“Коли підходжу до смітника в Черкасах, хочеться заплакати”, – черкащанка вже три роки сортує вдома сміття

Черкащанка Альона Прокопчук задумалася про сортування сміття після народження першої дитини і займається цим уже майже 3 роки.

– До появи першої дитини мене це питання взагалі не турбувало. Коли з’явився перший малюк, я почала заглиблюватися в це. І от сьогодні я заглибилась в це настільки, що в мене вдома є сортувальна шафа, де ми зберігаємо сміття, – розповідає Альона.

Вдома Альона ділить сміття залежно від способу та місця майбутньої утилізації. Деяке сміття дівчина сортує і здає в Черкасах. Наприклад, макулатуру, якої в дівчини за місяць збирається до 4-х кілограм, а також скло і пластикові пляшки, які можна викинути в спеціальні контейнери для пластику та скла на смітниках. Окрім цього, в Черкасах можна здавати небезпечні відходи, наприклад, в АТБ є контейнери для батарейок. А в мережах хімчисток “Kims” можна викинути пакети в спеціальні урни.

Всі інші відходи Альона відправляє на сортування в Київ, а саме: тетра-паки, які вона перед цим миє, сушить та зберігає вдома, сміття на спалювання: сюди входять жестяні банки, кришки, фольга тощо. Відправляє відходи дівчина раз у 2-3 місяці. За цей час сміття збирається приблизно на одну-дві найбільших коробок з “Нової пошти”, тобто по розмірах це – 70х40х43 см. Всі ці відходи прямують до організації “Україна без сміття”, що розташована в Києві, в якій приймають це сміття на переробку. 

Якщо ви часто буваєте в Києві чи постійно проживаєте там – можете особисто здати сміття на станції сортування і це буде значно дешевше для вас. Для людей з різних куточків України в “УБС” є послуга “Пластик поштою”. Вартість однієї посилки (до 30 кілограм, із найдовшою стороною коробки до 70 см) становить 200 грн. Щоб оформити відправку, необхідно заповнити заповнити онлайн форму, після чого з вами зв’яжуться.

На сьогодні в Черкасах немає станції для переробки відходів. Тому в цього сміття є лише два шляхи: опинитися на звалищі або на станції переробки в Києві, хоч це і вимагає більших витрат енергії та фінансів.

Проте Альона бачить першочергову проблему в безграмотності населення. Вона вважає, що починати потрібно навіть не із відкриття сортувальної станції чи можливості переробки, а з освітньої роботи і культури ставлення до сміття серед населення.

– Коли я підходжу до смітника в Черкасах, я готова плакати. Адже в контейнерах для скла – все, крім скла, в контейнерах для пляшок-ПЕТ – все, крім пляшок-ПЕТ. Дуже багато макулатури в смітниках.

Дівчина розповідає, що найскладніше в сортуванні – це підготовка сміття. У людей вона часто помічає гидливе ставлення до сміття і вважає це неправильним. Почавши сортувати, ти звикаєш до того, що кожен пакетик ти маєш вимити під водою і відповідно утилізувати. 

– На жаль, у наших людей зараз немає розуміння того, як правильно все це організувати в своєму житті. Адже навіть в організації “Україна без сміття”, на станціях сортування розповідають про те, що часто до сміття для спалювання люди кидають що завгодно, мало не використані підгузки. Тому варто починати з освітньої роботи та навчити людей, як правильно та для чого варто займатися сортуванням, – говорить черкащанка.

Зараз дівчину вже підтримує вся її сім’я: “Моя родина до цього вже теж дуже серйозно ставиться, мої батьки почали сортувати. Я точно знаю, що коли мій чоловік готує – він ніколи не викине пакетик з-під сиру в смітник, а обов’язково віддасть мені, тому що я знаю, що з ним робити. А потрібно його, власне, вимити, висушити і покласти у відповідний контейнер”.

Підготувала Анастасія Тишкевич

коментарі

2 Коментарі

  1. Пані Альона перекладає з хворої голови на здорову…
    Так, це саме ми несемо сміття на смітник, але хто його насправді виробляє? Це виробники пакують продукти у пластик, продавці, типу деяких торгових мереж, обгортають плівкою ледве не кожен томат. Тож чому ми, як споживачі маємо платити за доставку сміття з Черкас до Києва?

  2. Какая умничка! Пусть не расстраивается – она не одна!))Я уже более 10 лет (“сортирую”-громео сказано), а выбрасываю органические отходы отдельно от стекла и пластика. Этому меня подтолкнули привезённые контейнеры для стекла и от дельно для пластика. Да-да, это было не 3 года назад, а более 10 (какая-то частная фирма так зарабатывала на отходах). Я даже получала удовольствие от того, что можно разделить мусор. Но что интересно-сейчас поставили более современные контейнеры с надписями, а ТАМ – в контейнерах с надписью “СКЛО” лежит куча ПЕТ-бутылок,в контейнерах “ПЕТ” лежит всё, что только можно представить! Согласна с Алёной: нужно проводить с народом культурно-просветительскую работу. Если об этом говорить постоянно (но не в рекламном 10-секундном ролике), рассказывая ДЛЯ ЧЕГО, ЧТО и КАК, люди привыкнут. У нас даже штрафы ввели, а люди не понимают, за что. В Европе проще – у них нет “санитаров помоек” и они не собирают бумагу, металл – этим занимается государство и просто сдать у них нЕкуда – таких пунктов-“гадюшников” нету. НАМ НУЖЕН МУСОРОПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИЙ ЗАВОД, Были 2 потенциальных инвестора, но мэр “зарубил” эту идею на корню. На мусоре можно заработать больше (непрозрачно). Поэтому разочарована, что ещё 5 лет будем уныло наблюдать за застройкой Днепровских берегов, за воплощением футбольных мечт и терпеть дежа вю…Да и устройства контроля количества пассажиров в транспорте (так гордо анонсированное мэром), тоже устанавливать не выгодно (понимаете, о чём я?)))

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Останні новини