Віктор Євпак

“Чиясь коханка”. Як насправді стати депутаткою?

Тупим та дурним не читати. Тільки розумна людина зможе прочитати до кінця.

Нарешті дійшли руки і мізки поговорити про міфи, стереотипи чи асоціації місцевого депутатства. Розумію, що це може бути “Гласъ вопіющаго въ пустыни”. Але хочеться вірити, що хтось перестане керуватися стереотипами і колись місцеві ради будуть складатися виключно з порядних і професійних жінок та чоловіків. Бо вважаю, що наші стереотипи змушують нас безсвідомо робити вибір, який підтверджує наші думки. І навіть маючи інші варіанти, ми їх не побачимо і відкинемо. Але якщо перестанем мислити стереотипами, відкинемо ярлики, все може змінитися. 

Для тих, хто мене не знає, трохи про себе і чому я наважилася це зробити. Як стають депутатами та які процеси відбуваються там, мені зсередини відомо безпосередньо з 2005 року. Зокрема я була обрана депутатом двічі, можна сказати, навіть майже три рази) Тому що таке місцева політика, принаймні черкаська, я знаю не з чуток чи з чиїхось стереотипів. 

“Щоб стати депутатом чи депутаткою треба купу грошей/бути родичем чи коханкою якогось олігарха-можновладця”

Це міф! Я – проста людина, з незаможної сім’ї, жінка з середньостатистичною зовнішністю, яка звикла досягати успіху лише своїми мізками. І я не є виключенням. Досить багато депутатів і депутаток, яких я знаю особисто з різних рад, є такими. Звісно, не без виключень. Є випадки, коли рівень IQ, поведінка і певні ситуації змушують запідозрити, що шлях до депутатства чи посади був прокладений через ліжко. Але це дуже-дуже малий відсоток. 

У різних партіях різні підходи до підбору кандидатів. Такими можуть бути:

– люди, які досягли чогось у своєму житті та щиро хочуть змінити на краще своє місто (розумію, що в це важко повірити, але є такі партії. Можу кілька таких назвати, але не буду займатися тут політичною рекламою);

– треба заплатити певну суму грошей, щоб потрапити у список;

– маєш бути підлеглим чи відданим комусь, хто формує список.

Тому можна зробити висновок, що депутатом чи депутаткою може стати будь-хто, незалежно від статків, родини і наявності чи відсутності зв’язків. 

“Щоб стати депутатом, треба, щоб за тебе проголосували 100500 людей” 

Це теж міф, який спростовується інформацією, що є у відкритому доступі. На сайті Центральної виборчої комісії можна побачити, що деякі люди стали депутатами Черкаської міської ради, коли за них проголосувало 125 виборців.

Звісно, чим більше виборців вдасться загітувати, тим вище шанс стати депутатом і привести до ради більше представників партії. Особливо з системою виборів, яка є наразі, є шанс просуватися по списку, коли набрав певну кількість голосів.  

“Депутати – кАзли і казнокради. В депутати йдуть ті, хто хоче дорватися до корита. Політика – брудна справа”

Мені такі коменти спочатку було болісно читати, а потім звикла. На жаль, люди у нас здебільшого мають приклад у ЗМІ тих депутатів, які щось намутили, порушили, вкрали, взяли хабар, відвели собі земельну ділянку тощо. І таки є такі, знову ж таки, на жаль. Припускаю, що в цьому є вина виборців, які закарбували собі, що депутати – сволочі, навіть не допускають в свою свідомість, що вони можуть бути і є різними. Тому ставлять безсвідомо галочку за чергового такого, який буде відповідати їхнім стереотипам.  ЗМІ не пишуть про чесних і порядних депутатів. Да-да, такі є і їх немало, але ж про них нецікаво писати та читати. А ще більше є кандидатів, які щиро хочуть змін громади, а не власного фінансового становища. Але ж чи побачить та почує їх мозок виборця, який шукає чергового казнокрада?

Місцеві депутати не отримують заробітну плату, але прекрасно можна суміщати депутатську діяльність з своєю роботою чи бізнесом. Звісно, є такі, що йдуть в раду, щоб вирішити свої проблеми, заробити коштів на бюджеті чи отримати земельну ділянку. Але є й такі, що йдуть допомагати своєму місту розвиватися. Хоча один депутат навряд чи щось може вирішити, бо не має “чарівної палички”, але маючи певні повноваження, може впливати на процеси позитивно чи негативно. 

При цьому можна не вляпуватися в брудні справи і залишитися порядним і людяним. Це факт! Знаю повно таких історій, коли депутати виконували свої повноваження, навіть не намагаючись скористатися своїм статусом. 

Вкотре закликаю, прошу, благаю відкинути стереотипи і маючи хоч найменше бажання балотуватися в депутати. А хто не відважиться іти в кандидати – усвідомити, що всі різні, ретельно вивчити та проаналізувати кандидатури і лише потім робити вибір. 

“Всьо за нас вже рішили, немає сенсу йти на вибори” 

На жаль, досі є намагання деяких політсил змінити результати волевиявлення. Зокрема це підкуп, вкидання бюлетенів, голосування підставними особами, підрахунок, коли 2+2 виходить 5 чи 3. Але всьому цьому можна ефективно протистояти і зупиняти. І чим більше явка на виборах і значна кількість відповідальних членів виборчих комісії та спостерігачів, тим складніше робити махінації. 

Тому варто не тільки піти проголосувати, нагадаю, що перед тим відкинути стереотипи і ввімкнути мізки) А і стати членом комісії чи спостерігачем. Повірте, краще витратити пару днів на допомогу у збереженні вибору громади, ніж втратити місту 5 років. З великою долею вірогідності, ті, хто рветься до влади шляхом фальсифікацій, однозначно не місто планують розвивати. 

Отже, якщо вам не байдуже доля свого міста, селища, села: 

– Маючи хоч найменше бажання, шукайте партію, яка вам імпонує та йдіть у кандидати. Хороші партії проводять навчання для своїх команд, тому якщо чогось не знаєте, вас це не має зупиняти. Правильні партії обирають кандидатів незалежно від наявності фінансового ресурсу у кандидата. І ставши депутатом, можна залишитися порядною, чесною і незаплямованою Людиною.

– Якщо не вистачить моральних сил балотуватися, йдіть у члени виборчих комісій чи у спостерігачі. Так ви внесете неоціненний вклад у збереження голосів виборців. 

– І однозначно йдіть на вибори хоча б проголосувати, попередньо перевіривши себе в списку виборців. Але не просто тицнути галочку (на цих виборах написати ще й номер кандидата), а зібравши інформацію та проаналізувавши її. Тим більше, що зараз можна змінити виборчу адресу до 9 вересня навіть онлайн.    

Все залежить від кожного з нас.

Наталія Даньковська, юристка
депутатка кількох скликань Черкаської міської ради

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.