Побороти бідність.
Я розумію, що це звучить популістично, але для мене це не просто лозунг.
Разом із командою ми створили 150 робочих місць в ІТ галузі, де середня винагорода у п’ять, а часом і десять разів перевищує середньостатичничну заробітну плату в Україні. Я бачу, як життя людей і їхніх родин змінюється, коли в них з’являються гроші, отримані чесною працею. І я щодня зустрічаюсь із талановитими людьми, яким просто потрібно надати можливості для розвитку.
Я з власного досвіду можу сказати, що єдиний шлях подолання бідності – це створення нових робочих місць з високою винагородою.
На законодавчому рівні слід створити умови, які дозволять людям, що мають ідеї для започаткування власної справи, зробити це легко і швидко. Держава має не заважати створенню бізнесу, а сприяти цьому.
ІТ галузь за 10 років стала другим за розміром сектором економіки України після аграрного. Чому так? Тому що стара політика не розумілася на комп’ютерах. Тому ці політики туди не лізли і не заважали нам. Тож ми самі створили цю історію успіху. Те ж саме за умови невтручання держави можна зробити і в ресторанному бізнесі, і в готельному, і в логістичному, і в будь-якому іншому.
Дати поштовх транспортній реформі.
Черкаський громадський транспорт – проблема, про яку я знаю не з чуток. У 2016 році наша команда ініціювала початок проведення комплексної транспортної реформи в місті. Для цього ми встановили GPS-трекери на тролейбуси та деякі маршрутки і розробили мобільний додаток Mapamagic. Завдяки ньому можна швидко дізнатися з точністю до хвилини, коли приходить потрібна маршрутка. Крім того, він надає можливість владі контролювати, скільки перевізник виставляє на маршрут автобусів, і чи дотримуються вони графіку руху. Проте під час впровадження проекту ми зіткнулися із різким супротивом як з боку влади, так і з боку перевізників. Виявилось, що ніхто з них не зацікавлений у тому, аби транспорт Черкас став комфортнішим, доступним і відкритим для жителів міста.
На моє переконання, правильним шляхом є посилення комунального перевізника, а не приватника. Водночас розумію, що місцевий бюджет недостатньо спроможний для швидкого та повноцінного оновлення транспорту. У цій ситуації держава має стати партнером у питанні купівлі нового громадського транспорту шляхом співфінансування із держбюджету і надання гарантій під час взяття місцевою владою кредитів.
Також Верховна Рада має ухвалити законопроекти, які зроблять транспортну реформу в українських містах незворотною. А новосформований Уряд мусить забезпечити розгортання реформи не лише на папері у стратегічних планах, а й у реальному житті.
Подолати “дорожнє пекло”.
У власний ІТ-компанії я постійно намагаюся залучати закордонні інвестиції. Проте Черкаси ніколи не будуть інвестиційно привабливими, поки ми матимемо таке транспортне сполучення з Києвом, а також з районами Черкаської області.
Одного разу до мене приїхав інвестор, який вирішив взяти в оренду автомобіль в бориспільському аеропорту і самотужки приїхати до Черкас. Як наслідок, по дорозі до Черкас він втратив одне колесо, а дорогою назад – друге. Мені складно було довести йому, що Черкаси – це справді інвестиційно привабливе місто, після того, як йому кілька годин довелось маневрувати між ямами.
Водночас місто втрачає туристичний потенціал, адже саме якісне сполучення є фундаментальним для розвитку сфери.
Варто враховувати і логістичний потенціал нашого міста. Черкаси – це центр україни. Ми повинні використовувати цю можливість, адже рівновіддалені від Заходу і Сходу. Маючи потенційно повітряне, річкове, залізничне і дорожнє сполучення, Черкаси можуть стати логістичним хабом України.
Отже, ще одна ціль, яку я ставлю перед собою – це справедливий розподіл фінансів Дорожнього фонду. Якісні дороги повинні з’являтися не лише довкола Києва та міст з концентрацією дорогих маєтків високопосадовців, а й сполучати столицю з обласними центрами та усіма містами обласного значення.
Розуміючи роль міста в життєдіяльності всього регіону, моя ціль – це якісне дорожнє сполучення Черкас не лише з Києвом, а й передовсім з містами обласного значення як Умань, Сміла, Канів, Золотоноша та інші. Дорога має бути комфортною, незалежно від того, звідки й куди ти їдеш. Я впевнений, що це не голослівні заяви, а дійсно перспектива найближчих років за умови якісного перетворення системи державного управління і розподілу бюджетних коштів.
Позбутися корупції завдяки смартфону.
Кожен із нас хоча б раз у житті стикався із державною бюрократією: отримання паспорту, субсидії, дозволів чи ліцензій. 90% всіх цих речей можна уникнути, перевівши їх у телефонний варіант. Коли ти не йдеш по якусь довідку і даєш шоколадку чи 100 грн, щоб її отримати, а просто заходиш на сайт, натискаєш кілька кнопок і подаєш заяву на отримання документа.
Подібний досвід уже став звичним для нас. Наприклад, в оплаті комунальних послуг або поповненні рахунка. Цей позитивний досвід слід поширювати і на інші сфери життя. Адже він не лише зменшує час, необхідний для проведення певної операції, а й унеможливлює корупцію.
Змінити систему освіти.
В українському сегменті ІТ я бачу велику прогалину – це державна освіта. Часом застаріла, нецікава для студентів і ще більш нецікава для їхній майбутніх роботодавців. Не маючи змоги вплинути на цю проблему, свого часу наша компанія Ekreative вирішила інвестувати в неформальну ІТ-освіту: курси для дорослих GeekHub, для школярів – проект eMolod, IT Kids та внутрішній університет Lektorium. Ekreative і далі роками готовий інвестувати у знання черкаської молоді, скільки цього буде потрібно.
Проте проблема державної освіти нікуди не зникає. На мою думку, питання освіти, не лише ІТ, слід вирішувати на державному рівні. Для цього, зокрема, йду в Парламент.
Водночас, переконаний, зміна державної вищої освіти може відкрити нові можливості для розвитку Черкас. Для прикладу розповім про польське місто Люблин, у якому разом із командою Школи ми побували минулоріч. Сьогодні Люблин – місто, де живе чимало студентів, зокрема й українських. Цього вдалося досягти завдяки тому, що місто обрало декілька смарт-спеціалізацій і активно розвиває їх. Переконаний, що для Черкас такими напрямками могли би бути вже згаданий ІТ-сектор та аграрна сфера.
Віктор Євпак, кандидат у народні депутати України по 194 в. о.
*Політична агітація
