Де почитати у Черкасах – перелік вайбових місць
«Книга не пасує місцю, а пасує людині» – ця фраза прозвучала від однієї з героїнь цього матеріалу. Проте місце може доповнити книгу й зробити процес читання особливим. У Черкасах нерідко можна побачити людей, які читають у громадських місцях: на пляжі, в кав’ярні, у сквері. Де почитати в Черкасах і які локації обирають містяни, щоб сповна насолодитися книгою, – у матеріалі «18000».
Незабаром у місті відбудеться книжковий фестиваль «Змістовно» — це ще одна нагода поповнити книжкові полиці й випробувати атмосферні локації Черкас. Дивіться програму фестивалю.
Книга під хлюпіт хвиль: де читати біля води в Черкасах
Серед місць для читання в Черкасах виокремлюють пляжі, зокрема Казбетський. Читання біля води влітку приваблює й співзасновницю книжкового клубу «CHEтальня» Ірину Білоусову, хоча зазвичай вона читає вдома.
- Я намагаюся не брати для читання поза домом складні книги. Виникає надто великий дисонанс. Зі мною так було, коли я читала «Синдром листопада» Вікторії Амеліної. Суто розважальну літературу читаю рідко. На пляжі читала Пелема Вудгауза. Мені здається, він чудово пасує цьому місцю. Головне — не сміятися надто голосно, – розповідає пані Ірина.
У перервах між читанням пані Ірина може занурити руки у воду й відчути босими ногами пісок. Каже, під час такого читання почувається ніби на шкільних канікулах.
Книга, яку Іра Малюкова читає на пляжі
Журналістка «18000» Ірина Малюкова для читання поза домом уподобала кілька локацій, першою називає Казбетський пляж. Вона каже, що читання у місті – це про загальну атмосферу і неважливо, що саме ти читаєш, проте є теми, які тут читати важко.
- Книги про війну читати серед людей складно. Довкола вирує життя, усмішки, моменти щастя, що надзвичайно контрастує зі станом, у який ти поринаєш у цей момент. Цей контраст і без книги часто видно і жахливо ранить, – розмірковує журналістка «18000».
Колишній директор гімназії № 31, військовослужбовець 46‐ї десантно‐штурмової бригади Сергій Шамара відчув у собі бажання читати кілька місяців тому. Зазвичай він обирає книги з психології, проте тепер додалися ще й книжки про військову та міжнародну політику. Сергій Шамара читає у різних локаціях, у Черкасах – коли випадає змога під час відпустки. Тут він приходить на пляж біля станції човнів.
- Я виріс на нашому березі, це моє місце сили, воно наповнює. Читаєш щось нове, і пригадуєш молоде. Бачиш через таку синтезовану оптику вже більше. Під час відпустки в червні брав із собою «Любощі» Томаша Вісліча на пляж, – розповідає Сергій Шамара.
Сергій Шамара із книгами, які читає
Детальніше про пляжі Черкас, їхні адреси та інфраструктуру читайте у добірці «18000».
Книга серед гортензій: де почитати за кавою в Черкасах
У кав’ярні «БОХЛІБ» на Святотроїцькій є простора тераса, де можна сидіти в оточенні зелені, зокрема гортензій. Книжкова блогерка Світлана Небилиця називає себе «домашньою книголюбкою», проте за нагоди читає за межами дому, наприклад, тут.
Її читання у місті не обходиться без лате, а також закладок і стікерів, якими вона іноді позначає вподобані цитати. На терасі закладу блогерка читала останню книгу з трилогії «Каравал» Стефані Гарбер – «Фінал».
Переглянути цей допис в Instagram
- Ця книга ідеально «пасує» цьому місцю, бо має дуже магічну й казкову атмосферу, як і літня тераса, де зараз квітнуть гортензії. Також сюди чудово підійшли б книжки, як‐от «Бріджертони» чи «Гордість і упередження». Читаючи їх, можна уявити, що ти панянка з іншого століття, яка п’є каву на терасі свого маєтку, – розмірковує пані Світлана.
У Черкасах влітку майже кожен заклад має літню терасу. Про деякі з них розповідали у матеріалі «18000».
Де почитати просто неба: сквер Симоненка у Черкасах
Сквер біля відділу ДРАЦС, що названий на честь письменника Василя Симоненка, – місце у центрі, де можна відпочити від міської метушні. Тут на лавках нерідко можна побачити людей із книгами. Серед тих, хто обирає для читання сквер, – відеодизайнерка, засновниця читацького клубу «Етажерка» Марина Мельник. Жінка каже, що для читання їй нічого не треба, крім книги.
- Просто сідаю на лавку, беру книгу і читаю. Лише я, книга і приглушений галас міста. Люди проходять повз, їдуть машини, місто живе своїм життям, а у мене побачення з книгою, – розповідає пані Марина й з усмішкою додає: – На одній із цих лав свого часу любив сидіти сам Симоненко – виходив сюди під час робочої перерви, сидів, курив. Я не курю – я читаю, але це відчуття якоїсь дивної міжчасової близькості мене зігріває.
Пам’ятник Симоненку в Черкасах
Нині засновниця «Етажерки» читає «Над Чорним морем» Івана Нечуя‐Левицького й каже, що тут українська класика звучить особливо. Жінка розповідає, що, відволікшись від книжкових героїв, можна побачити «персонажів скверу» та їхні мініісторії, які могли б стати літературними сюжетами.
- Ця українська класика у моєму улюбленому скверику звучить особливо. Можливо, через неквапність тексту, уважність автора до людей, характерів, настроїв і деталей довкола. Читаєш Нечуя, потім дивишся на сквер, перехожих – і розумієш: це просте споглядання світу – окремий спосіб життєлюбства, – розмірковує пані Марина.
Книга Марини Мельник
Та сама кав’ярня на 700‐річчі
Проєктна менеджерка ГО «Горизонт Змін», модераторка книжкового клубу «18000» Мар’яна Андрущенко раніше полюбляла читати на пляжі або бульварі під шум автівок. Проте кілька років тому вона стала мамою, й відтоді найкраще місце для її читання — кав’ярня біля дому.
«Та сама кав’ярня» – ще одне атмосферне місце для читання в Черкасах. Світлі стіни тут доповнюють великі вікна, зелені акценти, написи на скляних панелях, що висять на стінах, та дзеркала незвичної форми. Читати тут можна як усередині, так і надворі.
Набір під читання пані Мар’яни
- Я заходжу туди майже щодня, після того, як зранку відводжу сина у садок. Беру дріп‐каву чи капучино, замовляю якийсь смаколик і годину проводжу в абсолютному блаженстві: я і книга, – розповідає пані Мар’яна.
Мар’яна Андрущенко тут дочитала «Човни» Володимира Станчишина та почала читати «Точка нуль» Артема Чеха. Оскільки жінка зазвичай читає книги про війну, їй важливо, що кав’ярня о 09:00 завмирає на хвилину мовчання.
- Люблю читати й читаю багато, тож не можу вибрати якусь одну книгу, яка в мене асоціюється з цим місцем. Певно, зараз читання загалом у мене асоціюється з цією кавʼярнею, – розмірковує пані Мар’яна.
Читайте також: «Книги для жінок: що почитати».
Читання просто неба в Черкасах: бульвар, набережна й музичний коледж
Бульвар Шевченка
Центральна артерія міста, що простягається від Соснівки до площі 700‐річчя – бульвар Шевченка. Уздовж 6,5 кілометра бульвару ростуть каштани, які ховають під собою лавки. Тут у вільний час полюбляє читати тренерка з ораторської майстерності Ірина Тітовська.
- Мені подобається, коли є вільні пів години, щоб просто вийти на бульвар Шевченка, зайняти лавочку й посидіти там за книгою та кавою. Проте треба дивитися, чи не височіє над лавкою улюблене дерево голубів і ворон, – з усмішкою розповідає пані Ірина.
Поблизу музичної школи
Серед музичних скульптур, які починаються поблизу Черкаської музичної школи імені Лисенка, ще одне місце для читання знайшла Ірина Тітовська. У день тут нелюдно, можна знайти місце у затінку. Особливої атмосфери цьому місцю, на думку черкащанки, додає історія.
Навпроти «Алеї музикантів» розташований столітній черкаський планетарій, який ще у 2022 році опинився на межі знищення через намір ПП «Надія» реконструювати його. Детальніше про це у матеріалі – «Занепад «зоряного центру»: що нині зі столітнім черкаським планетарієм та чому він не працює».
Черкаська набережна
Черкаська набережна – місце, де на пірсі збираються рибалки, гуляють люди із тваринами й чути дитячий сміх. Уздовж води на 3,4 кілометра простягнулася доріжка з лавками й видом на Кременчуцьке водосховище. Це місце для читання полюбилося й блогерці Яні Гордуновській. Жінка каже, що приходить сюди у будні рано‐вранці, іноді з пледом.
- Я живу поруч, тому люблю приходити сюди з книгою, коли навколо майже немає людей. Шум води й крики чайок створюють особливу атмосферу, ніби я десь біля моря. Мені здається, тут найкраще «звучатимуть» фентезі та наукова фантастика, – розповідає пані Яна.
Востаннє тут блогерка читала «Цивілізацію статусу» Роберта Шеклі. Але, за словами пані Яни, нині у місті її найчастіше можна побачити із книжкою про батьківство, адже вона при надії.
Фабрика кави
Фабрика кави біля центрального ринку
Серед яток із білизною, овочами та фруктами, у ряду між аптекою та ковбасами, в Черкасах розташована кав’ярня «Фабрика кави» на вулиці Небесної Сотні. Заклад невеликий, проте з великими вікнами та мінімалістичним дизайном зі світло‐бірюзовими акцентами. Відвідувачі тут можуть розміститися за столиками або на дивані. Це друга локація, куди полюбляє приходити журналістка «18000» Ірина Малюкова.
Іра Малюкова читає книгу в одному із закладів
- Там завжди мало відвідувачів, смачна кава і затишний диван, – розповідає журналістка. – Читання зазвичай не обходиться без кави й книжки. Решта взагалі неважлива. Є тільки ти й світ, який для тебе створив автор. Якби ще хтось міг забрати в мене телефон – було б ідеально.
Фабрика кави на Хрещатику
Також для читання обирають «Фабрику кави» на Хрещатику. Зокрема, тут іноді відбувається книжковий клуб. Уподобали це місце черкащани через вид із тераси на Блакитний палац. Тут біля панорамного вікна можна зустріти книжкову блогерку Світлану Небелицю.
- Тут виникає відчуття, ніби ти письменниця‐початківиця, яка приходить після навчання в найближчу кавʼярню, щоб почитати, тож і читати книжки тут хочеться відповідні — наприклад, «Вавилон» Ребекки Кван, – розповідає книжкова блогерка.
Людмила Фіть під час читання
Серед тих, хто також уподобав «Фабрику кави» – черкаська культурна менеджерка Людмила Фіть. Пояснює це тим, що їй важливо бачити простір перед собою. Нині вона готується модерувати зустріч із Дарою Корній на книжковому фестивалі «Змістовно», тож для неї наразі читання – це рефлексія.
- Читання для відпочинку – це спонтанна річ. Коли я йду на прогулянку, майже завжди беру книжку, бо може видатися кілька вільних хвилин, коли я зможу почитати, – розповідає Людмила Фіть.
Також жінка додає, що книжка не може пасувати місцю, вона має пасувати конкретній людині. Для неї місце для читання передусім – імпульс, тож вона воліє просто мати книгу в сумці.
- Немає кореляції «Книжка – місце», є кореляція «Книжка і ти». Мені в конкретний момент пасує певна книга, і неважливо, де я. Можу сісти читати в потязі, у кафе чи перукарні. Я читаю скрізь і мені не потрібне зовнішнє налаштування. Головне – знайти свою книжку, а місце знайдеться, – додає пані Людмила.
Інші атмосферні локації для читання в Черкасах
- літня тераса кав’ярні «The Room» – вулиця Хрещатик, 188;
- літня тераса кав’ярні «Шо Тут» – вулиця Володимира Великого, 73;
- Львівська майстерня шоколаду – вулиця Байди Вишневецького, 34.
Читайте також: Що почитати з фентезі: найкращі книги жанру.
Читайте більше новин Черкас сьогодні на «18000». Актуальні дописи про життя міста та області шукайте у телеграмі Шо там у Черкасах?»