Шостий незапланований. Як житимуть Черкаси на п’ятий рік війни і шостий без виборів

На що витрачатимуть бюджет Черкас у 2026 році?

Бюджет черкаської громади на 2026 рік мав би ухвалювати вже оновлений депутатський корпус. Втім в умовах повномасштабної війни чергові місцеві вибори, як президентські та парламентські, не відбулись. Тож ушосте бюджет громади формуватимуть та затверджуватимуть депутати, обрані ще 2020 року.

Характерним є те, що цьогоріч депутати майже не стали змінювати документ, який для них підготували чиновники. Цим учергове продемонстрували, що місцева політика дедалі більше нагадує закритий клуб за інтересами без особливого плюралізму думок та дискусій, принаймні публічних. Не те що б цього було багато раніше, втім було бодай щось… Але про це нижче у публікації «18000». Як і про те, як планує жити черкаська громада у 2026 році.

Традиція, втома та професійне вигорання

Люди, які бодай трохи і системно слідкують за місцевою політикою обласного центру, пам’ятають різні епізоди з ухваленням місцевого бюджету. Скажімо, у перші роки обрання Анатолія Васильовича Бондаренка було звичним явищем ухвалювати бюджет у першому кварталі бюджетного року, тобто із суттєвим запізненням. Палкі дискусії, суперечки, брак голосів серед членів виконавчого комітету та депутатів – все це було спойлером бюджетного процесу, коли місцева політична еліта лише починала вчитися освоювати величезні за тодішніми мірками бюджети.

Втім за 10 років, паралельно зі зростанням цих і так немалих місцевих бюджетів, стрімко спав градус дискусій довкола його ухвалення та формування. Досвідченим політикам і найбільш досвідченому серед них, а саме міському голові, вдалося напрацювати набиякий досвід разом із затвердженими та освоєними за десяток мерських років кілька десятків мільярдів гривень.

Скрин зі стриму з міської ради, засідає Комісія з питань бюджету та економічного розвитку

Навіщо ефектно сперечатися, якщо все можна просто ефективно поділити? Мабуть, саме таке філософське питання поставили перед собою депутати вже чинної каденції місцевої ради кілька років тому і спільно з міським головою знайшли на нього відповідь. Її квінтесенцією, схоже, став цьогорічний бюджетний процес. Він минув настільки беземоційно та відверто нудно, що під час засідань профільної бюджетної комісії місцевої ради депутати розважали себе хто як міг: хтось бавився в ігри на своєму телефоні, хтось – серфив стрічки соціальних мереж, хтось ставив характерні і традиційні для себе запитання, ну а хтось просто мовчки сидів заради кількох світлин для соціальних мереж та допису, згенерованого штучним інтелектом. Все, на що спромоглися депутати під час нетривалих, втім численних засідань профільної бюджетної комісії – це, схоже, залишити місто без резервного фонду на 2026 рік. Втім особливо не змінюючи той документ, який для них підготували чиновники та члени виконавчого комітету на чолі з Бондаренком. Отже, шлях для освоєння майже 5 мільярдів гривень у 2026 році – майже відкритий. Фінальний документ депутати мають ухвалити вже сьогодні, напередодні Різдва, у сесійній залі. 

Доходи бюджету

За традицією левову частину доходів місцевого бюджету на 2026 рік становлять очікувані надходження від податку на доходи фізичних осіб. Того податку, який ми всі сплачуємо із заробітних плат. Кожна друга гривня у місцевому бюджеті – це надходження від цього податку.

Також майже 1 млрд гривень місцеві чиновники та вслід за ними депутати розраховують отримати від підприємців на спрощеній системі оподаткування. Попри всі дискусії навколо змін у оподаткуванні цієї категорії бізнесменів, очікування на 2026 рік залишаються незмінними порівняно з показниками цього року. Варто зазначити, що це саме стосується і решти податкових надходжень. Отже, жодних апокаліптичних чи навпаки нереалістичних прогнозів у основний фінансовий документ громади на наступний рік, принаймні поки, не закладали.

Земля Черкас на карті

Традиційною залишається забава місцевої влади з визначенням надходжень до бюджету від продажу земельних ділянок. У 2026 році планують отримати від цього потенційно прибуткового процесу лише 30 млн гривень. Для розуміння, це менш як 50 % вартості ділянки на Митниці, яку вже намагалися продати кілька років тому. Втім зараз, здається, намагаються зробити зворотне – віддати потрібному забудовнику без будь‐якого конкурентного продажу. Отже, читаючи конкретно цей рядок місцевого бюджету на 2026 рік, уже можна зрозуміти, що відмовлятися від напрочуд неефективних з точки зору громади, втім доволі прибуткових з точки зору окремих посадовців та політиків  земельних схем та маніпуляцій з комунальною власністю ніхто не планує.  

Загалом доходи бюджету у 2026 році нині, грудні 2025‐го, передбачають на рівні 4,7 млрд гривень, що є рекордом. Тож очікувати варто і на інші рекорди, а саме – рекордні видатки.

Питання заробітних плат

Питання заробітних плат чиновників є одним із найбільш тригерних та чутливих. Але тепер воно, видається, набуло дещо інших барв. Майже 1,2 млрд гривень у наступному році планують витратити на заробітні плати. Переважатимуть видатки на оплату праці освітян. Дещо більше 400 млн гривень буде витрачено на оплату роботи працівників дошкільних навчальних закладів, яких у Черкасах налічують близько тисячі.

Водночас на зарплату майже 500 черкаських чиновників планують витратити дещо більш як 310 млн гривень. Тут варто додати два важливі моменти. Попри численне скорочення штату найбільшого місцевого департаменту, а саме соціальної політики, це саме скорочення мало вплинуло на видатки на загальний фонд оплати заробітної плати. Все через те, що у 2025 році політики ухвалили «соціально вольове» рішення, яким більшість працівників, які б підлягали скороченню через перерозподіл функцій між різними бюджетними організаціями, перейшли працювати на інші посади в інші структурні підрозділи Черкаської міської ради. Ефективність такого рішення є неочевидною, попри той факт, що кілька десятків чиновників у найпростіший варіант зберегли для себе роботу. 

Працівники Черкаської міської ради в День вишиванки. Фото з фейбуку міської ради

Другий момент полягає у тому, що керівники окремих структурних підрозділів на фоні байдужості депутатів до розподілу ресурсів почали порушувати питання підвищення заробітної плати рядовим працівникам своїх департаментів та управлінь. Уже багато років ці посадові оклади суттєво не переглядали. І якщо ще кілька років тому легальна винагорода середньостатистичного чиновника у стінах мерії могла б у когось викликати заздрість чи нерозуміння, то зараз ці самі 20–25 тисяч гривень на місяць, які отримують середньостатистичні спеціалісти мерії, навряд у когось викличуть особливий ентузіазм. Очевидно, що ця сума є співмірною з оплатою праці українських військових на тилових посадах, і навряд варто порівнювати ці дві категорії зайнятості. Водночас ці дві категорії однаково віддалені від ситуації, яка складається у реальному секторі економіки, і дедалі відчутним тут є брак якісних кадрів на будь‐які позиції.    

Попри артикульоване незадоволення ситуацією окремими топпрацівниками мерії, враховуючи політичний підтекст, нині про будь‐яке підвищення оплати рядовим чиновникам не йдеться.

Інша ситуація може скластися в галузі житлово‐комунального комплексу, де оклади визначають атавізмом у вигляді так званої галузевої угоди. Її затвердження дозволяє комунальникам (втім далеко не всім) із року в рік підвищувати власні оклади. Тут також, принаймні зараз, змін не планують. Їхній розгляд, схоже, переносять на потім, аби не загострювати і так болюче питання оплати праці рядових чиновників. Особливо тих, хто не має права на додаткові надбавки чи виплати у вигляді доплат за стаж чи пенсії за інвалідністю.

Та навіть ці надбавки та пенсія, право на яку має величезна частина працівників мерії, мало корелюється із вартістю життя у 2025 році. Поступово флер заможного місцевого чиновника зникає разом із девальвацією гривні. Далеко не всі працівники мерії можуть розраховувати на те, що їхні чоловік чи дружина зароблять кілька мільйонів гривень на спрощеній системі оподаткування, як, скажімо, Марія Тренкіна чи Валерія Бондаренко. Крім того, у родинах пересічних черкаських чиновників також немало тих, хто став до лав Збройних сил України. 

Дивіться також: Дрони, приховані зйомки, реакції чиновників: розслідування про забудову прибережної зони Черкас.

Все, як завжди, або ж усе своїм

Також привертають уваги суми, які спрямують на утримання дорожньої мережі та доброустрій міста. Так, комунальне підприємство «ЧЕЛУАШ», яке опікується дорожньою мережею, попри, здавалось би, кадрову кризу, продовжує нарощувати власний бюджет. Наступного року він може перевалити вже за 150 млн гривень. Левова частина цих коштів має бути витрачена на зимове та літнє утримання доріг міста без залучення сторонніх підрядних організацій. Як і раніше, ці кошти йдуть на оплату праці працівників підприємства, а також закупівлі супутніх матеріалів – пального, солі та іншого, що супроводжується скандалами та кримінальними провадженнями, втім поки без наслідків для керівництва підприємства та їхніх кураторів у стінах місцевої ради. 

120 млн гривень планують витратити на поточний ремонт місцевих доріг. Ця сума двома частинами розподілиться між профільним департаментом та уже згаданим вище підприємством «ЧЕЛУАШ». Перші у будь‐якому випадку найматимуть підрядників, аби виконати ці роботи. Другі ж частково робитимуть їх самі.

Працівники КП «ЧЕЛУАШ». Фото з фейсбук‐сторінки підприємства

Зазначимо, що у поточному 2025 році несподівано у місті з’явився новий дорожній фаворит, який, схоже, поступово витісняє попереднього гегемона. Йдеться про підприємство «Євродороги», зареєстроване у Лисянці. Воно належить близькому до міського голови Черкас Анатолія Бондаренка підприємцю Македону Рустемяну. Саме Рустемян у свій час купував за суттєво завищеною ціною старенький родинний Мерседес Бондаренків, у якому міському голові намагалися вручити підозру черкаські прокурори. Чи покращить свої фінансові показники Рустемян коштом видатків місцевого бюджету Черкас – зможемо побачити вже наступного року. Втім точно мало на що може розраховувати інший колись фаворит – Сергій Колесниченко.

Компанії Колесниченка неодноразово фігурували у матеріалах «18000» як улюбленці мерії та гегемони в частині освоєння коштів. Проте у 2025 році справи у Колесниченка пішли не найкраще. Публічним проявом цього стало рішення Господарського суду Черкаської області, яким його зобов’язали сплатити 10 млн гривень штрафу за несвоєчасно відремонтований навчальний заклад у Черкасах. Уявити подібний розвиток подій бодай ще кілька років тому було б фактично неможливо. Втім це поки єдині суттєві зміни у процесі освоєння коштів місцевого бюджету. 

Бенефіціарів інших видаткових частин місцевого бюджету також не складно спрогнозувати вже зараз. Їхні заробітки у 2026 році суттєво не зростатимуть і тут все має вигляд кальки 2025 року. 

Попри неодноразово артикульовану інформацію про брак робітничих кадрів, у Черкасах продовжують зростати дотації комунальним підприємствам, які нині фактично стали розмінними монетами у формуванні стійкої та контрольованої політичної системи. Самі ці комунальні підприємства шукають де‐факто і де‐юре підрядників, які освоюватимуть багатомільйонні бюджети на благоустрій міста без юридичного контролю та нагляду з боку керівництва міста та місцевих профільних чиновників. Це ідеальна модель, за якої віднайти відповідального доволі складно і подекуди неможливо. І де кожен може відігравати свою роль. Скажімо, міський голова завжди при досягненні позитивного результату може цей позитив переймати на себе, а у разі будь‐яких клопотів, проблеми чи зловживань заявляти про те, що впливу на керівництво комунальних установ він не має і вони діють в межах власних статутів і подібних установчих документів. Так само і профільні чиновники завжди можуть делегувати проблеми, які складно або неможливо вирішити, саме комунальникам, які натомість усе зможуть списати на брак кадрів. 

Бюджет не для всіх

22 грудня 2025 року. Один з директорів стратегічних комунальних підприємств та за сумісництвом депутат місцевої ради розповідає про те, що його підприємству на наступний рік бракне близько 100 млн гривень. Інший директор менш стратегічного, втім все комунального підприємства і так само депутат місцевої ради, грає на телефоні, а потім намагається кілька хвилин подрімати, аби трохи відпочити від довгої промови про проблеми колеги. Цю спробу «підзнаснути» фотографує третій депутат місцевої ради – відомий у місті бізнесмен та впливовий політик і, схоже, будить свого колегу. Подібна реакція смішить четвертого депутата – очільника бюджетної комісії. І всі колективно кілька секунд сміються. Врешті пропонують стратегічному підприємству дати на наступний рік 50 млн гривень з резервного фонду. Таке рішення цієї дружної комісії, яке ще має підтримати не менш дружна сесія місцевої ради, як і в цілому фінансовий документ ціною у 5 млрд гривень, за яким ми житимемо весь наступний рік.   

Артур Чемирис 

Читайте також: Вибори ректора в ЧНУ: як відбуватимуться та хто позмагається за посаду.

Слідкуйте за графіками відключень електроенергії в телеграмі «18000 | Шо там у Черкасах?»