За перші 4 місяці 2024 року розпорядники публічних коштів на Черкащині, зокрема територіальні громади, стрімко наростили темпи придбання безпілотних літальних апаратів. І це не комплімент посадовцям, а статистика із системи “Прозорро”.
Придбати дрони поки не пізно
За відносно невеликий період поточного року оголошено більше торгів, аніж за весь попередній 2023 рік. Причини здаються очевидними – не найкраще становище, в якому опинилося українське військо на третій рік повномасштабного вторгнення, а також ефективність безпілотних систем у покращенні цього становища і перетворення їх фактично на ключові елементи ударної сили нашого війська.
Відповідно до модуля системи аналітики порталу “Прозорро”, у 2024 році на Черкащині було оголошено понад 100 закупівель безпілотних літальних апаратів на майже 140 млн гривень. Переважно йдеться про розповсюджені серед бойових підрозділів комерційні моделі “MAVIC 3” різних модифікацій. Також купують і різного роду FPV-дрони.
Усього закупівлю безпілотників за 2024 рік на Черкащині вже оголосило 36 різних розпорядників коштів. Із майже 140 млн гривень очікуваної вартості реальних угод вже підписано на суму у 85 млн гривень.
Торги відбуваються доволі конкурентно. Це свідчить про відсутність централізації цих закупівель, коли тендери по всьому регіону виграє обмежене коло учасників. У середньому на одні торги подаються чотири учасники, тож ці закупівлі є найбільш конкурентними з усіх в регіоні. Всього у них взяли участь майже 100 різних постачальників, 40 з яких здобували перемогу хоча б в одних торгах.
Для порівняння, за весь 2023 рік про закупівлю безпілотників повідомляли лише 28 розпорядників бюджетних коштів, а вартість підписаних угод склала трохи більше 50 млн гривень. Тоді участь у торгах взяли 70 учасників, 53 з яких здобували право хоча б на один контракт.
Що далі?
Варто зазначити, що левову частину подібної техніки купують централізовано великі розпорядники коштів, проте дедалі більше невеликих місцевих рад, зокрема сільських, купують по кілька одиниць порівняно коштовної техніки. На початок травня 2024 року закупівля товарної групи безпілотників уперше потрапила до своєрідного топу закупівель серед розпорядників коштів на Черкащині, поступаючись за обсягами лише традиційно сезонним закупівлям продуктів харчування, електроенергії, палива тощо. Можна припустити, що після старту так званого “будівельного” сезону, коли розпорядники коштів почнуть оголошувати торги на різноманітні ремонти частка, закупівель дронів зменшиться. Втім аналіз стану справу у місцевих бюджетах говорить про те, що можливість проводити і фінансувати дороговартісні ремонти, після того, як у громад вилучили військовий ПДФО, залишилась лише у Черкас та Умані – найбільших містах області, у решті громад ситуація повернулась до того стану, який був у 2022 році, коли розраховувати варто було лише на субвенції з боку держави, а зараз у держави інші пріоритети.
Очільник обласної військової адміністрації Ігор Табурець у коментарі “18000” повідомив про існування спеціального алгоритму, який, за його словами, дозволяє рівномірно розподіляти потребу військових частин між різними громадами, враховуючи їхні фінансові можливості.
– Ми регулярно отримуємо запити від військових – як на рівні обласної військової адміністрації, так і районних адміністрацій і громад. Спільно зі штабом оборони їх опрацьовуємо. Передовсім, щоб не було дублювання закупівель, бо часто військові звертаються до кількох структур одночасно. Тому синхронізуємось, – зазначає Табурець.
Крім того, за його інформацією, безпосередньо ОВА придбала та передала різним підрозділам Сил оборони понад 600 безпілотних літальних апаратів. Такі закупівлі ОВА здійснює переважно коштом місцевих бюджетів, які вони залучають у вигляді субвенції.
Зокрема це стосуються і Черкаської міської ради, яка традиційно не потрапляє до різних “топів” із обсягів придбання техніки, втім посідає високі місця за рівнем фінансової підтримки. Це зумовлено саме “пріоритетом” у наданні субвенцій або ж безпосередньо військовим частинам, або ж, як ішлося вище, Черкаської обласній військовій адміністрації.
За інформацією “18000”, у 2023 році Черкаська міська рада спрямувала обласній військовій адміністрації 90 млн гривень, зокрема за рахунок яких останні і мали можливість демонструвати такі кількісні показники у придбанні різної техніки. Фінансова спроможність бюджету безпосередньо громади міста Черкаси залишається суттєво вищою як за спроможність безпосередньо обласного бюджету, так і решти громад регіону.
У 2024 році стратегія у місцевої влади Черкас змінилася. Місцеві чиновники почали самотужки здійснювати окремі закупівлі, хоча про дрони поки що не йдеться. Натомість обласній військовій адміністрації планують спрямувати лише 15 млн гривень – значно менше, аніж у попередньому році. У 2023-му черкаські політики та чиновники активно повідомляли про нібито закупівлю однієї тисячі FPV-дронів. З низки технічних причин довести до логічного завершення цю процедуру не змогли. Спрямовані 20 млн гривень перерозподілили на інші цілі, втім, переконують, також військові.
Ті, кому вдалось
Серед тих, хто активно купує безпілотники нині, переважно невеликі громади. Вони здійснюють дрібні, але систематичні закупівлі. Серед таких, зокрема, Червонослобідська громада під Черкасами. Ще наприкінці 2023 року вони спрямували понад 5 млн гривень на придбання антидронових рушниць і стали своєрідними “медійними зірками”. Про цю порівняно невелику закупівлю на фоні активності протестів “Гроші на ЗСУ” у великих містах написала велика кількість як місцевих, так і національних медіа. Очевидно, що з часом медійна увага до таких закупівель зменшилась, але громада продовжує купувати товари, зокрема безпілотники, на потреби ЗСУ.
– Ми підтримуємо одну з місцевих бригад, яка дислокується у нашій Черкаській області. І ще деякі бригади до нас звертаються, які теж формувалися на території Черкаської області. Теж є таке прохання від адміністрації, щоб ми їх підтримували, – говорить у коментарі “18000” очільник громади Олександр Литвиненко.
За словами місцевого голови, у громаді немає проблем із пошуком консенсусу в середині депутатського корпусу чи виконавчого комітету стосовно того, чи допомагати військовим. Литвиненко додає, що видатки на армію фактично перевищують суму капітальних інвестицій в утримання інфраструктури громади.
Також Олександр Литвиненко говорить, що у них поки не було проблем із нібито нецільовим використанням коштів, про що говорять окремі представники місцевого самоврядування. Багато громад минулого року переконували, що витрачання коштів на потреби Збройних сил поза їхніми компетенціями та повноваженнями і супроводжується переслідуваннями з боку правоохоронців і контролерів. Хоча і перші, і другі переконували, що жодних утисків чи обмежень немає. Хочете – купуйте.
Водночас нині в парламенті зареєстровано законопроєкт, який дозволить місцевим радам безпосередньо проводити закупівлю товарів подвійного призначення без ризику визнання подібних видатків “нецільовими” з боку законодавства та окремих нормативно-правових актів.
Нова реальність
Якщо на початку 2023 року українці, зокрема й політики, переживали своєрідне піднесення на фоні очікуваного контрнаступу саме нашого війська, то початок 2024 видався зовсім протилежним. Здається, тривале затягування із наданням допомоги західних партнерів на фоні не найкращих результатів контрнаступальних дій українського війська спонукали центральну владу шукати додатковий ресурс для забезпечення потреб військових всередині країни. Найбільш очевидним джерелом цього ресурсу були і залишаються місцеві бюджети. Кінець 2023 року пройшов під акомпанемент численних мітингів по всій Україні з вимогою збільшити підтримку Збройних сил саме за рахунок коштів громади. Схоже, у цьому питанні зійшлися як інтереси безпосередньо представників громад, рідні та близькі яких мобілізовані або ж добровільно вступили до лав Збройних сил, так і центральної влади, яка шукала додаткових фінансових ресурсів і важелів впливу на місцеві еліти.
Утім зараз, із дедалі більшим просуванням російського війська в бік ще донедавна порівняно мирних та спокійних українських міст, все менше тих, хто говорить про “благоустрій” та “інфраструктуру”. “ЗСУ – пріоритет номер один” у багатьох громадах стає вже справді не просто гаслом, а реальністю. Схоже, ця реальність чекає на всіх… хочуть вони чи не хочуть. Залишається сподіватись, що змінена реальності у тилових містах та громадах ще матиме вплив і на реальність на фронті.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Читайте також: Скільки і за скільки. Як громади на Черкащині купували дрони?
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами.