На що йдуть кошти з екологічного податку на Черкащині?

Бюджетні надходження будь-якого рівня поділяються на податкові та неподаткові. Традиційно у структурі місцевих бюджетів найбільшу питому вагу займають саме податкові надходження, де безумовним лідером є податок з доходу фізичних осіб. Цей податок сплачується з будь-яких доходів громадян, переважно якими є заробітна плата. ПДФО – одночасно фундамент, несучі стіни і дах будь-якого бюджету. Решта надходжень далеко неспівставні із ключовим податком, втім вони мають виконувати іншу функцію. Точніше, мали би. 

Деякі податки в Україні носять цільовий характер використання, тобто кошти, зібрані як відповідний платіж, зобов’язані бути використані на заздалегідь визначені цілі. Один з таких – екологічний податок, що збирається з об’єктів, які здійснюють викиди небезпечних та забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел. Адмініструванням відповідного податку займається, як і рештою платежів, державна податкова служба.

Відповідно до бюджетного кодексу, екологічний податок розподіляється між бюджетами різного рівня за наперед визначеними пропорціями. Ці кошти мають використовуватися на  природоохоронні заходи і потрапляють до спеціального фонду.

Куди йдуть гроші в Черкасах?

У 2021 році до Черкаського обласного бюджету надійшло понад 18 млн гривень екологічно податку. Водночас на природоохоронні заходи у межах так званого екологічного фонду з обласної скарбниці було витрачено 15,5 млн гривень.

До Черкаського міського бюджету у 2021 році надійшло 9 млн 360 тисяч гривень із запланованих 10 млн, а витратили на природоохоронні заходи близько 13 млн гривень із планованих 17 млн.

Отже, кошти, які надходять як екологічний податок до місцевого бюджету, лише частково покривають потребу міста у відповідних видатках і природоохоронні заходи дофінансовуються з інших джерел, передбачених податковим законодавством. 

Найбільшу суму у Черкасах було витрачено на озеленення території міста та догляд за зеленими насадженнями, а саме 6 млн гривень. Ще 4 млн гривень витратили на придбання бульдозера для місцевого комунального підприємства “Черкаська служба чистоти”, що обслуговує черкаський полігон твердих побутових відходів, 800 тисяч пішло на придбання контейнерів для сміття.

Виходить кошти цього фонду лише опосередковано використовуються саме на вирішення екологічних проблем, які виникають в результаті діяльності підприємств, що є платниками екологічного податку. Попри те, що податок за логікою законодавця мав би стати компенсатором проблеми забруднення стічних вод чи атмосферного повітря, він стає компенсатором фактичної збитковості  комунальних підприємств і морального застарівання їхньої техніки, як у випадку із “Черкаською службою чистоти”. 

Певним чином мала б змінитися ситуація у цьому році. 

– Ми передбачили у місцевому бюджеті на 2022 рік понад 7 млн гривень на встановлення постів автоматичного моніторингу стану атмосферного повітря, – розповідає депутат Черкаської міської ради Сергій Шмиголь. – Окрім того, традиційно передбачені кошти на озеленення та боротьбу із карантинними рослинами. Розумію, що на всі 7 мільйонів пости моніторингу місто б не закупило, але принаймні один придбати могли.

Окрім суттєвих видатків на придбання пунктів моніторингу, передбачалось також виділити кошти на реконструкцію черкаського сміттєвого полігону, а саме 30 млн гривень. Втім ці інвестиції плануються черкаськими обранцями вже не перший рік, а до фактично реалізації проєкту справа все ніяк не доходить. І цей рік, судячи з усього, не стане виключенням. Всього на природоохоронні заходи з черкаської міської скарбниці передбачали витратити майже 50 млн гривень, водночас запланована сума надходження відповідного податку складала все ті ж “традиційні” 10 млн гривень.

Що змінилося з повномасштабним вторгненням?

Проте повномасштабне вторгнення військ російської федерації внесло суттєві корективи у плани чиновників. Профільною постановою уряду фактично заблоковані будь-які капітальні видатки за вичерпним переліком винятків, куди на сьогодні “екоінвестиції” не потрапляють. Втім залишається можливість витрачати кошти на поточні цілі, яким є боротьба з карантинними рослинами, а також благоустрій та озеленення. Ще до повномасштабного вторгнення чиновники уклали частину відповідних угод і наразі підрядники надають зазначені послуги. В цілому станом на кінець серпня витрачено майжу 3,8 млн гривень природоохоронного фонду. 

В обласній скарбниці ситуація зовсім інша. Тут всі передбачені видатки – капітальні, відповідно станом на зараз не можуть бути профінансовані.  Всього ж було передбачено витрати на 18,2 млн гривень. До бюджету надійшли, станом на кінець серпня, лише 6,8 млн гривень або ж 38,2% від плану, втім кошти за цільовим призначенням поки не витрачені і чекають на “послаблення” обмежень.  Говорячи про причини недоотримання податку чиновники апелюють до загальноекономічної ситуації.

“Головною причиною, що негативно впливає на виконання затверджених показників, є складний стан фінансово-господарської діяльності основних платників екологічного податку в області”, – зазначили “18000” у профільному управлінні ОВА у відповіді на інформаційний запит.

Всього ж, згідно з інформацією Державної податкової служби, до бюджетів усіх рівнів на черкащині було зібрано станом на кінець серпня 25,9 млн гривень екологічного податку. Здійснюються заходи для оптимізації бази оподаткування, перевіряються об’єкти оподаткування задля виявлення раніше не задокументованих  джерел викидів забруднюючих речовин. 

***

Ситуація із адміністрування екологічного податку в цілому відповідає загальній національній картині з моменту повномасштабного вторгнення. Об’єкти, що слугують базою для оподаткування, сконцентровані у реальному секторі економіки, де після 24-го лютого активність суттєво зменшилась. Відповідно це прямо впливає на збір платежів.

Разом з тим природа на чекає і потребує інвестицій у власне збереження та відновлення, незалежно від свідомості та рівня дурості наших східних сусідів. Потреби екологічних та природоохоронних фондів бюджетів різних рівнів суттєво вищі за показники надходжень екологічного податку і лише зростають, тоді як джерела їхнього наповнення скуднуть і “пересихають”.

Очевидно, що вирішення цього питання лежить виключно у полі пошуку компромісів, втім чи готові на них розпорядники бюджетних коштів і обранці всіх рівнів – питання відкрите. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Сортуй мене, якщо можеш”. Що відбувається зі сміттям у Черкасах?


Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Черкаська інформаційна агенція 18000” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

коментарі
Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *