дружина. Напевно, щоб потім мати виправдання за свої дії. Минулого літа він узяв відпустку, проте, як каже Таня, приїжджав пізно, а їхав рано.
– Готувала супи, борщі, а потім виливала їх, бо чоловіка вдома не було і невідомо, коли буде. Готую ж, щоб не отримати за те, що немає чого їсти, – пояснює Таня. – А він загуляв. Це відчувалося. Мені так несолодко було, що думала про самогубство. Голова не хотіла сприймати реальність, яку створювала найближча людина. Мені було дуже погано і важко. Але заради дітей я перебрала багато інформації, як повернутися в реальність і зупинити карати себе, що обрала не ту людину.
Фізичне насильство – перший удар
Нелегко було і минулого літа. Коли чоловік довго не бував удома, проводив час у відпустці, зумів організувати, як каже Таня, “класний” газлайт.
– Того дня мала йти з дівчатами на каву. Працювала на кухні, тому зняла обручку. Він на мене, як зазвичай, накричав, розповів, яка я найгірша жінка у світі, неадекватна, ревнива, зійшла з розуму, і вийшов надвір. Я ж, закінчивши на кухні, пішла у ванну, а після хотіла вдягнути обручку, але її на місці не було, – розповідає дівчина. – Запитала чоловіка, де обручка, на що він відповів, що я неуважна. Але я чудово пам’ятаю, що вона лежала разом із іншими прикрасами. Почалася “гра”. Він повернувся на обід і заявив: якщо я не знайду обручки, то він зніме свою. Так працює газлайтинг: у цей момент я розумію, що нічого не брала, а він запевняє, що я спеціального загубила обручку.
Пізніше в дівчини зникла й обручка-талісман. Її знайти теж не вдалося. Таня вважає, що це була чергова маніпуляція, щоб довести її неуважність.
Обранець жінки дистанціювався ще більше. Черговий конфлікт стався через те, що Таня без дозволу відкрила його автівку, щоб взяти серветки для дитини. Раніше ж без проблем могла нею користуватися. Або ж говорити по телефону чоловік виходив за ріг будинку і робив це пошепки. За цей час Тетяна зосередилася на дітях, віддавалася їм. Водночас це був шанс до чоловіка – показати, що і він готовий долучитися до сімейного кола. Проте все, що він зробив – сказав “комплімент” дружині: “Мати ти хороша, але говориш забагато”. Тепер Таня пригадує, що сина чоловік почав “виховувати” ще з 10 місяців – бив, закривав рота, щоб негучно плакав. А доньку ніби не сприймав, на руки взяв усього кілька разів.
Тетяна додає, що їхні розмови ніколи не завершувалися пошуком рішення. Хоча з одного боку були аргументи, з іншого – крики, лайка, образи, звинувачення.
– Я тримала сина на руках і сиділа на дивані. Він нагнувся до нас і прокричав, що зраджував мені. Просила його відстати, замовкнути, а потім кинула на його плече шорти сина: типу, та відчепися вже. Чоловік сидів поряд, піднявся, вдарив мене по вуху й обличчю і посміхнувся. Із задоволенням сказав, що якщо буду багато говорити, то щоразу так отримуватиму. Я ж відповіла, що викличу поліцію. Його посмішка зійшла з обличчя, коли запевнила, що писатиму заяви доти, поки на них звернуть увагу, попри вплив на це його родини, – переказує Тетяна.
Також читайте: Допомога при народженні дитини. Які виплати отримають батьки в Черкасах.
Побої вдруге і розлучення
Перше побиття сталося, коли донечці було три місяці, – в липні. Друге – вже в жовтні. Скандал затягнувся. У неї на руках була донька, у нього син. Вони зупинилися в проході.
– У мене заклинило слово вийди, сказала його кілька разів. Треба було вкладати спати дітей. Він взяв мене за обличчя і притягнув ближче. Я спробувала відштовхнути його в плече, коли отримала удар у шию передпліччям, – переповідає Тетяна і згадує, як дивом змогла втримати на руках доньку. – Сіла, поклала дитину поряд і кажу, що ти обіцяв не бити. Він кидає сина на ліжко, підбігає до мене, сідає зверху і починає бити по обличчю, руках. Ніби шукав, куди вдарити, щоб потім не було помітно синців. Після стягнув мене з ліжка і потягнув у гардеробну. Я затормозила спиною біля дзеркала, не встигла піднятися, тому штовхнула його ногою. Він зрозумів, що я почала захищатися, тому знову силою поволік у спальню, бив і запитував, чи буду так ще. Я в цей час дивилася на дітей. Тоді ввімкнувся мозок і закричала, що викличу поліцію. Він кинув мене у стіну і пішов, ліг у залі і ввімкнув телевізор.
Поліцейські приїхали швидко, на грудях – камера, яка мала все фіксувати. Чоловік узяв на руки старшого, хоча комунікувати з поліцейськими не став. Згодом на місце викликали ще одну службу у сфері насильства. Тетяна заповнювала документи, проте складений протокол з дому зник.
– Чоловік від’їхав кудись уночі, а вранці запропонував поговорити. Але, з його слів, виявилося, що він мене не бив, а тримав. Тим часом я сиділа із гематомами, поверх яких були гулі, – розповідає дівчина. – Каже: “Ти ж розумієш, якщо знімеш побої, мене виженуть з роботи, аліментів не отримаєш”. Кричав мені: “Якщо хочеш щось тут мати, то в тебе не вийде”. Пропонував поділити дітей, намагався залякати мене цим. Упродовж двох років тиснув, розповідаючи, яка я погана мати.
Наступного дня нестерпно боліло тіло, і потрібна була допомога з дітьми. Тому Таня попросила прийти свою маму, не розповідаючи їй справжню причину. Тоді жінка побачила, в якому стані донька. Так Тетяна впродовж тижня намагалася непомітно для чоловіка переїхати.
Нині подружжя не живе разом, але, зі слів Тетяни, фінансовий та психологічний аб’юз продовжуються. Попереду – розлучення, відстоювання права на дітей та спільне майно, процес вирішення у суді справи, що стосується домашнього насилля. Її хотіли закрити в досудовому розгляді, не викликавши заявницю на допит. Тетяну та діток підтримують не лише її рідні, а й небайдужі люди в соцмережах. Також вона звернулася за психологічною допомогою у департамент соціального захисту.
– Зараз нелегко, але я тримаюся за віру в краще, що вистою це. Трішки донечка підросте і повернуся до роботи, щоб забезпечити себе та дітей, орендуватиму квартиру для нас, адже залишилися без даху над головою – нарешті почнеться щасливе життя, – підсумувала Тетяна.
У Черкаські області з 2021 року кількість випадків насильства збільшувалася. У той рік поліцейські з проєкту протидії насиллю “Поліна” зафіксували 58 випадків. У 2022-му викликів на домашнє насильство було 63, наступного року вже 90. А от минулоріч, у 2024-му, поліцейські виїздили на випадки насилля 81 раз.
“18000” поспілкувався з двома психологинями – Ганною Яворською та Наталією Сабліною, які розповіли, як розпізнати насильство та як залишити кривдника.
За словами пані Галини, психологічне насильство починається частіше не з криків чи образ, а з тонких, часто непомітних для постраждалої особи змін у стосунках.
Як розпізнати перші ознаки психологічного насилля?
- контроль і обмеження свободи: партнер поступово диктує, з ким спілкуватися, як вдягатися, може контролювати соціальні мережі та фінанси;
- знецінення: постійна критика, висміювання думок, почуттів або досягнень;
- газлайтинг: маніпуляція, коли кривдник змушує сумніватися у власній адекватності;
- емоційні гойдалки: чергування холодності, покарання і демонстративної турботи, що створює залежність;
- ізоляція: поступове віддалення від друзів, родини, позбавлення підтримки.
– На жаль, часто психологічне насильство – це підготовка до фізичного. Тому важливо реагувати на ці ознаки ще до того, як ситуація загостриться, – зазначає кандидатка психологічних наук, психотерапевтка Ганна Яворська.
Наталія Сабліна наводить приклади фраз, які можна почути від аб’юзера:
- “Тобі здалося”, “Ти все вигадуєш” – газлайтинг;
- “Чому ти ще не вдома?”, “Твої подруги погано на тебе впливають”, “Навіщо тобі працювати, якщо я забезпечую нас” – ізоляція;
- “Хто тебе таку полюбить?”, “Без мене ти ніхто”, “Ти ж навіть їжу не можеш нормально приготувати” – приниження, знецінення;
- “Це ти мене довела до такого!”, “Я ж роблю все, а ти така невдячна!”, “Якщо ти мене кинеш, я накладу на себе руки!” – маніпуляція;
- “Навіщо тобі робота, сиди вдома”, “Я даю тобі гроші, значить, ти маєш мені підкорятися” – фінансовий контроль.
Як піти від чоловіка аб’юзера?
- усвідомити проблему – зрозуміти, що це насильство, і воно не припиниться саме собою;
- звернутися за підтримкою – знайти людей, які вірять і підтримують (подруги, родичі, психологи, кризові центри);
- згенерувати план безпеки – зібрати важливі документи, гроші, контакти довірених людей, мати запасний телефон;
- отримати юридичні консультації – дізнатися про свої права, можливості опіки над дітьми, заборону наближення кривдника;
- отримати психологічну допомогу – працювати з травмою, страхами, навчитись знову довіряти собі.
Психологиня Наталія Сабліна радить також документувати насильство: нотувати у щоденнику, робити фото/відео побоїв чи погроз. Також варто знати контакти людей, які можуть засвідчити насильство.
Як переконати себе зробити перший крок?
- зрозуміти, що діти також страждають. Дитина, яка росте у токсичній атмосфері, має високі шанси або повторити долю матері, або стати аб’юзером;
- розірвати “емоційний зв’язок” з насильником. Любов і спогади не виправдовують його дії;
- працювати з психологом або групою підтримки;
- проговорити план з кимось надійним. Озвучене рішення зміцнює намір діяти.
Психологиня Ганна Яворська запевняє, що впевненість з’являється не миттєво – це процес. Переконати жінку піти можна тільки через її власну готовність. Часто ще допомагає запитання: “Якби це сталося з твоєю подругою чи сестрою, що б ти їй порадила?” Це дозволяє подивитися на ситуацію з боку.
Має бути усвідомлення: ви – жертва, але не винні у цьому, вважає Наталія Сабліна:
– Аб’юзер ніколи не зміниться, якщо не визнає проблему і не пройде спеціальну терапію. Випадки, коли кривдник раптово “перевиховується” – це рідкість. Насильство – це не ваша провина. Вас примушують відчувати вину, щоб тримати під контролем. Ви маєте право на свободу, безпеку і гідність.
Куди звертатися у випадку насильства?
- поліція – 102;
- національна гаряча лінія з протидії насильству – 15 47 або 116 123;
- кризові центри та шелтери – безпечні місця для тимчасового проживання;
- безкоштовні юридичні консультації – можна звернутися до системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Куди звернутися при насильстві в Черкасах, дивіться ТУТ.
Також читайте. Містичні історії черкаського драмтеатру: привиди, забобони і загадкові випадки.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами