Із 2027 році українські школярі вчитимуться по‐новому
У 2027 році в Україні має запрацювати реформа профільної середньої освіти. Вона передбачає перехід на трирічну старшу школу та створення мережі академічних ліцеїв, де учні зможуть обирати профілі навчання й індивідуальні освітні траєкторії.
Водночас реформа означає і зміну самої структури шкіл. Не всі заклади матимуть 10–12 класи: частина залишиться гімназіями, а учнів старшої школи підвозитимуть до академічних ліцеїв у сусідніх громадах.
На Черкащині мережа майбутніх ліцеїв досі формується. У громадах обговорюють кількість закладів, маршрути підвозу дітей та кадрові питання, а окремі школи вже почали змінювати структуру та готувати профільні програми.
У матеріалі «18000» пояснюємо, що зміниться для школярів та як відбувається перехід до профільної школи на Черкащині.
Що змінює реформа старшої школи
Чому в Україні змінюють структуру шкіл?
Реформа профільної середньої освіти є частиною масштабної реформи «Нова українська школа», старт якій дав Закон України «Про освіту», ухвалений у 2017 році. Пізніше зміни закріпили й у законі «Про повну загальну середню освіту».
Саме ці документи змінили підхід до структури шкільної освіти в Україні. Відповідно до нового законодавства, повну загальну середню освіту забезпечуватимуть три окремі рівні:
- початкова школа — 1–4 класи;
- гімназія — 5–9 класи;
- ліцей — 10–12 класи.
Тобто академічні ліцеї більше не матимуть початкової школи, а в більшості випадків — і базової середньої ланки. Вони працюватимуть саме як заклади профільної старшої освіти для учнів 10–12 класів.
Основна ідея реформи полягає в тому, щоб після 9 класу школярі могли обирати власний напрям навчання й готуватися або до вступу в університет, або до професійної освіти.
Як працюватиме нова система?
Реформа профільної середньої освіти є частиною змін, передбачених законом «Про повну загальну середню освіту». Із 2027 року старша школа стане трирічною — учні навчатимуться у 10–12 класах.
Після 9 класу учні зможуть обирати між:
- навчанням в академічному ліцеї з поглибленим вивченням окремих предметів;
- здобуттям професійної або фахової передвищої освіти.
Інформація про реформу на сайті «Профільна»
У профільних ліцеях учні навчатимуться за обраними напрямками — наприклад, гуманітарним, математичним чи природничим — і зможуть формувати власну освітню траєкторію через курси за вибором та додаткові дисципліни.
Чому не всі школи матимуть старші класи?
Реформа передбачає, що ліцеї мають забезпечувати профільність навчання, кілька паралелей класів та вибір предметів. Саме тому не всі заклади зможуть залишити 10–12 класи. Частина шкіл стане гімназіями — тобто закладами з початковою та базовою середньою освітою.
Начальник управління освіти і науки Черкаської ОВА Валерій Данилевський пояснює: профільна школа потребує іншого рівня організації навчання та ресурсів.
– Ліцей — це вже освітня установа, яка повинна мати вищий рівень у галузі загальної середньої освіти, ніж просто заклад освіти, — каже він.
Як до реформи готується держава?
За словами Данилевського, зараз держава фінансує реформу через низку освітніх субвенцій.
Кошти спрямовують, зокрема, на:
- будівництво укриттів;
- закупівлю шкільних автобусів;
- обладнання для Нової української школи;
- створення профільних кабінетів;
- підвищення кваліфікації педагогів.
— Фактично сьогодні, якщо громада планує здійснення кроків у цьому напрямку, вона може отримати значну підтримку держави, — зазначив Данилевський.
Окремо в області визначили чотири експериментальні ліцеї, які отримують посилене фінансування для закупівлі сучасного обладнання, а саме: Смілянська ЗОШ №11, Золотоніська ЗОШ №3, Смілянський колегіум №3 та Уманський ліцей №3.
Читайте більше: Освітня реформа 2027 року: що вже змінюють у черкаських школах.
Як реформа відбувається на Черкащині?
Скільки ліцеїв планують створити
На сайті реформи профільної освіти опублікована інтерактивна карта, де для Черкащини позначали понад сотню майбутніх ліцеїв. Втім зараз, за словами Валерія Данилевського, актуальні цифри відрізняються.
Карта Черкаської області на сайті «Профільна» з позначеними закладами освіти
– Згідно з планом формування мережі, затвердженим обласною радою, станом на зараз заплановане функціонування 68 ліцеїв, — каже він.
Водночас посадовець наголошує: остаточною цю цифру поки не вважають.
— Ще є рік. Громади можуть вносити зміни відповідно до контингенту дітей. Може бути міграція дітей, переїзд батьків, збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб, — пояснює Данилевський.
За його словами, частина громад уже зараз обговорює можливі зміни до мережі. Одні можуть просити про зменшення кількості ліцеїв через брак учнів, інші — навпаки розширювати мережу через домовленості із сусідніми громадами.
22 громади можуть залишитися без ліцеїв?
За попередніми розрахунками, 44 громади Черкащини матимуть власні академічні ліцеї. Ще 22 — ні. У таких громадах учнів старшої школи планують підвозити до сусідніх населених пунктів.
– 22 громади області взагалі не матимуть ліцеїв, а возитимуть своїх учнів у сусідні громади до ліцею, — зазначає Данилевський.
Одним із головних викликів реформи в області залишається демографічна криза. Через зменшення кількості дітей окремі громади можуть просто не набрати достатню кількість учнів для профільних класів.
Як вирішують питання підвозу дітей?
Для громад без ліцеїв одним із ключових питань стає транспорт. За словами Данилевського, після початку повномасштабної війни частину шкільних автобусів передали для потреб ЗСУ. Водночас держава щороку виділяє кошти на закупівлю нового транспорту.
– Повністю потребу ще не забезпечено, але шкільні автобуси закуповуються постійно, – каже посадовець.
В обласному управлінні освіти сподіваються, що до моменту повного запуску реформи автобусами вдасться забезпечити всі громади області.
Що буде з учителями?
Окремим викликом реформи залишається кадрове питання. За словами Данилевського, педагоги вже кілька років проходять підготовку до роботи в умовах профільної школи.
Поясненна на сайті реформи
– Ми вже кілька років поспіль займаємося тим, що допідготовляємо педагогічних працівників до роботи саме в умовах профільної школи, — говорить він.
Водночас зміна структури закладів може вплинути на розподіл педагогів між школами. Наприклад, якщо заклад стане ліцеєм без початкової школи, вчителі молодших класів можуть перейти працювати до гімназій.
– Можлива певна міграція педагогічних працівників, — пояснює Данилевський.
При цьому в управлінні наголошують: сама реформа не передбачає автоматичного закриття шкіл.
– Якщо заклад має понад 200–300 дітей, такі школи ніхто не ліквідує, — каже посадовець.
Якою бачать мережу ліцеїв у Черкасах?
За словами профільної заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, в Черкасах триває перепрофілювання закладів середньої освіти у межах освітньої реформи, що має запрацювати у 2027 році. Школи мають бути поділені на початкові, гімназії та ліцеї.
Можливі академічні ліцеї у Черкасах позначені зеленим
За її словами, попередньо в Черкасах планують створити близько восьми ліцеїв: два наукові; один військовий; п’ять або шість академічних. Згідно з картою на сайті «Профільна», у Черкасах академічними можуть стати:
- Черкаська спеціалізована школа I—III ступенів № 28;
- Черкаська загальноосвітня школа І‐ІІІ ступенів № 19;
- Перша міська гімназія;
- Черкаський гуманітарно‐правовиий ліцей;
- Черкаський фізико‐математичний ліцей (ФІМЛІ);
- Черкаська гімназія №3;
- Черкаська загальноосвітня школа № 15;
- Черкаський академічний ліцей «ПЕРСПЕКТИВА«;
- Черкаська спеціалізована школа I‐III ступенів №18 імені В’ячеслава Чорновола.
- Ми розуміємо, що будь‐які рішення у напрямку реформи будуть непростими. Наприклад, батьки нам кажуть: «Ми хочемо, щоб наші діти там навчалися з першого до одинадцятого класу». Але так не буде не тому, що Черкаси не хочуть. Є загальнодержавна реформа, до якої рухаються всі заклади загальної середньої освіти, – додала заступниця міського голови.
Як до реформи готується Перша міська гімназія
Школа вже змінює свою структуру?
Одним із закладів, які вже фактично переходять на модель майбутнього академічного ліцею, є Перша міська гімназія. У школі вже припинили набір перших класів і натомість почали розширювати старшу школу.
Перша міська гімназія стане ліцеєм
Заступниця директора з навчально‐виховної роботи Катерина Сухенко розповідає: зараз у закладі відкрили набір у 10‐й клас і планують щонайменше два нові десяті класи.
– Ми не набираємо перші класи. Натомість відкрили набір у 10‐й клас і будемо розширювати старшу школу, — каже вона.
За словами Сухенко, саме відмова від початкової ланки дозволяє поступово перебудовувати приміщення та кабінетний фонд під старшу профільну школу.
– За рахунок того, що ми не набираємо перші класи, в нас вивільнюється кабінетна база, і ми можемо додати тепер два десятих класи, — пояснює заступниця директора.
Нині в гімназії є два десяті класи. У перспективі їх стане більше — школа планує не лише піднімати власних учнів у старшу ланку, а й добирати дітей з інших закладів.
– Через рік у нас буде вже три десятих класи, плюс відкриємо ще додаткові набори як профільний ліцей, — розповідає Сухенко.
Які профілі обрала гімназія?
У гімназії вже визначили три основні профілі, за якими навчатимуться старшокласники після повного запуску реформи:
- лінгвістичний із поглибленим вивченням іноземних мов;
- історико‐правовий;
- профіль української філології.
Як формуватимуть профілі: пояснення на сайті «Профільна»
За словами Сухенко, вибір цих напрямків не був випадковим.
— Вибір профілів закономірний на основі тих традицій і кадрів, які в нас працюють. Наші сильні сторони — це іноземні мови, історія і право, українська мова, — пояснює вона.
Саме під ці напрямки школа вже почала розробляти нові програми та курси за вибором.
— Зараз уже розробляються курси за вибором поза профілем, є типові модельні програми. Будемо розглядати й варіанти розробки спеціальних програм, — каже заступниця директора.
Як проходитиме перехід на нову систему?
У гімназії пояснюють: перехід до профільної освіти буде поступовим. Учні, які вступлять до 10 класу вже цього року, ще навчатимуться за старою програмою — і в 10, і в 11 класі. Водночас документи вони вже отримають від нового закладу.
– Вони ще вчитимуться за старою програмою, але закінчуватимуть уже навчальний заклад з іншою назвою. У свідоцтві буде «Перший академічний ліцей міжнародних відносин Черкаської міської територіальної громади». Скорочена назва – ПЛМВ, — розповідає Сухенко.
Натомість нинішні восьмикласники навчатимуться вже за новою профільною моделлю.
— Теперішній восьмий клас уже буде навчатися за тими трьома профілями, які ми визначили, — зазначає вона.
Що зміниться для учнів?
У школі кажуть: профільна освіта означатиме не лише поглиблене вивчення окремих предметів, а й повністю інший підхід до організації навчання. Одним із ключових елементів стане індивідуальна освітня траєкторія.
— Профільний ліцей передбачає індивідуальну траєкторію розвитку кожного учня, — пояснює Сухенко.
Через це в закладі вже зараз готуються до нових технічних викликів:
- індивідуальних розкладів;
- формування груп за вибірковими курсами;
- комбінування предметів;
- нової системи навантаження вчителів.
– Профільний ліцей має забезпечити учням курси за вибором поза профілем. І в одному класі може бути не дві групи, як зараз, а значно більше, — каже вона.
Пояснення на профільному сайті
За словами заступниці директора, саме організація такого навчання зараз є одним із найскладніших етапів підготовки.
— Вкласти індивідуальний розклад — це дуже багато технічних моментів, з якими ми будемо працювати вперше, — пояснює Сухенко.
Як школа готує матеріальну базу?
Паралельно гімназія змінює і свою матеріальну базу під потреби профільної школи. У закладі вже склали запити щодо необхідного обладнання та співпрацюють із Черкаською міською радою й профільними департаментами.
Одним із головних проєктів стане оновлення бібліотеки.
— Ми плануємо змінити бібліотеку й створити на її базі ресурсний та інформаційний центр для старшої профільної школи, — каже Сухенко.
У школі пояснюють: гуманітарні профілі потребують зовсім іншого підходу до роботи учнів із джерелами та літературою.
— Ми маємо навчити дітей працювати з джерелами, з літературою, а не лише з ChatGPT, — говорить заступниця директора.
Крім того, школа планує закуповувати обладнання для роботи з документами та першоджерелами. Водночас у гімназії зазначають, що частина технічної бази вже оновлена:
- у закладі є мультимедійні дошки;
- цього року школа отримала новий комп’ютерний клас;
- кабінети вже адаптовані для інтерактивної роботи.
Що буде з учителями
Одним із найчутливіших питань залишається кадрове. У гімназії визнають: поки що складно точно прогнозувати, як зміниться навантаження педагогів, адже це залежатиме від кількості учнів, курсів за вибором та майбутніх програм.
— Ми ще не маємо чіткого уявлення щодо програм і навантаження, тому що це кількість годин, курси, а далі вже розраховується навантаження вчителів, — пояснює Сухенко.
Вчителі відвідують тренінги. Фото: Перша міська гімназія
Водночас у закладі наголошують: зараз адміністрація намагається максимально зберегти педагогічний колектив.
— Ми не готові зараз прощатися з жодним учителем, — каже вона.
Частина педагогів початкової школи, за словами Сухенко, перейде працювати до тих закладів, де залишаться молодші класи.
— Початкова ланка буде виводитися в інші навчальні заклади, і ці колективи вирушатимуть разом зі своїми вчителями, — пояснює вона.
При цьому в гімназії не виключають, що після запуску профільного ліцею можуть з’явитися й нові вакансії.
Як педагоги та батьки реагують на реформу
Активна підготовка до переходу, за словами Сухенко, триває приблизно останні пів року. За цей час педагоги:
- відвідують вебінари;
- консультуються з іншими закладами;
- вивчають досвід шкіл, які вже працюють із профільною освітою;
- адаптують власну стратегію розвитку.
— Ми зараз у процесі спілкування, підготовки й усвідомлення того, як це працюватиме в наших реаліях, – каже заступниця директора.
Попри масштаб змін, критичної стурбованості серед педагогів чи батьків у школі наразі не помічають. За її словами, в місті загалом немає відчуття паніки чи масового занепокоєння через реформу.
— Є зміни – і ми з цими змінами працюємо, — підсумовує вона.
Оля Ярмолич
Читайте також: Поїхала за 100 кілометрів від дому, щоб навчати дітей: як молода вчителька обрала сільську школу на Черкащині замість міста.
Читайте на сайті 18000: «Новини Черкаси» — що відбувається в місті та області. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм‐канал 18000 | «Шо там у Черкасах?»